Рішення № 4291816, 30.06.2009, Дружківський міський суд Донецької області

Справа № 2-1118

2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2009р. Дружківський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого - судді Панової Т.Л.

при секретарі Костіної І.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом

закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ЗАТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості, в якому вказало, що згідно з умовами кредитного договору НОМЕР_1 від 02 грудня 2005 року, (далі КД) укладеного між ЗАТ КБ „Приватбанк” та ОСОБА_2 , Банк надав відповідачу кредит у сумі 60 000 грн терміном до 26.03.2012р зі сплатою 20% річних.

У порушення умов договору відповідач зобов’язання за вказаним договором не виконував належним чином, у зв’язку з чим станом на 19.06.2008року має заборгованість 73 489,85грн, яка складається з наступного:

57 749,48грн – заборгованість за кредитом;

14021,98грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;

1718, 39грн– пеня за несвоєчасність виконання зобов’язань за договором.

Зобов’язання за КД забезпечено порукою: договором б/н від 02.04.2007року, укладеного з поручителем ОСОБА_4 Боржник та поручитель несуть солідарну відповідальність.

Просить стягнути з відповідачів солідарно на користь банку заборгованість у розмірі 73 489,85грн, а також судові витрати.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердила обставини позову, і просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 позовні вимоги не визнали. ОСОБА_2 пояснив в судовому засіданні, що він дійсно укладав кредитний договір, отримував по ньому гроші, але після їх отримання він одразу передав ці гроші ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , оскільки цей кредит він брав на їх прохання і вони обіцяли, що будуть сплачувати його. Якби вони не обіцяли погашати кредит, він не брав би його. Частково цей кредит оплачувався ОСОБА_4 , а потім він припинив його погашати. В забезпечення виконання зобов’язань за цим договором, ОСОБА_5 передала автомобіль Рута, який на даний час банком арештований і частково з нього запчастини продані. Тому розмір заборгованості повинен бути зменшений на якусь суму. Оскільки фактично він не користувався цими грішми, вважає, що належними відповідачами є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Просить в позові відмовити.

Представник позивача ОСОБА_1 заперечила той факт, що запчастини з автомобіля реалізовані в рахунок заборгованості кредиту. Підтвердила, що дійсно банком автомобіль оформлений як в закладі, що передбачено договором застави, а це не дає право банку на його реалізацію, як передбачає застава.

Відповідач ОСОБА_4 , підтвердив в судовому засіданні факт укладання ним договору поруки в забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором. Суму позову не оспорює.

Дослідивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов’язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов’язання боржником.

Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов’язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя.

Суд встановив, що між ЗАТ КБ “Приватбанк” та відповідачем ОСОБА_2 був укладений КД НОМЕР_1 від 02.04.2007р., відповідно до умов якого Банк надав відповідачу кредит на споживчі потреби в сумі 60 000грн строком до 15 січня 2008року зі сплатою відсотків за користування Кредитом в розмірі 20%річних.

Відповідно п.2.2.3 КД ОСОБА_2 зобов’язався проводити погашення Кредиту та сплачувати відсотки щомісячно згідно графіку.

Відповідно п. 6.1. КД, за порушення взятих на себе зобов’язань по поверненню основної суми кредиту та своєчасної сплати відсотків за користування кредитом Позичальник зобов’язується сплатити на користь банку пеню в розмірі 0,2% від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла на період за який сплачується пеня, від суми несплаченого платежу за кожний день прострочення. (а.с.4-7).

Суд встановив, що Банк виконав свої зобов’язання, а сторона за договором кредиту - відповідач ОСОБА_2 порушив умови кредитного договору несвоєчасним поверненням суми кредиту, відсотків, пені, що підтверджується заявою на видачу готівки (а.с.12), випискою з рахунку (а.с40-42), касовим ордером (а.с.43) та поясненнями сторін.

Суд встановив, що станом на 19 червня 2008року загальна заборгованість відповідача ОСОБА_2 перед Банком складає 73 489,85грн, де заборгованість по кредиту 57 749,48грн, заборгованість по процентам - 14021,98грн, пеня за порушення строків погашення кредиту 1718,39грн.

Судом встановлено, що забезпеченням виконання відповідачем ОСОБА_2 зобов’язань за КД, виступає договір поруки від 02 квітня 2007р. між Банком та відповідачем ОСОБА_4 згідно п.4 якого, у випадку невиконання боржником обов’язків за КД, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с.7 зв).

Суд встановив, що сторона за договором кредиту – відповідач ОСОБА_2 та сторона за договором поруки – ОСОБА_4 істотно порушують кредитний договір і договір поруки відповідно, несвоєчасним поверненням суми кредиту, відсотків, пені.

В судовому засіданні перевірений розрахунок заборгованості за КД, суд вважає даний розрахунок правильним і оскільки відповідачі добровільно не сплачують суму боргу, вона підлягає стягненню з них солідарно в примусовому порядку в розмірі 73 489,85грн.

Суд не може погодитися з доводами відповідача ОСОБА_2 , що належним відповідачем по справі є, крім ОСОБА_4 , також ОСОБА_5 , оскільки стороною в КД є не ОСОБА_5 , а ОСОБА_2 . Кредит був виданий ОСОБА_2 на споживчі потреби, гроші відповідачем ОСОБА_2 були одержані, що підтверджує відповідач. Подальше їх розпорядження це право відповідача.

Також не можна погодитися з доводами ОСОБА_2 , що сума заборгованості підлягає зменшенню, у зв’язку з частковою реалізацією Банком запчастин з автомобіля Рута, який був переданий в заставу для забезпечення КД, оскільки відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували цю обставину.

ОСОБА_2 , посилається на показання свідка ОСОБА_5 , яка пояснила, в судовому засіданні, що дійсно належний їй автомобіль Рута, був переданий в заставу для забезпечення виконання КД, який укладений між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 . На даний час цей автомобіль забрав банк і він знаходиться у них на площадці. На автомобілі відсутні ряд запчастин, куди вони подівалися їй не відомо. гроші від кредиту вона не отримувала від ОСОБА_2 .

Представник позивача стверджує, що звернення стягнення на предмет застави не відбувалося.

Договором застави від 02 квітня 2007року (а.с. 34-39) не передбачена можливість реалізації предмета застави частками.

Аналізуючи показання ОСОБА_5 , пояснення представника позивача, умови договору, суд приходить до висновку, що на предмет застави до теперішнього часу банком не зверталося стягнення, та обставина, що за час знаходження у Банку автомобіля з нього зникли якісь запчастини, не свідчить, що ці запчастини були реалізовані банком.

На підставі ст.88 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 734,90грн., сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30,00грн (а.с. 33)

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 131, 209, 212 - 215, 223 ЦПК України, на підставі ст. ст. 509, 526, 530, 553, 554,1050, 1054 ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позов закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на розрахунковий рахунок № 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 від 02 квітня 2007року у загальній сумі 73489(сімдесят три тисячі чотириста вісімдесят дев’ять)грн. 85коп., в тому числі заборгованість станом на 19.06.2008року за кредитом у сумі 57 749,48грн., по процентам за користування кредитом у сумі 14021,98грн., пеня в сумі 1718,39грн

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 на користь закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» на розрахунковий рахунок № 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 734(сімсот тридцять чотири)грн. 90коп. та по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 30 (тридцять) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд шляхом подання в 10денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденній строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20днів апеляційної скарги.

Суддя: