Ухвала суду № 42925668, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" лютого 2015 р. м. Київ К/800/66772/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий суддя СуддіМуравйов О. В. Вербицька О. В. Маринчак Н. Є.розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» на постанову та ухвалуКиївського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 рокуу справі№ 810/4798/14за позовомБориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській областідоПриватного акціонерного товариства «Альба Україна»простягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року у справі № 810/4798/14. залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року, позов задоволено. Стягнуто з ПрАТ «Альба Україна» до відповідного бюджету податковий борг з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, в сумі 31 904 397,30 грн.

Не погоджуючись із судовими рішеннями у справі, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, закрити провадження у справі. Свої вимоги заявник обґрунтовує порушенням судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Запереченнях на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду касаційної скарги, справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Податковий орган звернувся до суду з позовом про стягнення з ПрАТ «Альба Україна» податкового боргу, на підтвердження існування якого надано довідку про наявність (відсутність) заборгованості, розрахунок суми, податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) від 11.02.2014 року, податкові декларації з податку на додану вартість від 20.05.2014 року, від 20.06.2014 року та від 18.07.2014 року, корінець податкової вимоги форми «Ю» від 02.06.2014 року № 95-25, зворотній бік облікових карток платника податку - відповідача.

З посилання на пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20, п. п. 95.2, 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, судом апеляційної інстанції зазначено, що податковий борг у відповідача виник до порушення процедури банкрутства, а податковий орган звернувся з позовом до суду про стягнення податкового боргу 12.08.2014 року, тобто до початку процедури банкрутства.

Колегія суддів вважає такий висновок суду апеляційної інстанції передчасним, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

У справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, серед іншого, чи вчинені вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (п. 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у разі якщо до боржника, щодо якого порушена справа про банкрутство, пред'явлений позов, який ґрунтується на грошових зобов'язаннях боржника, що виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, суди мають у встановленому процесуальним законом порядку приймати такі позовні заяви і вирішувати спір за цією вимогою по суті за правилами позовного провадження до офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство.

Про офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство розпорядник майна повідомляє суд, який розглядає позовні вимоги конкурсних кредиторів до боржника. Цей суд (суди) після офіційного оприлюднення відповідного оголошення має зупинити позовне провадження та роз'яснити позивачу зміст частини четвертої статті 23 цього Закону, зазначивши про це в ухвалі або в протоколі судового засідання.

Якщо позивач не звернувся у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, суд, який розглядає позовну заяву, після закінчення тридцятиденного строку з моменту офіційного оприлюднення поновлює позовне провадження та відмовляє у задоволенні позову.

У разі звернення позивача із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство після винесення ухвали господарського суду за результатами розгляду цих вимог позовне провадження підлягає припиненню на підставі пункту 2 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Якщо у порушенні провадження у справі про банкрутство відмовлено або провадження у справі про банкрутство припинено, позовне провадження підлягає поновленню і позов розглядається по суті.

Вказані положення законодавства чітко встановлюють послідовність дій після порушення справи про банкрутства в разі наявності позовного провадження, предметом якого є грошові зобов'язання боржника, та спростовують доводи суду апеляційної інстанції про те, що наявність ухвали про порушення справи про банкрутство боржника не перешкоджає розгляду позову, адже податковий борг у відповідача виник до порушення процедури банкрутства, а податковий орган звернувся з позовом до суду про стягнення податкового боргу до початку процедури банкрутства.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції, проігнорували норми ст. 17 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не дослідили питання звернення податкового органу у тридцятиденний строк з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення справи про банкрутство із заявою про визнання його грошових вимог до боржника у справі про банкрутство.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у відповідності до ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене, встановити питання дотримання положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.

Керуючись ст. ст. 220, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04.12.2014 року у справі № 810/4798/14 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після надсилання її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О. В. Муравйов

Судді О. В. Вербицька

Н. Є. Маринчак