У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 127/14418/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Федчишена С.А.
Суддя-доповідач: Драчук Т. О.
25 лютого 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Драчук Т. О.
суддів: Загороднюка А.Г. Полотнянка Ю.П. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Швець А.І.,
позивача - ОСОБА_2
представника позивача - ОСОБА_3
представника відповідача - Журавського О.А.
представник третьої особи - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Вінницької міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб'кта владних повноважень,
В С Т А Н О В И В :
07.07.2014 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом до виконавчого комітету Вінницької міської ради, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про визнання протиправним та скасування рішення суб'кта владних повноважень.
Постановою Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2014 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18.12.2014 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
09.02.2015 року на адресу Вінницького апеляційного адміністративного суду від позивача надійшла заява із запереченнями на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні представник відповідача та представник третьої особи підтримали доводи апеляційної скарги, позивач та його представник, в свою чергу, заперечили проти апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних підстав.
Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на підставі ордеру №281 від 12.12.1996 року позивачу надано житлову кімнату АДРЕСА_3
Рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради №1242 від 10.06.2010 року затверджено реконструкцію кімнат гуртожитку №№ 3, 6, 7 (секція №1) по АДРЕСА_1 територіальної громади м. Вінниці в особі Вінницької міської ради (квартиронаймачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2.) загальною площею 111,4кв.м., житловою площею 68,0 кв.м.
Відповідно до п.3.5 витягу з рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1679 від 12.08.2010 року виконком міської ради вирішив оформити право приватної (спільної) власності на кімнати в гуртожитку з безоплатною передачею у власність громадян: 2 кімнат АДРЕСА_1, загальною площею 34,6 кв.м., при нормі 31,0 кв.м., з відповідною вартістю 6,23грн., з доплатою за надлишки загальної площі у сумі 0,65грн., згідно розрахунку передати ОСОБА_6, який зареєстрований та проживає в цій квартирі з 1997 року та, згідно п. 4.1 рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1541 від 29.07.2010 року виконком міської ради вирішив оформити право приватної (спільної) власності на квартири з доплатою за надлишки загальної площі квартиру АДРЕСА_2, що складається з 2 кімнат, загальною площею 39,1 кв.м., при нормі 31,0 кв.м., з відповідною вартістю 7,04грн., з доплатою за надлишки загальної площі у сумі 1,48 грн., згідно з розрахунком передати ОСОБА_7, яка зареєстрована та проживає в цій квартирі з 2001 року.
При цьому, на думку позивача, протиправним є п. 1.6. рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.06.2010 року № 1242 "Про затвердження актів приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яке стало підставою для прийняття рішень про передачу місць загального користування у власність третім особам, що суперечить нормам чинного законодавства та порушують законні права та охоронювані інтереси позивача, що стало причиною звернення до суду.
За результатом розгляду справи, суд першої інстанції, керуючись положеннями Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Постанови Кабінету Міністрів, якою затверджені «Правила користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» від 08.10.1992 року №572, прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Згідно з матеріалами справи, рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.06.2010 року № 1242 затверджено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованих кімнат гуртожитку № 3,6,7 (секція № 1) по АДРЕСА_1.
При цьому, реконструкції та подальшій приватизації відповідно до рішень виконавчого комітету Вінницької міської ради №1541 від 29.07.2010 року та №1679 від 12.08.2010 року, підлягали місця загального користування (коридор та лоджія).
Відповідно до положення п. 4 «Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями» (далі - Постанова № 572), затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитись лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.
Згідно положення п. 19 Постанови №572 переобладнання і перепланування жилих і підсобних приміщень, балконів і лоджій власниками квартир, наймачами і орендарями може провадитись лише з метою поліпшення благоустрою квартири за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у цьому будинку.
У відповідності до п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572 Про механізм впровадження Про механізм впровадження Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» мешканці квартири, житлового приміщення у гуртожитку, в яких проживає два і більше співвласники, наймачі (орендарі) мають рівні права на користування підсобними приміщеннями і обладнанням.
Відповідно до п.4 абз. 3 даної постанови переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій проводиться за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, гуртожитку, з дозволу власника будинку (квартири), власника гуртожитку (житлового приміщення у гуртожитку) та органу місцевого самоврядування, що видається в установленому порядку.
Згідно ст. 3 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача у власність громадян житлових приміщень у гуртожитках здійснюється з одночасною передачею їм у спільну сумісну власність допоміжних приміщень.
Відповідно до п. 2 ст. 10 вище вказаного Закону власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Згідно ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» допоміжні приміщення житлового будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Статтею 1 Закону України "Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків" передбачено, що допоміжні приміщення у гуртожитку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації гуртожитку та побутового обслуговування і задоволення санітарно-гігієнічних потреб його мешканців (кухні, санвузли, сходові клітки, вестибюлі, перехідні шлюзи, позаквартирні (позакімнатні) коридори, колясочні, кладові, сміттєзбірні камери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші технічні приміщення).
Відповідно до ст. 6 вище вказаного Закону власники житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у гуртожитку і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утриманням будинку і прибудинкової території, відповідно до своєї частки у майні гуртожитку. Допоміжні приміщення у гуртожитку передаються у спільну сумісну власність безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Співвласники допоміжних приміщень у гуртожитку зобов'язані не перешкоджати іншим особам у правомірному користуванні такими приміщеннями
Аналізуючи вище викладене суд робить висновок про те, що коридор та лоджія є допоміжними приміщеннями та місцем загального користування і не підлягає приватизації.
Окрім цього, згідно витягу з протоколу № 3 засідання комісії по розгляду конфліктних питань та апеляцій в сфері містобудування від 25.02.2010 року при розгляді питання про надання рекомендації прийняти в експлуатацію реконструйовані квартири № 3,6,7 позивач участі не брав та відсутні докази того, що його було попереджено про розгляд даного питання.
Також, згідно матеріалів справи, на засіданні комісії не розглядалось питання про те, що ОСОБА_2 як мешканкою першого поверху будинку АДРЕСА_1, не було надано згоди на перепланування та використання місць загального користування (а.с. 72, 80).
Таким чином, не було надано оцінку відсутності згоди одного з мешканців першого поверху буд. АДРЕСА_1 на перепланування.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку про те, що відповідачем порушено порядок введення в експлуатацію та приватизації житлового приміщення, внаслідок чого рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 10.06.2010 року № 1242, яким затверджено акт приймальної комісії про прийняття в експлуатацію реконструйованих кімнат гуртожитку № 3,6,7 (секція № 1) по АДРЕСА_1 та рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради №1541 від 29.07.2010 року та №1679 від 12.08.2010 року про приватизацію житлового приміщення підлягають скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що відповідач не дав належної оцінки обставинам справи та прийняв рішення, які підлягають скасуванню.
З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про обгрунтованість заявлених позивачем вимог, які правомірно задоволені судом першої інстанції.
Апелянтом не надано достатніх доказів в підтвердження доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим остання задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Виконавчого комітету Вінницької міської ради залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 18 грудня 2014 року - без змін.
ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Драчук Т. О.
Судді Загороднюк А.Г.
Полотнянко Ю.П.
Судове рішення № 42927366, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 25.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 127/14418/14-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: