Ухвала суду № 42926022, 24.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2015 року м. Київ К/800/52005/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Ланченко Л.В.

Муравйова О.В.

за участю секретаря: Іванова Д.О.

представників:

позивача: Яцевича О.С.

відповідача: Павліченко К.В.

прокуратури: Бараненко І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів

на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року

у справі № 1570/227/2012

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українське Дунайське пароплавство» доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходівза участюПрокуратури міста Одеси проскасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Українське Дунайське пароплавство» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Українське Дунайське пароплавство») звернулось з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ) за участю прокуратури міста Одеси (далі по тексту - прокуратура) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року скасовано постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.05.2014 року. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов задоволено.

Відповідач, не погоджуючись з вищевказаним рішенням суду апеляційної інстанції, оскаржив його у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Крім того, прокуратура звернулася до Вищого адміністративного суду України із заявою про приєднання до касаційної скарги СДПІ, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін та прокуратури, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ проведено камеральну перевірку ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2011 року №377/15-3/01125821/8.

В акті перевірки зазначено, що в порушення пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, пп. 4.6.7 п. 4.6 р. V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року №41, позивачем не враховано по рядку 21.3 податкової декларації результати актів перевірки №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року з питань правомірності включення до податкового кредиту податкових накладних, отриманих у попередніх звітних періодах, за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року (за результатами перевірки встановлено завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по ряд.24 декларації звітного періоду в розмірі 1709558 грн.), №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року (за результатами перевірки встановлено завищення від'ємного значення по рядку 20.2 на загальну суму 23549 грн. у квітні 2011 року, завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду по ряд.24 в розмірі 503904 грн. у березні 2011 року), що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на суму 2177200 грн. та до заниження податку на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету за липень 2011р. на суму 87732 грн.

На підставі висновків, що викладені в акті перевірки, СДПІ прийнято податкові повідомлення рішення від 06.10.2011 року №0001221530, яким ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 131598 грн. (за основним платежем - 87732 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 43866 грн.) та №0001231530, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 20089468 грн.

Суд апеляційної інстанції визнав необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 ПК України передбачено, що податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

Відповідно до вимог пп. 4.6.7 п. 4.6 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, рядок 21.3 податкової декларації передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби. У разі, коли за результатами перевірки податковим органом встановлено перевищення платником заявленої суми бюджетного відшкодування та одночасно виявлено заниження платником задекларованого залишку від'ємного значення податкової декларації з ПДВ, то сума завищеного бюджетного відшкодування підлягає відображенню по картці особового рахунку платника податку зі знаком «-», а сума збільшення залишку від'ємного значення відображається платником зі знаком «+» у рядку 21.3 податкової декларації наступного податкового періоду.

Пунктом 56.1. ст. 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно п. 56.18 ст.56 ПК України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до вимог п. 56.21 ст. 56 ПК України у разі, коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного й того ж самого нормативно-правового акту суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є висновок СДПІ який полягає в тому, що позивач, при заповненні податкової декларації з ПДВ за липень 2011 року повинен був врахувати висновки актів перевірок №273/16-3/01125821/35 від 21.06.2011 року та №274/16-3/01125821/36 від 21.06.2011 року, за результатами яких ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» донараховано суми податкових зобов'язань податковими повідомленнями-рішеннями від 14.07.2011 року №0000531630, №0000541630, №0000601630, №0000591630 та №0000561630.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що податкові повідомлення - рішення від 14.07.2011 року №0000531630, №0000541630, №0000601630, №0000591630 та №0000561630 оскаржено позивачем до суду, про що було ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» повідомлено СДПІ, та не заперечується відповідачем.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 24.06.2014 року у справі №1570/2311/2012, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.08.2014 року, задоволено позов ПАТ «Українське Дунайське пароплавство» та скасовано податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року №0000531630 та №0000541630. В свою чергу, податкові повідомлення-рішення від 14.07.2011 року №0000601630, №0000591630 та №0000561630, є предметом судового розгляду Одеським окружним адміністративним судом у справі №1570/2308/2012.

Таким чином, суд апеляційної інстанції обґрунтовано прийшов до висновку щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання, оскільки таке грошове зобов'язання є неузгодженим до прийняття судом відповідного рішення.

Колегія суду приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції вірно застосував норми матеріального права, отже, прийняті податковим органом спірні рішення є неправомірними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом апеляційної інстанції порушення норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

В свою чергу, доводи касаційної скарги не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються вищезазначеними нормами права, отже, відсутні підстави для її задоволення.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає залишенню без задоволення, а постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Л.В. Ланченко О.В. Муравйов