Рішення № 42926731, 02.03.2015, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.03.2015 Справа № 920/90/15

Господарський суд Сумської області, у складі судді Моїсеєнко В.М. при секретарі судового засідання Осокіній А.М., розглянувши матеріали справи № 920/90/15:

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Сумського державного університету, м. Суми

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: головне управління Державної казначейської служби України в Сумській області, м. Суми

про стягнення 221 370,54 грн.,

за участю:

від позивача - ОСОБА_2

від відповідача - Світайло А.О.

В судовому засідання 23.02.2015 року оголошено перерву до 02.03.2015 року.

Суть спору: позивач подав позовну заяву, в якій просить суд стягнути з відповідача 158 553,54 грн. основного боргу згідно укладених між ними договорів купівлі-продажу № 2404/хс-02 від 17.04.2014р., 2404/хс-03 від 17.04.2014 р., 2404/хс-04 від 17.04.2014 р., 2404/хс-04 від 14.11.2014 р., 1912/01 від 22.12.2014 р.

Позивачем 17.01.2015 року до суду подано заяву про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 221 370,54 грн. заборгованості по основному боргу.

В судовому засіданні 23.02.2015 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та надав до суду клопотання б/н від 18.02.2015 р., в якому зазначив, що заборгованість відповідача станом на 18.02.2015 року зменшилась на 113899,04 грн.

Представник відповідача подав до суду заперечення б/н б/д, в якому проти задоволення позовних вимог заперечує, та зазначає, що казначейство частково провело перерахування коштів на рахунок позивача у сумі 153628,50 грн., що підтверджується наданими відповідачем копіями платіжних доручень, а решта заборгованості у розмірі 4925,04 грн. відповідачем визнається.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні подано акт звірки взаєморозрахунків, в якому зазначено, що станом на 25.12.2014 року залишок заборгованості становить 74 817 грн. 00 коп.

Представник відповідача подав до суду пояснення б/н б/д, в якому зазначає, що його заборгованість перед позивачем становить 74 817 грн., решта заборгованості сплачена в повному розмірі, що підтверджується копіями платіжних доручень наданих у матеріали справи.

Надані представниками сторін документи розглянуто у судовому засіданні та долучено до матеріалів справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачу та відповідачу для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 43 та ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, та оцінивши надані докази, суд встановив:

В 2014 році між сторонами було укладено договори купівлі - продажу № 2404/хс-02 від 17.04.2014р., 2404/хс-03 від 17.04.2014 р., 2404/хс-04 від 17.04.2014 р., 2404/хс-04 від 14.11.2014 р., 1912/01 від 22.12.2014 р.

До договору купівлі - продажу № 2404/хс-02 від 17.04.2014 р., № 2404/хс-04 від 17.04.2014 року, сторонами були укладені додаткові угоди.

Відповідно до пункту 1.1 договорів купівлі - продажу продавець передає у власність в порядку та на умовах, визначених договором, а покупець приймає та оплачує товар (акумулятори для блоків безперебійного живлення, кабель типу «Вита пара», короб та кабельні канали, носії інформації магнітні й оптичні, картки звукові, відео карти, мережеві карти та подібні карти до машин автоматичного оброблення інформації, схеми електронні інтегровані, частини та приладдя до обчислювальних машин, вироби з недорогоцінних металів, інші), згідно асортименту та за цінами, що зазначені в додатках до договорів.

При цьому оплата товару здійснюється протягом 10 робочих днів з дня отримання товару покупцем, відповідно до накладних.

Позивачем умови договору виконувались повністю, на виконання замовлень покупця згідно накладних здійснювалася поставка товару відповідачу по договорам купівлі - продажу.

Проте відповідач за отримані товари по договорам вчасно повністю не розрахувався, здійснив часткову проплату.

Таким чином, на момент звернення з позовом до суду, у відповідача перед позивачем існувала заборгованість в розмірі 158 553,54 грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків за період 06.11.2014-22.12.2014 р., підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Як вже зазначалося вище, від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій він просить суд стягнути з відповідача на свою користь 221 370,54 грн. заборгованості по основному боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання та всупереч умовам укладених між сторонами договорів не оплатив товар згідно договорів купівлі - продажу та додаткових угод до них, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 221 370 грн. 54 коп.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.3 ч.1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно статей 526, 629 Цивільного кодексу України, пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено факт поставки товару визначеного договорами купівлі - продажу, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

Проте, в порушення умов укладеного договору та вимог статей 526, 629 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, відповідач не розрахувався за поставлені товари, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.

Частиною 1 статті 530 цього ж Кодексу, визначено, якщо в зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідачем у своєму запереченні зазначено, що університет є державною установою освіти, видатки на забезпечення господарської діяльності університет фінансуються з Загального та Спеціального фондів Державного бюджету України. Також представник відповідача зазначив, що відповідачем вжито всіх належних заходів щодо належного виконання зобов'язання, а несвоєчасне отримання коштів позивачем сталося внаслідок дій Державної казначейської служби, на яку відповідач ніякого впливу не має.

Однак заперечення відповідача не можуть бути підставою для звільнення його цивільно - правової відповідальності.

Так, відповідно до правової позиції, викладеної у п. 1.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», з урахуванням пункту 30.1 статті 30 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» моментом виконання грошового зобов'язання є дата зарахування коштів на рахунок кредитора або видачі їх йому готівкою, а згідно з пунктом 8.1 статті 8 цього Закону банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. При цьому порушення банком, що обслуговує платника (боржника), строку перерахування коштів до банку, який обслуговує кредитора, або несвоєчасне зарахування банками коштів на рахунок кредитора, в зв'язку з чим сталося прострочення виконання грошового зобов'язання, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання цього зобов'язання.

З огляду на викладене, та беручи до уваги акт звірки взаємних розрахунків за період 06.11.2014 р. - 24.12.2014 р. поданий позивачем та надані відповідачем документи позовні вимоги підлягають задоволенню - частково, з урахуванням зменшення суми позову, шляхом стягнення з відповідача 74 817 грн. 00 коп. боргу, а в решті вимог, а саме 146 553,54 грн. - провадження у справі підлягає припиненню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 4427 грн. 41 коп. витрат по сплаті судового збору.

Керуючись статтями 44, 49, ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Припинити провадження у справі у частині стягнення 146 553,54 грн.

3. Стягнути з Сумського державного університету (40007, м. Суми, вул. Римського - Корсакові, 2; код ЄДРПОУ 05408289) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (40000, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) 74 817,00 грн. заборгованості та 4427,41 коп. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 03.03.2015 року.

Суддя В.М.Моїсеєнко