Постанова № 42912955, 25.02.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/6239/13-к

провадження № 1/753/29/15

П О С Т А Н О В А

"25" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі головуючого-судді Сизової Л.А., при секретарі Мельничук Т.І., з участю прокурора Гардецького О.А., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.м.т. Нова Борова, Володарсько-Волинського району, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня спеціальна, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого в АДРЕСА_1, проживаючого : АДРЕСА_2, раніше судимого: 02.02.2010 року Іванківським районним судом Київської області за ч.1, ст. 199 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки; 30.03.2010 року Бородянським районним судом Київської області за ч.1 ст. 199 , ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 199 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 22.04.2010 року приблизно о 01 год. 00 хв., знаходячись в громадському місці, а саме біля магазину по вул. Леніна, 45 в м. Києві , умисно, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, явно ігноруючи існуючі в суспільстві правила та норми поведінки, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, діючи з особливою зухвалістю, яка виразилась в тому, що ОСОБА_4 та невстановлені досудовим слідством особи підійшли до гр. ОСОБА_6 та почали безпричинно наносити хаотичні удари руками та ногами по голові та тулубу потерпілого, після чого, збивши його з ніг, продовжували наносити хаотичні удари руками та ногами по голові, тулубу ОСОБА_6, в результаті чого, останній отримав тілесні ушкодження.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 941/Е від 15.06.2010 року у гр. ОСОБА_6 виявлені наступні тілесні ушкодження: закрита черепно мозкова травма у вигляді забою головного мозку легкого ступеня, з вогнищем геморагії в полюсі лобної частки справа, параорбітальних гематом з обох сторін, осадження м»яких тканин обличчя зліва; осадження м»яких тканин грудної клітки.

Локалізація , морфологія вищевказаних ушкоджень, враховуючи обставини справи та часові дані, свідчать про те, що спричинені вони тупим /ми/ предметом /ми/, могли утворитись в термін та за обставин вказаних в постанові, не виключено при обставинах , які вказав в своєму допиті в якості свідка ОСОБА_7

Утворення комплексу тілесних ушкоджень внаслідок падіння потерпілого з вертикального положення тіла на площину - виключається.

Вищевказані тілесні ушкодження не є небезпечними для життя та за ступенем тяжкості відносяться: закрита черепно - мозкова травма до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров»я (за критерієм тривалості розладу здоров»я); осадження м»яких тканин грудної клітки до легких тілесних ушкоджень (за критерієм тривалості розладу здоров»я).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він своїми умисними діями скоїв хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинені групою осіб, тобто в скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України.

В судовому засіданні захисник підсудного - ОСОБА_2 заявив клопотання про повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти та неправильності досудового слідства, посилаючись на те, що в ході досудового слідства не проведено ряд слідчих дій, направлених на встановлення осіб причетних до скоєння злочину.

Захисник ОСОБА_3, підсудний ОСОБА_4 клопотання підтримали.

Прокурор проти заявленого клопотання не заперечував.

Вислухавши думку учасників процесу, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 22 КПК України , прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов"язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного , повного і об"єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають , так і ті, що виправдують обвинуваченого, а також обставини, що пом"якшують і обтяжують його відповідальність.

Відповідно до ст. 281 КПК України , направлення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Відповідно до п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.02.2005 року № 2 «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування», повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства. Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам ст.ст. 22, 64 КПК України не були досліджені або були поверхнево чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини, зазначені в ухвалі суду, який повернув справу на додаткове розслідування, коли необхідність дослідження тієї чи іншої з них випливали з нових даних, установлених при судовому розгляді; не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 показав, що 22.04.2010 року він знаходився у своєї дівчини - ОСОБА_8, яка проживає в АДРЕСА_3. Вночі вони вийшли до магазину, який знаходиться по вул. Леніна, 45, купити цигарки. Коли вони стояли у черзі, то до них підійшли співробітники міліції і попросили мужчин, які стояли у черзі, показати руки. Під час огляду вони повідомили, що неподалік сталася бійка. 28.04.2010 року, коли він ( ОСОБА_4) знаходився на Харківському масиві в кафе, то був затриманий співробітниками міліції за підозрою у нанесенні тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_6, з яким він раніше знайомий не був і перший раз побачив його в суді. Вину у пред»явленому йому обвинуваченні не визнав, оскільки 22.04.2010 року нікого не бив і участі в бійках не приймав.

Потерпілий ОСОБА_6 в судовому засіданні показав , що раніше з ОСОБА_4 він знайомий не був. 22.04.2010 року біля 24год., купивши у магазині пиво, він направився додому. Хтось підійшов до нього ззаду та вдарив у спину, після чого, йому нанесли багато ударів по різним частинам тіла руками і ногами. Після удару в голову він впав і двоє осіб продовжували його бити. Серед цих осіб був ОСОБА_4, про якого він повідомляв слідчому. Разом з тим, потерпілий на питання захисника показав, що прізвище «ОСОБА_4» почув у судовому засіданні. Після побиття він отямився в лікарні.

На досудовому слідстві ( том 1, а.с. 36-38) потерпілий ОСОБА_6 показав, що біля магазину у нього виник конфлікт з трьома невідомими хлопцями, які його побили. Упізнати цих хлопців він не зможе.

Свідок ОСОБА_9- оперуповноваженний Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві в судовому засіданні показав, що з лікарні надійшла інформація про побиття потерпілого. В ході проведення оперативно-розшукових заходів був встановлений свідок ОСОБА_7, який був очевидцем побиття ОСОБА_6. Свідку були пред»явлені фото, по яким він упізнав ОСОБА_4, як особу, яка приймала участь у побитті.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав , що раніше він був наглядно знайомий з ОСОБА_4. 22.04.2010 року після 24год. він знаходився біля нічного магазину по вул. Леніна. Він бачив, як за парканом четверо невідомих осіб між собою сварилися. Потім почалася бійка. Троє осіб били одного. Останній після початку бійки впав і лежав на землі, невідомі продовжували його бити ногами. Потім вони узяли потерпілого і потягли у садочок вздовж будинку. В цей же час, він біля магазину бачив також ОСОБА_4, який йшов з дівчиною, але останній участі у побитті потерпілого не приймав. Коли все закінчилося, він (ОСОБА_7) підійшов до потерпілого та викликав швидку допомогу. На досудовому слідстві свідок ОСОБА_7 дав покази про те, що у побитті ОСОБА_6 приймав участь ОСОБА_4 , оскільки співробітник міліції сказав йому, що ОСОБА_4 вказав на нього, як на особу, яка била ОСОБА_6, тому , якщо він не вкаже на ОСОБА_4, то сам буде притягнутий до кримінальної відповідальності. Злякавшись, він оговорив ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_10 - командир взводу роти ПС Дарницького РУ ГУ, в судовому засіданні показав , що у складі автопатруля він виїжджав на місце скоєння злочину. Вони побачили, що від магазину до будинку є сліди волочіння. На алеї біля будинку лежав непритомний чоловік. Вони викликали карету швидкої допомоги, завантажили невідомого та викликали СОГ. Потім оглянули прилеглу територію, шукали людину, у якої може бути брудна одежа або кров на руках, але нікого не знайшли. ОСОБА_7 вони не затримували.

Свідок ОСОБА_11, покази якого були оголошені в судовому засіданні , показав, що він є фельдшером станції швидкої допомоги і виїжджав на виклик. Ними був госпіталізований чоловік з слідами побиття. ( том 1, а.с. 42-43).

Свідок ОСОБА_12, покази якого були оголошені в судовому засіданні, дав покази аналогічні показам свідка ОСОБА_9 ( том 1, а.с. 46-47).

Суд вважає, що досудове слідство проведено неповно, оскільки не приймалося будь-яких заходів щодо встановлення інших осіб, причетних до скоєння злочину відносно ОСОБА_6, а зібрані докази не дають суду підстав беззаперечно встановити причетність ОСОБА_4 до побиття потерпілого.

Згідно з ст. 16-1 КПК України на суд покладається функція розгляду справи, недопустимим є покладення на нього функцій, які властиві слідчим органам. Суд, в даному випадку, в судовому засіданні не має дієвих повноважень для забезпечення проведення комплексу ефективних слідчих та оперативно - розшукових дій з метою встановлення кола осіб, які могли бути очевидцями скоєння злочину. В ході судового слідства з показів підсудного, потерпілого, свідка ОСОБА_7 вбачається, що біля магазину знаходилося багато людей, які стояли у черзі.

Проведення такого обсягу дій прямо суперечить процесуальній природі судового розгляду, оскільки здійснення досудового слідства та збирання доказів, встановлення даних про особу з дотриманням положень КПК України, покладається на слідчих і проведення ними таких дій є обов'язковим.

Крім того, у відповідності до роз»яснень п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01 листопада 1996 р. N 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину можливе лише за умови доведеності її вини. При цьому, слід мати на увазі, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може грунтуватися на припущеннях, а також на доказах, одержаних незаконним шляхом, зокрема таких, збирання й закріплення яких здійснено з порушенням установленого кримінально-процесуальним законом порядку.

З урахуванням вищевикладеного, у зв»язку з неповнотою та однобічністю досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа для проведення слідчих дій підлягає направленню на додаткове розслідування, під час якого, слідчим органам необхідно встановити усі обставини інкримінованого злочину, що мають істотне значення у справі та за результатами повного, всебічного аналізу зібраних доказів, за наявності для цього законних підстав, пред»явити підсудному ОСОБА_4 обвинувачення з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону, давши правильну юридичну оцінку його діям, перевіривши доводи, висунуті на його захист, склавши обвинувальний акт у відповідності до вимог КПК України, який буде грунтуватися на доказах, що відповідають визначенню їх належності та допустимості.

Керуючись ст.ст. 22, 281 КПК України ( в редакції 1960 року),суд

ПОСТАНОВИВ :

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України повернути на додаткове розслідування прокурору Дарницького району м.Києва.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_4- заставу залишити без змін.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва протягом семи діб з дня її винесення.

Суддя: