Ухвала суду № 42924998, 27.02.2015, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/8656/14 Провадження № 22-ц/795/389/2015 Категорія - цивільнаГоловуючий у I інстанції - Деркач О. Г. Доповідач - Шевченко В. М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2015 року м.Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого - суддіШевченка В.М.,суддів:Онищенко О.І., Скрипки А.А., при секретарі:Сахаровій К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2015 року по справі за заявою ОСОБА_5 про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнській фінансовий союз" від 23.12.2009 року у справі за позовом ПАТ „Альфа - Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2015 року, якою було поновлено строк подання заяви про скасування рішення третейського суду та відмовлено в задоволенні її заяви, та постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити її заяву та скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Всеукраїнській Громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 23.12.2009 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства „Альфа-Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення в солідарному порядку з неї на користь ПАТ „Альфа-Банк" заборгованості за кредитним договором у сумі: за кредитом 40104,46 грн., по процентах - 2431,19 грн., пені - 9314,30 грн., витрат по сплаті третейського збору в сумі 10 грн., а також пені за договором поруки у сумі 10051,60 грн.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ухвала суду є незаконною, такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі ОСОБА_5 вказує, що суд першої інстанції встановив дві взаємовиключні обставини: що вона не отримувала копію рішення третейського суду, що послугувало підставою поновлення строку для звернення до суду з заявою, і що відповідачам по справі і їй надсилалася копія оскаржуваного рішення третейського суду. За таких обставин, на думку апелянта, наявні підстави для скасування рішення третейського суду, передбачені п.5 ст.389-5 ЦПК України, оскільки третейський суд вирішив питання про її права і обов'язки як особи, яка не брала участі у справі.

Також апелянт зазначає, що договір поруки №SME0016351/3 від 07.08.2008 року є припиненим з 06 лютого 2011 року, тобто через 6 місяців з моменту закінчення дії основного зобов'язання, а отже, строк звернення кредитором до неї (поручителя) пропущено. Законодавець та судова практика не визначають обов"язкового подання позову про визнання поруки припиненою або припинення зобов"язання за договором поруки у випадках, коли це мало місце, оскільки це безпосередньо випливає з тексту самого договору поруки та цивільного закону.

В судове засідання особи які беруть участь у справі не з'явилися, про день час і місце судового засідання щодо розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином (а.с.158-164), що у відповідності із правилами ч.2ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, оглянувши справу Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнській фінансовий союз" №4012-11/09 за позовом ПАТ „Альфа - Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості про стягнення заборгованості за кредитним договором та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з таких підстав.

По справі встановлено, що 07.08.2009 року між ПАТ „Альфа - Банк" та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір № SME0016351. Вказаний кредитний договір містить третейську угоду, укладену у вигляді третейського застереження (п.6.5. даного договору) (а.тр.с.10-11).

В забезпечення виконання позичальником ОСОБА_6 своїх зобов'язань за кредитним договором № SME0016351 07.08.2009 року між ПАТ „Альфа - Банк" та ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_5 було укладено договори поруки № SME0016351/1, № SME0016351/2 та № SME0016351/3 відповідно, які також містять третейську угоду, укладену у формі третейського застереження (п.4.3. даних договорів) (а.тр.с.17-18, 22-23, 28-29).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз" від 23 грудня 2009 року (суддя Воронцова М.В. - однооособово) позовні вимоги ПАТ „Альфа-Банк" було задоволено у повному обсязі; стягнуто з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 солідарно на користь ПАТ „Альфа-Банк" заборгованість за кредитним договором в сумі: за кредитом - 40 104,46 грн., по процентах - 2 431,19 грн., пені - 9 314,30 грн.; стягнуто з ОСОБА_7 на користь ПАТ „Альфа-Банк" пеню за договором поруки у розмірі 10 051,60 грн.; стягнуто з ОСОБА_8 на користь ПАТ „Альфа-Банк" пеню за договором поруки у розмірі 10 051,60 грн.; стягнуто з ОСОБА_5 на користь ПАТ „Альфа-Банк" пеню за договором поруки у розмірі 10 051,60 грн.; стягнути солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_5 на користь ПАТ „Альфа-банк" витрати по сплаті третейського збору в сумі 10,00 грн. (а.с.7-9).

Відмовляючи ОСОБА_5 в задоволенні заяви про скасування вищевказаного рішення третейського суду, суд першої інстанції виходив з того, що нею не доведено наявності правових підстав для скасування рішення третейського суду, визначених Законом України „Про третейські суди" та ст. 389-5 ЦПК України.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає вимогам Закону України „Про третейські суди" та ґрунтується на матеріалах справи.

Частиною 3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди" та ч. 2 ст. 389-5 ЦПК України визначено вичерпний перелік підстав для скасування рішення третейського суду, зокрема: справа, в якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону; рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; третейську угоду визнано недійсною компетентним судом; склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам Закону; третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участі у справі.

Проте, існування зазначених підстав при вирішенні даного спору позивачем не доведено. Висновок місцевого суду про те, що рішення третейського суду прийнято у спорі, що передбачений третейською угодою, укладеною між сторонами, є вірним та обгрунтованим.

Третейська угода є угодою сторін про передачу спору на вирішення третейським судом і, відповідно, належність її форми і змісту, наявність всіх істотних умов, передбачених законом є обов'язковою умовою правомірності третейського розгляду та третейського рішення.

Згідно ст.5 Закону України „Про третейські суди" спір між сторонами може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Пунктом 6.5. Кредитного договору та п.4.3. договорів поруки передбачено, що судовий захист прав та законних інтересів, які мають Сторони в зв'язку з цим договором, в тому числі розгляд та вирішення всіх спорів, які виникають при виконанні або припиненні даного договору, включаючи спори про відшкодування завданих порушенням договору збитків та недійсність (неукладеність) договору підлягають остаточному вирішенню у Постійнодіючому третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" у відповідності до його Регламенту. Справа розглядається одним третейським суддею, який призначається головою Постійнодіючого Третейського суду при Всеукраїнській громадській організації „Всеукраїнський фінансовий союз". Підписанням даного Договору Сторони надають свою згоду на такий порядок призначення третейського суду для кожного спору, що може виникнути між ними в зв'язку з Договором. Сторони домовилися, що якщо одна із Сторін письмово не наполягає на іншому, то розгляд їх спору у Третейському суді буде проходити виключно на підставі наданих Сторонами письмових матеріалів, без проведення усного слухання і виклику Сторін.

Таким чином, між ОСОБА_5 і ПАТ „Альфа-Банк" була укладена третейська угода у вигляді третейського застереження в договорі поруки, яка відповідає вимогам ЗаконуУкраїни „Про третейські суди".

З матеріалів третейської справи вбачається, що розгляд третейської справи за позовом ПАТ „Альфа Банк" до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про стягнення заборгованості за кредитним договором було призначено у Постійнодіючому третейському суді при Всеукраїнській Громадській Організації „Всеукраїнський фінансовий союз" на 10 год. 30 хв. 23 грудня 2009 року (а.тр.с.1-2). У відповідності до приписів ст.39 Закону України „Про третейські суди" ОСОБА_5 повідомлялась третейським судом про час і місце розгляду зазначеної справи рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням (а.с.27) і їй направлялася копія рішення третейського суду (а.с.26).

Відповідно до ст.41 Закону України „Про третейські суди", неявка у засідання третейського суду сторін або їхніх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання третейського суду, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.

Не заслуговують на увагу та є необгрунтованими посилання апелянта як на підставу для скасування рішення третейського суду на те, що третейський суд, ухваливши своє рішення, вирішив питання про права і обов'язки відповідача за її відсутності, враховуючи наступне.

Частиною 3 ст. 51 Закону України „Про третейські суди" та ст.389-5 ЦПК України визначено виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду.

Вказаними правовими приписами визначено, що однією з підстав для скасування рішення третейського суду є вирішення третейським судом питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь в справі. Проте, з рішення третейського суду (аркуші третейської справи 27-28) та матеріалів третейської справи вбачається, що ОСОБА_5 брала участь у розгляді третейської справи в якості відповідача, тобто вона були стороною по справі.

Крім того, слід зауважити, що чинним законодавством України, яким регулюються правовідносини в сфері діяльності третейських судів, не визначено такої підстави для скасування рішення третейського суду, як неявка сторони у засідання третейського суду або неналежне повідомлення сторони про дату та місце його проведення чи неотримання копії рішення третейського суду.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що договір поруки №SME0016351/3 від 07.08.2008 року є припиненим з 06 лютого 2011 року, тобто через 6 місяців з моменту закінчення дії основного зобов'язання, а отже, строк звернення кредитором до неї-поручителя пропущено, також не заслуговують на увагу. Як вірно зазначив в ухвалі суд першої інстанції, апелянтом доказів того, що порука в установленому законом порядку визнана припиненою, суду не надано. Отже ОСОБА_5 не надано доказів про втрату Банком можливості пред'явлення позову до неї по забезпечувальному зобов'язанню.

Таким чином, ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду про відмову в задоволенні заяви.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.

Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 08 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:Судді: