Рішення № 42922189, 18.02.2015, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/3280/13-ц

2/504/635/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.02.2015смт. Комінтернівське

Комінтернівський районний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді - Барвенка В.К.,

при секретарі -Мельниковій В.М.,-

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду № 9, смт. Комінтернівське, цивільну справу за первісним позовом Прокурора Комінтернівського району Одеської області Заперченка Віталія Сергійовича в інтереса Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на земельну ділянку, визнання недійсним договору купівлі- продажу, повернення земельної ділянки до земель запасу комунальної власності, та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_2 про визнання добросовісним набувачем, усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом визнання дійсним державного акту на право власності на земельну ділянку, визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2013 року Прокурор Комінтернівського району Одеської області Заперченко В.С., діючи в інтереса Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, яким, з урахуванням уточнення, що було подано у травні 2014 року, просив суд визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 776578, виданий 13.06.2012 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, на право власності ОСОБА_2, на земельну ділянку загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1; визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки, площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, який посвідчений 24.07.2012 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, і зареєстрований у реєстрі за №759; зобов'язати ОСОБА_3, повернути до комунальної власності територіальної громади Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1; вирішити питання судового збору.

У жовтні 2014 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зустрічним позовом до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, ОСОБА_2, яким просила суд визнати ОСОБА_3 добросовісним набувачем земельної ділянки, загальною площею 0,404 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, та залишити цю земельну ділянку у її власності; усунути перешкоди у здійсненні права власності на дачний будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, шляхом визнання дійсним державного акту серії ЯЛ № 776578, виданий 13.06.2012 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, на право власності ОСОБА_2, на земельну ділянку загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на земельну ділянку.

В судовому засіданні прокурор прокуратури Комінтернівського району Одеської області Поліщук А.О. вимоги первісного позову підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити з підстав, викладених у позові, і заперечував проти задоволення зустрічного позову, вважаючи його безпідставним.

ОСОБА_3 подала заяву від 26.01.2015 року про розгляд справи у свою відсутність, заперечувала проти задоволення позову прокурора, водночас підтримала власні позовні вимоги. І просила задовольнити їх.

ОСОБА_2 подала заяву від 26.01.2015 року про розгляд справи у свою відсутність, заперечувала проти задоволення позову прокурора, водночас не заперечувала проти задоволення позову ОСОБА_3

В.о. голови Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області подала заяву від 17.02.2015 року про розгляд справи за своєї відсутності, проти задоволення позову прокурора не заперечувала.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд встановив наступні правовідносини:

На підставі рішення Фонтанської сільської ради № 180 від 25.08.2011 року, 13.06.2012 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області на ім'я ОСОБА_2 видано державний акт серії ЯЛ № 776578 на право власності на земельну ділянку, цільове призначення «для індивідуального дачного будівництва», яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

24.07.2012 року ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_3 купила вищевказану земельну ділянку, що вбачається зі змісту договору купівлі- продажу земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, і зареєстрованого у реєстрі за № 759.

Як вбачається зі змісту рішення від 25.08.2011 року № 180, а також зі змісту протоколу № 9 пленарного засідання від 25.08.2011 року Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не приймалось.

Також листом № 02-24-1041/478/02-14/18 від 29.10.2014 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області підтверджено, що рішення від 25.08.2011 року № 180 Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, рішення про передачу земельної ділянки у власність ОСОБА_2 не приймалось.

Відповідно до статті 1 ЗК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

У відповідності до положень статті 13 Конституції України, від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Це ж положення визначено частиною 1 статті 324 ЦК України.

Частиною 2 ст. 78 Земельного Кодексу України передбачено, що право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Аналогічне положення закріплено нормою ч. 2 ст. 373 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Згідно з пунктами «а», «б», «в», «г» статті 12 Земельного Кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Положеннями частини першої статті 116 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до частини третьої статті 116 Земельного Кодексу України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян проводиться у разі:

а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян;

б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою пункту 12 «Перехідні положення» Земельного Кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Порядок безоплатної приватизації громадянами земельних ділянок визначений положенням статті 118 Земельного Кодексу України.

Так, частиною першою статті 118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Відповідно до частини дев'ятої статті 118 Земельного Кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених ст. 122 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Отже, передумовою отримання у власність земельної ділянки, на час прийняття оскаржуваного рішення, є відповідне рішення Ради народних депутатів.

Аналіз наведених норм матеріального права у сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, відсутністю у порядку денному пленарного засідання Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області від 25.08.2011 року питання про передачу земельної у власність ОСОБА_2, відсутності (неприйняття) відповідного рішення органу місцевого самоврядування, дозволяє суду дійти до висновку, що рішення Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області щодо передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки не приймалось.

Відповідно до ст. 373 ЦК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

У відповідності до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до положень ст.ст. 125, 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності чи право користування на земельну ділянку посвідчується державним актом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До виниклих правовідносин, що пов'язані з отриманням ОСОБА_2 оспорюваного державного акту на право власності на земельну ділянку, суд застосовує положення ст. 155 Земельного Кодексу України, в силу якої, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Аналіз наведених норм матеріального права, дає суду підстави для висновку про те, що державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом місцевого самоврядування на підставі не існуючого рішення про передачу земельної ділянки у власність, тобто без достатніх на те законних підстав, визнається судом недійсним.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що на ім'я ОСОБА_2 Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області неправомірно, у порушення встановленого законом порядку, був виданий оспорюваний державний акт, в зв'язку із чим позовні вимоги прокурора щодо недійсності державного акту на право власності на земельну ділянку, виданого на ім'я ОСОБА_2, обгрунтовані та підлягають задоволенню.

Доводи заперечення представника ОСОБА_2 щодо безпідставності позовних вимог в цій частині позову є необгрунтованими, а посилання на рішення Верховного Суду України від 12.09.2012 року № 6-71 цс 12 є безпідставними, оскільки цим рішенням розглянуті інші правовідносини, ніж ті, що встановлені судом.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу продала земельну ділянку ОСОБА_3, тому суд вважає, що відповідач ОСОБА_3, у взаємозв'язку із безпідставністю отримання ОСОБА_2 у власність земельної ділянки, набула право власності на земельну ділянку без відповідної правової підстави.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Оскільки ОСОБА_3 безпідставно набула право власності на земельну ділянку, що була предметом оспорюваного договору купівлі- продажу, суд вважає, що договір купівлі- продажу земельної ділянки, загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, та ОСОБА_3, який посвідчений 24.07.2012 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, і зареєстрований у реєстрі за №759, має бути визнаний судом недійсним.

Отже, суд знаходить обгрунтованими вимоги прокурора в частині визнання недійсним правочину, і тому задовольняє позов в цій частині.

Доводи заперечень ОСОБА_2 та ОСОБА_3 щодо цієї частини позову прокурора, зводяться до власного трактування норм діючого законодавства, і не спростовують вищенаведених висновків суду.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України , якщо майно за відплатним договором придбане у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі , якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння не з їхньої волі іншим шляхом.

Свою позицію в аналогічних правовідносинах висловив Верховний Суд України.

Зокрема, у п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» визначено, що майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених частиною першою ст. 388 ЦК України.

Суд вважає, що прокурор правильно обрав спосіб захисту, зокрема, шляхом подання віндикаційного позову до ОСОБА_3, і тому вважає, що остання має повернути земельну ділянку до комунальної власності територіальної громади Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в порядку ст. 388 ЦК України.

З цих же правових підстав судом приймається до уваги визнання позову Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 в частині визнання її добросовісним набувачем земельної ділянки, і залишення цієї земельної ділянки у її власності, суд виходить з того, що положенням п.5 ст.12 ЦК України законодавцем встановлюється презумпція добросовісності та розумності особи при реалізації нею своїх цивільних прав.

Отже добросовісність ОСОБА_3 під час вчинення нею 24 липня 2012 року договору купівлі- продажу встановлена законом, і встановленню додатково відповідним судовим рішенням не потребує.

Крім того, положенням ст.16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільного права як визнання добросовісності набуття права власності на нерухоме майно.

Отже ці вимоги позову ОСОБА_3 не підлягають задоволенню.

Позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання дійсним державного акту, виданого на ім'я ОСОБА_2 не можуть бути задоволені, оскільки судом даний державний акт визнається недійсним.

Позовні вимоги ОСОБА_3 в частині визнання за нею права власності в будь- якому разі суперечать положенням ст. ст. 116, 118 Земельного Кодексу України, зокрема, не передбачено даними нормами матеріального закону переходу права власності з земель державної чи колективної власності, до приватної власності за рішенням суду.

Разом із тим, слід зазначити, що ОСОБА_3 не позбавлена можливості отримати вказану земельну ділянку у власність в порядку, визначеному ст. ст. 116, 118 Земельного Кодексу України.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 слід відмовити у повному обсязі.

З цих же правових підстав суд не приймає до уваги визнання ОСОБА_2 позову, оскільки це суперечить встановленим обставинам справи, і наведеним нормам права.

В силу ст. 88 ЦПК України з відповідачів за первісним позовом слід стягнути судовий збір у сумі 344,10 грн.= (114,70 грн. х3 (позовні вимоги, кожна з яких підлягає сплаті судовим збором)).

На підставі наведеного, керуючись ст. 19 Конституції України, п.5 ст.12, ст. 16, 203, 215, 321, 373, п. 3 ч.1 ст. 388 ЦК України, ст. ст. 12, 116, 118, 125, 126, 155 Земельного Кодексу України, ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування», п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», ст. ст. 10, 11, 15, 57-61, 64, 88, 208, 212, 215, 218, 223, 293, 294, 296 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Прокурора Комінтернівського району Одеської області Заперченка Віталія Сергійовича в інтереса Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт серії ЯЛ № 776578, виданий 13.06.2012 року Фонтанською сільською радою Комінтернівського району Одеської області, на право власності ОСОБА_2, на земельну ділянку загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1.

Визнати недійсним договір купівлі- продажу земельної ділянки, площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2 (продавець), та ОСОБА_3 (покупець), який посвідчений 24.07.2012 року приватним нотаріусом Комінтернівського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_4, і зареєстрований у реєстрі за № 759.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1, повернути до комунальної власності територіальної громади Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області земельну ділянку загальною площею 0,0404 га, розташованої в АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_2, ІПН НОМЕР_2, ОСОБА_3, ІПН НОМЕР_1 на користь держави судовий збір у сумі 344,10 грн. (триста сорок чотири гривні десять копійок).

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з часу його проголошення через Комінтернівський районний суд Одеської області.

Суддя В.К. Барвенко