Постанова № 42928514, 02.03.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року справа № 823/260/15

м. Черкаси

10 год. 40 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Мишенка В.В.,

за участю:

секретаря судового засідання – Гордієнка Ю.П.,

представника позивача – не прибув,

представника відповідача – не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області до закритого акціонерного товариства “Агрошляхбуд” про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі – позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до закритого акціонерного товариства “Агрошляхбуд” (далі – відповідач), в якому просить стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника податковий борг у сумі 26288, 91 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов’язання.

Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 05.04.1996 (код ЄДРПОУ 03582310). Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.8).

Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла у зв’язку з таким.

- декларацією з ПДВ від 20.01.2014 №9088287831 платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 41827,00грн.;

- декларацією з ПДВ від 14.03.2014 №9014765456 платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 7450,00грн.;

- декларацією з ПДВ від 20.10.2014 №9060502048 платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 31351,00грн;

- відповідно до уточнюючого розрахунку від 24.12.2014 №9074604153 платник визначив суму 11469,00грн. у зменшення грошових зобов’язаньз ПДВ;

- відповідно до уточнюючого розрахунку від 20.01.2015 №9078575088 платник визначив суму 65,00грн. у зменшення грошових зобов’язаньз ПДВ.

П. 54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов’язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

Абз. 1 п. 57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов’язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд встановив, що згідно з рішенням позивача від 22.01.2014 №1 відповідачу надано розстрочення грошових зобов’язань з ПДВ згідно з декларацією від 20.01.2014 №9088287831на суму 41827,00грн. строком на 8 місяців із щомісячним платежем 5220,24грн. Проте, відповідач не сплатив черговий платіж 15.09.2014 у сумі 5220,24грн.

Відповідно до рішення позивача від 28.03.2014 №20 відповідачу надано розстрочення грошових зобов’язань з ПДВ на суму 7449,18грн. строком на 6 місяців із щомісячним платежем 1241,53грн. Проте, відповідач не сплатив черговий платіж 15.09.2014 у сумі 1241,53грн.

Згідно з рішенням позивача від 30.10.2014 №48 відповідачу надано розстрочення грошових зобов’язань з ПДВ на суму 31322,00грн. строком на 2 місяці із щомісячним платежем 15661,00грн. Проте, відповідач ці зобов’язання не сплатив.

Відповідно до п.100.2. ст.100 ПК України платник податків, який звертається до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань, вважається таким, що узгодив суму такого грошового зобов'язання.

За змістом підп.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підп.129.1.1. ст.129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Суд встановив, що відповідачу згідно з п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України на суму заборгованості з ПДВ нарахована пеня в розмірі 782,99грн., що підтверджується даними зворотного боку облікової картки з ПДВ.

Крім того станом на час подачі вищезазначених декларацій відповідач мав переплату у сумі 743,85грн. Таким чином на момент судового розгляду справи заборгованість відповідача з ПДВ становить 26288,91грн., що також відображено в даних зворотного боку облікової картки з відповідного податку та яку заявник просить стягнути у судовому порядку.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов’язання, визначені вищевказаними деклараціями та рішеннями про розстрочення грошових зобов’язань, є податковим боргом відповідача.

Відповідно до п.59.1. ст.59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У зв’язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов’язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю» від 26.11.2014 №938-25 на суму 15291,98грн. Вказана вимога отримана відповідачем 21.12.2014, що підтверджується підписом уповноваженої особи на її корінці (а.с.8). В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов’язання не сплатив, що підтверджується даними зворотного боку облікової картки відповідача.

Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

З даних зворотного боку облікової картки суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався. Тому, погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги.

П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено підп.20.1.34 п.20.1. ст.20 ПК України.

Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 159 – 163, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих закрите акціонерне товариство “Агрошляхбуд” (19604, Черкаська обл., Черкаський район, с. Червона Слобода, вул. Першотравнева, буд. 2; код ЄДРПОУ 03582310), на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18003, Черкаська область, м. Черкаси, вул. В’ячеслава Чорновола, буд.157; код ЄДРПОУ 38715681) податковий борг з податку на додану вартість у сумі 26288,91грн. (двадцять шість тисяч двісті вісімдесят вісім гривень 91 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Копію постанови направити сторонам.

Суддя В.В. Мишенко