Рішення № 42919738, 25.02.2015, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/11552/14-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року Галицький районний суд м. Львова

в складі: головуючого-судді - Стрельбицького В.В.,

при секретарі - Тарапацькому Т.О.,

з участю представника позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4,

представника відповідача ОСОБА_5, ОСОБА_6 - ОСОБА_7,

представника третьої особи Органу опіки та піклування відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_10, третя особа - орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради про встановлення порядку користування житлом та зустрічним позовом ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 ОСОБА_5 ОСОБА_10 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, треті особи - орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, Львівське міське комунальне підприємство "Айсберг", Галицький районний відділ у м. Львові Державної міграційної служби про зняття з реєстраційного обліку,

в с т а н о в и в :

позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 звернулись до суду із позовом до ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_11, третя особа - орган опіки і піклування Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, в якому просять визначити наступний порядок користування квартирою АДРЕСА_1: за ними закріпити житлову кімнату площею 12,3 кв.м., позначену в технічному паспорті цифрами - 3; за відповідачем ОСОБА_9 закріпити житлову кімнату площею 11,8 кв.м., позначену в технічному паспорті цифрами 6-4; за відповідачами ОСОБА_6, ОСОБА_5 та малолітнім ОСОБА_11 закріпити житлову кімнату площею 23,2 кв.м., позначену в технічному паспорті цифрами 6-5; кухню, коридор, ванну, позначені в технічному паспорті цифрами 6-1, 6-2, 6-6, залишити у спільному користуванні сторін. Вселити ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 до квартири АДРЕСА_1, загальною площею 65,1 кв.м. Зобов'язати відповідачів не чинити перешкод в користуванні, відповідно до зазначеного ними порядку, вказаною квартирою.

В обґрунтування заявленого позову покликаються на те, що вони та відповідачі ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_1. Відповідач - неповнолітній ОСОБА_11, який зареєстрований у вказаній квартирі, не є співвласником такої.06 червня 2014 року Галицьким районним судом м. Львова винесено рішення, яким скасовано наказ Управління комунальної власності ЛМР від 19 лютого 2009 року №435-Ж-Г в частині приватизації квартири АДРЕСА_1 і визнано недійсним Свідоцтво про право власності на вказану квартиру від 19 лютого 2009 року, проте рішення законної сили не набрало. Незважаючи на факт їх реєстрації у спірній квартири та належність права власності на таку, відповідачі чинять перешкоди у користуванні такою - не допускають до проживання у квартирі. Оскільки існує фактична можливість сумісного використання квартири шляхом виділення в користування конкретних житлових кімнат, просять позов задоволити.

Протокольною ухвалою судового засідання від 14 жовтня 2014 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати до участі у справі в якості третьої особи залучено орган опіки та піклування Відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради.

19 листопада 2014 року відповідачами ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_12 в інтересах малолітнього сина ОСОБА_11 було подано зустрічний позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1, з участю третіх осіб Галицької районної адміністрації Львівської міської ради, ЛМКП "Айсберг", Галицького районного відділу у м. Львові ДМС України у Львівській області, в якому позивачі просять визнати відповідачів такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зняти таких із реєстраційного обліку.

В обґрунтування зустрічного позову покликаються на те, що правовстановлюючі документи на вищевказану квартиру, а саме - наказ Управління комунальної власності ДЕП ЛМР №435-ж-г від 19 лютого 2009 року, в частині, що стосується приватизації квартири та Свідоцтво про право власності №Г-28399, видане 19 лютого 2009 року Управлінням комунальної власності ДЕП ЛМР, рішенням Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2014 року, залишеним в силі рішенням Апеляційного суду Львівської області, скасовані. Вважають, що таким чином у сторін по справі відсутнє право власності на квартиру. Покликаються на те, що ОСОБА_2 не проживає за вказаною адресою більше 5 років, оскільки з 2008 року виїхала на постійне місце проживання до Канади, де на даний час створила нову сім'ю, отримала дозвіл на проживання та працевлаштування. ОСОБА_3 не проживає за вказаною адресою з 2007 року, виїхала на постійне місце проживання до м. Києва, де на даний час створила сім'ю, придбала нерухомість, працевлаштувалась та постійно проживає. ОСОБА_1 не проживає за вказаною адресою з 2007 року, його місцезнаходження невідоме.

В судовому засіданні представник позивачів за первісним позовом позов підтримав, надав пояснення, аналогічні до викладений у такому та просив первісний позов задоволити. Крім цього, подав заперечення на зустрічний позов, в якому вказує, що витяг про реєстрацію права власності на спірну квартиру зберіг свою чинність, як самостійний юридичний документ, оскільки припинення права власності на квартиру підлягає обов'язковій державній реєстрації, а такої дії проведено не було. Покликається на те, що факт не проживання його довірителів у спірній квартирі зумовлений перешкодами відповідачів за первісним позовом, оскільки такі поміняли замки в квартирі та не допускають позивачів для користування та проживання у квартирі. Просив відмовити у задоволенні зустрічного позову за необґрунтованістю та безпідставністю.

Представник відповідачів за первісним позовом проти задоволення первісного позову заперечила, надала пояснення, аналогічні до тих, які містяться у зустрічному позові та просила в задоволенні первісного позову відмовити, зустрічний позов задоволити.

Представник третіх осіб - органу опіки та піклування Відділу у справах дітей Галицької районної адміністрації Львівської міської ради та Галицької районної адміністрації Львівської міської ради в судовому засіданні при вирішенні спору поклався на розсуд суду.

Представники ЛМКП "Айсберг", Галицького районного відділу у м. Львові ДМС України у Львівській області не з'явилися, хоча належним чином були повідомленими про час та місце розгляду справи, а тому суд вважає за можливе розглядати справу у їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів.

Допитана як свідок ОСОБА_13, надала суду покази про те, що у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 проживає з народження. Вказала, що ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 у цій квартирі останній п'ять років не проживають і таким не чиняться перешкоди у користуванні квартирою. Комунальні послуги сплачують позивачі за зустрічним позовом.

Допитана як свідок ОСОБА_6, надала суду покази про те, що проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 1974 року. ОСОБА_2 проживала до 1985 року, а у 1985 році переїхала жити до чоловіка. ОСОБА_1 проживав у квартирі декілька місяців, а ОСОБА_3 в даній квартирі не проживала, останній раз була у такій в 2009 році. ОСОБА_2, останні п'ять років проживає в Канаді.

Допитаний як свідок ОСОБА_12, надав покази про те, що проживає у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 з 2007 року, тобто з часу одруження з ОСОБА_5 і ніхто відповідачам за зустрічним позовом перешкод у користуванні вказаною квартирою не чинить.

Допитана як свідок ОСОБА_14, надала суду покази про те, що проживає за адресою: АДРЕСА_4 та є сусідкою відповідачів за первісним позовом, які постійно проживають у квартирі за адресою: АДРЕСА_1. Відповідачі за зустрічним позовом в квартирі не проживали і не проживають. 21 серпня 2014 року вона була присутня при складенні акту ЛМКП "Айсберг".

Заслухавши пояснення учасників процесу, з'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 01 грудня 2004 року, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції ( 254к/96-ВР ) і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Судом встановлені факти та відповідні таким правовідносини.

06 червня 2014 року Галицьким районним судом м. Львова винесено рішення, яким визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, в частині, що стосується приватизації квартири за адресою: АДРЕСА_1 (п.10 додатку до Наказу №435-Ж-Г) та визнано недійсним Свідоцтво про право власності №Г-28399, виданого 19 лютого 2009 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на вищевказану квартиру.

14 листопада 2014 року Апеляційним судом Львівської області винесено ухвалу, якою вищевказане рішення залишено без змін (а.с.106-109).

Згідно ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до п.п.1.2. п.1. глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, право власності на житловий будинок, квартиру, дачу, садовий будинок, гараж, інші будівлі і споруди, що відчужуються, може бути підтверджено, зокрема, одним з таких документів або їх дублікатів: нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу, пожертви, довічного утримання (догляду), ренти, дарування, міни, спадковим договором; свідоцтвом про придбання арештованого нерухомого майна з публічних торгів (аукціонів); свідоцтвом про придбання заставленого майна на аукціоні (публічних торгах); свідоцтвом про право власності на об'єкти нерухомого майна; свідоцтвом про право на спадщину; свідоцтвом про право власності на частку в спільному майні подружжя; договором про поділ спадкового майна; договором про припинення права на утримання за умови набуття права на нерухоме майно; договором про припинення права на аліменти для дитини у зв'язку з передачею права власності на нерухоме майно; договором про виділення частки в натурі (поділ); іпотечним договором, договором про задоволення вимог іпотекодержателя, якщо умовами таких договорів передбачено передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки; рішенням суду; договором купівлі-продажу, зареєстрованим на біржі, укладеним відповідно до вимог законодавства, за наявності відмітки на ньому про реєстрацію відповідних прав тощо.

Таким чином, враховуючи скасування судом свідоцтва про право власності №Г-28399, виданого 19 лютого 2009 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на квартиру №6 на пл. Катедральній, 3 у м. Львові, у сторін відсутнє право власності на вказану квартиру.

Вказаний факт підтверджується також Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна №33049707, №33049662 та № 33049603 від 03 лютого 2015 року, виданих Реєстраційною службою ЛМУЮ, з яких вбачається, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 не являються співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.96-101).

Суд не приймає до уваги покликання представника позивачів за первісним позовом на те, що право власності на вищевказану квартиру підтверджується витягом про реєстрацію права власності на квартиру від 19 березня 2009 року №22208560, виданий ОКП ЛОР "БТІ та ЕО", оскільки реєстрація права власності відбувається на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, яке скасоване судом.

Як вбачається із відповіді начальника Галицького РВ ЛМУ ГУМВС України у Львівські області від 24 жовтня 2014 року №67/9392, на адвокатський запит адвоката ОСОБА_15 повідомлено, що заяви та повідомлення ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 з приводу не допуску їх до проживання у квартирі АДРЕСА_1 в Галицький РВ ЛМУ ГУМВС України не надходили.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що позивачам за первісним позовом відповідачами не чинилось перешкод у користуванні та вселенні квартири.

Крім цього, згідно наявної в матеріалах справи копії довідки ТОВ "МГА-ГРУПП", що розташоване за адресою: м. Київ, пров. Новопечерський, 5, ОСОБА_1 дійсно працює в ТОВ "МГА-Групп" на посаді технічний директор з 20 вересня 2010 року. Вказана посада є основним місцем роботи ОСОБА_1 із повною щоденною зайнятістю по вказаному місцю роботи (а.с.102).

Відповідно до копії довідки Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця №296 від 13 січня 2015 року, така видана ОСОБА_3 в тому, що вона є студентом п'ятого курсу фармацевтичного факультету заочного форми навчання Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (а.с.103).

Згідно наявної в матеріалах справи копії довідки Південно-Східного регіонального коледжу від 09 лютого 2015 року, ОСОБА_17 зарахована в якості студентки денного відділення на курс навчання середнього медичного персоналу у Південно-Східному регіональному коледжі в місті Вейберн, провінція Саскачеван, Канада. 2-річна навчальна програма триватиме з 29 вересня 2014 року до 13 травня 2016 року.

Вищевказаними документами підтверджується факт не проживання позивачів за адресою: АДРЕСА_1 не по причині чинення відповідачами за первісним позовом перешкод у користуванні квартирою, а у зв'язку роботою та навчанням за межами міста Львова таких.

Відповідно до ст.10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи положення вищевказаних статей, а також те, що позивачами за первісним позовом не надано, а судом не здобуто жодних належних та допустимих доказів, що відповідачами чиняться перешкоди у користуванні та вселенні ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 у квартиру за адресою: АДРЕСА_1, такі постійно проживають за межами міста Львова, не доведено порушеного права на проживання у вищевказаній квартирі з боку відповідачів, а відтак, суд приходить до висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити за необґрунтованістю та безпідставністю.

Згідно довідки з місця проживання про склад сімї і прописки, виданої ЛМКП "Айсберг" 25 вересня 2013 року, співвласниками квартири за адресою: АДРЕСА_1 являються ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_6, ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_5 Вказані особи зареєстровані у даній квартирі, крім таких зареєстрований ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.4).

Стосовно вимог зустрічного позову про визнання ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 такими, що втратили право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1 та зняття таких із реєстраційного обліку, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні таких, виходячи із наступного.

Встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 до 14 листопада 2014 року (дата винесення ухвали Апеляційний судом Львівської області, якою рішення Галицького районного суду м. Львова від 06 червня 2014 року, яким визнано незаконним та скасовано наказ Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради №435-Ж-Г від 19 лютого 2009 року, в частині, що стосується приватизації квартири АДРЕСА_2 (п.10 додатку до Наказу №435-Ж-Г); визнано недійсним Свідоцтво про право власності №Г-28399, видане 19 лютого 2009 року Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, на квартиру за адресою: АДРЕСА_3) залишено без змін) перебувала у спільній сумісній власності сторін.

Відповідно до ст.71 Житлового кодексу України, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Згідно ст.72 ЖК України, визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи копій актів обстеження квартири АДРЕСА_1 у м. Львові ЛМКП "Айсберг" такі складені 30 травня 2014 року, 27 листопада 2014 року, 21 серпня 2014 року та стверджують непроживання ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 у вказаній (а.с.70-72).

Однак, суд не приймає такі, як належні та допустимі докази, оскільки з часу скасування правовстановлюючих документів на квартиру минуло менше, ніж 6 місяців, а отже у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст.3-11,60,61,88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.71, 72 ЖК України, п.п.1.2. п.1. глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, суд -

в и р і ш и в:

В задоволенні первісного позову - відмовити.

В задоволенні зустрічного позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10-ти днів після його оголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя Стрельбицький В.В.