Постанова № 42927033, 11.02.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року (15:18) м. Київ 810/457/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Луценко К.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні подання Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Енергобуд" про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків,

за участю представників сторін:

позивача - Самойленко В.М., засутпник начальника ДПІ, довідка від 15.12.2014 № 1,

відповідача - Барок О.О., довіреність від 06.02.2015 № 31,

Суть спору:

Державна податкова інспекція у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області звернулась до Київського окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Енергобуд" про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

В обґрунтування заявлених у поданні вимог заявник зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Енергобуд» має податковий борг у сумі 188642,30 грн. З метою погашення податкового боргу відповідачу поштою 22.12.2014 року на юридичну адресу направлено податкову вимогу № 165-25 від 22.12.2014 р., рішення про опис майна у податкову заставу №39/25-020 від 22.12.2014 р., лист про виділення активів, необхідних для опису майна в податкову заставу, яке отримано представником відповідача 25.12.2014 року. Станом на 04.02.2015 р. відповідач всіх необхідних документів не надав, у зв'язку з чим податковим керуючим Ницько Д.В. складено акт відмови від опису майна у податкову заставу від 04.02.2015 №1, що й зумовило звернення позивача до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків.

У судовому засіданні представник податкового органу підтримав доводи подання та просив суд його задовольнити.

Відповідач вимоги подання ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях, зазначаючи при цьому в судовому засіданні, що документи для опису майна були направлені товариством на адресу електронної пошти податкової інспекції, зазначену в листі позивача від 22.12.2014 р. про виділення активів. Крім того, відповідач звертає увагу на той факт, що вартість майна згідно наданих електронною поштою документів значно перевищувала суму податкового боргу. Враховуючи викладене ТОВ «Монтаж - Енергобуд» просить суд відмовити в задоволенні подання про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках платника податків.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, заслухавши представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Енергобуд» зареєстровано Виконавчим комітетом Славутицької міської ради Київської області 23.01.2008 року, за адресою місцезнаходження: Київська область, м. Славутич, Тбіліський квартал, б. 5, кв. 9. Вказане підприємство взято на облік в органах державної податкової служби 24.01.2008 за № 1290 та зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.01.2008 номер запису про взяття на облік №13601020000000821, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 04.02.2015.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Монтаж - Енергобуд» має заборгованість перед державним бюджетом у розмірі 188642,30 грн., а саме:

- податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 22934,01 грн., який виник в результаті несплати суми штрафних санкцій згідно з винесених ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма 'Ш') № 0002211500 від 13.10.2014 р.

- податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 12925,20 грн., який виник в результаті несплати суми штрафних санкцій згідно з винесених ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма 'Ш') № 0002221500 від 13.10.2014р. та №0002231500 від 13.10.2014 в результаті несплати самостійно визначених зобов'язень в податкових декларації з податку на прибуток підприємства № 9090648316 від 25.02.2014 року.

- податковий борг з податку на додану вартість у сумі 152783,09 грн., який виник в результаті несплати суми штрафних санкцій згідно з винесених ДПІ у м. Славутичі ГУ ДФС у Київській області податкових повідомлень-рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій (форма 'Ш') № 0002271500 та № 0002261500 від 13.10.2014р.

Зазначені податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 30).

Крім того, податковий борг у ТОВ «Монтаж - Енергобуд» виник в результаті несплати самостійно визначених зобов'язень в податкових деклараціях з ПДВ № 9067217651 від 19.11.2014, № 9073183512 від 18.12.2014, № 9078588082 від 20.01.2015.

22.12.2014 року Державною податковою інспекцією у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з метою погашення податкового боргу винесено податкову вимогу № 165-25 (отримано відповідачем 25.12.2014) (а.с. 8), прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №39/25-020 (а.с. 11), наказом №256 призначено податкового керуючого Ницько Д.В. (а.с. 32) та складено лист про виділення активів, необхідних для опису майна в податкову заставу (а.с. 12), який отримано представником відповідача 25.12.2014 згідно відмітки на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

У встановлений податковим керуючим строк відповідач необхідних для опису майна документів не надав, у зв'язку з чим податковим керуючим Ницько Д.В. складено акт відмови від опису майна у податкову заставу від 04.02.2015 №1, що й стало підставою звернення позивача до суду з поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.

Згідно із підпунктом 14.1.155 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов'язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом. У разі невиконання платником податків грошового зобов'язання, забезпеченого податковою заставою, орган стягнення у порядку, визначеному цим Кодексом, звертає стягнення на майно такого платника, що є предметом податкової застави.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в установлені строки.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 04.02.2015 № 7 за формою № 10-ОПП у ТОВ «Монтаж - Енергобуд» наявний податковий борг в загальному розмірі 188642,30 грн., в тому числі з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 22934,01 грн., авансовим внескам з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 12925,20 грн. та податку на додану вартість в сумі 152783,09 грн. (а.с. 9).

Слід зазначити, що представник підприємства щодо наявного податкового боргу в сумі 188642,30 грн. з податку на прибуток приватних підприємств та податку на додану вартість не заперечував, доказів суду про її погашення не надав.

При цьому, дана сума заборгованості підтверджується відомостями облікових карток платника податків з податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 13-15).

Крім того, суд звертає увагу, що не дивлячись на податкові зобов'язання, визначені контролюючим органом, будь-яких доказів щодо того, що між сторонами існує спір про право за даними боргами підприємством суду не надано.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно із пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно із пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до пункту 59.4. статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вищевказаних вимог відповідачу було надіслано податкову вимогу від 22.12.2014 р. № 165-25 на загальну суму 14187,82 грн., яка отримана відповідачем 25 грудня 2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 8).

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Згідно із підпунктами 89.1.1, 89.1.2 пункту 89.1 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 89.3 статті 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно.

Як було зазначено судом, Державною податковою інспекцією у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №39/25-020 від 22.12.2014, що перебуває у власності платника податків Товариства з обмеженою відповідальністю "Монтаж-Енергобуд".

Листом від 22.12.2014 № 6/10/25-061 про виділення активів відповідача зобов'язано надати на протязі десяти календарних днів з моменту отримання цього листа документи, необхідні для опису майна в податкову заставу, зокрема:

- фінансовий звіт за І-ІІ квартал 2012 р. з відміткою чи доказами про отримання їх органом статистики та детальну розшифровку активів підприємства на день надання документів;

- розшифровку дебіторської заборгованості в розрізі: назви суб'єктів підприємницької діяльності, їх ЄДРПОУ чи ідентифікаційний код, сума дебіторської заборгованості, та дата виникнення;

- перелік основних засобів, рухомого та нерухомого майна та іншого майна, яке на праві власності належить підприємству;

- розшифровку необоротних та оборотних активів.

Враховуючи, що в установлений термін відповідач необхідних документів не надав, податковим керуючим Ницько Д.В. складено акт відмови від опису майна у податкову заставу від 04.02.2015 №1.

Заперечуючи проти задоволення подання відповідач зокрема зазначив, що після отримання листа від 22.12.2014 № 6/10/25-061 про виділення активів, направив документи на адресу електронної пошти податкової інспекції, зазначену в листі позивача від 22.12.2014, з приводу чого суд зазначає наступне.

Можливість листування платника податків з податковою інспекцією передбачено статтею 42 Податкового кодексу України.

Так, положеннями абз. 1 п. 42.4 ст. 42 Податкового кодексу України встановлено, що з платниками податків, які подають звітність в електронній формі, листування з контролюючими органами може здійснюватися засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог закону щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису.

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів визначені Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-ІV.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.

Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до абз. 2, 3 ст. 1 Закону України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 № 852-ІV електронний підпис - дані в електронній формі, які додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язані та призначені для ідентифікації підписувача цих даних; електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

З матеріалів справи вбачається, що надіслання документів контролюючому органу здійснювалось відповідачем засобами електронного зв'язку, шляхом прикріплення відповідних документів до сформованого електронним засобом листа, фотокопія якого надана відповідачем, без дотримання вимог чинного законодавства щодо електронного документообігу та електронного цифрового підпису (а.с. 69).

При цьому, заперечуючи проти подання, відповідач вказує, що ним на адресу податкової інспекції було направлено:

- оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Необоротні активи» за період з 01.01.2015 по 27.01.2015;

- балансовий звіт (звіт про фінансовий стан) на 30.06.2014 р.;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 півріччя 2014 р.;

- балансовий звіт (звіт про фінансовий стан) на 30.09.2014 р.;

- звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 9 місяців 2014 р.

В той же час, з наданої відповідачем фотокопії електронного листа неможливо встановити, чи направлялись саме ці документи на електронну адресу контролюючого органу.

Представник позивача в судовому засіданні підтвердив отримання електронною поштою фотокопій вищевказаних документів, однак не прийняв їх до уваги, оскільки надані документи направлені не у спосіб, передбачений чинним податковим законодавством, тобто без електронного цифрового підпису. В іншій спосіб документи позивачу не надані.

За таких обставин та враховуючи здійснення відповідачем листування з податковою інспекцією з порушенням вимог чинного законодавства щодо листування засобами електронного зв'язку в електронній формі, суд доходить висновку щодо ненадання Товариством з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» у встановлений законом спосіб документів, зазначених в листі від 22.12.2014 № 6/10/25-061 про виділення активів та необхідних для опису майна в податкову заставу.

При цьому суд звертає увагу, що обсяг документів, витребуваних податковим керуючим від ТОВ «Монтаж - Енергобуд» згідно листа від 22.12.2014 № 6/10/25-061 про виділення активів значно ширший за перелік документів, про надання яких засобами електронної пошти зазначає відповідач в обґрунтування своїх заперечень.

Відповідно до п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Аналізуючи в сукупності вищенаведені положення статті 89 Податкового кодексу України, суд доходить висновку, що саме податковим керуючим встановлюється перелік ліквідного майна, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. При цьому, встановлені ПК України негативні наслідки у вигляді наділення контролюючого органу правом звернення до суду з відповідним поданням лише вказують на неможливість та відсутність вибіркового та на власний розсуд платника податків надання документів за вимогою податкового керуючого.

Отже, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідачем не подано документів, необхідних для опису майна в податкову заставу, про що податковим керуючим Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу від 04.02.2015 №1 (а.с. 10).

Згідно із пунктом 89.4 статті 89 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

Суд зазначає, що ненадання документів, необхідних для здійснення опису майна платника податків у податкову заставу є самостійною підставою для складання акту відмови платника податків від опису майна в податкову заставу, що не потребує виїзду податкового керуючого на місце можливого знаходження майна платника податків.

Твердження представника відповідача про те, що ним на адресу електронної пошти ДПІ направлено достатній перелік документів для опису майна в податкову заставу не приймаються судом до уваги.

Так, представлений суду відповідачем баланс (звіт про фінансовий результат) на 30.09.2014 свідчить про наявність у відповідача необоротних активів, а саме основних засобів на суму 1711 тис. грн., оборотних активів, а саме виробничих запасів на 6834 тис. грн. та товарів на 1342 тис. грн., дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги на 2365 тис. грн. та іншої поточної дебіторської заборгованості на 5473 тис. грн. (а.с. 65-66).

В той же час електронною поштою позивачу направлено лише оборотно-сальдову відомість по рахунку 10 «Необоротні активи» на суму 3184778,63 грн. (а.с. 56-60), а відтак не надано позивачу розшифровок та пояснень відносно оборотних активів та дебіторської заборгованості.

Надані під час судового розгляду справи, а саме 10.02.2015 відповідачем позивачу документи свідчать про те, що розшифровка дебіторської заборгованості станом на 09.02.2015 складена на суму 627153,89 грн., в той же час як вищезгаданий баланс 30.09.2014 свідчить про наявність дебіторської заборгованості на значно більшу суму - 7838 тис. грн. (2365+5473), натомість в іншій частині пояснень про наявну дебіторську заборгованість не надано.

Так само щодо наданої відповідачем 10.02.2015 позивачу розшифровки необоротних та оборотних активів станом на 09.02.2015 по обліку у відповідача знаходиться майно на 467622,49 грн., в той час як згідно балансу на 30.09.2014 вартість оборотних активів складає 8176 тис. грн. (6834 + 1342) та необоротних активів, а саме основних засобів на 1711 тис. грн., в той час як пояснення відносно різниці відповідачем не надано.

Зазначені обставини переконують суд в ухиленні платника податків надати податковому органу повний перелік майна для опису у податкову заставу, а відтак розцінюються судом як перешкоди для податкового органу у виборі на власний розсуд найбільш ліквідного майна, опис та продаж якого дасть змогу погасити податковий борг платника податків.

Відтак під час судового розгляду податковий керуючий не зміг скласти акт опису майна в податкову заставу, враховуючи ненадання платником податків повного переліку оборотних та необоротних активів, дебіторської заборгованості із відповідними розшифровками.

Відповідно до пункту 91.4 статті 91 Податкового кодексу України орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом. Строк, на який можуть бути зупинені видаткові операції, визначається судом, але не більше двох місяців. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків може бути достроково скасовано за рішенням податкового керуючого або суду.

Таким чином, Податковим кодексом України визначено загальне правило, відповідно до якого строк зупинення видаткових операцій визначається судом та не може перевищувати двох місяців.

У зв'язку з наведеним, суд зазначає, що згідно з приписами пп. 20.1.15 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України зупинення видаткових операцій не поширюється на операції з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків.

Відповідно до підпункту 20.1.32 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду, якщо платник податків перешкоджає виконанню податковим керуючим повноважень, визначених цим Кодексом, щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків шляхом накладення арешту на цінні папери та/або кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків, погашення податкового боргу), та зобов'язання такого платника податків виконати законні вимоги податкового керуючого, передбачені цим Кодексом.

Докази, надані відповідачем, не спростовують доводи податкового органу.

Враховуючи наведене та наявність підстав для задоволення подання, при визначенні строку зупинення видаткових операцій, суд, беручи до уваги обставини справи, суму податкового боргу, вважає за необхідне зупинити видаткові операції по рахунках відповідача на строк не більше ніж на два місяці, крім операцій, на які в силу закону не поширюються ці обмеження.

Відповідно до частини восьмої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.

В судовому засіданні 11.02.2015 були проголошені вступна та резолютивна частини постанови. Повний текст постанови складений та підписаний 16.02.2015.

Керуючись статтями 158-163, 167, 183-3, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Подання Державної податкової інспекції у м. Славутичі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області задовольнити.

2. Зупинити здійснення видаткових операцій Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд» (07100, Київська область, м. Славутич, Тбіліський квартал, буд. 5, кв.9, ідентифікаційний код 35511429) строком на 2 місяці на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Монтаж-Енергобуд»:

- № 26001430785 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» У М. КИЄВІ, МФО 380805;

- № 26009051404690 в ЧЕРНІГ.РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» М. ЧЕРНІГІВ, МФО 353586;

- № 26007000415879 в ПУАТ «ФІДОБАНК», МФО 300175;

- № 26003000009385 в ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», МФО 300614;

- № 26001002010268 в АТ "Дельта Банк", МФО 380236;

- № 26048007874954 в ПАТ "КРЕДI АГРIКОЛЬ БАНК", МФО 300614;

- № 260586112 в ЧОД АТ "РАЙФФАЙЗ.БАНК АВАЛЬ"М.ЧЕРНIГIВ, МФО 353348;

- № 26008010415879 в ПУАТ "ФIДОБАНК", МФО 300175;

- № 26009020415879 в ПУАТ "ФIДОБАНК", МФО 300175;

- № 37516000121851 в Казначействі України (ел. адм. подат.), МФО 899998.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Кушнова А.О.