Ухвала суду № 42928128, 17.02.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ЗУПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ В АДМІНІСТРАТИВНІЙ СПРАВІ

17 лютого 2015 року

Справа № 808/192/15

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.; представника позивача – не прибув; представника відповідача – не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Запоріжжя (далі іменується – позивач) до Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» (далі іменується – відповідач), в якому позивач просить суд стягнути на його користь суму заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», у розмірі 139951 грн. 26 коп.

Ухвалою судді від 16.01.2015 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 17.02.2015, не прибув, проте подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності його уповноваженого представника.

Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання, призначене на 17.02.2015, не прибув, проте надіслав до суду клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Запорізької області у справі №908/549/15-г про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод».

Заявлене клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 порушено справу про банкрутство Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод». За приписами частини 4 статті 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 №2343-XII (далі іменується – Закон України №2343-XII), суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Відповідно до пункту 36.7 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/606/2013 від 28.03.2013 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону України від 22.12.2011 №4212-VI) зазначено, що заяви кредиторів про грошові вимоги до боржника, що ліквідується власником, подаються безпосередньо до господарського суду та оплачуються судовим збором. Розгляд грошовим вимог кредиторів в ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарським судом затверджується реєстр вимог кредиторів. Залежно від кількості кредиторів та/або значних майнових активів боржника, що ліквідується власником, у справі про банкрутство можуть бути створені представницькі органи кредиторів за рішення господарського суду. Згідно з частиною 2 статті 25 Закону України №2343-XII, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження. За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону. У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов’язаннями, черговість задоволення кожної вимоги. Посилаючись на наведені вище доводи, відповідач вказує, що не визнані ПАТ «ЗАЗ» грошові вимоги УПФУ, в тому числі грошові вимоги у розмірі 139951,26 грн., які є предметом стягнення у справі №808/192/15 підлягають розгляду господарським судом Запорізької області у справі №908/549/15-г, в зв’язку з чим вважає, що до вирішення господарським судом Запорізької області пов’язаної зі справою №808/192-13-а справи №908/549/15-г, стягнення з ПАТ «ЗАЗ» суми у розмірі 139951,26 грн. є передвчасним.

Відповідно до вимог частини 6 статті 12, статті 41 КАС України, у зв’язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 156 КАС України, суд зупиняє провадження у справі у разі неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, – до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених відповідачем в основу заявленого клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення господарським судом Запорізької області справи №908/549/15-г, суд дійшов висновку, що клопотання не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 4 статті 10 Закону України №2343-ХІІ, суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Проте, згідно пунктом 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2343-ХІІ, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України №2343-ХІІ, заява про порушення провадження у справі про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; ім’я або найменування боржника, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); ім’я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 1 статті 12 Закону України №2343-ХІІ встановлено, що у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті або для повернення заяви про порушення справи про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить ухвалу.

Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України №2343-ХІІ, підготовче засідання суду проводиться не пізніше чотирнадцятого дня з дня винесення ухвали про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов’язань кредиторам тощо) - не пізніше тридцятого дня.

За приписами частини 1 статті 16 Закону України №2343-ХІІ, перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з’ясування наявності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Законом.

У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов’язані з розглядом справи.

Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.

У разі звернення до господарського суду боржника із заявою про порушення справи про банкрутство у підготовчому засіданні з’ясовуються ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози.

Відповідно до частини 6 статті 16 Закону України №2343-ХІІ, за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: порушення провадження у справі про банкрутство; відмову у порушенні провадження у справі про банкрутство.

Враховуючи наведені вище норми закону, суд не приймає до уваги посилання відповідача про наявність підстав для зупинення провадження у справі через порушення справи про банкрутство, оскільки ухвала Господарського суду Запорізької області від 02.02.2015 стосується виключно прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду.

Натомість, ухвала господарського суду про порушення справи про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, приймається лише після розгляду заяви про порушення справи про банкрутство.

Тобто, на момент розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, ухвали господарського суду про порушення справи про банкрутство не існує, а ухвала про прийняття заяви про порушення справи про банкрутство до розгляду, не являється такою.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що клопотання про зупинення провадження у справі не підлягає задоволенню.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 156, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства «Запорізький арматурний завод» про зупинення провадження у справі - відмовити.

Постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов’язковими до виконання на всій території України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.

Суддя К.М. Недашківська