Рішення № 42912934, 11.02.2015, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/19728/14-ц

провадження № 2/753/979/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"11" лютого 2015 р. Дарницький районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЕАК Ю.В.

за участю позивача не з'явився;

відповідачів не з'явилися;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2.), Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (далі по тексту - відповідач 2, ВАТ НАСК "ОРАНТА") про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15 квітня 2014 року приблизно о 20.00 годині на мосту Патона (е/о №258) в м. Києві, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ніссан, д.н. НОМЕР_4, здійснила зіткнення з автомобілем Фольцваген, д.н. НОМЕР_3, в результаті було пошкоджено належний позивачу на праві власності автомобіль.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні вказаного ДТП.

Оскільки згідно Звіту №3987/04/14 про оцінку матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу Фольцваген, д.н. НОМЕР_3, вартість завданого позивачу збитку становить 14 482,41 грн., а цивільно-правова відповідальність відповідача 1 - ОСОБА_2, як водія транспортного засобу Ніссан, д.н. НОМЕР_4, застрахована ВАТ НАСК "ОРАНТА", відшкодування якого позивач не отримав, останній просить суд стягнути з відповідача 2 суму страхового відшкодування у розмірі 14 482,41 грн. та пеню за весь час прострочення у розмірі 367,02 грн., а з відповідача 1 витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 500 грн.

До початку розгляду справи представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої, ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача 2 суму страхового відшкодування у розмірі 14 482,41 грн. та пеню за весь час прострочення у розмірі 1 233,19 грн., а з відповідача 1 витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 500 грн.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.

Дослідивши подану представником позивача заяву про збільшення позовних вимог та враховуючи, що вона подана у відповідності до приписів ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд приймає її до розгляду та вважає за необхідне здійснити розгляд справи з урахуванням визначених у заяві уточнень позовних вимог.

Позивач у судове засідання не з'явився, однак його представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність, у заяві уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити та проти ухвалення заочного рішення не заперечував .

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до стст. 169 ч. 4, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15 квітня 2014 року приблизно о 20.00 годині на мосту Патона (е/о №258) в м. Києві, ОСОБА_2 керуючи автомобілем Ніссан, д.н. НОМЕР_4, здійснила зіткнення з автомобілем Фольцваген, д.н. НОМЕР_3, а його власнику, позивачу у даній справі, завдала матеріальний збиток.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року водія ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень.

Відповідно до Звіту №3987/04/14 від 05.05.2014 року про оцінку матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу Фольцваген, д.н. НОМЕР_3, вартість завданого позивачу збитку становить 14 482,41 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ВАТ НАСК "ОРАНТА" згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/6909219, термін дії якого з 20.09.2013 року до 19.09.2014 року.

Частиною 3 статті 22 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) передбачено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

За змістом ч. 3 ст. 988 ЦК України страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України "Про страхування" (далі по тексту - ЗУ "Про страхування") страхова виплата це грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Згідно зі ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі по тексту - ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до ст. 22 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у ст. 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

19 червня 2014 року позивачем була подана заява до відповідача 2 про виплату страхового відшкодування, однак до теперішнього часу виплата страхового відшкодування у розмірі 14 482,41 грн. не була проведена.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем та перевіреного судом, пеня за період 18 вересня 2014 по 12 січня 2015 року становить 1 233,19 грн.

Таким чином, оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ВАТ НАСК "ОРАНТА", а відповідно до норм цивільного законодавства саме страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, суд дійшов висновку, що з відповідача 2 підлягає стягненню на користь позивача сума страхового відшкодування у розмірі 14 482,41 грн. та сума за прострочення його виплати у розмірі 1 233,19 грн.

Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи наведене та те, що вина відповідача 1 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена постановою Печерського районного суду м. Києва від 15 травня 2014 року, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з неї витрат, пов'язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження, у розмірі 400 грн.

Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.

За змістом ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Моральна шкода відшкодовується незалежно від матеріальної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. А згідно з ч. 3 цієї статті розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушення нормальних життєвих зв'язків, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Таким чином, оцінивши докази в їх сукупності, при визначенні суми моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує характер та ступінь її завдання, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості вважає що дана позовна вимога підлягає задоволенню у розмірі 1 500 грн.

Повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши зібрані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

У зв'язку із зверненням до суду позивачем були понесені витрати за юридичні послуги в розмірі 1 500 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного та керуючись стст. 22, 29, 36 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст. 9 ЗУ "Про страхування", стст. 22, 23, 988, 1166, 1167, 1187 Цивільного кодексу України, стст. 10, 60, 61, 88, 169, 208, 209, 212, 218, 224-226 Цивільного процесуального кодексу Украйни, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) суму страхового відшкодування у розмірі 14 482 грн. 41 коп. та пеню за прострочення його виплати у розмірі 1 233 грн. 19 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 400 грн. та моральну шкоду у розмірі 1 500 грн.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (ЄДРПОУ 00034186, місцезнаходження: м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_6) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) витрати по сплаті судового збору в сумі 243 грн. 60 коп. та витрати на правову допомогу - 1 500 грн. по 871 грн. 80 коп. з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення ухвали до Апеляційного суду міста Києва через Дарницький районний суд міста Києва.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.