Постанова № 42918844, 02.03.2015, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа№ 309/891/14-к

Провадження № 1-кп/309/68/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2015 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області в складі головуючого судді Орос Я.В. з участю секретаря судового засідання Форкош Д.З., прокурора Верховської С.І., адвоката ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Хуст матеріали кримінального провадження № 12014070050000124 відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1, про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, КК України , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Хустського районного суду перебуває кримінальне провадження № 12014070050000124 відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1, про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, КК України.

В судове засідання, яке було призначене 22 жовтня 2014 року ОСОБА_2 не з'явився, про місце і час розгляду справи належним чином був повідомлений, причини неявки суду невідомі. 22 жовтня 2014 року судом була винесена у хвала про примусовий привід ОСОБА_2 в судове засідання на 14 год. 00 хв. 7 листопада 2014 р.

На виконання ухвали про примусовий привід на адресу суду від о/у СКР Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області Дзяпко Ю.І. надійшов рапорт з якого вбачається, що ОСОБА_2, за місцем проживання відсутній і місце його перебування невідоме.

Ухвалою Хустського районного суду від 7 листопада 2014 року ОСОБА_2 був оголошений у розшук та надано дозвіл на його затримання з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На виконання зазначеної ухвали ОСОБА_2 28 лютого 2015 р. був затриманий співробітниками Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області та доставлений до суду 2 березня 2015 р..

В судовому засіданні прокурор Верховська С.І. просила відновити провадження у справі та обрати відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зважаючи на те, що він раніше судимий, обвинувачується у вчиненні двох умисних злочинів, які вчинені ним під час іспитового строку, не працює, неодружений, ухилявся від суду внаслідок чого був оголошений в розшук, тому є підстави вважати, що він і в подальшому може переховуватись від суду, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

В судовому засіданні ОСОБА_2 захисник ОСОБА_1 просять обрати відносно нього менш суворий запобіжний захід.

Заслухавши пояснення учасників процесу, суд прихоить до наступних висновків .

Однією із гарантій забезпечення законних інтересів осіб, які залучаються до участі в кримінальному провадженні (п.18 ст.3 КПК України) є саме судовий контроль законності обмеження конституційних прав і свобод людини при здійсненні кримінального провадження, який на досудовому розслідуванні здійснюється слідчим суддею.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Крім того, згідно з положеннями ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язанні оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені тяжких злочинів, передбачені ст. ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, КК України санкція статті якої передбачає покарання від трьох до шести років позбавлення волі і за матеріалами справи підозра ОСОБА_4 обґрунтовано підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2. суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, суд враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому обвинувачується ОСОБА_2, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом. та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається прокурор у клопотанні, дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може в подальшому переховуватися від суду, а для запобігання ризиків вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу.

Також суд враховує , особу ОСОБА_2 , а саме те , що він раніше судимий, не одружений, не працюючий, обвинувачується у вчиненні злочину вчиненого під час іспитового строку .

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час судового розгляду встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме встановлено, що ОСОБА_2, може знову переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене ним кримінальне правопорушення та перешкоджати кримінальному правопорушенню іншим чином, в зв'язку з чим вбачається необхідність у застосуванні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Суд вважає що, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_2 під час судового розгляду та виконання ним процесуальних рішень, йому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи обставини кримінального правопорушення, вважаю за необхідне визначити заставу у розмірі, двадцяти розмірів мінімальної заробітної плати, , а саме у розмірі 24360 грн., що становить 20 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, вважаю за необхідне відповідно до ст. 194 ч.5 КПК України покласти на нього такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора Хустської міжрайонної прокуратури Верховської С.І. про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 мешканця АДРЕСА_1, про скоєння кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.3 ст.185, ч.3 ст.185, КК України - задовольнити.

Застосувати відносно ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на стирок 60 днів до 29 квітня 2015 року

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_2 обов'язків, визначених КПК України.

Визначити заставу у розмірі 24360 грн (двадцять чотири тисячі триста шістдесят) грн.., що становить двадцять розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 01 січня поточного року 1218 грн., у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Хустського районного суду: р/р 373 130 180 004 22; МФО (код банку) 812016; ОКПО 26213408; ЄДРПОУ : 37255216; Банк отримувача - ГУ ДКСУ в Закарпатській області; одержувач - ТУ ДСА України в Закарпатській області .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати за кожною вимогоюдо суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.

Роз'яснити ОСОБА_2 що у разі внесення застави, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Хустського районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Ужгородського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Ужгородського СІЗО негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2 з-під варти та повідомити усно і письмово Хустський районний суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Суддя Хустського

районного суду: підпис Орос Я. В.

з оригіналом вірно

Суддя Хустського

районного суду

Орос Я. В.