ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
04 лютого 2015 року м. Київ К/9991/25453/12, К/9991/30917/12
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Вербицької О.В., Зайцева М.П.,при секретарі: Луцак А.В.,
розглянувши у судовому засіданні
касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Полтавській області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012
у справі № 2а-1670/4414/11 Полтавського окружного адміністративного суду
за позовом Приватного підприємства «Аграрій»
до 1. Державної податкової інспекції у м. Полтаві
2. Державної податкової адміністрації України в Полтавській області
про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду 22.09.2011 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково: скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Полтаві від 02.03.2011 № 00002023110/0; в іншій частині провадження у справі закрито.
У касаційній скарзі ДПІ у Печерському районі м. Києва скасувати постанову суду апеляційної інстанцій у частині задоволення позову та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
ДПС у Полтавській області у своїй касаційній скарзі просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та залишити в силі постанову суду першої інстанції.
Заперечуючи проти касаційних скарг, позивач просить залишити їх без задоволення як безпідставні.
Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню.
Фактичною підставою для збільшення у податковому обліку позивача грошових зобов'язань із податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті невиїзної документальної перевірки від 11.02.2011 № 865/23-5/24828608. Згідно висновків цього акту позивачем порушені норми підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (Закон № 168/97-ВР), а саме: завищено податковий кредит на 60873,97 грн. у податковому обліку за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 року за наслідками господарських операцій з поставки позивачу від ПП «Авто-СВ-2009» товару (калій хлористий), автотранспортних послуг, вантажно-розвантажних послуг, експедиційних послуг, факт яких які не підтверджений податковими накладними: податкові накладні від імені вказаного постачальника підписані не уповноважено особою, у результаті чого занижено податок на додану вартість на 60873,97 грн. у податковому обліку за травень, червень, серпень, жовтень, листопад, грудень 2009 року.
На підставі акту перевірки ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.03.2011 № 00002023110/0 про збільшення грошового зобов'язання із податку на додану вартість на 60874,00 грн. за основним платежем та 15219,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).
У судовому процесі встановлено, що перевірка, за результатами якої прийняте це податкове повідомлення-рішення, була проведена ДПІ на підставі постанови старшого слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області майора податкової міліції Л.М. Івановича від 21.10.2010 в кримінальній справі № О-109078, порушеній по факту створення і використання суб'єкта підприємницької діяльності ПП «Авто-СВ-2009» з метою прикриття незаконної діяльності, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі, за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво).
Відповідно до підпункту 78.1.11 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (ПК) (у редакції до внесення змін законом України від 13.04.2012 № 4652-VI) документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
У разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність (пункт 86.9 ст. 86 ПК в редакції до внесення змін Законом України від 20.11.2012 № 5503-ІV, який вступив у силу з 13 січня 2013 року ).
У судовому процесі встановлено, що за наслідками розгляду кримінальної справи № О-109078, у межах якої було винесено постанову про проведення перевірки позивача, винесено вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011. Згідно цього вироку визнано винним громадянина ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 ст. 205 Кримінального кодексу України, призначено покарання у вигляді позбавлення волі на 3 роки, з іспитовим строком у 2 роки.
З огляду на те, що станом на дату прийняття податкового повідомлення-рішення від 02.03.2011 № 00002023110/0, прийнятого за наслідками проведеної на підставі винесеної у межах кримінального провадження постанови слідчого від 21.10.2010, вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 09.03.2011, винесений за наслідками розгляду кримінальної справи № О-109078, не набрав законної сили, суд апеляційної інстанції зробив юридично правильний висновок про відсутність у відповідача підстав для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційних скарг не спростовують правильність висновку суду, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України
УХВАЛИВ:
Касаційні скарги Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби та Державної податкової служби у Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.04.2012 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.В. Вербицька підписМ.П. Зайцев
Судове рішення № 42926170, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 04.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № . Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: