Постанова № 42927126, 17.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/2598/14

Категорія: 3.5 Головуючий в 1 інстанції: Корой С. М.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року по справі за позовом державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 6 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722, -

В С Т А Н О В И В:

05.08.2014 року державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Державної фінансової інспекції в Одеській області про визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2, 3, 4, 6 письмової вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 в частині зобов'язання державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» відобразити дебіторську заборгованість у загальній сумі 353256,17 грн. (з урахуванням ПДВ) перед такими виконавцями робіт: ТОВ "Електросервіс-Південь" - у сумі 30332,96 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - у сумі 306697,91 грн., ТОВ "Форсаж" - у сумі 14641,30 грн.; ТОВ "МПК Інжінірінг" - у сумі 1584,00 грн.; та в частині зобов'язання державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" стягнути зайво сплачені кошти з підрядників ТОВ "Електросервіс-Південь" - у сумі 30332,96 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - у сумі 306697,91 грн., ТОВ "Форсаж" - у сумі 14641,30 грн., ТОВ "МПК Інжінірінг" - у сумі 1584,00 гривень.

Визнано протиправними та скасовано пункти 4 та 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, державне підприємство «Морський торговельний порт «Южний» та Державна фінансова інспекція в Одеській області подали апеляційні скарги.

Апелянти посилаються на те, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим ставиться питання про скасування постанови Одеського окружного адміністративного суду від 24.12.2014 року та постановлення нової, якою задовольнити подані апеляційні скарги.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів суду апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 11.11.2013 року по 31.01.2014 року Державною фінансовою інспекцією в Одеській області було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «МТП «Южний» за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року.

За результатами проведеної ревізії складено акт від 07.02.2014 року № 05-11/9 (т. 1 а.с. 22-136).

На підставі акту ревізії ДФІ в Одеській області прийняла вимогу про усунення виявлених в ході ревізії порушень від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722, яку було адресовано директору ДП «МТП «Южний» (т. 1 а.с. 214-217).

В свою чергу, ДП «МТП «Южний» подало до ДФІ в Одеській області заперечення на вищезазначений акт ревізії (т. 1 а.с. 137-171).

Листом від 12.03.2014 року № 15-05-23-14/2635 відповідач надіслав позивачу висновки на заперечення до акта ревізії фінансово-господарської діяльності ДП "МТП "Южний" за період з 01.04.2012 року по 31.12.2013 року, якими не прийняв висловлені позивачем заперечення (т. 1 а.с. 173-213).

Частково не погоджуючись з вказаною вимогою, ДП «МТП «Южний» оскаржило окремі її пункти до суду першої інстанції.

Так, зокрема, позивачем оскаржено п.п. 1, 2, 3, 4, 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722.

Як вбачається з оскаржуваної вимоги, п. 1 було визначено необхідність опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо повного усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб, відповідальних за вчинення порушення. Пунктом 2 вимоги встановлено обов'язок розглянути питання щодо відповідності займаним посадам осіб, якими допущено порушення.

У п. 3 вимоги від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 Державна фінансова інспекція в Одеській області вимагала від позивача відобразити дебіторську заборгованість у сумі 1181348,90 грн. (з врахуванням ПДВ), а саме, перед виконавцями робіт ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" 476553,24 грн., ТОВ "Електросервіс-Південь" - 319708,65 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - 306697,91 грн., ТОВ "ФОРСАЖ" - 38680,90 грн., ТОВ "БК Дорсервіс" - 36532,20 грн., ТОВ "МПК ІНЖІНІРІНГ" - 3176,00 грн.; стягнути зайво сплачені кошти з підрядників: ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" 476553,24 грн., ТОВ "Електросервіс-Південь" - 319708,65 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - 306697,91 грн., ТОВ "ФОРСАЖ" - 38680,90 грн., ТОВ "БК Дорсервіс" - 36532,20 грн., ТОВ "МПК ІНЖІНІРІНГ" - 3176,00 грн..

П. 4 вимоги ДФІ в Одеській області керівника ДП «МТП «Южний» зобов'язано відобразити дебіторську заборгованість у сумі 764592,25 грн. перед фізичними особами, з якими укладено договори позики згідно з реєстром, який є додатком до акта ревізії № 25, та стягнути з фізичних осіб згідно з реєстром, який є додатком до акта ревізії № 25, щодо повернення грошових коштів, наданих як позика та не повернутих при звільненні працівників, на загальну суму 764592,25 грн.

Також, пунктом 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області було зобов'язано позивача стягнути з осіб, які вказані у додатку № 27 до акта, відповідальних у втраті активів, шкоду у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 130-136 КЗпП України.

Суд першої інстанції за наслідками розгляду даної адміністративної справи, дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ДП «МТП «Южний».

Колегія суддів суду апеляційної інстанції частково погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, та вважає за необхідне зазначити наступне:

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов'язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб'єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб'єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за рішенням суду, винесеним на підставі подання прокурора або слідчого для забезпечення розслідування кримінальної справи.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальність винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів… (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Пунктом 6 Положення про Держфінінспекцію встановлено, що для виконання покладених на неї завдань Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджету та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у органу державного фінансового контролю наявне право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В свою чергу, в порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимогу про усунення виявлених порушень та недоліків, виявлених під час ревізії ДП «МТП «Южний». При цьому, деякі оскаржувані пункти вимоги Інспекції вказують на виявлені збитки та їхній розмір та необхідність їх стягнення.

Оскільки збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення та можливість повернення майна має перевірятись судом, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Такий висновок відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом України у постанові від 07 жовтня 2014 року по справі № 21-368а14.

Згідно зі статтею 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Зважаючи на зазначене, колегія судів вважає, що вимоги ДП «МТП «Южний» про визнання протиправними та скасування пункту 3 в частині вимоги Держфінінспекції стягнути зайво сплачені кошти з підрядників: ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» 476553,24 грн., ТОВ «Електросервіс-Південь» - 319708,65 грн., ТОВ «Промремонт-2003» - 306697,91 грн., ТОВ «ФОРСАЖ» - 38680,90 грн., ТОВ «БК Дорсервіс» - 36532,20 грн., ТОВ «МПК ІНЖІНІРІНГ» - 3176,00 грн., та пункту 4 в частині вимоги стягнути з фізичних осіб згідно реєстру, який є додатком до акту ревізії № 25 щодо повернення грошових коштів, наданих як позика та не повернутих при звільненні працівників на загальну суму 764 592,25 грн., а також пункту 6 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 не підлягають задоволенню, оскільки фактично не породжують безпосередньо прав чи обов'язків для позивача.

Що стосується інших вимог позивача, слід зазначити наступне:

У пункті 3 вимоги від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 викладено вимогу до позивача відобразити дебіторську заборгованість у сумі 1181348,90 грн. (з врахуванням ПДВ), а саме, перед виконавцями робіт ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" 476553,24 грн., ТОВ "Електросервіс-Південь" - 319708,65 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - 306697,91 грн., ТОВ "ФОРСАЖ" - 38680,90 грн., ТОВ "БК Дорсервіс" - 36532,20 грн., ТОВ "МПК ІНЖІНІРІНГ" - 3176,00 грн.

Так, в ході проведеної ревізії Державною фінансовою інспекцією в Одеській області встановлено, що в порушення ст. 632 Цивільного кодексу України, ст. 321 Господарського кодексу України, Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 року № 668, пунктів 2.12.3,. 3.1.18.1, 3.1.18.2, 3.1.18.4, 3.2.12, 3.2.12.1, 3.3.9, 3.3.10.1 Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174, п. 4.1., п. 11.4., п. 11.5 договорів підряду, внаслідок не підтвердження обсягів виконаних робіт, не підтвердження витрат матеріальних ресурсів, не підтвердження витрат експлуатації машин та механізмів по бухгалтерському обліку підрядних організацій, невірного застосування одиничних розцінок РЕКН та РЕКНр ДБН Д.1.1.-1-2000, безпідставного включення витрат з перевезення працівників та їх відряджень ДП «МТП «Южний» було завищено вартість виконаних робіт з модернізації під'їзної залізничної колії, ремонту приміщень, з ремонту автодоріг та майданчиків, робіт з відновлення теплоізоляції теплових мереж та робіт з відновлення покриття обладнання і трубопроводів на загальну суму 1181348,90 грн., чим завдано матеріальної шкоди (збитків) ДП "МТП "Южний" на відповідну суму, в тому числі за підрядними організаціями: ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" - 476553,24 грн., ТОВ "Електросервіс-Південь" - 319708,65 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - 306697,91 грн., ТОВ "ФОРСАЖ" - 38680,90 грн., ТОВ "БК Дорсервіс" - 36532,20 грн., ТОВ "МПК ІНЖІНІРІНГ" - 3176,00 грн.

Зазначене і стало підставою для вимоги відповідача відобразити дебіторську заборгованість перед виконавцями робіт ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд", ТОВ "Електросервіс-Південь", ТОВ "Промремонт-2003", ТОВ "ФОРСАЖ", ТОВ "БК Дорсервіс", ТОВ "МПК ІНЖІНІРІНГ".

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 24.12.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» (підрядник) було укладено договір підряду на виконання робіт № СД/ТХ-347 (т. 3 а.с. 112-115), відповідно до умов якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору за завданням замовника роботи з реконструкції - модернізації під'їзної залізничної колії № 1П ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених в цьому договорі.

Згідно з п. 3.1. цього договору роботи за договором виконуються із матеріалів замовника. Пунктом 4.1 договору загальна ціна робіт визначена у сумі 996515,95 грн. з урахуванням ПДВ та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим договором. Загальна ціна робіт за договором визначена сторонами на основі договірної ціни, яка є додатком 1 та невід'ємною частиною цього договору (т. 3 а.с. 115-117).

Згідно з п. 3 локального кошторису № 5-1-1 на об'єкті будівництва "Реконструкція залізничної колії № 1П", складеному у поточних цінах станом на 27.11.2012 року, на підставі зазначеного договору підряду, зокрема, передбачалось провести укладання колії ланками з рейок типу Р65 і легше довжиною 12,5 м на залізобетонних шпалах колієукладальниками на залізничному ходу/виконання робіт в умовах руху поїздів по колії від 14 до 36 протягом 1 доби у кількості 1,365 км (т. 3 а.с. 118-120).

На виконання умов укладеного договору ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» були виконані роботи з реконструкції-модернізації під'їзної залізничної колії № 1П, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за липень 2013 року на загальну суму до сплати 995826,54 грн. (т. 3 а.с. 124-128).

Дослідженням вказаного акту приймання виконаних будівельних робіт встановлено, що ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» були виконані роботи з укладання колії ланками з рейок типу Р65 і легше довжиною 12,5 м на залізобетонних шпалах колієукладальниками на залізничному ходу/виконання робіт в умовах руху поїздів по колії від 14 до 36 протягом 1 доби/ у кількості 1,365 км.

В свою чергу, з п. 4 цього акта вбачається, що підрядником використано лише 0,612 км рейкошпальної решітки, типу Р 65 на залізобетонних шпалах, старогодящої, 1840 шт. шпал на 1 км. При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, умови укладеного договору підряду передбачать використання будівельних матеріалів виключно замовника.

В акті ревізії ДФІ в Одеській області посилалась на те, що за результатами обстеження, проведеного в ході ревізії, було встановлено відхилення обсягів виконаних робіт ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд», в порівнянні з обсягами згідно наданих замовником матеріальних ресурсів.

Контролюючий орган посилався на те, що для підрядної організації технологічно неможливо виконати підрядні роботи понад обсяги наданих замовником матеріальних ресурсів.

Матеріалами справи підтверджено, що виготовлення рейко-шпальної решітки Р-65 на залізобетонних шпалах епюра (1840 шт/км), а також роботи з навантаження виготовлених ланок решіток, їх перевезення, розвантаження за місцем виконання робіт ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" забезпечувалось РБУ ДП «МТП «Южний».

В ході розгляду справи були надані акти переробки матеріалів власними силами дільниці залізничної колії РБУ від 27.03.2013 року № 2981, від 28.05.2013 року № 4209, за червень 2013 року №4875 (т. 12 а.с. 9-11), згідно з якими РБУ ДП "МТП "Южний" власними силами виготовлено та оприбутковано рейко-шпальну решітку Р-65 на залізобетонних шпалах епюра 1840 шт/км у загальній кількості 0,6125 км.

Відповідно до актів приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за травень 2013 року № 513, за червень 2013 року № 666 (т. 3 а.с. 174-180) РБУ ДП "МТП "Южний" здійснено перевезення 49 ланок рейко-шпальної решітки довжиною 12,5 м, що у сукупності становить 612,5 м.

За рахунок зазначених витрат позивачем збільшено балансову вартість об'єкта «Під'їзна залізнична колія № 1П», що було відображено у бухгалтерському обліку підприємства, зокрема у меморіальному ордері № 8 за серпень 2013 року (інв. № 22398), зазначене не заперечувалось сторонами у справі.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено факт виробництва та передачі позивачем підрядній організації матеріалів у вигляді рейко-шпальної решітки Р-65 на залізобетонних шпалах епюра 1840 шт/км у загальній кількості 0,6125 км, що відповідає обсягам використаних підрядником матеріалів замовника, про які зазначено в акті приймання виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в за липень 2013 р.

В свою чергу, позивач також посилався на те, що окрім переданої рейко-шпальної решітки Р-65 на залізобетонних шпалах епюра 1840 шт/км у загальній кількості 0,6125 км ним також окремо передавався додатковий обсяг будівельних матеріалів у кількості 0,753 км, які вироблені РБУ ДП «МТП «Южний» у попередні періоди відповідно до актів виконаних будівельних робіт, зібрані та перевезені до виставочного парку без укладання їх в колію, а витрати з урахуванням матеріалів за цими актами відносились на залізничну колію № 1П як капітальний ремонт та не оприбутковувались як матеріал.

В якості доказів позивач надав акти приймання виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за січень 2011 року № 5 лютий 2011 року № 45, листопад 2011 року № 1320, січень 2012 року №48, квітень 2012 року № 346, липень 2012 № 838, серпень 2012 року № 911, вересень 2012 року № 1034, жовтень 2012 року № 1274, згідно яких РБУ ДП "МТП "Южний" здійснено зборку ланок рейко-шпальної решітки на базі із використанням механізованого інструменту на залізобетонних шпалах із рейок типу Р-65 довжиною 12,5 м, кількість шпал на 1 км 1600 шт. (т. 3 а.с. 133-173).

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доказів, які б підтверджували облік відповідних робіт як капітального ремонту під'їзної залізничної колії № 1П, а також їх використання саме у роботах, які виконані підрядником у липні 2013 року надано не було.

Листом від 27.06.2013 року № 117 ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" звернулось до ДП "МТП "Южний" з проханням відпустити матеріали - рейко-шпальну решітку Р-65 на залізобетонних шпалах обсягом 1365 п.м для виконання відповідних будівельно-монтажних робіт, визначивши, що відповідні будівельні матеріали будуть відображені в акті за формою 2 як матеріали замовника (т. 3 а.с. 129).

Позивачем був наданий акт приймання-передачі будівельних матеріалів, підписаний начальником ділянки РСУ ОСОБА_2 та заступником директора ТОВ ВО «Укрспецзалізшляхбуд» ОСОБА_3 щодо передачі представнику підрядника шляхової решітки із рейками Р-65 на залізобетонних шпалах обсягом 1365 м.п. (т. 3 а.с. 130).

Однак, зазначений акт не відповідає вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки в ньому не вказано дати і місця його складання, а тому він не може бути прийнятий як належний доказ по справі.

Крім того, до суду першої інстанції були надані довіреності для отримання матеріальних цінностей представником ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" ОСОБА_3, згідно з якими він мав отримати від позивача дві партії будівельних матеріалів: за довіреністю від 01.07.2013 року № 12 рейко-шпальну решітку типу Р-65 на залізобетонних шпалах (старогодяща), 1840 шт. шпал на 1 км у кількості 753 м. (т. 3 а.с. 131), та за довіреністю від 03.07.2014 року № 0014 решітку шляхову із рейок Р-65 старогодящих, шпала залізобетонна, епюра 1840 шт/км (т. 3 а.с. 132).

В свою чергу, позивачем до суду надані докази виготовлення додаткової кількості решітки типу Р-65 на залізобетонних шпалах епюрою 1600 шт. на км, а не 1800 шт. на км, як вказано у довіреності, що, як вірно встановлено судом першої інстанції, є додатковим доказом розбіжності у наявних документах та не дозволяє розглядати вищезгаданий акт передачі будівельних матеріалів як належний доказ, що засвідчує передачу позивачем підряднику відповідних будівельних матеріалів.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем у справі не підтверджено належними доказами у справі факт передачі будівельних матеріалів підрядній організації в обсязі 1365 м.п. та факт бухгалтерського обліку такої передачі, а тому висновки відповідача щодо не підтвердження обсягу виконаних ТОВ ВО "Укрспецзалізшляхбуд" робіт є обґрунтованими.

Також в акті ревізії ДФІ в Одеській області посилалась на завищення вартості робіт, виконуваних ТОВ "Електросервіс-Південь", оскільки підрядною організацією ТОВ "Електросервіс-Південь" по актах ф. № КБ-2в враховано роботи в обсягах, які не передбачені при укладанні договорів підряду у відповідних локальних кошторисах до договірної ціни на загальну суму 319708,65 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Електросервіс-Південь" (підрядник) укладено договір на закупівлю за державні кошти № СД/Т/ВГЕ-253, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи з реконструкції внутрішньо майданчикових мереж 10кВ та 0,4кВ причалів №5 та № 6 ВРР-2 ДП "МТП "Южний" згідно з технічним завданням, що є невід'ємною частиною договору, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (т. 3 а.с. 249-255).

Пунктом 3.1. зазначеного договору визначено, що ціна договору складає 5073481,44 грн., в тому числі ПДВ - 845580,24 грн. та включає в себе плату за використані матеріали, виконану роботу та відшкодування усіх обґрунтованих витрат підрядника, які пов'язані з цим договором.

Згідно положень п. 11.4, 11.5 договору умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які передбачено ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель". Зміни та доповнення до договору можуть бути внесені в порядку, передбаченому чинним законодавством тільки за домовленістю сторін, що оформлюється додатковими угодами до цього договору, які є його невід'ємними частинами.

Договірна ціна за вказаним договором визначена сторонами твердою. Додаткові угоди до договору сторонами не укладались.

В свою чергу, відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до п. 21 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, договірна ціна у договорі підряду визначається на основі кошторису як приблизна або тверда. Договірна ціна вважається твердою, якщо інше не встановлено договором.

У разі укладення договору підряду за результатами торгів (тендеру) вид договірної ціни та вимоги до кошторису визначаються у тендерній документації замовника. Договірна ціна у цьому випадку повинна відповідати ціні, зазначеній у тендерній пропозиції підрядника, визнаного переможцем торгів (тендеру).

Згідно з п. 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, тверда договірна ціна може коригуватися тільки за взаємною згодою сторін. У разі підвищення підрядником твердої договірної ціни, не передбаченого договором підряду, всі пов'язані з цим витрати, якщо інше не встановлено законом, несе підрядник.

Сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі: виникнення обставин непереборної сили; внесення змін до проектної документації; потреби в усуненні недоліків робіт, що виникли внаслідок невідповідності встановленим вимогам проектної документації, забезпечення якою покладено на замовника; уповільнення темпів або зупинення виконання робіт за рішенням замовника або з його вини, якщо це викликало додаткові витрати підрядника; зміни законодавства з питань оподаткування, якщо це впливає на вартість робіт; істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами; в інших випадках, передбачених договором підряду.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що в укладеному договорі сторонами не врегульовано порядку уточнення ціни договору, яка визначена твердою, за умови внесення змін до проектної документації.

Згідно з п. 25 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. № 668, якщо під час будівництва виникла потреба у виконанні додаткових робіт, не врахованих проектною документацією, забезпечення якою покладено на замовника, і у зв'язку з цим у відповідному підвищенні твердої договірної ціни, підрядник зобов'язаний протягом визначеного договором підряду строку повідомити замовника про обставини, що призвели до виконання таких робіт, та подати замовнику пропозиції з відповідними розрахунками. Замовник протягом строку, визначеного договором підряду, розглядає зазначені пропозиції, приймає рішення по суті та повідомляє про нього підрядника.

Підрядник зобов'язаний зупинити виконання додаткових робіт у разі неодержання у визначений договором підряду строк відповіді на своє повідомлення. Завдані підряднику збитки, пов'язані із зупиненням додаткових робіт, відшкодовуються замовником. Замовник звільняється від відшкодування таких збитків, якщо доведе, що у виконанні додаткових робіт не було потреби.

Якщо підрядник не повідомив замовника в установленому порядку про необхідність виконання додаткових робіт і відповідного підвищення твердої договірної ціни, він не може вимагати від замовника оплати виконаних додаткових робіт і відшкодування завданих йому збитків, якщо не доведе, що проведення таких робіт було необхідне в інтересах замовника, зокрема, у зв'язку з тим, що зупинення робіт загрожувало знищенням або пошкодженням об'єкта будівництва.

В даному випадку, позивачем не підтверджено належними доказами у справі можливого врегулювання з підрядною організацією питання проведення додаткових робіт за договором підряду.

Позивач, заперечуючи виявлене порушення посилався на те, що вартість виконаних робіт за актом за грудень 2012 року менша ніж договірна ціна за договором на 45731,63 грн., а зменшення ціни відбулось внаслідок зміни конструктивних рішень щодо виконання робіт.

Також позивач посилався на те, що згідно п. 28 Загальних умов, замовник має право вносити зміни у проектну та кошторисну документацію до початку робіт або під час їх виконання за умови, що вартість додаткових робіт, викликаних такими змінами, не перевищує 10 відсотків договірної ціни і не впливає на характер робіт, визначених у договорі підряду.

В свою чергу, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позивачем у справі не підтверджено внесення змін до проектної документації до початку виконання будівельних робіт, а зміни до локального кошторису не містять позначки про факт та дату їх затвердження замовником.

Таким чином, вимоги позивача про скасування вимоги ДФІ в Одеській області в цій частині є необґрунтованими.

Також в акті ревізії визначено, що підрядником невірно включено до акта ф КБ-2в за березень 2013 року на суму 452184,55 грн. витрати на розробку робочої документації на суму 30332,96 грн. з ПДВ, що є порушенням вимог п.п. 3.1.3., 3.2.3.3., ДБН Д.1.1-1-2000, П. 2.5. ДБН Д.1.1-7-2000 Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, яке здійснюється на території України та обов'язковому додатку Б до ДБН Д.1.1-1-2000.

ДФІ в Одеській області посилалась на те, що оплата за розробку робочої документації повинна здійснюватись за окремим договором, згідно з кошторисом на проектно-вишукувальні роботи, який складається за формою " 3-П" та ці витрати не повинні включатися до акта ф.КБ-2в.

Так, з матеріалів справи встановлено, що 11.12.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Електросервіс-Південь" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № СД/ВГЕ-325, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього Договору та за завданням замовника роботи з технічного переоснащення та модернізації системи пуску електродвигунів приводу роторів вагоноперекидача ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, визначених у договорі (т. 3 а.с. 196-199).

В свою чергу, кошторисом № 2 на виконання робіт за формою 3-П розробка робочої документації по технічному переоснащенню системи пуску електродвигунів приводів роторів комплексу В/О визначено додатковими роботами до вказаного договору (т. 3 а.с. 204-213). При цьому технічним завданням на розробку робочої документації визначено необхідність розроблення робочої документації та встановлені вимоги до неї (т. 3 а.с. 227-228).

22.03.2013 року сторонами за договором складено акт приймання виконаних будівельних робіт за формо КБ-2в, до складу якого поряд з іншими супутніми витратами віднесено витрати на розробку робочої документації у сумі 25277,47 грн. без урахування ПДВ (т. 3 а.с. 230-232).

Судом першої інстанції віно встановлено, що положеннями п. 3.2.3.3 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174 не встановлено заборони відносити до складу інших супутніх витрат витрати на розробку робочої документації.

Крім того, враховуючи те, що сторонами договору були дотримані положення п. 2.4 ДБН Д.1.1-7-2000 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 року № 285 щодо того, що вартість проектно-вишукувальних робіт, не врахованих у збірниках цін, зазначених у пункті 2.2, обчислюється з використанням відомчих збірників цін, погоджених з Держбудом, або за кошторисом, складеним за формою "3-П" (додаток В), а також п. 2.5 вказаних Правил, та було складено кошторис за спеціальною формою, колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно відсутності законодавчої заборон щодо можливості включення витрат до загальних актів прийняття виконаних будівельних робіт за формою №КБ-2в.

Таким чином, в цій частині вимоги позивача є правомірними.

В акті ревізії також встановлено безпідставне завищення вартості виконаних та оплачених замовником робіт на загальну суму 306697,91 грн. по взаємовідносинах із ТОВ "Промремонт-2003".

ДФІ в Одеській області посилалось на те, що зазначене порушення виникло за рахунок невідповідності обсягів та вартості робіт, відображених в актах виконаних робіт ф. №КБ-2в за грудень 2012 року та січень 2013 року на загальну суму 2080004,98 грн. в порівнянні з фактично виконаними роботами підрядною організацією.

Так, в акті ревізії визначено, що в акті ф.№КБ-2в № 1 за грудень 2012 року на суму 1162517,90 грн. в п. 7 враховано виконання робіт з укладання колії окремими елементами на залізобетонних шпалах із рейок типу Р65 довжино 12,5 м, кількість шпал на 1 км 1600 шт. (Е28-12-9) в обсязі 49 м, тоді як проведеними обстеженнями встановлено, що фактично підрядною організацією виконано на 5 метрів менше, ніж зазначено в акті ф.№КБ-2в. Також в акті ф.№КБ-2в № 2 за січень 2013 року на суму 917487,08 грн. в п. 8 враховано виконання робіт з укладання колії окремими елементами на дерев'яних шпалах при нероздільному скріпленні із рейок типу Р65 (старомодних) довжиною 12.5 м, кількість шпал на й км 1840 шт., тоді як проведеними обстеженнями встановлено, що дані роботи підрядною організацією не виконувались. Крім того, в акті зазначено, що роботи, вказані в п. 8 акта ф. №КБ-2в № 2 за січень 2013 року взагалі не передбачені затвердженою кошторисною документацією за договором підряду. Відповідач посилався також на те, що відповідно до зазначених актів ф.№КБ-2в ТОВ "Промремонт-2003" виконано роботи з реконструкції тилових залізничних колій причалу № 9 ДП "МТП "Южний" на загальну суму 2080004,98 грн., які прийняті і оплачені замовником у повному обсязі, однак, як стверджує відповідач, роботи реконструкції тилових залізничних колій причалу № 9 ДП "МТП "Южний" за період, що підлягає ревізії, виконувались як силами порядної організації ТОВ "Промремонт-2003", так і силами РБУ ДП "МТП "Южний" по актах ф.№КБ-2в за липень 2012 року - серпень 2013 року з реконструкції залізничних колій №№ 11а 11б, 43в, 44в причалу № 9 на загальну суму 914035,00 грн..

З матеріалів справи вбачається, що 05.10.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "Промремонт-2003" (підрядник) укладено договір № СД/Т/ВКБ-246, відповідно до якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи з реконструкції тилових залізничних колій причалу № 9 ДП "МТП "Южний" згідно з робочим проектом, а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх (т. 2 а.с. 1-3).

Виконання робіт підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року ф.№КБ-2в та за січень 2013 року ф.№КБ-2в.

В свою чергу, порушення, пов'язані із виконання робіт ТОВ "Промремонт-2003", встановлені перевіряючими на підставі проведеного обстеження.

В даному випадку, судом першої інстанції вірно встановлено, що з акту обстеження виконаних робіт від 14.01.2014 року вбачається, що розбіжності інспекторами встановлювались на підставі порівняння обсягів робіт, визначених в актах ф.№КБ-2в за грудень 2012 року та січень 2013 року із обсягами аналогічних робіт виконаних підрядною організацією у відповідності із затвердженою проектно-кошторисною документацією до договору підряду, тобто, фактично ревізорами здійснювався аналіз дотримання під час виконання будівельних робіт обсягів, визначених сторонами у локальних кошторисах до початку будівництва.

В ході дослідження судом локального кошторису та актів приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року ф.№КБ-2в та за січень 2013 року ф.№КБ-2в було встановлено, що кошторисом передбачено виконання робіт в обсязі більшому, ніж фактично виконано підрядником.

Однак, в акті обстеження, складеному перевіряючими, зазначені відомості, які суттєво відрізняються від обсягу підрядних робіт з укладання колії окремими елементами, які повинні були бути здійснені підрядником, та які зазначені в кошторисах.

Також містіться інші відомості, які не відповідають відомостям, зазначеним у документах, на які посилається вказаний акт обстеження.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що зазначене свідчить про викривлення наведеної у відповідному акті інформації порівняно із дійсними обставинами справи, що робить його неналежним доказом по справі, та позбавляє можливості розглядати наданий документ як достовірне свідчення дійсних обсягів виконаних робіт.

На вимогу суду першої інстанції надати всі додатки до акта ревізії, зокрема й розрахунок завищення вартості виконаних робіт ТОВ "Промремонт-2003", відповідні докази всупереч вимог ст. 71 КАС України надані не були.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки викладені в акті ревізії щодо невідповідності обсягів та вартості робіт, відображених в актах виконаних робіт ф. №КБ-2в за грудень 2012 року та січень 2013 року в порівнянні з фактично виконаними роботами підрядною організацією є необґрунтованими, а тому і вимога ДФІ в Одеській області щодо відображення дебіторської заборгованості по ТОВ «Промремонт-2003» є протиправною.

В ході проведеної ревізії ДП "МТП "Южний" ДФІ в Одеській області було встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 38680,90 грн., виконаних ТОВ "Форсаж".

Зазначених висновків контролюючий орган дійшов у зв'язку з порушенням, на думку перевіряючих, п. 3.3.10.1 ДБН Д.1.1-1-2000, а саме, невідповідності обсягів фактично виконаних робіт в порівнянні з обсягами, включеними до актів ф.№ КБ-2в.

Згідно матеріалів справи, 19.11.2012 року між ДП "МТП "Южний" (замовник) та ТОВ "Форсаж" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № СД/ТХ-286, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору за завданням замовника роботи з капітального ремонту караульного приміщення ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (т. 2 а.с. 95-98).

Як встановлено в ході розгляду справи, 18.04.2013 року 26.04.2013 року та сторонами за вказаним договором складено акти ф.№ КБ-2в № 30 за квітень 2013 року та ф. № КБ-2в № 32 за квітень 2013 року, до складу яких до інших супутніх витрат віднесено витрати, пов'язані із відрядженнями працівників підрядних організацій на будівництві у сумі 135958,00 грн. та в сумі 100832,00 грн. відповідно (т. 2 а.с. 156-168).

Позивачем були надані копії документів, які посвідчують витрати ТОВ "Форсаж" на відрядження працівників з метою виконання підрядних робіт за договором підряду від 19.11.2012 року (т. 11 а.с. 1-106).

В свою чергу, відповідач, посилаючись на довідку Миколаївської об'єднаної державної фінансової інспекції № 01-25\3 щодо проведеної зустрічної звірки ТОВ "Форсаж" за період з 01.04.2012 року по 30.09.2013 року, вказував на наявні розбіжності в частині зайвого включення сум податку на додану вартість, включених до рахунків за проживання, до розділу V "інші супутні витрати" зазначених актів у сумі 20033,00 грн., що з урахуванням нарахованого на цю суму ПДВ призвело до завищення вартості виконаних робіт з капітального ремонту караульного приміщення на загальну суму 24039,60 грн. Зазначені розбіжності встановлені під час співставлення даних витрат на відрядження за період з 03.12.2012 року по 27.04.2013 року працівників підрядних організацій, які включені в розділ V актів приймання виконаних будівельних робіт від 18.04.2013 року № 30 та від 26.04.2012 року № 32 з даними первинних документів та бухгалтерського обліку ТОВ «Форсаж» (т. 11 а.с. 216-223).

Зазначений висновок ДФІ в Одеській області не спростований належними та допустимими доказами.

Включення витрат на проживання у готелі з урахуванням ПДВ до складу розділу V "інші супутні витрати" зазначених актів підтверджено також у поясненнях головного бухгалтеру ТОВ "Форсаж", які є додатком до вказаної довідки.

Таким чином, вимоги позивача в частині завищення вартості виконаних робіт ТОВ "Форсаж" є необґрунтованими.

Також, згідно з п. 59 акта ф.№ КБ-2в від 18.04.2013 року № 30 за квітень 2013 року (т. 2 а.с. 156-164), складеним сторонами за договором від 19.11.2012 року № СД/ТХ-286 ТОВ "Форсаж" виконані роботи з влаштування підвісних стель із плит Аrmstrong в обсязі 138,5 кв.м. Водночас відповідач в акті ревізії та запереченнях посилається на фактичне влаштування ТОВ "Форсаж" вказаних стель у кількості 115,54 кв.м..

Однак, доказів у підтвердження невідповідності обсягів виконаних ТОВ «Форсаж», відповідачем надано не було.

В обґрунтування виявленого порушення відповідач надав лише розрахунки завищення вартості виконаних робіт ТОВ "Форсаж", які не можуть бути належним підтвердженням невідповідності обсягів виконаних ТОВ «Форсаж» фактичним обсягам влаштованих стель (т. 1 а.с. 224-229).

Зважаючи на зазначене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем факту наявності у позивача дебіторської заборгованості по ТОВ "Форсаж".

Що стосується висновку контролюючого органу щодо завищення вартості робіт по ремонту автодоріг і майданчиків ДП "МТП "Южний", що виконувались ТОВ "БК Дорсервіс" згідно з договором від 19.03.2013 року № СД/ТХ-99, в тому числі адміністративних витрат - на суму 12220,00 грн., слід зазначити наступне:

19.03.2013 року між позивачем (замовник) та ТОВ "БК Дорсервіс" (підрядник) укладено договір підряду на виконання робіт № СД/ТХ-99, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору за завданням замовника роботи з ремонту автодоріг і майданчиків ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (т. 2 а.с. 171-177). На виконання зазначеного договору сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт за травень 2013 року із підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 202-208), за червень 2013 року із підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 210-216), за липень 2013 року із підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 218-225), за грудень 2013 року із підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 227-232).

27.11.2012 року між тими ж сторонами укладено договір № СД/Т/ТХ-290 про закупівлю за державні кошти (т. 2 а.с. 233-237), відповідно до якого в порядках та на умовах, визначених цим договором, підрядник зобов'язується у 2012 році виконати замовнику роботи з капітального ремонту автодоріг ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх. На виконання зазначеного договору сторонами за договором складено акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року із підсумковою відомістю ресурсів (т. 2 а.с. 249-250 ,т. 3 а.с. 1-6).

В акті ревізії ДФІ в Одеській області посилалась на те, що до актів ф.КБ-2в, складених за наслідками виконання укладених договорів, було безпідставно включено трудовитрати, які перевищують нормативні трудовитрати по актах у співставленні із нормативними трудовитратами, визначеними Ресурсними елементними кошторисними нормами на ремонтно-будівельні роботи (далі - РЕКНр). Крім того, до вищезазначених актів включено адміністративні витрати, які перевищують зазначені витрати, що визначені у договірній ціні до договору підряду, у зв'язку з чим відповідачем проведено перерахунок адміністративних витрат та всіх складових вартості, які розраховуються від трудовитрат, в результаті чого встановлено завищення вартості на загальну суму 17056,57 грн.

Так, відповідно до п. 1.8. Вказівок РЕКНр ДБН Д.1.1-4-2000 РЕКНр ремонтно-будівельні роботи є обов'язковими для будівництва, що здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів установ та організацій державної власності.

Пунктом 2.2. вказаних вказівок усі показники ресурсів, наведені в таблицях норм збірників РЕКНр приймаються без змін, за винятком випадків застосування коефіцієнтів, що враховують специфічні особливості виконання робіт, передбачених проектом і обговорені у технічних частинах відповідних збірників.

Згідно з п. 2.5. Д.1.1-4-2000 якщо проектом організації ремонту передбачено виконання робіт у будівлях та спорудах, які експлуатуються, поблизу об'єктів, що перебувають під високою напругою, на території діючих підприємств, що мають розгалужену мережу транспортних та інженерних комунікацій та обмежені умови для складування матеріалів, або в інших ускладнених умовах, до норм витрат праці робочих, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, машиністів, праці експлуатації будівельних машин та механізмів застосовуються коефіцієнти, наведені у додатку 2.

При цьому, відповідно до п. 2.12.3 ДБН Д.1.1-1-2000 застосування коефіцієнтів, які встановленими вказівками по застосуванню РЕКНр ДБН Д.1.1-4-2000 обґрунтовуються проектами організації робіт (ПОР).

З матеріалів справи вбачається, що позивачем та ТОВ «БК Дорсервіс» було вирішено застосовувати до норм витрат коефіцієнт 1,2 у зв'язку з тим, що роботи з асфальтового покриття автодоріг та площадок території ДП "МТП "Южний" здійснюються без виводу із експлуатації ділянок, які ремонтуються, при умовах інтенсивного руху автомобільного та технологічного транспорту, про що сторонами було складено акт (т. 11 а.с. 107). Також при визначені коефіцієнту були враховані додаткові витрати під час підготовки ділянок, які ремонтуються, (підвищена запиленість) з відновлення асфальтового покриття.

Однак, всупереч п. 2.12.3 ДБН Д.1.1-1-2000 застосування вказаного коефіцієнту не було обґрунтовано проектом організації робіт.

Крім того, як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно п. 6 додатку 2 ДБН Д.1.1-4-2000.С.8 для виробництва ремонтно-будівельних робіт на території діючих підприємств, що мають розгалужену мережу транспортних та інженерних комунікацій та обмежені умови для складування матеріалів, або в інших ускладнених умовах, передбачений коефіцієнт 1,1, а не 1,2 як визначено сторонами за договором.

Зважаючи на зазначене, вимога позивача щодо визнання протиправною вимоги в частині відображення дебіторської заборгованості перед ТОВ "БК Дорсервіс" є необґрунтованою.

Також посадовими особами ДФІ в Одеській області в ході проведеної ревізії встановлено завищення вартості виконаних робіт на загальну суму 3176,00 грн. (з ПДВ) по взаємовідносинам з підрядною організацією ТОВ "МПК Інжінірінг".

31.05.2012 року між позивачем (замовник) та ТОВ "МПК Інжінірінг" було укладено договір № СД/ТХ-151, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору роботи з реконструкції систем вентиляції та кондиціювання приміщень першого та другого поверхів будівлі лікувального корпусу і кардіозалу СП "Портовик" ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (т. 3 а.с. 8-14). Договірна ціна за вказаним договором визначена у сумі 744594,00 грн. (т. 3 а.с. 16).

На виконання зазначеного договору сторонами складено акти приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року та за квітень 2013 року (т. 3 а.с. 48-56, 62-65), в яких використано показник кошторисного прибутку у розмірі 3,38.

В свою чергу, п. 3.1.18 Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000, затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 року № 174 визначено, що кошторисний прибуток - це кошти, що враховують економічно обґрунтовану величину прибутку підрядної організації від виконання будівельних і монтажних робіт.

Розмір кошторисного прибутку залежить від виду будівництва, технічної та технологічної складності будови, строків будівництва, умов його фінансування тощо.

Розмір кошторисного прибутку приймається з урахуванням усереднених показників, наведених у додатку 12, з урахуванням обмежень, встановлених законодавством. Базою для обчислення кошторисного прибутку є загальна кошторисна трудомісткість.

В даному випадку, при визначенні коефіцієнту кошторисного прибутку позивач та ТОВ "МПК Інжінірінг" керувались п. 8 додатку 12 до ДБН Д.1.1-1-2000 "Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва" для виду будівництва "Будинки навчальних закладів, охорони здоров'я і відпочинку (у тому числі школи, дитячі садки, лікарні, санаторії, будинки відпочинку, фізкультурно-оздоровчі комплекси, стадіони, басейни)", до якого, на думку позивача, і належить лікувальний корпус кардіозалу СП "Портовик" ДП "МТП "Южний".

В свою чергу, як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, а саме - укладеним договором та актами приймання виконаних будівельних робіт, ТОВ "МПК Інжінірінг" виконувались роботи з реконструкції інженерних мереж зазначеного будинку - реконструкція систем вентиляції та кондиціювання приміщень першого та другого поверхів будівлі лікувального корпусу і кардіозалу СП "Портовик" ДП "МТП "Южний".

Додатком 12 до ДБН Д.1.1-1-2000 "Усереднені показники для визначення розміру кошторисного прибутку за видами будівництва" визначено, що для такого виду будівництва як дороги, благоустрій, озеленення, об'єкти інженерної інфраструктури (інженерні мережі та споруди) у міській зоні усереднений показник для визначення розміру усередненого прибутку становить 2,84.

Таким чином, враховуючи те, що ТОВ "МПК Інжінірінг" здійснювало саме реконструкцію систем вентиляції та кондиціювання приміщень першого та другого поверхів будівлі лікувального корпусу і кардіозалу СП "Портовик" ДП "МТП "Южний", які відносяться до інженерних мереж, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно обґрунтованості висновків ДФІ в Одеській області стосовно невірного застосування показника кошторисного прибутку. Позовні вимоги ДП "МТП "Южний" в частині визнання протиправною та скасування п. 3 вимоги ДФІ в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 щодо необхідності відображення дебіторської заборгованості по ТОВ "МПК Інжінірінг" є необґрунтованими.

Крім того, між позивачем та ТОВ "МПК Інжінірінг" (підрядник) 07.09.2012 року було укладено договір № СД/ТХ-236, відповідно до якого підрядник зобов'язується на власний ризик виконати за плату відповідно до умов цього договору роботи з реконструкції вентиляційних систем душових і гардеробних приміщень 2-го поверху СП "Портовик" ДП "МТП "Южний", а замовник зобов'язується прийняти ці роботи та оплатити їх на умовах, викладених у цьому договорі (т. 3 а.с. 79-82).

Виконання умов вказаного договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2012 року від 27.12.2012 року (т. 3 а.с. 99-106).

ДФІ в акті ревізії посилалась на те, що підрядною організацією було необґрунтовано враховано по актах виконаних робіт за грудень 2012 року добових апарату управління підприємства та ІТР, тоді як дані витрати враховано в загальновиробничих витратах.

Контролюючий орган посилався на те, що в ході зустрічної звірки ТОВ "МПК Інжінірінг" співставленням представлених документів з витратами на харчування робітників, включеними до актів ф № КБ-2в за грудень 2012 року на загальну суму 151128,00 грн. (з ПДВ) згідно з договором від 07.09.2012 року № СД/ТХ-236 на виконання робіт з реконструкції вентиляційних систем душових і гардеробних приміщень СП "Портовик", встановлено, що сума коштів у розмірі 1320,00 грн. (без ПДВ) оплачено інженерно-технічним робітникам, а саме, начальнику відділу сервісного обслуговування ОСОБА_4 у сумі 660,00 грн., технічному директору ОСОБА_5 - у сумі 660,00 грн., тоді як ці витрати інженерно-технічним працівникам включені до загальновиробничих витрат.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ТОВ "МПК Інжінірінг" від 18.09.2012 року № 22 вищезгадані працівники були включені до складу бригади з пуско-налагоджувальних робіт для виконання робіт на об'єктах будівництва ДП "МТП "Южний" згідно з договором від 07.09.2012 року № СД/ТХ-236 (т. 3 а.с. 111).

Згідно п.п. 1, 2 додатку 19 до ДБН Д.1.1-1-2000 "Перелік загальновиробничих витрат, які враховані усередненими показниками Держбуду, наведеними в додатках 3 і 4" до складу таких витрат відносяться витрати на управління та обслуговування будівельного виробництва, в тому числі - витрати на основну, додаткову заробітну плату, будь-які інші грошові виплати працівників апарату управління відособлених виробничих структурних підрозділів будівельної організації (керівників, спеціалістів, службовців), лінійного персоналу (начальників дільниць, виконавців робіт, майстрів, механіків дільниць; маркшейдерів* - дільничих, провідних, змінних; тощо), крім тих, які включені до складу виробничих бригад, обчислені за посадовими окладами, тарифними ставками згідно з формами і системами оплати праці, встановленими будівельною організацією (п. 1), а також витрати на службові відрядження персоналу, зазначеного у пункті 1 цього розділу, у межах норм, передбачених законодавством (п.2).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що витрати на відрядження працівників апарату управління відособлених виробничих структурних підрозділів будівельної організації, включених до складу виробничих бригад, до зазначеного переліку витрат не віднесені.

В даному випадку ДФІ в Одеській області не було надано належних доказів, які б підтверджували віднесення підрядною організацією зазначених витрат до складу загальновиробничих.

Таким чином, висновки ДФІ в Одеській області щодо завищення вартості виконаних робіт ТОВ "МПК Інжінірінг" є необґрунтованими.

Враховуючи все вищезазначене, колегія судів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що позовні вимоги ДП "МТП "Южний" в частині визнання протиправним та скасування п. 3 вимоги щодо відображення дебіторської заборгованості перед виконавцями робіт підлягають частковому задоволенню, а саме щодо ТОВ "Електросервіс-Південь" - у сумі 30332,96 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - у сумі 306697,91 грн., ТОВ "Форсаж" - у сумі 14641,30 грн.; ТОВ "МПК Інжінірінг" - у сумі 1584,00 грн., та в частині зобов'язання ДП "МТП "Южний" стягнути зайво сплачені кошти з підрядників ТОВ "Електросервіс-Південь" - у сумі 30332,96 грн., ТОВ "Промремонт-2003" - у сумі 306697,91 грн., ТОВ "Форсаж" - у сумі 14641,30 грн., ТОВ "МПК Інжінірінг" - у сумі 1584,00 грн.

В свою чергу, пунктом 4 вимоги ДФІ в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 було зобов'язано керівника ДП "МТП "Южний" відобразити дебіторську заборгованість у сумі 764592,25 грн. перед фізичними особами, з якими укладено договори позики згідно з реєстром, який є додатком до акта ревізії № 25.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно протиправності зазначеної вимоги ДФІ в Одеській області, зважаючи на наступне:

В акті ревізії контролюючий орган посилався на те, що внаслідок порушення ст.ст. 509, 527, 629, 1049 Цивільного кодексу України, п. 4.4. договору позики, укладеного портом з ОСОБА_6 та неповернення останнім отриманої від порту позики на поліпшення житлових умов у зв'язку із припиненням трудових відносин між портом та ОСОБА_6, портом було недоотримано коштів на суму 539396,00 грн.,

Крім того, в акті ревізії встановлено, що таким самим чином було звільнено без попереднього погашення заборгованості за договорами позики у загальній кількості 37 колишніх працівників порту, які отримали на підставі укладених протягом 2004-2013 років договорів позики, кошти на загальну суму 225196,25 грн.

Не погоджуючись з вказаною вимогою, позивач посилався на те, що в даному випадку дія договору з вказаними працівниками продовжується, оскільки відбулась реорганізація ДП "МТП "Южний". Позивач вказує на те, що до ДП "Адміністрація морських портів України" перейшла частина майна, прав та обов'язків ДП "МТП "Южний", в тому числі заборгованість по позиках робітників, яких наказом переведено до філії АМПУ "Южний", а тому висновки контролюючого органу стосовно припинення трудових відносин з переліченими працівниками та неповернення сум позик є необґрунтованими.

В свою чергу, судом першої інстанції встановлено, що у 2009 році між ДП "МТП "Южний" (позикодавець) та ОСОБА_6 (позичальник), який знаходився у трудових відносинах із портом та працював на посаді начальника загону загальної охорони, укладено договір безпроцентної позики на поліпшення житлових умов працівника порту (т. 4 а.с. 7-10).

Відповідно до умов вищезгаданого договору, враховуючи, що позичальник є працівником порту, який потребує поліпшення житлових умов, в порядку та на умовах, визначених цим договором, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти на безпроцентній основі, а останній зобов'язується використати за цільовим призначенням та повернути позику у порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно розділі 4 укладеного договору позичальник зобов'язаний повернути суму позики (або неповернуту її частину) в останній день визначеного у договорі строку повернення.

Положеннями п. 4.4. договору встановлено, що у випадку звільнення позичальника з роботи (з ініціативи адміністрації чи за власним бажанням позичальника), тобто, у випадку припинення трудових відносин між позичальником та позикодавцем до моменту повернення всієї суми позики, наданої позичальнику відповідно до цього договору, сума неповернутого залишку підлягає обов'язковому поверненню позичальником негайно, крім випадків, передбачених цим договором.

Протягом 2003-2013 років між портом та його співробітниками укладалися договори займу, безпроцентної позики тощо на будівництво, придбання та ремонт житла, лікування, навчання, вирішення інших соціально-побутових питань, умовами яких також передбачається необхідність повернення сум займу у разі припинення (розірвання) трудового договору із позичальниками (т. 4 а.с. 15-250, т. 5 а.с. 1 - 85).

Наказом ДП "МТП "Южний" від 11.06.2013 року № 341-ос ОСОБА_6 звільнено у зв'язку з переведенням для подальшої роботи у Южненську філію ДП "АМПУ" (адміністрацію морського порту "Южний") згідно з п. 5 ст. 36 КЗпП України (т. 11 а.с. 170). Аналогічним чином звільнено також й інших працівників, з якими укладались вищезгадані договори позики (т. 11 а.с. 171-210).

У зв'язку із зазначеним контролюючим органом і було зроблено висновок про припинення ОСОБА_6 та іншими працівниками трудових відносин з портом.

В свою чергу, згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 року № 133-р Кабінет Міністрів України погодився із пропозицією Міністерства інфраструктури щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту за переліком згідно з додатком, до якого, зокрема, віднесено ДП "МТП "Южний", шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільних балансів; утворення внаслідок виділу державного підприємства "Адміністрація морських портів України" та віднесення його до сфери управління Міністерства інфраструктури, а також зобов'язано Міністерство інфраструктури вжити заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту (т. 11 а.с. 127-129).

На виконання вищевказаного розпорядження Кабінету Міністрів України Міністерство інфраструктури України 19.03.2013 року вдало наказ № 163 "Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та створення державного підприємства "Адміністрація морських портів України", яким вирішило реорганізувати державні підприємства морського транспорту, в тому числі ДП "МТП "Южний" .

Згідно з вказаним наказом Адміністрація морських портів України є правонаступником державних підприємств морського транспорту згідно з додатком, в тому числі, ДП "МТП "Южний",у частині майна, прав та обов'язків відповідно до розподільчих балансів.

У зв'язку з вказаним утворено Комісії з реорганізації державних підприємств морського транспорту, яким доручено поряд з іншими діями попередити в установленому порядку працівників державних підприємств морського транспорту про реорганізацію і забезпечити дотримання їх соціально-трудових гарантій у порядку, визначеному законодавством.

27.05.2013 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про державну реєстрацію державного підприємства "Адміністрація морських портів України". У складі новоствореного підприємства зареєстровано Южненську філію ДП "Адміністрація морських портів України" (Адміністрація морського порту "Южний").

У листі від 10.06.2013 року адресованого начальнику ДП "МТП "Южний" виконуючий обов'язки Южненської філії ДП "АМПУ" (Адміністрації морського порту «Южний») зазначив про необхідність з метою реалізації п. 6 Плану заходів, пов'язаних з організацією реалізації кадрової політики на державних підприємствах морського транспорту, які належать до сфери управління Мінінфрастурктури, звільнити з 12 червня 2013 року відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України за переведенням для подальшого працевлаштування в Южненську філію ДП "АМПУ" працівників за списками які надані до відповідного листа (т. 11 а.с. 133-169).

Судом першої інстанції вірно встановлено, що саме на виконання вищезгаданого листа позивачем й проведено звільнення зазначених працівників.

Відповідно до положень ст. 109 Цивільного кодексу України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов'язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

При цьому, в процесі виділу підприємство, яке реорганізується, не припиняє своєї діяльності, а лише передає частину своїх прав та обов'язків одній чи декільком новоствореним юридичним особам, які, в свою чергу, у відповідній частині виступають правонаступниками юридичної особи, яка реорганізується.

В ході проведеної ревізії контролюючими органами було встановлено факт передачі до ДП "АМПУ" дебіторської заборгованості перед зазначеними вище фізичними особами, які отримували позики від позивача.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того, що передача відповідних прав у вигляді дебіторської заборгованості за розподільчим балансом до ДП "АМПУ" фактично має своїм правовим наслідком перехід відповідного права вимоги за укладеними договорами позики до ДП "АМПУ".

В свою чергу, судом першої інстанції також вірно зазначено, що трудові відносини кредиторів за договорами позики юридично були припинені з метою продовження їх виконання на підприємстві, створеному внаслідок виділу з ДП "МТП "Южний", та яке є правонаступником останнього, в тому числі й в питанні забезпечення трудових гарантій працівників ДП "МТП "Южний", які внаслідок реорганізації підприємства за рішенням власника продовжили виконувати свої трудові обов'язки на створеному за результатом такої реорганізації підприємстві, а не звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату працівників.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає протиправним п. 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 в частині необхідності позивачу відобразити дебіторську заборгованість у сумі 764592,25 грн. перед фізичними особами, з якими укладено договори позики згідно з реєстром, який є додатком до акта ревізії № 25.

Що стосується позовним вимог ДП "МТП "Южний" щодо визнання протиправними та скасування п.п. 1,2 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722, слід зазначити наступне:

Згідно з пунктом 1 зазначеної вимоги Державною фінансовою інспекцією в Одеській області визначено необхідність ДП "МТП "Южний" опрацювати матеріали ревізії та вжити заходи щодо повного усунення виявлених порушень, розглянути питання щодо притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб, відповідальних за вчинення порушення. В свою чергу, пунктом 2 вимоги встановлено обов'язок розглянути питання щодо відповідності займаної посади осіб, якими допущено порушення.

За змістом пунктів 1, 7, 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надається право перевіряти у підконтрольних установах грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (грошових сум, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

В свою чергу, пункти 1, 2 вимоги висунуті Державною фінансовою інспекцією в Одеській області у відповідності до наданих повноважень, та як вірно встановлено судом першої інстанції, не створюють жодних негативних для позивача правових наслідків.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи те, що за наслідками судового розгляду справи частково підтвердились висновки ДФІ в Одеській області щодо допущених ДП "МТП "Южний" порушень, колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні підстави для касування вказаних пунктів вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722.

Оскільки судом першої інстанції при повному встановленні фактичних обставин справи порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 184, 185, 197, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» та Державної фінансової інспекції в Одеській області задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2014 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 в частині зобов'язання державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" відобразити дебіторську заборгованість у загальній сумі 353256,17 грн. (з урахуванням ПДВ) перед:

- ТОВ "Електросервіс-Південь" - у сумі 30332,96 грн.,

- ТОВ "Промремонт-2003" - у сумі 306697,91 грн.,

- ТОВ "Форсаж" - у сумі 14641,30 грн.;

- ТОВ "МПК Інжінірінг" - у сумі 1584,00 грн.;

Визнати протиправними та скасувати пункт 4 вимоги Державної фінансової інспекції в Одеській області від 13.03.2014 року № 15-05-23-14/2722 в частині зобов'язання державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" відобразити дебіторську заборгованість у загальній сумі 764 592,25 грн. перед фізичними особами, з якими було укладено договори позики згідно реєстру, який є додатком до акту ревізії № 25.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС Укераїни та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Бойко

Судді: Т.М. Танасогло

О.В. Яковлєв