Ухвала суду № 42927386, 24.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р.Справа № 816/4855/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Кононенко З.О. , Старостіна В.В.

за участю секретаря судового засідання Запара Е.В.

за участю представника позивача Григор`євої І.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Навчальний-консультаційний центр" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2015р. по справі № 816/4855/14

за позовом Приватного підприємства "Навчальний-консультаційний центр"

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавської області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

08 грудня 2014 року Приватне підприємство "Навчально-консультаційний центр" (надалі - ПП "Навчально-консультаційний центр") звернулося до належного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (надалі - ДПІ у м. Полтаві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення № 0001152310 від 17.09.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є акт від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 про результати позапланової виїзної перевірки ПП "Навчально-консультаційний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Торнадо" за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р. Вважає помилковими висновки акту перевірки від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 про порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України. Зазначає, що сплата ПП "Навчально-консультаційний центр" кредиторської заборгованості платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013 в сумі 72000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Торнадо" згідно повідомлення про відступлення права вимоги від 03.10.2011 здійснена в межах строку позовної давності, а тому не може кваліфікуватися як безнадійна заборгованість. Наголошує, що придбані ПП "Навчально-консультаційний центр" консультаційні послуги у ТОВ "Альконт" згідно договорів про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 та від 05.05.2010 не були віднесені позивачем до складу валових витрат у 2010 році.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2015 року у задоволенні адміністративного позову ПП "Навчально-консультаційний центр" відмовлено.

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, вважає, що постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без належної оцінки доводів позивача, фактичних обставин справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2015 року та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача в повному обсязі.

Відповідач надав до суду апеляційної інстанції письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримала з викладених у ній підстав, просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов позивача в повному обсязі.

Представник відповідача до суду апеляційної інстанції не прибув, про причини неприбуття не повідомив, про дату, час і місце судового розгляду належним чином повідомлений.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено а підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач ПП "Навчально-консультаційний центр" /ідентифікаційний код 32461192/ є юридичною особою, взяте на податковий облік в органах державної податкової служби 29.05.2003 за № 6905, та станом на час проведення перевірки перебувало на обліку в ДПІ у м. Полтаві.

У термін з 21.08.2014 по 28.08.2014 посадовою особою ДПІ у м. Полтаві проведено позапланову виїзну перевірку ПП "Навчально-консультаційний центр" з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарської діяльності із ТОВ "Торнадо" за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., за результатами якої складено акт від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 /а.с. 8-12/.

За висновками перевірки встановлено порушення п.п.135.5.4, п. 135.5, ст. 135 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємства, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік в загальній сумі 13680 грн. /а.с. 12/.

10.09.2014 позивачем подано до ДПІ у м. Полтаві письмові заперечення на акт перевірки /а.с. 120-121/, на які ДПІ у м. Полтаві надано письмову відповідь листом від 16.09.2014 № 12815/10/16-01-22-07-27 "Про розгляд заперечень" /а.с. 13/.

17.09.2014 ДПІ у м. Полтаві на підставі акту перевірки від 04.09.2014 № 4965/16-01-22-07-13/32461192 винесено податкове повідомлення-рішення № 0001152310, яким ПП "Навчально-консультаційний центр" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" в загальному розмірі 17100 грн., у тому числі: за основним платежем - в сумі 13680 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - в сумі 3420 грн. /а.с. 15/.

Позивач оскаржив дане податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25.11.2014 № 2543/10/16-31-10-04-12 податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві № 0001152310 від 17.09.2014 залишено без змін, а скаргу ПП "Навчально-консультаційний центр" залишено без задоволення /а.с. 18-20/.

Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням від 17.09.2014 № 0001152310 позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення - рішення від 17.09.2014 № 0001152310 винесене ДПІ у м. Полтаві на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачені законодавством України та з врахуванням всіх обставин, необхідних для прийняття рішення.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем було надано до перевірки копію договору про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010р. укладеного між позивачем та ТОВ "Альконт", за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (позивач) сплачує виконавцю (ТОВ "Альконт") плату за послуги в розмірі, передбаченому даним договором, а виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку, послуги консультаційного характеру, а саме: надання консультаційних послуг з питань організації та проведення навчального процесу спеціалістів при роботах з підвищеною небезпекою, а саме з питань: 1) охорони праці при електрозварювальних, газополум'яних, наплавочних і паяльних роботах; 2) охорони праці при роботах з профілактики і технічного обслуговування газового господарства; 3) охорони праці при роботах, пов'язаних з обслуговуванням, експлуатацією та ремонтом компресорних та холодильних установок, працюючих та вибухонебезпечних та токсичних газах (а.с. 77).

Згідно пункту 3.1 цього договору за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 54000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=9000 грн., протягом 150 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

На підтвердження фактичного надання послуг згідно вказаного договору про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010 позивачем надано до перевірки копію акту прийому-передачі наданих послуг від 09.04.2010 /а.с. 78/.

При цьому позивачем до суду першої інстанції надано копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 25.03.2010р. між позивачем та ТОВ "Альконт", аналогічного змісту з тим, що надавався до перевірки, за виключенням пункту 3.1 договору.

Зокрема, у пункті 3.1 копії договору про виконання консультаційних послуг 25.03.2010р., доданій позивачем до позовної заяви зазначено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 54000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=9000 грн., протягом 100 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг /а.с. 21/.

Також позивачем надано до перевірки копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 05.05.2010р. між позивачем та ТОВ "Альконт", за умовами якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, замовник (позивач) сплачує виконавцю (ТОВ "Альконт") плату за послуги в розмірі, передбаченому даним договором, а виконавець надає за замовленням замовника, протягом визначеного в договорі строку, послуги консультаційного характеру, а саме: надання консультаційних послуг з питань організації та проведення брокерської діяльнсоті на товарній біржі, а саме з питань: 1) брокерська діяльність на біржовому товарному ринку з продажу зернових культур; 2) організація і проведення навчання брокерів /а.с. 79/.

Згідно пункту 3.1 цього договору за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 18000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=3000 грн., протягом 150 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг.

Пунктом 3.2 договору передбачено, що надання послуг та приймання їх результатів оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними представниками сторін.

На підтвердження фактичного надання послуг згідно вказаного договору про виконання консультаційних послуг від 05.05.2010р. позивачем надано до перевірки копію акту прийому-передачі наданих послуг від 14.05.2010р. /а.с. 80/.

При цьому позивачем до суду першої інстанції надано копію договору про виконання консультаційних послуг, укладеного 05.05.2010р. між позивачем та ТОВ "Альконт", аналогічного змісту з тим, що надавався до перевірки, за виключенням пункту 3.1 договору.

Зокрема, у пункті 3.1 копії договору про виконання консультаційних послуг 05.05.2010р., доданій позивачем до позовної заяви зазначено, що за надання передбачених договором послуг замовник виплачує виконавцю 18000 грн., в т.ч. ПДВ 20%=3000 грн., протягом 100 календарних днів з моменту підписання акту прийому передачі наданих послуг /а.с. 23/.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 статті 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253 - 255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною 1 статті 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Частиною 5 статті 253 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з урахуванням встановлених обставин щодо надання копій спірних договорів до перевірки та до суду, що строк позовної давності за вказаними договорами про виконання консультаційних послуг від 25.03.2010р. та від 05.05.2010р. щодо стягнення кредиторської заборгованості перед ТОВ "Альконт" минув у 2013 році та про те, що сплата ПП "Навчально-консультаційний центр" платіжним дорученням № 740 від 12.08.2013р. /а.с.99/ коштів в сумі 72000 грн. на розрахунковий рахунок ТОВ "Торнадо" не є погашенням заборгованості за договором про відступлення права вимоги від 03.10.2011р. /а.с.26/, а також що сума кредиторської заборгованості перед ТОВ "Альконт" в розмірі 72000 грн., яка залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, підлягає включенню до складу доходів позивача, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування у 2013 році.

Відповідно до статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є:

прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу;

дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Згідно п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю.

Відповідно до п. п. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Порядок визначення доходів встановлено статтею 135 Податкового кодексу України.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України передбачено, що доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Підпунктом 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України встановлено, що інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.

Згідно п.п. 14.1.11 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак:

а) заборгованість за зобов'язаннями, щодо яких минув строк позовної давності;

б) прострочена заборгованість, що не погашена внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, спрямовані на примусове стягнення майна боржника, не призвели до повного погашення заборгованості;

в) заборгованість суб'єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв'язку з їх ліквідацією;

г) заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних після звернення кредитором стягнення на заставлене майно відповідно до закону та договору, за умови, що інші дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника, визначені нормативно-правовими актами, не призвели до повного покриття заборгованості;

ґ) заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажорних обставин), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством;

д) прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також осіб, які у судовому порядку визнані безвісно відсутніми, недієздатними або оголошені померлими, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України передбачено, що безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Таким чином, колегія суддів підтверджує, що якщо сума кредиторської заборгованості платника податку за отримані, але неоплачені товари (роботи, послуги) залишилася нестягнутою після закінчення терміну позовної давності, то у податковому періоді, на який припадає закінчення терміну позовної давності, платник податку повинен всю суму такої непогашеної кредиторської заборгованості, тобто з урахуванням податку на додану вартість, включити до складу доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, незалежно від того, чи відносилася вказана сума кредиторської заборгованості до складу валових витрат платника податків.

Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального та процесуального права, які б могли привести до зміни та скасування рішення суду першої інстанції не встановлено.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Навчальний-консультаційний центр" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.01.2015р. по справі № 816/4855/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Кононенко З.О. Старостін В.В. Повний текст ухвали виготовлений 02.03.2015 р.