ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2015 р. Справа № 804/20066/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіСтепаненко В.В. при секретаріНовченко Є.Ю. за участю: представників позивача представника відповідача Ульяненка А.А., Серветника В.М. Синявського І.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0019591703 від 26.09.2014 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що податкове повідомлення-рішення є противоправним та сформовано з порушенням вимог податкового законодавства без належного правового обґрунтування, оскільки позивач не допускав порушень податкового законодавства при укладанні договору оренди приміщення з ОСОБА_6, а тому повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення, зазначивши, що в ході проведення перевірки було встановлено, що позивачем не утримано податок з доходу фізичних осіб від надання в оренду нерухомого майна та не перераховано до бюджету, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб на загальну суму 9786,02 грн. У судовому засіданні представник відповідача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно, в межах повноважень та на підставі законодавства України, у зв'язку з чим просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, розглянувши наявні документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт №1810/04-66-22-02/34915751 від 09.07.2014 року.
Висновки вказаного акту перевірки стали підставою для винесення податкового повідомлення-рішення №0019591703 від 26.09.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді з/п, на суму 14 995,74 грн.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно умов договору оренди житлового приміщення №012011 від 01.02.2011 року фізична особа-підприємець ОСОБА_6 (орендодавець) передає в оренду позивачу житлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50 м. кв. Термін дії договору з 01.02.2011 року по 31.12.2011 року. Сума орендної плати складає 300,00 грн. Приміщення передається в оренду під офіс.
Договором оренди житлового приміщення №02/01-12 від 02.01.2012 року фізична особа ОСОБА_6 (орендодавець) передає в оренду ТОВ «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» житлове приміщення, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 50 м.кв. Термін дії договору з 01.02.2012 року по 31.12.2013 року. Сума орендної плати складає 500,00 грн. Приміщення передається в оренду під офіс.
Відповідно до частини 1 статті 286 Господарського кодексу України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Мінімальна сума орендного платежу визначалась за методикою, встановленою постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 року №1787, виходячи з мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомості, з урахуванням місця її розташування, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розташована така нерухомість, та оприлюднюється у спосіб, найбільш доступний для жителів такої територіальної громади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1253 затверджено методику визначення мінімальної суми орендного платежу за нерухоме майно фізичних осіб.
За змістом вказаної Методики орендарі, які згідно з підпунктом 170.1.2 пункту 170.1 статті 170 Податкового кодексу України є податковими агентами платників податку - орендодавців, визначають під час нарахування доходу від надання в оренду (суборенду), житлового найму (піднайму) нерухомого майна (включаючи земельну ділянку, на якій розміщується нерухоме майно, присадибну ділянку), крім земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю (далі - оренда нерухомого майна), мінімальну суму орендного платежу за повний чи неповний місяць такої оренди.
Мінімальний розмір плати за користування житловим приміщенням за договором піднайму визначається відповідно до цієї Методики з урахуванням статті 95 Житлового кодексу Української РСР.
Ключовим показником цієї Методики є мінімальна вартість місячної орендної плати одного квадратного метра загальної площі нерухомості. Її величина затверджується органами місцевого самоврядування і опубліковується в строк до 1 січня звітного податкового року.
Мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно визначається виходячи з мінімальної вартості місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна за такою формулою: П = З х Р, де П - мінімальна сума орендного платежу за нерухоме майно у гривнях; З - загальна площа орендованого нерухомого майна у кв. метрах; Р - мінімальна вартість місячної оренди 1 кв. метра загальної площі нерухомого майна з урахуванням його місцезнаходження, інших функціональних та якісних показників, що встановлюється органом місцевого самоврядування села, селища, міста, на території яких розміщене зазначене майно, у гривнях.
Рішеннями Дніпропетровської міської ради у відповідних періодах затверджено мінімальну вартість місячної оренди квадратного метру загальної площі нерухомого майна фізичних осіб в залежності від функціонального використання і місцезнаходження об'єкта оренди у 2011 році - 32,35 грн., у 2012 році - 35,14 грн., у 2013 році - 38,45 грн. (2 пояс, функція використання об'єкта оренди - інша комерційна діяльність).
Суд не приймає до уваги твердження позивача, що рішенням Дніпропетровської міської ради №6/30 від 26 грудня 2012 року встановлено мінімальний розмір орендної платні саме з 01 січня 2013 року, оскільки позивачем орендувалось житлове приміщення на підставі договору №02/01-12 від 02.01.2012 року, строк дії якого з 01.02.2012 року по 31.12.2013 року. Таким чином, вказане рішення міськради розповсюджувалось також на даний договір.
Сума нарахованої орендної плати по договору від 01.02.2011 року з урахуванням мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра повинна складати - 17792,50 грн. за 2011 рік; сума нарахованої орендної плати по договору від 02.01.2012 року за 2012 рік - 21084,00 грн.; за 2013 рік - 23070,00 грн.
Відповідно до статті 18 Податкового кодексу України податковим агентом визнається особа, на яку цим Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.
Згідно пункту 164.2.5 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому пунктом 170.1 статті 170 цього Кодексу.
За приписами підпункту 170.1.2 пункту 170 статті 170 Податкового кодексу України податковим агентом платника податку - орендодавця під час нарахування доходу від надання в оренду об'єктів нерухомості, інших, ніж зазначені в підпункті 170.1.1 цього пункту (включаючи земельну ділянку, що знаходиться під такою нерухомістю, чи присадибну ділянку), є орендар.
При цьому об'єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу за повний чи неповний місяць оренди.
В силу пункту 171.2 статті 171 Податкового кодексу України собою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є, зокрема, податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.
У відповідності до підпункту «а» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Пунктом 167.1 статті 167 Податкового кодексу України закріплено, що ставка податку становить 15% від бази оподаткування щодо доходів, одержаних, у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв'язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. У разі якщо загальна сума отриманих платником податку у звітному податковому місяці доходів перевищує десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного податкового року, ставка податку становить 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.
Згідно підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.
За приписами підпункту 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивачем в порушення вищенаведених норм законодавства не утримано податок з доходу фізичних осіб від надання в оренду нерухомого майна, та не перераховано до бюджету, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб на загальну суму 9786,02 грн.
Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача задоволенню не підлягають.
В силу пункту 4 частини першої статті 163 Кодексу адміністративного судочинства України постанова складається з резолютивної частини із зазначенням розподілу судових витрат.
При поданні даного адміністративного позову до суду позивачем у порядку підпункту першого пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» було сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
Отже, сума судового збору в розмірі 1644,30 грн. підлягає стягненню з позивача.
Керуючись статтями 11, 70-72, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» до Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити у повному обсязі.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Кепітал-Сіті» судовий збір у розмірі 1644,30 грн. (одна тисяча шістсот сорок чотири гривні тридцять копійок).
Постанова суду набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 02 лютого 2015 року.
Суддя В.В. Степаненко
Судове рішення № 42927165, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 28.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 804/20066/14. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: