Рішення № 42926769, 24.02.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 р. Справа № 923/52/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Литвинової В.В. при секретарі Короткій Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Херсон

до: Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона", м.Херсон

про скасування оперативно-господарської санкції

за участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2, представник за дорученням від 28.01.2015р.;

від відповідача - Собчук О.В., представник за дорученням № 01/04-08/1940 від 05.09.2014р.; Бондар І.П., представник за дорученням № 01/04-08/2450 від 17.11.2014р.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (позивач) звернувся до господарського суду Херсонської області з позовною заявою до Міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства міста Херсона" (відповідач) про скасування оперативно-господарської санкції у вигляді нарахованої додаткової плати за скид понаднормативних забруднень за підвищеним тарифом у сумі 15 878,26 грн.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 05.02.2015 року оголошувалась перерва, після чого розгляд справи було продовжено.

Дослідивши надані до матеріалів справи докази та заслухавши представників сторін, які прибули в судове засідання, суд

в с т а н о в и в:

30.04.2008 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (позивач, абонент) та міським комунальним підприємством «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м.Херсона» (відповідач, водоканал) укладено Договір про подачу холодної води та послуги по прийманню та очищенню стічних вод №3237 (далі -договір).

Відповідно до зазначеного договору відповідач зобов'язаний забезпечити позивачу подачу води на узгоджені сторонами об'єкти на господарсько-питні, побутові і технологічні потреби, а також прийом і очистку стічних вод в обсягах, передбачених нормами чинного законодавства.

Пунктом 1.1. договору сторонами узгоджено, що надання послуг по прийому стічних вод здійснюється по міських магістральних мережах від точки розподілу балансової належності мереж каналізації. При цьому сторони керуються діючим законодавством України, зокрема Правилами користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України №65 від 01.07.1994 р., Правилами приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації, які затверджені рішенням виконавчого комітету Херсонської міськради від 17.08.2004 року №332, рішеннями міськвиконкому про ліміти та норми водоспоживання, ГОСТами, іншими нормативними актами і документами.

Пунктом 2.2.4 договору встановлено, що позивач зобов'язаний здійснювати скид стічних вод в систему міської комунальної каналізації з концентрацією забруднень, що не перевищують гранично допустимі концентрації забруднюючих речовин, які зазначені в таблиці до цього пункту.

Матеріалами справи підтверджується, що 14.10.2014 року представниками водоканалу було відібрано проби стічних вод на каналізаційному випуску №1 з території підприємства позивача (м.Херсон, вул..Нафтовиків, 15), про що складено відповідний акт відбору проб стічних вод №141.

Під час розгляду справи судом встановлено, що за результатами вимірювань водоканал нарахував позивачу до сплати 15878,26 грн. як додаткової плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації та листом вих..№15є/162 від 13.11.2014 року надіслав позивачу вимогу про оплату донарахованої вартості стічних вод, скинутих до міської каналізації з перевищенням допустимої концентрації забруднюючих речовин, додавши розрахунок підвищеного тарифу та вартості стічних вод та рахунок на оплату з попередженням про те, що в разі несплати до 10.12.2014 року підприємство буде відключено від міських мереж водопостачання та водовідведення без додаткового попередження.

Позивач з розрахунком відповідача не погодився, що й спричинило його звернення до суду. На думку позивача акти відбору проб не відповідають вимогам Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації, які затверджені рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.08.2004 року №332, а також ДСТУ ІSO 5667-10-2005, КНД 211.1.0.009-94 «Гідросфера», що є перешкодою ідентифікації у лабораторії при здійсненні дослідження властивостей стічних вод.

Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Законами України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.

Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на корить другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, що визначено ст.175 ГК України.

В силу п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Пунктом 3.1.2. договору передбачено, що водоканал здійснює контроль за виконанням позивачем договірних зобов'язань, у тому числі і забезпеченню якості стічних вод. Порядок відбору проб встановлено Правилами приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації, затвердженими рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.08.2004 року №332(далі - Правила), розробленими відповідно до положень Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. №37.

Матеріалами справи підтверджується, що при здійсненні відбору проб стічних вод водоканал діяв відповідно до умов договору та положень Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації, затверджених рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради від 17.08.2004 року №332.

Судом встановлено, що акт відбору проб стічних вод з об'єктів водопостачання позивача №141 від 14.10.2014 р. складено відповідно до вимог пункту 6.3.1 Правил приймання стічних вод підприємств у міську комунальну систему каналізації та форми акту, що є додатком №1 до вищезазначених Правил.

Аналіз проб здійснено атестованою аналітичною лабораторією контролю стічних вод водоканалу, що підтверджується Свідоцтвом про атестацію №64 від 26.12.2012 р.

Розділом 6 Правил встановлено порядок контролю за скиданням стічних вод у міську комунальну систему каналізації. Підпунктом 6.3. розділу 6 Правил передбачено, що водоканал з метою здійснення контролю за якістю стічних вод виконує відбір разових проб з контрольного колодязя. Виявлені таким чином перевищення допустимих концентрацій забруднюючих речовин у стічних водах є необхідною і достатньою підставою для нарахування додаткової плати. Підпунктом 6.3.1. встановлено, що відбір контрольних проб стічних вод підприємств виконується уповноваженими представниками водоканалу та установи, що виконує їх хіманаліз, зі складанням відповідного акта. Акт підписують представники водоканалу, виконавця і підприємства-абонента.

Суд звертає увагу позивача, що ним в порушення вимог п.2.2.10 договору в 15-денний строк з моменту підписання договору не повідомлено письмово водоканал про призначення відповідальної особи з зазначенням іі прізвища, імені, по-батькові та посади. Враховуючи викладене, суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що ОСОБА_5, який підписав акт відбору проб, не є належним представником позивача (не є працівником позивача), оскільки колодязь перебуває на охоронюваній території позивача, що унеможливлює непоінформованість позивача про наміри співробітників водоканалу провести відбір проб.

Позивач наполягає на тому, що при відборі проб потрібно дотримуватись положень КНД 211.1.0.009-94. Суд вважає за потрібне акцентувати увагу сторін на тому, що відібрання проб стічних вод потрібно розглядати в залежності до природи і розташування кожного окремого скиду. Відповідно до п.11 ДСТУ ISO 5667-1:2003, якщо злив стоку відбувається у водоймище або відстійник, то ситуація під час відбирання проб стає подібною до ситуації поверхневих вод і на них розповсюджуються вимоги нормативних документів, які регулюють порядок відбору проб стічних вод, що скидаються у водні об'єкти (відібрання проб води з річок та інших водотоків), в т.ч. КНД 211.1.0.009-94. Матеріалами справи підтверджується, що місце відібрання проб стічних вод з території позивача представляє собою злив стічних вод з труби (випуска) в контрольний каналізаційний колодязь, який розташований на території підприємства позивача поблизу адміністративного будинку з подальшим скидом до міських каналізаційних мереж, тому вказаний КНД не може регулювати даний порядок відбору проб.

Суд погоджується з позицією відповідача стосовно того, що видалення мулу, окалини та бактеріальної плівки перед відбором проб з каналізаційного колодязя, внесення до акту відбору відомостей про назву та номер ємностей, в які відібрано проби, порядок транспортування та консервування проб не передбачено Правилами. Відповідно до п.4.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від 19.02.2002 р. №37 та рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 16.05.2006 р. №207 стічні води, які підлягають прийманню до міської каналізаційної мережі, не повинні мати температуру вище 40 градусів по Цельсію та мати рН нижче 6,5 або вище 9,0. Оскільки при відборі проб стічних вод з об'єктів водопостачання позивача не було виявлено вищевказаних порушень, - відповідач не вніс відповідні дані до акту.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи та надані сторонами докази, - суд дійшов висновку відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до положень ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

В силу ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За приписами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного рішення.

На підставі вищевикладених норм права та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, - суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Повний текст рішення виготовлено 02.03.2015 р.

Суддя В.В.Литвинова