Постанова № 42927243, 16.02.2015, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2015 року Справа № П/811/4494/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом: Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області

до відповідача: Фермерського господарства «Агат»

про стягнення заборгованості,

за участю:

секретаря судового засідання - Черної О.Ю.,

представників:

позивача - не з'явився ,

відповідача - не з'явився,

Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області звернулось з позовом до Фермерського господарства «Агат» про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування великоваговим транспортним засобом у розмірі 3540,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що посадовими особами Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. За результатами проведення зважування складено довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю та акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів. На підставі зазначених документів було проведено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, яка відповідачем добровільно в встановленому чинним законодавством порядку сплачена не була.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву відповідно до змісту якого, позов ним не визнається у повному обсязі з огляду на те, позивач діяв не відповідно до порядку та не у межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги такими, що не відповідають чинному законодавству.

На підставі ухвали від 16.02.2015 р. розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

16 червня 2014 року посадовими особами Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області виявлено факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, встановлених Правилами дорожнього руху України, без дозволу виданого Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд великовагових транспортних засобів. А саме, у пункті габаритно-вагового контролю а/д М-12 Стрий - Кіровоград - Знам'янка 716 км + 405 км проведено габаритно-ваговий контроль вантажного автомобіля марки МАЗ, моделі 54329 020, за номерним знаком ВА 9738 АЕ із причепом марки ПП, моделі ВаВес, за номерним знаком ВА 5386 ХТ, що належить Фермерському господарству «Агат».

Доказом зважування є чек №00329 від 16.06.2014 р. та довідка про результати здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.10-11). За наслідками складено акт №002071 від 16.06.2014 р. про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунок №40 від 16.06.2014 р. плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 222,70 євро.

Згідно з п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2014 р. № 299 «Про затвердження Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті» (далі Положення №299) Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 2012 р. № 153 «Про утворення територіальних органів Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті» було утворено територіальний органи Державної інспекції з безпеки на наземному транспорті - Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області як юридичну особу публічного права.

Згідно п.7 Положення №299 Укртрансінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Згідно п.3. постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 «Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті» (далі Порядок № 1567) Укртрансінспекція, її територіальні органи - управління в Автономній Республіці Крим, обласні, Київське та Севастопольське міські, районні управління є органами державного контролю на автомобільному транспорті.

Підпунктом 36 пункту 4 Положення № 299 передбачено, що Укртрансінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що Управління Укртрансінспекції у Кіровоградській області під час здійснення своїх повноважень діє як суб'єкт владних повноважень, що має повноваження щодо реалізації політики держави з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті, а також як орган спеціальної компетенції, що здійснює державний контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування у сфері габаритно-вагових перевезень.

Відповідно до Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок, які, також, можуть проводитися із залученням спеціалістів органів внутрішніх справ і науково-дослідних установ (за погодженням з їх керівниками) з питань, що належать до їх компетенції.

Згідно п.17 та 19 Порядку № 1567 рейдова перевірка проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення. Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансінспекції. Рейдова перевірка проводиться у строк, зазначений у направленні на перевірку.

В своєму запереченні відповідач посилався на те, що позивач не надав суду доказів на підставі чого був зупинений автомобіль та чи мав інспектор повноваження зупиняти автомобіль та складати відповідні документи.

Згідно наказу Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 19 вересня 2014 р. № 459/977 «Про затвердження Порядку взаємодії та обміну інформацією між Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті та Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України» для проведення відповідно до законодавства спільних заходів органами взаємодії (Державною інспекцією України з безпеки на наземному транспорті та її територіальними органами, Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України) складається графік проведення спільних заходів.

Згідно п.14 Порядку №1567 рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Судом встановлено, що зупинення автомобіля відбулось в межах проведення рейдової перевірки відповідно до вимог пункту 15 Правил дорожнього руху на підставі графіку щоденної роботи пересувного пункту габаритно-вагового контролю в Кіровоградській області на червень 2014 року та направлення на перевірку з 16.06.2014 року по 16.06.2014 року, видане головному спеціалісту ВЛК Кравченко Є.М. та старшому держінспектору ВЛК Будолаку Є.С., який і провів габаритно-ваговий контроль автомобіля відповідача, а тому посилання ФГ "Агат" в цій частині є безпідставними (а.с.8-9).

Додатково відповідач посилався на те, що акт перевірки не містить порушеної ФГ "Агат" норми, доказів винесення постанови, відповідно до якої відповідачу нарахована сума в розмірі 3540,89 грн. При цьому представник ФГ "Агат" посилався на п.п.20, 21 та 23 Порядку № 1567 (а.с.49,50).

Згідно п.20 Порядку № 1567 за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт перевірки дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт за формою згідно з додатком 2. Акт складається у двох примірниках, кожен з яких підписується посадовими особами, що провели перевірку, та посадовою особою суб'єкта господарювання або фізичною особою - суб'єктом господарювання (далі - уповноважена особа суб'єкта господарювання). Один примірник акта передається уповноваженій особі суб'єкта господарювання, щодо якого було проведено перевірку, інший - до органу державного контролю. Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У відповідності до п.21 Порядку № 1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис, а у разі проведення перевірки виконання Європейської угоди ставить відповідний відбиток печатки на реєстраційному листку режиму праці та відпочинку водіїв (у разі наявності).

Відповідно до п.23 Порядку № 1567 за результатами позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання за фактом дорожньо-транспортної пригоди складається акт за формою згідно з додатком 4.

Як вказано вище, судом встановлено що перевірка була рейдовою, а не плановою або позаплановою, що виключає можливість застосування в даному випадку п.п.20, 21 та 23 Порядку № 1567, а тому позиція відповідача в цій частині є безпідставною.

Згідно 15 Порядку №1567 під час проведення рейдової перевірки здійснюється, зокрема, і габаритно-ваговий контроль.

Судом встановлено, що Порядок № 1567 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Габаритно-ваговий контроль є елементом державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання норм та стандартів щодо організації перевезень вантажів автомобільним транспортом та дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень, специфіка проведення якого визначена Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 р. №879 (далі - Порядок 879).

Відповідно до п.3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Відповідно до п.22.5 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306 (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу 38 тонн, здійснюється за спеціальними правилами.

Відповідно до Порядку № 879 габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Згідно Порядку №879 такий контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху, та територіальні органи Укртрансінспекції, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Відповідно до п.п.3 п.2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2%.

Згідно з довідкою загальна маса автомобіля марки МАЗ, моделі 54329 020, за номерним знаком ВА 9738 АЕ із причепом марки ПП, моделі ВаВес, за номерним знаком ВА 5386 ХТ складає 46,85 тонн; навантаження на осі складає: 1 - 6,55 тонн, 2 - 14,8 тонн, 3 - 8,45 тонн, 4 - 8,65 тонн, 5 - 8,4 тонн; довжина, ширина та висота складає 16 м, 2,4 м, 3,6 м відповідно, що свідчить про перевищення параметрів від нормативу на 23,3 % (а.с.11).

Згідно з п.21 Порядку №879 у разі виявлення факту перевищення хоча б одного вагового та/або габаритного нормативного параметра більш як на 2% подальший рух транспортного засобу забороняється до внесення плати за його проїзд автомобільними дорогами загального користування.

Відповідач посилався на те, що згідно п.27 Порядку №879 плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування справляється з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд.

При цьому представник ФГ "Агат" стверджує, що згідно ст.1 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" єдиний збір встановлюється щодо транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, визначених у статті 5 цього Закону, які перетинають державний кордон України, і справляється за здійснення у пунктах пропуску через державний кордон України відповідно до законодавства України санітарно-епідеміологічного, ветеринарно-санітарного, фітосанітарного, екологічного контролю товарів (у тому числі у формі попереднього документального контролю) та радіологічного контролю товарів і транспортних засобів, за проїзд транспортних засобів автомобільними дорогами України та за проїзд автомобільних транспортних засобів з перевищенням встановлених розмірів загальної маси, осьових навантажень та (або) габаритних параметрів.

Відповідач посилається на те, що плата за проїзд відповідно до ст.1 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України" відноситься тільки до транспортних засобів, які перетинають державний кордон України і справляється у пунктах пропуску через державний кордон.

Суд стверджує, що п.27 Порядку №879 визначає необхідність внесення плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування з транспортних засобів вітчизняних та іноземних власників, у тому числі, але не виключно, тих, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", а тому посилання на неможливість нарахування плати за проїзд відповідачеві є безпідставним. Більш того, фраза "справляється у разі виявлення факту перевищення їх фактичних параметрів над параметрами, які враховувалися під час встановлення розміру єдиного збору в пунктах пропуску через державний кордон, де відсутні вагові комплекси, та з транспортних засобів, які виїжджають за межі України і на які в установленому порядку не отримано дозвіл на рух або не внесено плату за проїзд" пункту 27 Порядку №879 стосується саме тих власників, що визначені у статті 5 Закону України "Про єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України", а не усіх власників.

Згідно п.21 Порядку №879 довідка про здійснення габаритно-вагового контролю та/або сертифікат зважування, або документ щодо внесення плати за проїзд є чинними протягом усього маршруту. Дана стаття передбачає саме документ щодо внесення плати за проїзд, що видається за п.21 Порядку №879.

Відповідно до п.31-1 Порядку №879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі.

Так, судом встановлено, що маршрут руху автомобіля відповідача становить 170 км, що ним не заперечувалось (а.с.12).

У відповідності до п.31-1 Порядку №879 перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансінспекції.

Судом встановлено, що відповідач ухилився від здійснення плати, визначеної за п.31-1 Порядку №879.

Відповідно до п.41 Порядку №879 дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.

Суд констатує, що учасниками правовідносин у сфері габаритно-вагового контролю є, в даному випадку, орган, що здійснює контроль, та перевізник, кому належить об'єкт дослідження, а предметом дослідження у даній справі - обставини ухилення ФГ "Агат" від сплати коштів, що свідчить про наявність обґрунтованих підстав в Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області для звернення з даним позовом до суду.

Судом встановлено, що розрахунок відповідачем отримано 26.06.2014 року (а.с.15). Плата не внесена, відповідні позови, що перебували б на розгляді в суді з приводу нарахування, ФГ "Агат" не подавались, а тому, з урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог на суму 3 540,90 грн.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Агат», код ЄДРПОУ 31689472 (28200, смт. Новгородка, Новгородківський р-н, Кіровоградської обл., вул. Кірова, 16, кв.2) на користь Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області плату за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування в сумі 3540,90 грн. (три тисячі п'ятсот сорок грн. 90 коп.) на рахунок 31211201700002, одержувач - Управління Укртрансінспекції в Кіровоградській області, код 38037409, банк: ГУ ДКСУ у Кіровоградській області, МФО 823016.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня отримання копії постанови у повному обсязі, апеляційної скарги.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова