Рішення № 42926460, 25.02.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.02.15р.

Справа № 904/221/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек", м. Львів

до Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське", смт. Софіївка Софіївського району Дніпропетровської області

про стягнення грошових коштів у сумі 200 000,00 грн.

Суддя Крижний О.М.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трек" звернулося до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" грошові кошти в сумі 200 000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.07.2014 року позивачем було безпідставно перераховано на користь відповідача грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 41 від 07.05.2014 року у зв’язку з неукладеним між позивачем та відповідачем договором № 0507/1 від 07.05.2013 року, внаслідок чого відповідач безпідставно набув грошові кошти у сумі 200 000,00 грн.

24.02.2015 року до господарського суду від позивача надійшло письмове клопотання про неможливість бути присутнім у судовому засіданні у зв'язку з участю в іншому судовому засіданні при розгляді іншої справи.

Також у наведеному клопотанні позивач не заперечує проти розгляду спору без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідач не скористався наданим йому правом на участь представника у судовому засіданні, про день, час, та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

27.01.2015 року та 17.02.2015 року до господарського суду повернулися рекомендовані повідомлення про отримання поштової кореспонденції уповноваженою особою Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" - Демченко, про що свідчить відповідна відмітка на поштових повідомленнях (а.с. 20, а.с. 38).

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відзиву на позов Селянське (фермерське) господарство "Олександро-Володимирівське" до суду не надало, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами (стаття 75 Господарського процесуального кодексу України).

Розгляд справи був відкладений з 05.02.2015 року на 25.02.2015 року.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2013 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек" перерахувало на користь Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. як фінансову допомогу згідно договору № 0507/1 від 07.05.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 41 від 07.05.2014 року (а.с. 11).

Позивач зазначає, що відповідачу був направлений договір № 0507/1 від 07.05.2013 року, який позивач мав намір укласти із відповідачем. Договір був надісланий з метою погодження умов останнього та відповідного підписання з боку відповідача.

Станом на дату подачі позову до суду договір № 0507/1 від 07.05.2013 року з боку відповідача не підписаний, грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн., які перераховані на рахунок Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" не повернуті.

Позивач посилається на те, що відповідач погодження щодо укладення договору №0507/1 від 07.05.2013 року позивачу не надав, грошові кошти у розмірі 200 000,00 грн. згідно платіжного доручення № 41 від 07.05.2014 року не повернув, що і є причиною виникнення спору.

Згідно ст. 38 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

За умовами ч. 1-3 ст. 39 Цивільного кодексу України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 640 Цивільного кодексу України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно платіжного доручення № 41 від 07.05.2013 року позивачем перерахована фінансова допомога згідно договору № 0507/1 від 07.05.2013 року.

Доказів того, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 0507/1 від 07.05.2013 року до суду не надано, тобто, грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. безпідставно перераховані позивачем відповідачу.

Порядок повернення безпідставно набутого майна регулюються статтею 1212 Цивільного кодексу України (глава 83).

Відповідно до частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Виходячи з приписів частини 5 статті 139 Господарського кодексу України гроші у національній валюті є коштами у складі майна суб’єктів господарювання, тобто майном.

За наведеного, відповідач зобов’язаний повернути грошові кошти в розмірі 200000,00 грн. перераховані згідно платіжного доручення № 41 від 07.05.2013 року

Доказів повернення позивачу суми в розмірі 200000,00 грн. Селянським (фермерським) господарством "Олександро-Володимирівське" до суду не надано.

За викладеного є обґрунтованими та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача безпідставно перерахованих коштів в сумі 200000,00 грн.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 24.02.2014 року у справі № 908/2082/13.

Окрім того, господарський суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною 8 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк.

Таким чином, суд зазначає, що навіть якщо відповідачем підписано спірний договір, то має місце порушення порядку укладення даного договору, на підставі чого строк повернення грошових коштів за даним договором є таким, що настав.

Відповідно до п. 12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України" не підлягає скасуванню судове рішення, якщо апеляційною інстанцією буде з'ясовано, що його резолютивна частина є правильною, хоча б відповідні висновки місцевого господарського суду й не були належним чином обґрунтовані у мотивувальній частині рішення.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір в розмірі 4 000,00 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Селянського (фермерського) господарства "Олександро-Володимирівське" (53100, Дніпропетровська область, Софіївський район, смт. Софіївка, вул. Лесі Українки, 22, ідентифікаційний код 32075386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трек" (79005, м. Львів, вул. К. Левицького, 5/5а, ідентифікаційний код 13840204) в сумі 200 000,00 грн., та судовий збір в розмірі 4 000,00 грн., про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено - 25.02.2015 року.

Суддя О.М. Крижний