Постанова № 42928392, 24.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р. Справа №908/6036/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

при секретарі Катренко І.С.,

за участю:

представників боржника - Зуб Г.Ю., за довіреністю б/н від 05.02.2015 року; Руських Т.Л., за довіреністю б/н від 05.01.2015 року;

арбітражного керуючого - Кириченка Є.О., посвідчення НОМЕР_1 від 06.06.2013 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу боржника - Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м.Запоріжжя, (вх.№492(З)/2) та апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича, м.Дніпропетровськ, (вх.№493(З)/2) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14,

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Ай.Ті.Джі.Інвест», м. Світловодськ, Кіровоградської області,

до приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м. Запоріжжя,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 (суддя Кричмаржевський В.А.) винесеної за результатами підготовчого засідання, порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників», м.Запоріжжя.

Визнано безспірні грошові вимоги ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі.Інвест» до боржника в розмірі 714000,00 грн.

Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Введено процедуру розпорядження майном боржника. Розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Кириченка Євгена Олександровича.

Встановлено розмір грошової винагороди розпоряднику майна у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання ним повноважень за рахунок ініціюючого кредитора - ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі.Інвест».

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, ухвалено здійснити офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет.

Призначено дату попереднього засідання та зобов'язання розпорядника майна до відповідної дати надати до суду відомості, зокрема, щодо розгляду вимог кредиторів, складеного реєстру вимог кредиторів та проведеної інвентаризації майна боржника.

Боржник - Приватне акціонерне товариство «Завод напівпровідників», з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення місцевим господарським судом при прийнятті ухвали норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та на невідповідність висновків обставинам справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року по справі №908/6036/14 та припинити провадження у справі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ініціюючий кредитор, звертаючись до суду з заявою про порушення провадження у справі про банкрутство, не довів наявності факту неплатоспроможності ПрАТ «Завод напівпровідників», а також факту безспірності своїх кредиторських вимог до боржника. На думку скаржника, постанова державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не є належним доказом неплатоспроможності, а лише підтверджує факт здійснення стягнення заборгованості у примусовому порядку. Отже, як вказує апелянт, місцевий господарський суд порушив провадження у даній справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» без належних доказів та за відсутності підстав, передбачених ст. 10, ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, апелянт зазначає, що судом першої інстанції порушено норми чинного законодавства при визначенні та призначенні арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна, оскільки судом не були дослідженні заяви арбітражних керуючих, не перевірено їх досвід роботи, освіту, не проведено порівняльний аналіз. Також, судом не було досліджено причини неподання заяви арбітражного керуючого, якого обрала автоматизована система, не встановлено, чи дійшла на його адресу ухвала суду від 24.12.2014 року, чи є належні докази його повідомлення. Крім того, як зазначає апелянт, судом не було досліджено та надано оцінку тому, чи зможе обраний арбітражний керуючий виконувати передбачені Законом обов'язки, зважаючи на складність справи, на специфічність виробничої діяльності боржника.

Апелянт наполягає на неповному з'ясуванні судом першої інстанції обставин справи, при винесення оскаржуваної ухвали, які полягають у тому, що судом не було досліджено обставин саме неможливості виконання зобов'язання під час проведення дій по примусовому стягненню заборгованості виконавчою службою і не звернуто уваги на наявність у боржника майна, яке державним виконавцем описано та на яке накладено арешт з метою його реалізації та направлення коштів на погашення заборгованості. Вказане на думку апелянта спростовує доводи суду першої інстанції щодо наявності у боржника ознак неплатоспроможності.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року апеляційну скаргу боржника прийнято до провадження та призначено до розгляду.

Арбітражний керуючий Сокол Олексій Юрійович також не погодився з вищевказаною ухвалою місцевого господарського суду та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить скасувати ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 в частині призначення розпорядником майна арбітражного керуючого Кириченка Є.О. та призначити розпорядником майна боржника у справі №908/6036/14 арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні питання щодо призначення розпорядником майна боржника у даній справі не взята до уваги і не оцінена належним чином відповідна заява, яка подана з дотриманням порядку, встановленого положеннями ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини, що мають значення для справи, а саме, не в повній мірі розглянув заяви та додані до них документи про участь у справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» арбітражних керуючих Гладія О.В., Черненченко Д.А., Кириченко Є.О., Сокола О.Ю.; не були враховані відомості щодо їх професійного досвіду та не аргументовано незадоволення заяв арбітражних керуючих, які звернулися по даній справі.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 26.01.2015 року апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича прийнято до провадження та призначено до розгляду.

09.02.2015 року арбітражний керуючий Кириченко Є.О. надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу Сокола О.Ю. (вх.№1995), в якому просить залишити її без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року - без змін.

Свою позицію обґрунтовує тим, що заявником апеляційної скарги не наведено жодних фактів порушення судом положень господарського процесуального законодавства при призначенні розпорядником майна боржника Кириченка Є.О., а також не наведено, що таке призначення будь-яким чином порушує права та інтереси боржника чи кредиторів.

Крім того арбітражний керуючий Кириченко Є.О. надав до суду відзив на апеляційну скаргу боржника (вх.№1995/1 від 09.02.2015 року), в якому стверджує, що викладені в скарзі доводи не спростовують висновку місцевого господарського суду стосовно порушення провадження у даній справі про банкрутство боржника і застосування по відношенню до боржника судових процедур банкрутства, а твердження заявника скарги щодо того, що місцевим господарським судом порушені норми Закону про банкрутство при призначенні розпорядника майна, безпідставні тому просить апеляційну скаргу боржника залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 - без змін.

Представник боржника 09.02.2015 року також надав через канцелярію суду відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола О.Ю. (вх.№1996), в якому підтримує апеляційну скаргу в частині скасування ухвали суду першої інстанції про порушення справи про банкрутство і призначення розпорядником майна Кириченка Є.О. В частині вимоги про призначення розпорядником майна саме Сокола О.Ю., боржник залишає розгляд цієї вимоги на розсуд суду з посиланням на те, що обрання арбітражного керуючого є обов'язком суду, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи та на внутрішньому переконанні, законодавче відображення якого має міститься у відповідному судовому акті.

У доповненнях до відзиву на апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» (вх.№2075 від 10.02.2015 року) арбітражний керуючий Кириченко Є.О. повідомив про те, що у боржника рахується заборгованість по кредитному договору перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в розмірі 4917723314,77 грн., з яких заборгованість у розмірі 827884829,38 грн. прострочена, та надав копії листів: ПАТ «Завод напівпровідників» від 27.01.2015 року вих.№53 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» від 21.01.2015 року вих.№195-04/367.

10.02.2015 року через канцелярію суду від ініціюючого кредитора надійшли відзив на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола О.Ю. (вх.№2076) та на апеляційну скаргу боржника (вх.№2077).

Ініціюючий кредитор у відзиві на апеляційну скаргу боржника вказує про її безпідставність та необґрунтованість, оскільки при винесенні ухвали суду від 06.01.2015 року судом було дотримано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі досліджено всі докази та обставини даної справи, зокрема, з дотриманням вимог спеціального закону - Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «Завод напівпровідників» без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 - без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола О.Ю. Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Ай.Ті.Джі.Інвест» вважає, що викладене в скарзі не може бути підставами для її задоволення, зважаючи на те, що по-перше, ділові якості і досвід роботи Сокола О.Ю. жодним чином не спростовують аналогічні характеристики Кириченка О.Є. в якості розпорядника майна боржника, а по-друге, Сокол О.Ю., не приймаючи безпосередньої участі в судовому засіданні 06.01.2015 року, в скарзі висловив впевненість відносно того, що судом не були досліджені заяви інших арбітражних керуючих, що не відповідає дійсності.

Ініціюючий кредитор наголошує на тому, що при винесенні оскаржуваної ухвали судом було дотримано норми матеріального та процесуального права, в повному обсязі досліджено всі докази та обставини справи з дотриманням вимог спеціального закону - Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та просить залишити апеляційну скаргу ПАТ «Завод напівпровідників» без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 - без змін.

Враховуючи, що в провадженні Харківського апеляційного господарського суду знаходяться апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» та апеляційна скарга арбітражного керуючого Сокола О.Ю. на одну і ту ж ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14, колегією суддів ухвалою від 10.02.2015 року об'єднано зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження, а також, враховуючи клопотання боржника та апелянта - арбітражного керуючого Сокола О.Ю., розгляд справи було відкладено на іншу дату.

20.02.2015 року від ініціюючого кредитора надійшло клопотання (вх.№2843), в якому він зазначає, що підтримує надані ним до матеріалів справи відзиви на апеляційні скарги та просить розглянути справу за відсутності представника, у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні та неможливістю його прибуття у дане засідання суду з поважних причин.

23.02.3015 року арбітражний керуючий надав доповнення до відзиву (вх.№2982), які долучено до матеріалів справи та, які є тотожними за змістом доповненням, які надавалися до суду 10.02.2015 року.

До початку судового засідання 24.02.2015 року представник боржника надав письмові пояснення до апеляційної скарги (вх.№3025), які містять розширене тлумачення незгоди з прийнятою судом першої інстанції 06.01.2015 року ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство, а також надав у підтвердження своєї позиції по справі судову практику, а саме постанови Вищого господарського суду України, які винесені за результатами розгляду схожих судових справ.

Арбітражний керуючий Сокол О.Ю. у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 24.02.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не сповістив, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений. У відповідності до штампу вихідної кореспонденції Харківського апеляційного господарського суду (вих.№003532) ухвала про відкладення розгляду справи була направлена 12.02.2015 року у кількості чотирьох примірників, що підтверджує належне надіслання копій процесуальних документів - ухвали про відкладення розгляду справи від 10.02.2015 року учасникам судового процесу.

Ухвалою суду від 10.02.2015 року суд попереджав сторони, що у разі не з'явлення їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

Враховуючи, що наявних в справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті, зважаючи на те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою та зважаючи на стислі строки розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, у відповідності до приписів статті 102 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи в даному судовому засіданні за відсутності одного з апелянтів - арбітражного керуючого Сокола О.Ю.

У судовому засіданні 24.02.2015 року представники боржника підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги з урахуванням додаткових письмових пояснень до неї у повному обсязі та просили її задовольнити.

Арбітражний керуючий Кириченко Є.О. проти позиції боржника та проти доводів апеляційної скарги Сокола О.Ю. заперечував з підстав викладених у його відзивах.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційних скаргах та відзивах на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників боржника та арбітражного керуючого Кириченка Є.О., повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Ай.Ті.Джі.Інвест» звернулося до господарського суду Запорізької області з заявою про порушення справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» у порядку ст. 10, ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», обґрунтовуючи її тим, що боржник неспроможний виконати свої грошові зобов`язання перед кредитором протягом більш ніж трьох місяців після відкриття виконавчого провадження та безспірний розмір вимог кредитора становить більш ніж триста мінімальних розмірів заробітної плати, що підтверджується судовим рішенням, що набрало законної сили та постановою про відкриття виконавчого провадження.

За змістом приписів ст. 12-16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» прийняття заяви про порушення справи про банкрутство і порушення провадження у справі про банкрутство є відокремленими одна від одної процесуальними діями. У першій з них господарський суд вирішує питання про прийняття заяви до розгляду або про відмову в її прийнятті чи повернення заяви, а у другій - питання про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову в такому порушенні.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою господарського суду Запорізької області від 24.12.2014 року прийнято заяву ТОВ спільне українсько-польське підприємство «Ай.Ті.Джі.Інвест» про порушення справи про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» до розгляду; призначено дату підготовчого засідання та зобов'язано кредитора, боржника і відповідні державні установи надати до суду відомості.

06.01.2015 року господарським судом Запорізької області винесено оскаржувану ухвалу.

Суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване судове рішення, виходив з того, що по даній справі наявні підстави для ведення провадження про банкрутство, оскільки, у ПрАТ «Завод напівпровідників» наявні всі ознаки неплатоспроможності, що доведені належними та допустимими доказами, а вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю спільне українсько-польське підприємство «Ай.Ті.Джі.Інвест» до боржника є безспірними, складають 714000,00 грн., що перевищує триста мінімальних заробітних плат і невиконані більше ніж три місяці.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду з таким висновком суду першої інстанції погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справи про банкрутство юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Відповідно до приписів статті 1 Закону України про банкрутство суб'єктом банкрутства (банкрутом) може бути боржник - суб'єкт підприємницької діяльності (юридична особа або фізична особа-підприємець), неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов'язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» регулює порядок проведення підготовчого засідання.

У підготовчому засіданні, яке провадиться в порядку, передбаченому Законом України про банкрутство, господарський суд здійснює перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство.

За наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство або про відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Так, суд відмовляє в порушенні провадження у справі про банкрутство, якщо:

- заявником не доведено наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство;

- вимоги кредитора є повністю забезпеченими майном боржника;

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду;

- відсутня хоча б одна з підстав, передбачених частиною третьою статті 10 цього Закону;

- за наявності підстав, передбачених статтею 15 цього Закону.

Предметом заяви про порушення справи про банкрутство є вимога про порушення стосовно боржника справи про банкрутство, що ґрунтується на неплатоспроможності боржника. Підставою для подачі заяви є наявність сукупності обставин, що вказують на неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредитором (кредиторами). Виклад обставин, на яких ґрунтуються вимоги заявника включає зазначення доказів наявності грошового зобов'язання боржника у розмірі, що перевищує триста мінімальних заробітних плат, здійснення заходів щодо стягнення боргу в позовному порядку, наявності порушеного виконавчого провадження щодо примусового стягнення боргу. Законодавець встановлює вимоги до доказів, які є допустимими при підтвердженні безспірності грошових вимог. Безспірними є грошові вимоги, які підтвердженні рішенням суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили.

Під неспроможністю розуміється - неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через відновлення його платоспроможності.

Грошовим зобов'язанням є зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволенні боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено законом.

Факт заборгованості боржника перед кредитором має бути підтверджений відповідними доказами. Відповідно до положень Закону у справі про банкрутство, судом встановлюється грошові вимоги кредиторів та лише дійсні вимоги, що відповідають чинному законодавству.

Безспірні вимоги кредиторів - грошові вимоги кредиторів, підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, і постановою про відкриття виконавчого провадження, згідно з яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника. До складу цих вимог, у тому числі щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції (ч. 3 ст. 10 Закону України про банкрутство).

Отже, саме з моменту відкриття виконавчого провадження грошові вимоги переходять в категорію безспірних.

Списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття останньою виконавчого провадження.

Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки його неплатоспроможності.

Згідно приписів ст. 11 Закону України про банкрутство заява про порушення справи про банкрутство, яка подана кредитором або боржником, повинна містити разом з іншим виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, тобто обставин, що є підставою для звернення до суду, а також документи та докази в обґрунтування заяви.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням господарського суду Запорізької області від 09.04.2014 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 16.06.2014 року у справі №908/807/14 з боржника - ПрАТ «Завод напівпровідників» на користь ініціюючого кредитора - ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі.Інвест» стягнуто 700000,00 грн. боргу у зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 14000,00 грн.

На виконання рішення суду по справі №908/807/14 господарським судом Запорізької області 02.07.2014 року видано відповідний наказ про стягнення з ПрАТ «Завод напівпровідників» - 700000,00 грн. заборгованості та витрат по сплаті судового збору в розмірі - 14000,00 грн.

В подальшому, 28.07.2014 року стягувач - ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі.Інвест» звернувся до державної виконавчої служби з заявою про примусове виконання рішення суду по справі №908/807/14.

01.08.2014 року старшим державним виконавцем Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вищевказаним наказом (ВП№44189359) і постановлено боржнику добровільно виконати наказ - сплатити борг до 08.08.2014 року (т.1, а.с. 21).

На виконання постанови в.о. начальника УДВС Головного управління юстиції у Запорізькій області Сулакова Е.І. від 12.11.2014 року виконавчі провадження про стягнення коштів з ПрАТ «Завод напівпровідників» були передані до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області, які 09.12.2014 року об'єднані у зведене виконавче провадження за №45744187.

Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Запорізькій області до суду були надані листи від 17.12.2014 року та від 06.01.2015 року (т.1, а.с. 22-25, т.2, а.с. 36-37), в яких повідомлено, що органами державної виконавчої служби на виконання вимог Закону «Про виконавче провадження» вживались заходи з виконання виконавчих документів за зведеним виконавчим провадженням №45744187, що включає і наказ №908/807/14 від 02.07.2014 року, проте до теперішнього часу заборгованість перед ініціюючим кредитором не погашена.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого та правомірного висновку щодо порушення провадження у справі про банкрутство, оскільки матеріалами справи підтверджується наявність безспірних вимог кредитора - ТОВ СУПП «Ай.Ті.Джі.Інвест», розмір яких є більше трьохста розмірів мінімальних заробітних плат та які не виконанні більше ніж три місяці, що узгоджується з приписами ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта - боржника про те, що постанова державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження не є належним доказом неплатоспроможності, а лише підтверджує факт здійснення стягнення заборгованості у примусовому порядку і що суду необхідно було перевірити та встановити факт саме неможливості виконання боржником зобов'язання у виконавчому провадженні, оскільки такі твердження вчинені на довільному тлумаченні норм права, а надані до суду докази підтверджують факт неплатоспроможності боржника.

При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що за даними Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області вих.№47-6/11 від 06.01.2015 року за зведеним виконавчим провадженням щодо боржника №45744187 заборгованість складає -10011255,43 грн. А з наданої боржником до суду довідки вбачається, що загальна його заборгованість перед кредиторами складає - 8414965,00 грн. Боржник, заперечуючи проти ухвали суду, винесеної за результатами підготовчого засідання, про порушення провадження у справі про банкрутство не наводить та не обґрунтовує наявність можливості з його сторони виконати свої зобов'язання, за зведеним виконавчим провадженням. Разом з тим, з довідки Відділу примусового виконання рішень УДВС ГУЮ у Запорізькій області вих.№47-6/11 від 06.01.2015 року вбачається, що на виконанні знаходяться накази, які були пред'явленні з початку квітня 2014 року. Довідка підтверджує той факт, що такі зобов'язанні залишаються не виконаними на протязі півроку, що додатково свідчить про наявність ознак неплатоспроможності боржника у даній справі.

Отже, згідно з представленою інформацією ПрАТ «Завод напівпровідників» має значну кредиторську заборгованість, яку не погашено протягом трьох місяців від дати відкриття виконавчого провадження (приєднання до зведеного виконавчого провадження), відкритого на виконання рішення суду, а тому господарський суд дійшов правомірного висновку, що підприємство-боржник немає можливості розрахуватися зі своїм кредитором інакше ніж через застосування до нього процедур, визначених Законом про банкрутство.

Згідно ч. 9 ст. 16 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела її сплати.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» кандидатура арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) для виконання повноважень розпорядника майна визначається судом самостійно із застосуванням автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Постановою пленуму Вищого господарського суду України №1 від 16.01.2013 року затверджено Положення про автоматизовану систему з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, яке розроблено відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Так, зазначене Положення визначає порядок функціонування автоматизованої системи з відбору кандидатів на призначення господарським судом арбітражного керуючого у справах про банкрутство.

Відповідно до п. 4.2. Положення, у разі надходження заяви про порушення справи про банкрутство та прийняття суддею рішення про наявність підстав для її прийняття до винесення відповідної ухвали суддя до дванадцятої години робочого дня в межах строку, встановленого частиною першою статті 12 Закону: визначає коефіцієнт складності справи про банкрутство (далі - коефіцієнт складності) та вчиняє електронний запит на автоматичне визначення кандидатури арбітражного керуючого.

Як вбачається з матеріалів справи, на запит суду автоматизованою системою було визначено кандидатуру арбітражного керуючого Борисову Марину Анатоліївну (свідоцтво Міністерства юстиції України НОМЕР_2 від 26.03.2013 року) в якості розпорядника майна боржника, що підтверджується довідкою від 23.12.2014 року (т.1, а.с. 4).

Ухвалою про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд зобов'язує визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого подати заяву про участь у відповідній справі у встановлений цією ухвалою строк (п. 4.12. Положення).

Ухвала господарського суду Запорізької області від 24.12.2014 року про прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство була направлена на адресу арбітражного керуючого Борисової М.А., яку суд зобов'язував протягом трьох днів з дня отримання даної ухвали надати заяву на участь у справі відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також надати копію договору страхування ризиків діяльності та копію свідоцтва.

24.12.2014 року господарським судом Запорізької області складено акт про те, що поштове відправлення, яке адресоване арбітражному керуючому Борисовій М.А. не прийнято до пересилання УДППЗ «Укрпошта» на підставі листа Запорізької дирекції УДППЗ «Укрпошта» від 01.12.2014 року №04-16-1682.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 01.12.2014 року №01-06/2052/14, господарським судом Запорізької області на офіційному веб-сайті суду веб-порталу «Судова влада України» у розділі «Новини і події» було опубліковане оголошення щодо обрання автоматизованою системою у справі №908/6036/14 арбітражного керуючого Борисову М.А., яку зобов'язано надати до суду відповідну заяву та певні відомості згідно приписів ст. 114 Закону України про банкрутство.

Згідно п. 4.12.1. Положення ухвала суду, крім надсилання в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, надсилається також визначеному автоматизованою системою арбітражному керуючому в електронній формі на адресу його електронної пошти в домені mail.gov.ua, яка зазначена в повідомленні арбітражного керуючого.

У матеріалах справи міститься витяг з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою, яке підтверджує факт направлення 24.12.2014 року по справі №908/6036/14 на електронну адресу арбітражного керуючого Борисової М.А. ухвали суду від 24.12.2014 року (вих. номер відправлення 06-05/674) (т.1, а.с. 83).

Крім того, у матеріалах справи міститься телефонограма №29/03-18/31 від 24.12.2014 року, якої арбітражний керуючий Борисова М.А. повідомлялася про обрання її автоматизованою системою на призначення у справі розпорядником майна, а також про необхідність надання відповідних документів згідно норм чинного законодавства України і про дату та час проведення підготовчого засідання у справі №908/6036/14. Згідно витягу з журналу реєстрації телефонограм та факсограм відповідна телефонограма була прийнята арбітражним керуючим Борисовою М.А. особисто (т.1, а.с. 84).

Проте, ані у визначений Законом строк, ані станом на момент проведення 06.01.2015 року підготовчого засідання, арбітражним керуючим Борисовою М.А. не було виконано вимог ухвали суду від 24.12.2014 року і не надано відповідної заяви про надання згоди на призначення її розпорядником майна у справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників», що в силу діючого Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» виключає можливість її призначення на посаду розпорядника майна по даній справі, про що було вірно зазначено судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у разі якщо від арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), визначеного автоматизованою системою, не надійшла заява про згоду стати розпорядником майна у справі, то розпорядника майна призначає суд без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

У пункті 4.14. Положення міститься тотожний за змістом припис, який передбачає, що у разі якщо від арбітражного керуючого, визначеного автоматизованою системою, надійшла заява про відмову від участі у справі або не надійшла заява про участь у такій справі у встановлений господарським судом строк, господарський суд призначає арбітражного керуючого без застосування автоматизованої системи з числа осіб, внесених до Реєстру, з урахуванням рівня кваліфікації та спеціалізації арбітражного керуючого.

Відповідно до ст. 97 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути громадянин України, який має повну вищу юридичну або економічну освіту, стаж роботи за фахом не менше трьох років або одного року на керівних посадах після отримання повної вищої освіти, пройшов навчання та стажування протягом шести місяців у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства, володіє державною мовою та склав кваліфікаційний іспит.

Варто зазначити, що згідно приписів діючого законодавства арбітражний керуючий може виступати у справах про банкрутство у якості розпорядника майна, керуючого санацією та ліквідатором.

Стаття 114 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначає, що розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором не можуть бути призначені арбітражні керуючі: які є заінтересованими у цій справі; які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня усунення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, покладених цим Законом.

До призначення арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) особа повинна подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

Так, до господарського суду Запорізької області 05.01.2015 року звернувся арбітражний керуючий Кириченко Є.О., який надав заяву-згоду на участь у справі про банкрутство на посаді розпорядника майна (т.1, а.с. 86).

06.01.2015 року до суду із заявою про згоду на участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна надав арбітражний керуючий Черненченко Д.А. (т.1, а.с. 144-145).

Сокол О.Ю. також 06.01.2015 року звернувся до суду з заявою про згоду на участь у справі про банкрутство, в якій просив суд призначити його розпорядником майна боржника - ПрАТ «Завод напівпровідників» (т.1, а.с. 152-156).

Крім того, 06.01.2015 року арбітражний керуючий Гладій О.В. звернувся до суду з заявою про згоду на участь у справі про банкрутство в якості розпорядника майна (т.2, а.с. 1-3).

До початку судового засідання 06.01.2015 року представник ініціюючого кредитора надав клопотання, в якому просив суд призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Кириченка Є.О.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абз. 6 ч. 1 ст. 114 Закону України про банкрутство, під час призначення арбітражного керуючого (керуючого санацією, ліквідатора) господарський суд не пов'язаний з кандидатурами арбітражних керуючих, запропонованими комітетом кредиторів, та має право призначити арбітражного керуючого самостійно.

Вказане положення регулює порядок призначення керуючого санацією та ліквідатора. Станом на момент проведення підготовчого засідання комітет кредиторів ще не є сформованим, проте позиція щодо не пов'язаності з кандидатурами арбітражних керуючих і наявності в суду права призначити арбітражного керуючого самостійно може бути застосовна за аналогією до порядку призначення розпорядника майна у справах про банкрутство за умови відсутності згоди арбітражного керуючого визначеного автоматизованою системою та у разі наявності декілька кандидатур по справі.

Таким чином, клопотання ініціюючого кредитора про призначення певного арбітражного керуючого на посаду розпорядника майна не має для суду заздалегідь встановленого пріоритетного значення і суд має самостійно здійснювати перевірку кандидатур арбітражних керуючих на засадах рівності та змагальності. Тобто, остаточно питання про обрання та призначення кандидатури розпорядника майна відповідного боржника у будь-якому випадку розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство.

Необхідно звернути увагу на те, що при наявності кількості кандидатур на посаду ліквідатора право вибору кандидатури належить виключно суду, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. При цьому, суд як орган судової влади не пов'язаний з доводами учасників провадження і повинен розглянути кожну кандидатуру, звертаючи увагу всі пропозиції, досліджуючи професійні якості кандидатів на цю посаду, відсутність зацікавленості особи стосовно боржника та кредиторів та враховуючи освіту, досвід та показники роботи у попередніх справах, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі, страхування відповідальності арбітражного керуючого та інші обставини, які свідчать про здатність арбітражного керуючого належним чином виконувати передбачені Законом обов'язки.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду звертає увагу на те, що у п.64 постанови пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року «Про судову практику у справах про банкрутство» зазначено, що в ухвалі про призначення розпорядника майна суд має зазначити мотиви, з яких призначено певну кандидатуру та відхилено інші, що були запропоновані.

Кандидатури Кириченко Є.О., Черненченко Д.А., Сокола О.Ю. та Гладій О.В. відповідають вимогам Закону України про банкрутство, а саме: мають статус суб'єкта підприємницької діяльності, мають вищу юридичну або економічну освіту, володіють спеціальними знаннями, що підтверджується досвідом роботи, не є зацікавленими особами щодо боржника і кредиторів. Всі кандидати не здійснювали раніше управління боржником, їм не заборонено здійснювати підприємницьку діяльність в якості арбітражного керуючого або займати керівні посади, не мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

Колегія суддів зазначає, що заява арбітражного керуючого Черненченко Д.А. є найменш змістовною. Так, окрім заяви-згоди на призначення його розпорядником майна, яка містить загальні дані у відповідності до ст. 114 Закону України про банкрутство, ним надано в обґрунтування своєї позиції копію свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого №195, яке було видано 28.02.2013 року та копію договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (професійна відповідальність арбітражного керуючого) №33.0002579.03 від 30.01.2014 року. Вказаним арбітражним керуючим не надано будь-якої інформації щодо освіти, досвіду та показників роботи у попередніх справах, кваліфікаційних якостей, кількості справи у яких брав участь та в яких бере участь на даний час, відсутня будь-яка інформація щодо організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна по даній справі.

Заява арбітражного керуючого Гладій О.В. порівняно з заявою арбітражного керуючого Черненченко Д.А. є більш змістовною і з аналізу якої вбачається можливим надати характеристику зазначеній кандидатурі. Так, з заяви арбітражного керуючого Гладій О.В. та додатків до неї вбачається, що він має свідоцтво №203, яке видано 28.02.2013 року; укладений та діючий договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (професійна відповідальність арбітражного керуючого) №33.0002578.03 від 30.01.2014 року. Крім того, Гладій О.В. надав інформацію, щодо участі ним у одинадцяти справах про банкрутство, дві з яких справи про банкрутство державних підприємств; вчинення дій направлених на підвищення рівня кваліфікації, зокрема, прийняття участі у семінарах, конференціях, а також повідомив, що йому з 03.07.2014 року рішенням Комісії з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражним керуючим, присвоєно третій рівень, на підтвердження чого до матеріалів справи надано витяг.

Проте, колегія суддів зазначає, що в заяві Гладія О.В. та додатках до неї відсутня інформація щодо завантаженості зазначеного арбітражного керуючого станом на момент винесення оскаржуваної ухвали та відсутня інформація щодо організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна по даній справі.

Щодо кандидатури арбітражного керуючого Кириченко Є.О., колегія суддів зазначає, що він має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_1, яке видано 18.04.2013 року; укладений договір добровільного страхування професійної відповідальності арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) №К від 18.12.2014 року з лімітом відповідальності у розмірі 50000,00 грн.

Зазначеним арбітражним керуючим повідомлено, що він має три вищі освіти, а саме інженера-механіка, юридичну та економічну. Окрім того, має 16-річний досвід з оцінки майна та майнових прав та 17-річний досвід з продажу державного майна, що підтверджується долученими до заяви відповідними копіями кваліфікаційних свідоцтв. На протязі трудової діяльності майже 8 років обіймав керівні посади такі, як директора підприємства або заступника директора. Також, арбітражний керуючий Кириченко Є.О. надав інформацію щодо наявності в нього організаційних та технічних можливостей виконувати повноваження розпорядника майна, а саме: наявності офісного приміщення та повного його забезпечення, транспортного засобу. Станом на момент розгляду його заяви в суді першої інстанції приймає участь як арбітражний керуючий у чотирьох справах. При цьому, у двох справах про банкрутство державних підприємств і провадження по яким є майже завершеним, адже судом розглядаються звіти ліквідатора і вирішується питання про їх затвердження. Щодо інших двох справ, то по одній з них триває процедура санації, а по іншій розглядається питання щодо усунення арбітражного керуючого та призначення іншої кандидатури. Вказане, як зазначає арбітражний керуючий Кириченко Є.О. свідчить про відсутність з його сторони завантаження.

Крім того, Кириченко Є.О. зазначив, що з 2004 року він виконував повноваження розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора на 27 підприємствах різних форм власності, з яких 11 - з державної часткою власності у 100% і має другий рівень кваліфікації арбітражного керуючого.

Натомість, арбітражний керуючий Сокол О.Ю. має свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого НОМЕР_3, яке видано 28.02.2013 року. Ним у порядку визначеному законодавством 30.01.2014 року укладено договір добровільного страхування відповідальності перед третіми особами (професійна відповідальність арбітражного керуючого) №33.0002581.03 від 30.01.2014 року з ПрАТ «Страхова компанія «Альянс» з загальним лімітом відповідальності у розмірі 3000000,00 грн. Має достатній досвід здійснення повноважень арбітражного керуючого, зокрема, приймав участь у дев'яти справах про банкрутство, одна з них щодо підприємства з іноземними інвестиціями.

Станом на момент розгляду справи приймає участь у чотирьох справах про банкрутство, дві з яких про банкрутство державних підприємств. При цьому, на зазначених державних підприємствах під його керівництвом разом із комітетом кредиторів та органом уповноваженим управляти майном боржника - Міністерством енергетики та вугільної промисловості розроблено та введено в дію плани санацій, які тривають і на даний час.

Крім того, арбітражний керуючий Сокол О.Ю. надав до заяви рекомендаційний лист щодо ділової репутації від Громадської організації «Всеукраїнська асоціація фахівців з питань відновлення платоспроможності та банкрутства», згідно якої має високі характеристики щодо ділової репутації і його рекомендовано для призначення розпорядником майна, керуючого санацією та ліквідатором у справах про банкрутство, у тому числі державних підприємств.

Арбітражний керуючий Сокол О.Ю. повідомив, що протягом здійснення своєї діяльності ним було пройдено велику кількість перевірок здійснюваних контролюючими органами (Відділом з питань банкрутства, Головним управлінням юстиції у Дніпропетровській області, Державною фінансовою інспекцією, Державною податковою інспекцією Міністерства доходів і зборів України, органами прокуратури та ін.) і за результатами яких жодних зауважень та порушень вимог діючого законодавства України виявлено не було.

У своїй заяві на участь у справі про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників» арбітражний керуючий Сокол О.Ю. надав інформацію щодо наявності в нього організаційних та технічних можливостей виконувати повноваження розпорядника майна, а саме: наявності офісного приміщення та повного його забезпечення, транспортного засобу, а також наявності кваліфікованого помічника.

Разом з тим, Сокол О.Ю. у якості додатку до заяви надав копію листа від Міністерства юстиції України №13.2-33/595 від 18.07.2014 року, в якому зазначено, що 08.07.2014 року Комісією з присвоєння рівнів кваліфікації арбітражному керуючому Соколу О.Ю. присвоєно четвертий рівень.

Колегія суддів вважає, що саме кандидатура розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Сокола О.Ю. в порівнянні з кандидатурою арбітражного керуючого Кириченко Є.О. відповідає вимогам Закону, та свідчить про те, що саме арбітражний керуючий Сокол О.Ю. є особою, яка має перевагу, оскільки має необхідні і достатні спеціальні знання, які надають можливість належним чином та у повному обсязі виконувати повноваження розпорядника майна у відповідній судовій процедурі, організувати роботу щодо перевірки та дослідження активу та пасиву боржника, розгляду кредиторських вимог і за наявності обставин та підстав можливість розроблення плану санації у встановленому Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» порядку.

Зазначене свідчить про те, що арбітражний керуючий Сокол О.Ю. має у наявності усе необхідне технічне забезпечення для виконання обов'язків ліквідатора, та має достатній досвід, організаційні та технічні можливості, та може належним чином виконувати передбачені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» обов'язки розпорядника майна у справі №908/6036/14 про банкрутство ПрАТ «Завод напівпровідників».

Колегія суддів звертає увагу на те, що судова процедура розпорядження майном направлена на отримання, консолідування даних, а також на їх аналіз, і для цього потрібна особа, яка має не тільки професійні здібності, а й ділові, моральні якості та наділена навичками збору даних. Вказаним якостям більше відповідає кандидатура арбітражного керуючого Сокола О.Ю., оскільки в нього є необхідний досвід, адже за його керівництвом було розроблено та введено в дію плани санацій щодо двох підприємств, а також без зауважень та нарікань провадиться ліквідація досить великого підприємства такого як ДП «Українська горілчана компанія «Nemiroff». Також, слід відзначити, що арбітражний керуючий Сокол О.Ю. в порівнянні з арбітражним керуючим Кириченко Є.О. має більш високий рівень кваліфікації - четвертий, у той час як арбітражний керуючий Кириченко Є.О. тільки другий рівень кваліфікації, а договір страхування відповідальності зі сторони арбітражного керуючого Сокола О.Ю. укладений на більшу суму, що у випадку наявності обставин для притягнення до такої відповідальності має істотне значення для забезпечення та захисту інтересів кредиторів.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про судове рішення» №6 від 23.03.2012 року рішення (ухвала суду є однією з форм рішення) повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі. При цьому, рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно і має ґрунтуватись на повному з'ясуванні всіх обставин справи.

Оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині призначення розпорядника майна боржника не відповідає вимогам, які ставляться до судового рішення. Так, суд першої інстанції обмежився тільки визначенням, що кандидатура арбітражного керуючого Кириченко Є.О. є кращою із запропонованих, без зазначення в чому саме полягають переваги, і що ініціюючий кредитор у своєму клопотанні пропонував його призначити на відповідну посаду. Проте, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не містить інформації, обставин дослідження та надання оцінки щодо інших запропонованих у справі кандидатур арбітражних керуючих, а також не містить доводів, з яких кандидатури арбітражних керуючих були відхилені. Вказане свідчить про неповне з'ясування обставин справи з відповідного питання, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду в зазначеній частині.

Щодо доводів та посилань апелянтів на судову практику, яка склалася у зв'язку з розгляду судами спорів з подібним предметом розгляду, колегія суддів зазначає, що правова система в Україні побудована на принципі прийняття та підпорядкування нормативно правових актів та не є за своїм змістом системою прецедентного права, пріоритетом якого є судова практика. Суди, розглядаючи справи та приймаючи рішення, перш за все керуються чинними нормами матеріального права. Судова практика не є джерелом права та не може бути покладена в основу прийнятого рішення.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги Сокола О.Ю. в повному обсязі та апеляційної скарги боржника частково, скасування оскаржуваної ухвали господарського суду в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кириченко Є.О. та прийняття в цій частині нового рішення про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32, 43, 99, 101, п.2 ч.1 ст. 103, п.1 ч.1 ст.104, ст. 105, ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» задовольнити частково.

Апеляційну скаргу арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича задовольнити повністю.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року у справі №908/6036/14 скасувати в частині призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Кириченка Євгена Олександровича.

Прийняти в цій частині нове судове рішення, яким призначити розпорядником майна Приватного акціонерного товариства «Завод напівпровідників» арбітражного керуючого Сокола Олексія Юрійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) НОМЕР_3 від 28.02.2013 року; місце проживання: АДРЕСА_1).

В іншій частині ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.01.2015 року по справі №908/6036/14 залишити без змін.

Справу №908/6036/14 направити до господарського суду Запорізької області для подальшого розгляду.

Повний текст постанови складено 02 березня 2015 року.

Головуючий суддя Гетьман Р.А.

Суддя Бородіна Л.І.

Суддя Лакіза В.В.