Ухвала суду № 42928577, 24.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №810/5415/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лиска І.Г.

Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.

У Х В А Л А

Іменем України

24 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;

суддів: Оксененка О.М., Федотова І.В.,

за участю секретаря: Бащенко Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекотранс» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекотранс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23 травня 2014 року №0005142202,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 23 травня 2014 року №0005142202.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги посилаючись на те, що судом першої інстанції було ухвалене законне та обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що посадовою особою відповідача проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Агроекотранс» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ПП «Лєпта» за період з 01.08.2012 року по 31.01.2013 року, ПП «Марсбуд» за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року, ПП «Юркомфорт» за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Алві Груп» за період з 01.11.2012 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Вікома - Трейд» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, ТОВ «Компанія «Сельта» за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року; за наслідками перевірки складено акт від 30.04.2013 року №246/10-06-22-02/37284383.

Актом перевірки встановлено порушення позивачем пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 724875,00 грн, у тому числі за ІІІ квартал 2012 року на 110347,00 грн, за ІV квартал 2011 року на 279707,00 грн, за 2013 рік на 334821,00 грн, пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1, 2.4, 2.16 п. 2 та пп. 3.2 п. 3 Положення ро документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

В обґрунтування заниження податкового зобов'язання контролюючий орган посилається на непідтвердження реальності господарських операцій позивача з ПП «Лєпта», ПП «Марсбуд», ПП «Юркомфорт», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Вікома - Трейд», ТОВ «Компанія «Сельта», оскільки позивачем до перевірки не надані договори, інші документи, що підтверджують факт транспортування товару та отримання товару (довіреності, книга реєстрації довіреностей тощо). Окрім цього, керівники контрагентів ПП «Лєпта» (Галаган І.Є.), ПП «Марсбуд» (Шашко О.М.), ПП «Юридична компанія «Форт» (Петруненко О. А.), ТОВ «Алві Груп» (Гребінник В.М.), ТОВ «Компанія «Сельта» (Грушко Ю.М.) заперечують свою причетність до фінансово - господарської діяльності.

23.05.2014 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0005142202, яким на підставі акту перевірки за виявлені порушення позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 906094,00 грн, у тому числі за основним платежем 724875,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями 181219,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем документи не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій, тому останнім неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ПП «Лєпта», ПП «Марсбуд», ПП «Юркомфорт», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Вікома - Трейд», ТОВ «Компанія «Сельта».

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 3 Господарського кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Частиною другою статті 3 цього Кодексу передбачено, що господарська діяльність, яка здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податку.

При цьому, під час розгляду зазначеної категорії справ необхідно звертати особливу увагу на дослідження реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку та приймати на підтвердження даних податкового обліку лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Розглядаючи реальність господарських операцій позивача з зазначеними вище контрагентами, суд першої інстанції, з яким погоджується колегія суддів, виходив з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач мав взаємовідносини з ПП «Лєпта» за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013 року, ПП «Марсбуд» за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року, ПП «Юркомфорт» за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Алві груп» за період з 01.11.2012 року по 30.06.2013 року, ТОВ «Вікома- трейд» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року, ТОВ «Компанія «Сельта» за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року.

В межах даних взаємовідносин, позивачем було реалізовано контрагентам товарно -матеріальні цінності, а саме: кукурудзу консервовану, яйця, горошок зелений консервований, скло-пляшки, банки харчові, піддони дерев'яні, піддони дерев'яні євро, піддони з кришкою, олія соняшникова рафінована «Слов'янське золото».

Як вбачається з письмових пояснень позивача, договори купівлі-продажу з зазначеними контрагентами оформлено у спрощений спосіб без оформлення письмових договорів.

Отже, як під час перевірки так і під час судового розгляду справи договори купівлі-продажу з зазначеними контрагентами суду надано не було.

Також, судом першої інстанції встановлено, що всі первинні бухгалтерські документи позивача були вилучені 19 вересня 2013 року в ході проведення обшуку в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №32013100130000094 та виділено для приєднання до матеріалів кримінального провадження №32014110130000038, інших документів позивач не має.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2014 року витребувано у СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області належним чином завірені копії первинних бухгалтерських документів, оформлених за результатами господарських операцій між позивачем та ПП «Лєпта» за період з 01.08.2012 року по 31.03.2013року; ПП «Марс буд» за період з 01.04.2013 року по 31.05.2013 року; ПП «Юрком форт» за період з 01.03.2013 року по 30.06.2013 року; TOB «Алві Груп» за період з 01.11.2012 року по 30.06.2013 року; ТОВ «Вікома Трейд» за період з 01.04.2013 року по 30.04.2013 року; ТОВ «Компанія «Сельта» за період з 01.08.2012 року по 30.11.2012 року.

На виконання вказаної ухвали СУ ФР Броварської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області були надані суду першої інстанції належним чином завірені копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунки - фактури.

Згідно підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Пункт 135.2 статті 135 ПК України передбачає, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Також, положеннями пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частинами другою та третьою статті 9 вказаного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій та надання юридичної сили і доказовості є первинні документи, що повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Проте, позивачем не надані документи, які б підтверджували рух товару, зокрема, договори купівлі продажу товару контрагентам, а також договори або іншу первинну документацію, які б свідчили про придбання або створення позивачем товару (походження ТМЦ).

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні не можуть розцінюватися як первинні документи, оскільки не містять особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Також, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не надано документів на підтвердження отримання контрагентами товару (довіреностей, книга реєстрації довіреностей тощо), а також товарно - транспортних накладних

Так, відповідно до пункту 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктами 11.4, 11.6, 11.7 цих Правил встановлено, що товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, товарно - транспортні накладні не є первинними документами, але в сукупності з іншими документами, в тому числі договорами, довіреностей, підтверджували б рух товару.

Також, позивачем не надано доказів на підтвердження наявності складу або транспортування товару з іншого складу.

Крім того, позивачем не надано суду документи на підтвердження руху активів у процесі здійснення господарських операцій, не надано належним чином завірених копій платіжних доручень або банківських виписок, та документів, які підтверджують зв'язок між фактом постачання товарів і господарською діяльністю позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з зазначеними вище контрагентами, на підставі яких були сформовані дані податкового обліку, відповідно надані первинні документи не є підтвердженням даних податкового обліку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскільки фактичного здійснення господарських операцій не було, тому позивачем неправомірно сформовані дані податкового обліку по господарським операціям з ПП «Лєпта», ПП «Марсбуд», ПП «Юркомфорт», ТОВ «Алві Груп», ТОВ «Вікома - Трейд», ТОВ «Компанія «Сельта».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано визнав обґрунтованими висновки акту перевірки та, відповідно, правомірним оскаржуване податкове повідомлення - рішення, та відмовив у задоволенні позову.

Відповідно до частини першої статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроекотранс» залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

(Ухвалу у повному обсязі складено 02.03.2015 року)

Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко

Суддя: О.М. Оксененко

Суддя: І.В. Федотов

Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.

Судді: Федотов І.В.

Оксененко О.М.