Рішення № 42924826, 02.03.2015, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/1427/15-ц

Провадження №2/751/475/15

Рішення

Іменем України

02 березня 2015 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Маслюк Н. В.

при секретарі Дасюк Н. В.

за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Чернігова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина,

Встановив:

Позивачка звернулась до суду з позовом про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на її користь на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, 1997 року народження, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову до 30.06.2018 року.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що від спільного шлюбу з відповідачем мають сина ОСОБА_3, 1997 року народження. Шлюб між сторонами розірвано 01.08.2006 року. Рішенням Новозаводського районного суду м. Чернігова стягнуто з відповідача аліменти на утримання сина до досягнення дитиною повноліття. На даний час дитина навчається на 1 курсі в Чернігівському державному технологічному університеті. За таких обставин син потребує сторонньої матеріальної допомоги. Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі, просила позов задовольнити повністю, при цьому посилалась на обставини викладені в позові.

Відповідач у судовому засіданні позов визнає повністю, згоден сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку.

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи, розглядаючи позов в межах заявлених вимог та наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Виходячи з вимог ч.1 ст.199 Сімейного Кодексу України та п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року „ Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", обов'язок батьків утримувати повнолітніх дітей, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвали 01.08.2006 року (а.с.9). Від шлюбу мають повнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.6,7).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується довідкою № 37/40 від 11.02.2015 року (а.с.12) ОСОБА_3 проживає разом з матір'ю ОСОБА_1 (а.с.12). Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Чернігівській області та отримує пенсію середньомісячний розмір якої становить 2 632,25 грн (а.с.11).

ОСОБА_3 з 01.09.2014 року навчається в Чернігівському державному технологічному університеті на 1 курсі, строк закінчення навчання 30 червня 2018 року. Отримує стипендію в розмірі 730 грн (а.с.9,10).

Відповідач мешкає окремо (а.с.22), працює у Чернігівській виправній колонії №44 УДПтС України в Чернігівській області та отримує заробітну плату, середньомісячний розмір якої становить 3582,27 грн (а.с.23).

Сторони доказів про наявність чи відсутність рухомого та нерухомого майна у їх власності суду не надали.

З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку про можливість відповідача надавати матеріальну допомогу синові у зв'язку з його навчанням.

Виходячи із зазначених правових норм, що регулюють дані спірні правовідносини, фактичних обставин справи, враховуючи стан здоров'я та матеріальне становище позивача, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, а також беручи до уваги, що відповідач не заперечує проти сплати аліментів у розмірі 1/4 частини заробітку, суд, відповідно до п. 20 постанови № 3 Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» та ст. 199, 200 Сімейного кодексу України, приходить до висновку, що розмір аліментів на утримання повнолітнього ОСОБА_3 має становити 1/4 частину заробітку (доходу) відповідача.

Крім того, факт визнання відповідачем позову в частині стягнення аліментів в розмірі не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, судом не може бути врахований при вирішенні даної справи, оскільки таке визнання суперечить вимогам закону, зокрема приписам ч.2 ст.182 ЦК України, якою встановлено, що дане обмеження застосується при визначенні розміру аліментів на неповнолітню дитину. А згідно вимог ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд має право ухвалити рішення про задоволення позову лише за наявності для того законних підстав.

За вказаних обставин, позов підлягає частковому задоволенню слід стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.02.2015 року в силу ст. 191 Сімейного Кодексу України та до закінчення навчання, до 30 червня 2018 року включно, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

Суд визнає необхідним застосувати п.1 ч.1 ст. 367 ЦПК України і допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, п.3 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" судовий збір у розмірі 243 грн. 60 коп. підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 213-215, 218, 367 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 198-201 Сімейного Кодексу України, враховуючи роз'яснення п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця селища Березань Баришевського району Київської області на користь ОСОБА_1, на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 11.02.2015 року та до закінчення навчання, до 30.06.2018 року включно, але не більш ніж до досягнення ОСОБА_3 23 років.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243 (двісті сорок три) грн.. 60 коп. на користь УК у м. Чернігові/Новозаводський район, код ЄДРПОУ 38054398, МФО 853592, ГУДКСУ в Чернігівській області, розрахунковий рахунок 31210206700004, код бюджетної класифікації 22030001, призначення платежу 02894496.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н. В. Маслюк