Ухвала суду № 42926181, 04.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/31201/12

№ К/9991/31201/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби

на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012

у справі № 2а-1870/7733/11 Сумського окружного адміністративного суду

за позовом Публічного акціонерного товариства виробничо-енергетичної компанії «Сумигазмаш»

до Державної податкової інспекції у м. Суми (ДПІ)

за участю Прокурора Сумської області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012, позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011 № 0001292314/86046 та № 0001302314/86048; в решті позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволені позову повністю, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для визначення позивачу сум податкових зобов'язань із податку на прибуток, застосування штрафних (фінансових) санкцій та зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, став висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки від 07.10.2011 № 7524/2314/04542778/79, про порушення позивачем норм підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12, підпункту «в» пункту 13.1 статті 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР) та пункту 3 підрозділу ХХ Податкового кодексу України внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 107992,00 грн. за півріччя 2010 року; завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування за період з 01.04.2009 по 30.06.2011 на загальну суму 1540719,00 грн.

За результатами перевірки ДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення від 25.10.2011: № 0001302314/86048, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1540719,00 грн., № 0001292314/86046 - про визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток у сумі 134990,00 грн., у т.ч.: 107992,00 грн. - основний платіж та 26998,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; 0000622201/85772 - про визначення податкових зобов`язань з податку на прибуток іноземних осіб у сумі 3555,23 грн., у тому числі: 2844,18 грн. - основний платіж та 711,05 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Як свідчать матеріали справи, висновок податкового органу про порушення позивачем підпункту 12.1.5 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334/94-ВР зроблений з посиланням на включення підприємством до складу валового доходу в І кварталі 2010 року кредиторської заборгованості перед ТОВ «Енергія» в сумі 431970,00 грн., яка обліковується на бухгалтерському рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

У судовому процесі встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Енергія» (виконавець) укладені договори № 09-13-Пд/У від 03.09.2005 (а.с. 148) та № 02-27-Пд/4 від 20.02.2006 (а.с 149-150), згідно з якими виконавець взяв на себе зобов'язання виконати роботи з механічної обробки деталей, наданих замовником, а замовник, в свою чергу, прийняти та оплатити ці роботи.

Станом на 01.09.2006 за ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» перед ТОВ «Енергія» в бухгалтерському обліку обліковується заборгованість у сумі 439682,00 грн., про що було складено акт звірки взаємних розрахунків (а.с. 151).

Вказана обставина стала підставою для звернення ТОВ «Енергія» до суду с позовом про стягнення 434134,28 грн. - суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції, 37301,34 грн. - пені, 6250,12 грн. - 3 % річних за прострочення грошових зобов'язань.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 06.08.2007 позов задоволено повністю: стягнуто 434134,28 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 37301,34 грн. пені, 6250,12 грн. - 3% річних.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ «Енергія» відмовлено повністю.

Постановою Вищого господарського суду України від 24.01.2008 скасовано постанову Господарського суду Сумської області від 06.08.2007 рок та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 26.09.2007 року, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Сумської області. (а.с 152-153).

Постановою Господарського суду Сумської області від 30.09.2008, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2008, позов задоволено: стягнуто з ВАТ ВЕК «Сумигазмаш» на користь ТОВ «Енергія» 429271,41 грн. основного боргу, 37301,34 грн. - пені, 6250,12 грн. - 3% річних, 192025,20 грн. - інфляційних збитків (а.с. 67-70).

Постановою Вищого господарського суду України від 05.02.2009 скасовано вказані судові рішення в частині позовних вимог про стягнення пені в сумі 37301,34 грн. та направлено в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

06.03.2009 Зарічним ВДВС Сумського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Сумської області № 5/678 від 02.03.2009 (а.с. 157).

У зв'язку з передачею зведеного виконавчого провадження за місцем знаходження майна боржника (вул. Заводська, 2, смт. Степанівна, Сумського району) 18.01.2010 ВДВС Сумського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу Господарського суду Сумської області № 5/678 від 02.03.2009 за місцем знаходження майна боржника (а.с. 159).

Внаслідок невиконанням позивачем постанови державного виконавця від 18.01.2010 в добровільному порядку, контролюючим органом було зроблено висновок про обов'язок ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» на 30-й календарний день від дня невиконання вказаної постанови (І квартал 2010 року) збільшити валовий дохід на 431970,00 грн. - суму заборгованості перед ТОВ «Енергія».

Відповідно до підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР платник податку - покупець зобов'язаний збільшити валові доходи на суму непогашеної заборгованості (її частини), визнаної у порядку досудового врегулювання спорів або судом чи за виконавчим написом нотаріуса, у податковому періоді, на який припадає перша з подій: а) або 90-й календарний день від дня граничного строку погашення такої заборгованості (її частини), передбаченого договором або визнаною претензією; б) або 30-й календарний день від дня прийняття рішення судом про визнання (стягнення) такої заборгованості (її частини) або вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Якщо у наступних податкових періодах покупець погашає суму визнаної заборгованості або її частину (самостійно або за процедурою примусового стягнення), такий покупець збільшує валові витрати на суму такої заборгованості (її частини) за наслідками податкового періоду, на який припадає таке погашення.

Строки, визначені абзацом «б» підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону № 334/94-ВР, застосовуються незалежно від того, чи розпочав державний виконавець або особа, прирівняна до нього згідно із законом, заходи із примусового стягнення боргу чи ні.

За змістом вказаних правових норм законодавець встановлює обов`язок платника податку збільшити валові доходи на суму не погашеної кредиторської заборгованості, визнаної у нормативно-встановленому порядку. При цьому, безумовно, презумується чинність документу, яким кредиторська заборгованість встановлена. Отже, у випадку стягнення кредиторської заборгованості рішенням суду визначальним є не факт прийняття цього рішення, а факт набрання ним законної сили. А відтак, встановлений підпунктом «б» підпункту 12.1.5 пункту 12.1 ст. 12 Закону № 334/94 30-денний строк, зі збігом якого у платника податку виникає обов`язок збільшити валові доходи на суму непогашеної кредиторської заборгованості, починає перебіг з дня, наступного за днем набрання законної сили судовим рішенням, яким ця заборгованість стягнута.

Враховуючи те, що рішення Господарського суду Сумської області від 30.09.2008, набрало законної сили 17.11.2008, сплив 30-денного строку щодо заборгованості у сумі 429271,41 грн. припадає на 4-й квартал 2008 року. Отже, позивач не зобов`язаний був збільшити валові доходи на 429271,41 грн. у І кварталі 2010 року, а такий обов`язок виник у нього в 4-у кварталі 2008 року.

Крім того, згідно з висновками акту перевірки від 07.10.2011 позивачем в порушення пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, до складу витрат 2-ого кварталу 2011 року було перенесено суму збитків, отриманих не лише у І кварталі 2011 року, а і від'ємне значення попередніх років, в зв'язку з чим податковим органом було зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування в податковому обліку позивача на 1540719,00 грн.

Як свідчать матеріали справи, від'ємне значення об'єкта оподаткування в податковому обліку позивача задеклароване за результатами фінансово-господарської 2009 року в сумі 2670865,00 грн., що підтверджується уточнюючим розрахунком податкового зобов'язання з податку на прибуток, поданого підприємством до ДПІ в м. Суми 17.02.2010 за № 9060230298. (а.с. 92-93)

Позивач до складу валових витрат в декларації за 2010 рік включив 20 % від суми від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік. Сума від'ємного значення складала 534173,00 грн., що зазначено в декларації з податку на прибуток, поданої 09.02.2011 за № 9006879113 (а.с.99).

Сума в розмірі 80% збитків, отриманих підприємством в 2009 році (2136692,00 грн.), включена позивачем до рядку 04.9 декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2011 року від 06.05.11 № 9002918626 (а.с. 100). Згідно з цією декларацією за підсумками І кварталу 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування склало 1602692,00 грн. Згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на прибуток від 16.05.11 № 9003177493 (а.с. 101) підприємство зменшило від'ємне значення об'єкта оподаткування на 61973,00 грн., у зв'язку з чим від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року склало 1540719,00 грн. Ця сума була включена до рядку 06.06 податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року, поданої ПАТ ВЕК «Сумигазмаш» 09.08.2011 за № 9006316270 (а.с. 102-103).

Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (ПК) норми розділу III Кодексу застосовуються під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

До вказаного терміну для цілей визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток, у разі, якщо об'єкт оподаткування має від'ємне значення, застосовуються норми пункту 6.1 ст. 6 Закону № 334/94.

У 2010 році норми пункту 6.1 статті 6 діяли з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 ст. 22 зазначеного Закону, якими, зокрема, передбачалося, що у звітних податкових періодах 2010 року у складі валових витрат платника податку враховувалося 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 1-у кварталі 2011 року сума збитків з податку на прибуток, які утворилися станом на 01.01.2010 та не були враховані у складі валових витрат у 2010 році, та збитки, які утворилися у 2011 році, включаються до складу валових витрат першого календарного кварталу 2011 року та, відповідно, стають від'ємним значенням 1-ого кварталу 2011 року.

Зазначене відповідає положенням пункту 6.1 ст. 6 Закону № 334/94, відповідно до якої сума від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року включається до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року та, відповідно, стає витратами І календарного кварталу.

Починаючи з ІІ кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми ПК.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПК пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Одночасно, положенням пункту 150.1 статті 150 ПК передбачено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Норма пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011, а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.

Обмеження складу витрат, що мають бути враховані у ІІ кварталі 2011 року ця норма не містить.

Приймаючи до уваги викладене, суд першої та апеляційної інстанції дійшли юридично правильного висновку про неправомірність податкових повідомлень-рішень

№ 0001302314/86048 та № 0001292314/86046 від 25.10.2011.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Сумської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 04.01.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.04.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: О.В. Вербицька М.П. Зайцев