Ухвала суду № 42917603, 25.02.2015, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 лютого 2015 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Перепелюк Л. М.

суддів: Кулянда М.І., Одинака О.О.

секретар: Кусяк М.Д.

з участю: ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ВДВС Глибоцького РУЮ Чернівецької області про визнання права власності та звільнення з-під арешту автомобіля, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом. Посилався на те, що 23 квітня 2011 року він купив у ОСОБА_3 автомобіль марки «Mercedes-Benz 108», 2000 року випуску. На підтвердження купівлі ним згаданого автомобіля, вони письмово уклали договір купівлі-продажу автомобіля, якого оцінено в 60 000 грн, що підтверджується розпискою, написаною власноручно ОСОБА_3 Автомобіль з обліку в органах ДАІ відповідачем не був знятий і не був зареєстрований на нього, позивача ОСОБА_1, та не видано свідоцтво про реєстрацію ТЗ на його ім'я.

У серпні 2014 року він звернувся до Центру надання послуг, пов'язаних з використання транспортних засобів для обслуговування м. Чернівці при УДАІ УМВС України в Чернівецькій області із заявою про те, щоб зареєструвати згаданий автомобіль на його ім'я, але йому було відмовлено, мотивуючи тим, що накладена заборону на реєстрацію відчуження спірного автомобіля. Підтвердженням того, що дійсно накладено арешт на придбаний ним автомобіль марки «Мercedes-Benz 108», 2000 року випуску, є постанова виконавчої служби від 12.05.2014 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

№22ц/794/314/15. Головуючий у 1 інстанції Цуренко В.А. Категорія 2/5 Доповідач Перепелюк Л.М.

Просив суд визнати його, ОСОБА_1, власником автомобіля марки «Mercedes-Benz 108», 2000 року випуску, вартістю 60 000,00 грн. Зняти заборону на відчуження та арешт з автомобіля марки «Mercedes-Benz 108», 2000 року випуску, звільнивши його з-під арешту.

Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ВДВС Глибоцького РУЮ Чернівецької області про визнання права власності та звільнення з-під арешту автомобіля відмовлено.

На рішення суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2014 року по даній справі і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Апелянт вважає, що оскаржуване рішення суду постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача про суть оскаржуваного рішення, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.

Колегія суддів вважає, що висновок суду про безпідставність заявленого позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа ВДВС Глибоцького РУЮ Чернівецької області про визнання права власності та звільнення з-під арешту автомобіля є правильним, таким, що ґрунтується на нормах матеріального права та належних і допустимих доказах, наданих суду сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що 23 квітня 2011 року відповідач ОСОБА_3 передав позивачу ОСОБА_1 автомобіль марки «Mercedes-Benz 108», 2000 року випуску. ОСОБА_3 була надана розписка про отримання коштів 60000 грн. за автомобіль марки «Mercedes-Benz 108», 2000 року випуску.

12 травня 2014 року ВДВС Глибоцького районного управління Чернівецької області у зв'язку з виконанням судового рішення щодо стягнення з відповідача та інших осіб заборгованості в солідарному порядку в розмірі 333964,94 грн. було накладено арешт на автомобіль, що підтверджується постановою від 12.05.2014 року про арешт майна боржника та оголошено заборону на його відчуження.

Відповідно до ч.2 ст.328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Як вбачається із ст. 34 Закону України "Про дорожній рух" (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) державній реєстрації та обліку підлягають призначені для експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування транспортні засоби усіх типів: автомобілі, автобуси, мотоцикли всіх типів, марок і моделей, самохідні машини, причепи та напівпричепи до них, мотоколяски, інші прирівняні до них транспортні засоби та мопеди, що використовуються на автомобільних дорогах державного значення. Державна реєстрація та облік автомобілів, автобусів, мотоциклів та мопедів усіх типів, марок і моделей, самохідних машин, причепів та напівпричепів до них, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів здійснюються відповідними підрозділами Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху. Відомчу реєстрацію та облік транспортних засобів: тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів здійснює уповноважений орган спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань аграрної політики. Порядок здійснення відомчої реєстрації та ведення обліку транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України. Для ведення відомчого обліку зареєстрованих транспортних засобів відповідними органами, якими вони зареєстровані, створюються уніфіковані автоматизовані електронно-облікові системи.

Згідно з п. п. 7, 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388, власники транспортних засобів та особи, що експлуатують такі засоби на законних підставах, або їх представники (далі - власники) зобов'язані зареєструвати (перереєструвати) транспортні засоби протягом десяти діб після придбання (одержання) або митного оформлення, або тимчасового ввезення на територію України, або виникнення обставин, що є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб'єктом господарювання, діяльність якого пов'язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби.

Строк державної реєстрації продовжується у разі подання документів, які підтверджують відсутність можливості своєчасного її проведення власниками транспортних засобів (хвороба, відрядження або інші поважні причини).

Тобто, процедура реєстрації та зняття з обліку автомобілів, урегульована вказаним вище Порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 07 вересня 1998 року № 1388.

Право власності на транспортні засоби підлягає реєстрації і підтверджується реєстраційними документами (свідоцтвом про реєстрацію).

Посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, апелянтом не враховано вимоги закону, що в разі відчуження майна, яке підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Тому, з урахуванням наведених фактичних правовідносин, які склалися між сторонами у справі, норм матеріального права, застосованих до них, вимоги позивача про визнання за ним права власності на спірний автомобіль є безпідставними.

Оскільки, позивачем ОСОБА_1 не доведено, що спірний автомобіль належить йому на праві власності, то судом першої інстанції обґрунтовано відмовлено йому у задоволені позову в частині звільнення автомобіля з-під арешту та зняття заборони на його відчудження.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Докази подаються у строк, встановлений судом з урахуванням часу, необхідного для подання доказів. Докази, подані з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, не приймаються, якщо сторона не доведе, що докази подано несвоєчасно з поважних причин.

Усупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, апелянт ОСОБА_1 не надав суду належні та допустимі докази на спростування висновків суду першої інстанції.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Як встановлено судом 1 інстанції, постанова ВДВС Глибоцького районного управління Чернівецької області від 12 травня 2014 року про заборону на відчуження автомобіля та накладення на нього арешту винесена на виконання рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці, згідно якого стягнуто солідарно борг з ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8, ОСОБА_6 на користь ЧФ ПАТ «Український інноваційний банк» у сумі 333964,94 грн.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України у п. 4 постанови № 6 від 27 серпня 1976 року (із подальшими змінами) «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» відповідачами в таких справах суд притягує боржника, особу, в інтересах якої накладено арешт на майно, і в необхідних випадках - особу, якій передано майно, якщо воно було реалізовано.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 24 постанови № 6 від 07 лютого 2014 року «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи держаної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільній справах» зазначив, що вимоги інших осіб щодо належності їм, а не боржникові майна, на яке накладено арешт, вирішуються шляхом пред'явлення ними відповідно до правил судової юрисдикції позову до боржника та особи, в інтересах якої накладено арешт, про визнання права власності на це майно і зняття з нього арешту. У такому ж порядку розглядаються вимоги осіб, які не є власниками майна, але володіють ним на законних підставах. Орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може бути залученим судом до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

У даній справі позов пред'явлено лише до ОСОБА_3, тоді як арешт на автомобіль був накладений в інтересах ЧФ ПАТ «Український інноваційний банк», який був залучений до участі у справі, тому з цих підстав не підлягав також задоволенню позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 в частині звільнення з-під арешту автомобіля та зняття заборони на його відчуження.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції повно дослідив представлені докази, встановив всі обставини, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення немає.

Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Глибоцького районного суду Чернівецької області від 11 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту вступу її в законну силу.

Головуючий:

Судді: