Постанова № 42928508, 25.02.2015, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2015 року 13:15м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіКовальчук А.М. при секретаріБачку А.М. за участі:позивача та представника відповідачарозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області в якому просить стягнути з територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області на його користь за період з 31 січня 2009 року по 31 січня 2015 року 517002 грн. 12 коп. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

В обгрунтування позовних вимог вказує, що з 05 січня 1993 року по 30 січня 2009 року працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду Хмельницької області. Зазначає, що наказом голови Хмельницького міськрайонного суду від 30 січня 2009 року позивача з 30 січня 2009 року звільнено з посади судді, а територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області зобов'язано провести з ОСОБА_3 розрахунок при звільнені. Вказує, що на час звільнення наявними були спори: - з січня 2005 року про зарахування до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, часу роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31 травня 1989 року по 21 травня 1990 року включно та призначення щомісячного утримання судді з 22 грудня 2004 року; - з квітня 2008 року про стягнення компенсації втрати частини доходу, які були вирішенні на користь позивача. Зазначає, що за його підрахунками за час затримки з вини відповідача розрахунку при звільненні, а саме з 31 січня 2009 року по 31 січня 2015 року, тобто за 6 років, розмір відшкодування середнього заробітку становить 517002 грн. 12 коп. (7815 грн. 60 коп. - заробітна плата за листопад 2008 року + 6545 грн. 57 коп. - заробітна плата за грудень 2008 року = 14361 грн. 17 коп. : 2 = 7180 грн. 58 коп. - середній заробіток за два повні місяці що передували звільненню х 72 місяці = 517002 грн. 12 коп.). А тому просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

В судовому засіданні позивач позов підтримав в повному обсязі та просив задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, подав письмове заперечення в якому вказує, що у лютому 2009 року позивачу повністю виплачені кошти, які йому належали при звільненні. Зазначає, що позивач, відповідно до ст. 116 Кодексу законів про працю України про нараховану суму, належну йому при звільненні, письмово повідомлений перед її виплатою. Вказує, що розмір суми, належної ОСОБА_3 при звільненні він не оскаржував і такий спір в судах загальної юрисдикції відсутній, а тому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, з'ясувавши повно і всебічно обставини справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 05 січня 1993 року по 30 січня 2009 року позивач працював суддею Хмельницького міського (міськрайонного) суду Хмельницької області. 30 січня 2009 року наказом голови Хмельницького міськрайонного суду позивача звільнено з посади судді, а територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області зобов'язано провести з ОСОБА_3 розрахунок при звільнені.

12 лютого 2009 року відповідно до платіжного доручення №199 позивачу виплачені кошти належні при звільненні в сумі 5806 грн. 28 коп.

Відповідно до довідки від 23 лютого 2015 року №502/15 ОСОБА_3 при звільненні нарахована компенсація за 34 дні невикористаної відпустки в розмірі 7024 грн. 06 коп., з якої було утримано податки та внески до Пенсійного фонду - 108 грн. 21 коп., до фонду зайнятості - 30 грн. 83 коп., до фонду соціального страхування - 54 грн. 10 коп., податок з доходів фізичних осіб - 1024 грн. 64 коп.

24 лютого 2010 року постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06 грудня 2010 року та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2013 року, зобов'язано територіальне управління Державної судової адміністрації в Хмельницькій області зарахувати ОСОБА_3 до стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді, час роботи стажистом на вакантній посаді помічника прокурора Любарського району Житомирської області з 31 травня 2009 року по 21 травня 1990 року включно та призначити щомісячне грошове утримання судді з 22 грудня 2004 року. Вищезазначене рішення суду виконано у січні 2011 року.

Постановою Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 12 березня 2012 року, залишено без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 листопада 2014 року територіальне управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області зобов'язано провести нарахування та виплату ОСОБА_3 компенсації за порушення строків виплати щомісячного довічного грошового утримання за період з січня 2005 року по листопад 2011 року включно відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" від 19 жовтня 2000 року та постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати". Вищезазначене рішення суду не виконано.

Частиною четвертою статті 43 Конституції України визначено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Відповідно до частини першої статті 126 Конституції України незалежність і недоторканість суддів гарантується Конституцією і законами України.

Згідно із ст. 116 Кодексу законів про працю України, передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені з статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

З врахуванням наведеного суд вважає, що оскільки на момент звільнення позивача в судах були наявні спори про зарахування позивачу стажу роботи, що дає право на отримання щомісячного грошового утримання судді та компенсації за порушення строків виплати щомісячного грошового утримання, які не є спорами щодо розміру сум, належних працівникові при звільненні в розумінні ст. 116, 117 КЗпП України, тому обґрунтування позовних вимог на які посилається позивач є безпідставними та не ґрунтуються на нормі закону, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 43, 126 Конституції України, ст.ст. 116, 117 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 71, 158 - 163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

в задоволенні позову ОСОБА_3 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Хмельницькій області про стягнення коштів - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 02 березня 2015 року

Суддя/підпис/ "Згідно з оригіналом" Суддя А.М. Ковальчук