Ухвала суду № 42927345, 25.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/4424/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Іванов Е. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Яковлєва О.В. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_2 про стягнення витрат,-

В С Т А Н О В И Л А :

У серпні 2014 року Харківський національний університет внутрішніх справ (далі Університет) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення з відповідача на користь Університету витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_2, в сумі 19857,00 грн..

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд стягнув з відповідача на користь Університету пов'язані з його утриманням витрати в сумі 19511,13 грн.. В решті позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 01 вересня 2010 року між відповідачем, Університетом (виконавець) та ГУМВС в Одеській області (замовник) укладено тристоронній договір (далі Договір) про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України.

Наказом позивача від 10 серпня 2010 року №403 о/с відповідача прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом з 30 серпня 2010 року та присвоєно звання "рядовий міліції".

Наказом Університету від 02 червня 2012 року №216 о/с відповідача відрахували зі складу курсантів та відкомандирували до ГУМВС в Одеській області для подальшого проходження служби.

Листом ГУМВС в Одеській області від 04 липня 2014 року №9/3474 було повідомлено проректора з кадрового забезпечення та міжнародних зв'язків Університету про звільнення з органів внутрішніх справ працівника з числа молодих фахівців, які закінчили Університет, а саме ОСОБА_2.

26 травня 2014 року наказом ГУМВС в Одеській області від №329 о/с відповідача звільнено відповідно до "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" в запас Збройних сил за п.64 "ж" (за власним бажанням).

Не дотримання відповідачем обов'язку після закінчення навчання відпрацювати не менше трьох років і стало підставою для звернення Університету з позовом до суду.

Вирішуючи справу та частково задовольняючи вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ніс витрати, пов'язані з утримання відповідача у період його навчання з 2010 рік по 2012 рік, а також той факт, що відповідач звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням до встановленого трирічного терміну перебування на службі. Крім того, суд враховував, що відповідач не користувався послугами з прання білизни.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.18 Закону України "Про міліцію" (далі Закон) порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.

Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Також, згідно п.2.3.5 Договору особа (в даному випадку відповідач) зобов'язується після закінчення навчання прибути до місця призначення в термін, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, яка визначена Замовником, і відпрацювати не менше трьох років.

Особа зобов'язується у разі відрахування з навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченні навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком (п.2.3.6 Договору).

На виконання зазначених положень Закону, КМУ було винесено постанову від 12 липня 2006 року № 964 "Про затвердження Порядку відшкодування курсантами та особами офіцерського складу витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах" (далі Порядок), п.1 якого встановлено, що цей Порядок визначає механізм відшкодування курсантами в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість та в разі відмови від подальшого проходження військової служби на посадах осіб офіцерського складу після закінчення вищого навчального закладу, а також особами офіцерського складу, які звільняються з військової служби протягом п'яти років після закінчення вищого військового навчального закладу або військового навчального підрозділу вищого навчального закладу (далі - вищі навчальні заклади) відповідно до пунктів "е", "є", "ж", "и", "і" частини шостої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" ( 2232-12 ) витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищому навчальному закладі (далі - витрати).

Відшкодування здійснюється у розмірі фактичних витрат, пов'язаних, зокрема, з грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв (п.3 Порядку).

Пунктом 4 Порядку передбачено, що розрахунок фактичних витрат здійснюється вищим навчальним закладом згідно з нормами утримання курсантів.

Крім того, ч.1 ст.195 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Так, з матеріалів справи, зокрема, апеляційної скарги вбачається, що відповідач не ставить під сумнів сам факт наявності обов'язку щодо відшкодування, в разі дострокового розірвання контракту через небажання продовжувати навчання, витрат, пов'язаних з утриманням у вищому навчальному закладі, а також погоджується з відшкодуванням 14301,46 грн. за надане грошове, речове забезпечення та інше.

Разом з тим, відповідач не погоджується зі стягненням з нього витрат:

- на продовольче забезпечення за 2011-2012 роки, оскільки ним було написано рапорт про зняття з продовольчого забезпечення;

- на оплату житлово-комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв за 2011-2012 роки, в зв'язку з тим, що він не проживав на території Університету у вказаний період.

Однак, колегія суддів вважає такі доводи безпідставними та такими, що не спростовують обов'язку по відшкодуванню зазначених витрат, оскільки навіть якщо відповідач фактично не проживав на території Університету, він був присутнім в приміщенні позивача під час проведення занять та, відповідно, користувався комунальними послугами, як то: опалення, водопостачання та водовідведення, електропостачання.

Також, колегія суддів зазначає про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача витрат на продовольче забезпечення за 2011-2012 роки, оскільки відповідно до п.2.1.3 Договору виконавець зобов'язується забезпечити особу харчуванням, а доказів щодо зняття відповідача з продовольчого забезпечення, зокрема, шляхом подання відповідного рапорту, в порядку ч.1 ст.71 КАС України відповідачем надано не було.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи ОСОБА_2, викладені у апеляційній скарзі, за змістом ідентичні наданим до адміністративного позову запереченням і зазначених висновків суду не спростовують.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.В. Яковлєв