Ухвала суду № 42927325, 26.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/9573/14 Головуючий у 1-й інстанції: Катющенко В.П. Суддя-доповідач: Кузьменко В. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року м. Київ

Колегія Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Кузьменко В. В.,

суддів Василенка Я. М., Степанюка А. Г.,

за участю секретаря Рипік О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агенства земельних ресурсів України, третя особа: Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційними скаргами ОСОБА_2 та Державного агенства земельних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року,-

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа - Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, в якому, з урахуванням збільшення позовних вимог, просив стягнути з Державного агентства земельних ресурсів України середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.02.2008 року по 04.06.2014 року в розмірі 206792,46 грн. з урахуванням належних до утримання обов'язкових відрахувань.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_2 та Державне агенство земельних ресурсів України подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального і процесуального права.

В засідання з'явились учасники процесу. Представник позивача наполягав на задоволенні апеляційної скарги, скасуванні постанови суду першої інстанції та ухваленні нової постанови про задоволення позовних вимог у повному обсязі. Представник Державного агентства земельних ресурсів України просив скасувати постанову суду першої інстанції та залишити позов без розгляду або відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином про час та місце апеляційного розгляду, що не перешкоджає вирішенню спірного питання відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Згідно із ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року в адміністративній справі №2а-4210/09/1070 за позовом ОСОБА_2 до Державного агентства земельних ресурсів України, ОСОБА_3, треті особи - Голова Державного агентства земельних ресурсів України Воєводін Володимир Васильович, Києво-Святошинська районна державна адміністрація Київської області про: визнання протиправними дій Держземагентства; визнання протиправними та скасування наказів голови Держземагентства від 31.01.2008 року №18-кт, яким звільнено ОСОБА_2 від виконання обов'язків начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області та від 01.02.2008 року №19-кт , яким на цю посаду призначено ОСОБА_3 виконуючим обов'язки; поновлення на посаді начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області, адміністративний позов задоволено частково - визнано протиправними та скасовано наказ голови Держземагентства від 31.01.2008 року №18-кт про звільнення ОСОБА_2 від виконання обов'язків начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області. В задоволені решти адміністративного позову відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року вказану постанову суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року К/9991/66104/12 в адміністративній №2а-4210/09/1070 скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року у частині відмови в задоволенні позовних вимог про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області. Судом касаційної інстанції в цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов'язано Державне агентство земельних ресурсів України видати наказ про поновлення ОСОБА_2 на посаді начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області з 01.02.2008 року. В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.02.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2012 року залишено без змін.

Зі змісту позовних вимог та додаткових пояснень вбачаться, що вимушений прогул слід обраховувати з 01.02.2008 року по 04.06.2014 року з урахуванням того, що останній робочий день- 31.01.2008 року, поновлений постановою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції зазначив, а колегія суддів погоджується, наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Як зазначено у постанові Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року К/9991/66104/12 в адміністративній №2а-4210/09/1070 вимоги щодо стягнення з Держземагентства середнього заробітку за час вимушеного прогулу ОСОБА_2 не заявлялись, відповідно судом не розглядались та не вирішувались. Відтак під час розгляду адміністративної справи про поновлення позивача на посаді начальника Управління земельних ресурсів у Києво-Святошинському районі Київської області судами питання щодо виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу не вирішувалось.

Наведена обставина позивачем та його представником не заперечувалась. У позовній заяві зазначено, що про порушення своїх прав, інтересів щодо права на стягнення з Держземагентства середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивач дізнався 05.06.2014 року, коли постановою Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року в адміністративній справі №2а-4210/09/1070 позивача поновлено на посаді з 01.02.2008 року.

При цьому за твердженням позивача, оскільки спір про поновлення на посаді розглядався судами більше року не з його вини, з відповідача слід стягнути середній заробіток за весь період вимушеного прогулу.

На думку колегії суддів, таке твердження позивача є помилковим, оскільки суди, розглядаючи адміністративну справу №2а-4210/09/1070 про поновлення ОСОБА_2 на посаді, не вирішували питання про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу саме у зв'язку з тим, що позивач такої вимоги не заявляв.

Таким чином, як вірно зауважено судом першої інстанції, у зв'язку з тим, що позивач заявив вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу лише в липні 2014 року, колегія суддів приходить до висновку, що відповідно до ч. 2 ст. 235 КЗпП України стягненню підлягає вимушений прогул за один рік.

З урахуванням ст. 72 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова Вищого адміністративного суду України від 05.06.2014 року в адміністративній справі №2а-4210/09/1070 має преюдиційне значення в даній справі, відповідно обставини щодо поновлення позивача на посаді з 01.02.2008 року доказування в цій адміністративній справі не потребують.

Отже, стягненню підлягає середній заробіток за час вимушеного прогулу за один рік, починаючи з 01.02.2008 року.

До матеріалів адміністративної справи долучено довідку Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, відповідно до якої одноденний заробіток ОСОБА_2 становить 127,11 грн. Представник позивача заперечень щодо зазначеної суми не висловив.

Відповідно до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 18.09.2007 року № 6884/0/14-07/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2008 рік» кількість робочих днів у 2008 році становила: у лютому - 21; у березні - 20; у квітні - 21; у травні - 19; у червні - 19; у липні - 23; у серпні - 20; у вересні - 22; у жовтні - 23; у листопаді - 20; у грудні - 23.

Згідно з листом Міністерства праці та соціальної політики України від 30.09.2008 року № 10338/0/14-08/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2009 рік» кількість робочих днів у січні 2009 року - 20.

Таким чином, кількість робочих днів за час вимушеного прогулу за один рік, починаючи з 01.02.2008 року становить 251 день.

Відтак сума вимушеного прогулу дорівнює 31904,61 грн., яка з вирахуванням податків та обов'язкових платежів підлягає стягненню з Держземагентства.

При цьому, суд першої інстанції вірно зазначив, що оскільки Держземагентство як центральний орган виконавчої влади відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України є головним розпорядником бюджетних коштів у відношенні до територіальних органів Держземагентства, відповідно стягнення за час вимушеного прогулу ОСОБА_2, незаконно звільненого наказом саме Держземагентства від 31.01.2008 року №18-кт та поновленого на посаді начальника Управління земельних у Києво-Святошинському районі Київської області з 01.02.2008 року, може бути звернене на відповідача. Аналогічні правові висновки щодо можливості стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з Держземагентсва на користь осіб, які були поновлені на посадах начальників управління земельних ресурсів у Козелецькому районі Чернігівської області, Кіровоградського обласного головного управління земельних ресурсів висловлені в постановах Вищого адміністративного суду України від 26.02.2013 року та від 09.07.2008 року, які долучені до матеріалів адміністративної справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць. Відповідно негайному виконанню підлягала постанова суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць, що становить 2658,72 грн.

Стосовно зауважень Держземагентсва щодо строків звернення до адміністративного суду, колегія суддів зазначає, що Київський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи ухвалу суду першої інстанції від 08.07.2014 року, дійшов висновку, що позивач мав право звернутись до суду з позовом про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу 04.07.2014 року, оскільки звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати не обмежується будь-яким строком. При цьому суд дійшов такого висновку, виходячи з тлумачення положень, зокрема, частини другої статті 235 КЗпП України та рішення Конституційного Суду України від 15.10.2013 року №8-рп/2013.

З огляду на наведене та враховуючи повноваження апеляційного суду відповідно до статті 205 КАС України, відсутні підстави для залишення адміністративного позову ОСОБА_2 без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції було прийнято правильне рішення про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_2

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Докази надані сторонами не підтверджують обставин, на які вони посилаються у апеляційних скаргах.

Доводи, викладені в апеляційних скаргах були предметом дослідження у суді першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

З урахуванням вищевикладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційних скарг, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про часткове задоволення заявлених вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 8, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, п. 2, 3, 4, 5, 6, 9 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 року № 7 колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Державного агенства земельних ресурсів України на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агенства земельних ресурсів України, третя особа: Управління Держземагенства у Києво-Святошинському районі Київської області про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.12.2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

А. Г. Степанюк

Повний текст ухвали виготовлено 03.03.2015 року.

Головуючий суддя Кузьменко В. В.

Судді: Василенко Я.М.

Степанюк А.Г.