Рішення № 42912088, 26.02.2015, Решетилівський районний суд Полтавської області

Справа № 546/1403/14-ц

Номер провадження 2/546/87/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 року селище Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого - судді Беркути Л.Г.

при секретарі - Захарченко Л.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Решетилівка справу за позовом ОСОБА_1 до Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю, посилаючись на наступне.

Він працював начальником залізнично-дорожньої станції Решетилівка в селі Жовтневе Решетилівського району Полтавської області, власного житла не мав, тому 01 квітня 1993 року між Решетилівським асфальтобетонним заводом Полтавського обласного об'єднання «Агродострой» і Полтавським відділенням південної залізної дороги був укладений договір оренди на квартиру в селі Жовтневе Решетилівського району Полтавської області, площею 37 кв.м. для проживання моєї сім'ї. З того часу він зі своєю сім'єю почав проживати у вказаній квартирі, в ній було зареєстроване місце його постійного проживання.

04 січня 1996 року між Решетилівським асфальтобетонним заводом Полтавського обласного об'єднання «Агродострой» і Полтавським відділенням південної залізної дороги було переукладено договір оренди на однокімнатну квартиру загальною площею 37 кв.м в АДРЕСА_1.

Після того, як у 2012 році померла його дружина, він проживає у цій квартирі разом із дочкою та сином. Всі ці роки він утримував цю квартиру, робив у ній поточні ремонти, сплачував усі комунальні платежі.

Оскільки Решетилівський асфальтобетонний завод 26 вересня 2006 року визнано банкрутом та припинена його державна реєстрація, на даний час балансоутримувач будинку по АДРЕСА_1, в якому він проживає зі своєю сім'єю, відсутній, він не має змоги зареєструвати своє право власності на квартиру, що і змусило його звернутись до суду.

Оскільки у позасудовому порядку вирішення даного питання неможливе, він просить суд визнати за ним право власності на вищезгадану квартиру.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити у повному обсязі /а.с.31/.

Представник відповідача - Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області у судове засідання не з'явився, надавши до суду заяву про розгляд справи без його участі, проти задоволення позову не заперечує, позов визнає повністю /а.с.30/.

Судом встановлено, що у 1993 році між Решетилівським асфальтобетонним заводом Полтавського обласного об'єднання «Агродорострой» та Полтавським відділенням південної залізної дороги укладено договір оренди житлових приміщень, за яким арендодавець передав арендатору для використання та проживання начальника залізно-дорожньої станції Решетилівка квартиру, площею 37 м.кв. у селі Жовтневе Решетилівському районі Полтавської області /а.с.8/.

04 січня 1996 року між Решетилівським асфальтобетонним заводом Полтавського обласного об'єднання «Агродорострой» та Полтавським відділенням південної залізної дороги укладено договір оренди житлових приміщень, за яким арендодавець передав арендатору житлове приміщення за адресою - АДРЕСА_1 (однокімнатна квартира, загальною площею 37 кв.м.) для проживання начальника залізно-дорожньої станції Решетилівка ОСОБА_1 /а.с.9-10/.

У технічному паспорті НОМЕР_2 від 12 листопада 2014 року на кв. АДРЕСА_1 ОСОБА_1 зазначений, як власник /а.с.6-7/.

У житловому будинку АБЗ у селі Жовтневому Решетилівського району Полтавської області були зареєстровані та проживали з 1993 року ОСОБА_1 з дружиною ОСОБА_2, дочкою ОСОБА_3 та сином ОСОБА_4, що підтверджується випискою з домової книги № 36 за 1991-1995 роки, виданою Жовтневою сільською радою Решетилівського району Полтавської області № 02-20/725 від 20 листопада 2014 року /а.с.15/.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3, виданим Жовтневою сільською радою Решетилівського району Полтавської області /а.с.11/.

Відповідно до довідки Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області від 07 листопада 2014 року № 02-20/687 ОСОБА_1 зареєстрований та проживає разом із сином - ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_3 у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 /а.с.12/.

Згідно з довідкою Жовтневої сільської ради Решетилівського району Полтавської області балансоутримувач на житловий будинок, за адресою АДРЕСА_1, в якому проживає ОСОБА_1 відсутній /а.с.14/.

На ім'я ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 відкрито особові рахунки для розрахунку за електроенергію та газопостачання, що підтверджується довідкою Решетилівською філією ПАТ «Полтаваобленерго» від 06 листопада 2014 року № 05-23-02/2675 та довідкою Решетилівського РГП від 06 жовтня 2014 року/а.с.16/.

ОСОБА_1 систематично сплачував платежі за квартплату та користування комунальними послугами, що підтверджується квитанціями про сплату /а.с.17-19/.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07 червня 2006 року у справі № 10/88 затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс та ліквідовано Колективне підприємство «Решетилівський асфальтобетонний завод» /а.с.36-37/.

26 вересня 2006 року державним реєстратором здійснена державна реєстрація припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 03576367 від 06 листопада 2014 року /а.с.20-21/.

У відповідності до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Як вказує пленум ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ у п. 13 постанови «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», можливість пред'явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв'язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності. Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади.

Відповідно п. 9, 10 вищевказаної Постанови, при вирішенні спорів, пов'язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344 ЦК).

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Згідно п. 8 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності ЦК, тобто до 1 січня 2001 року.

Згідно ч. 4 ст. 344 ЦК України, право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Оскільки ОСОБА_1 заволодів спірною квартирою на підставі договору оренди, та проживав у ній зі своєю родиною з 1993 року, жодна особа не заявляє вимог щодо повернення вказаного нерухомого майна, визнання права власності не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважаю, що є підстави для визнання за ОСОБА_1 права приватної власності за набувальною давністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 328, 344, 392 ЦК України п. 9, 11 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності за набувальною давністю на квартиру АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Полтавської області через Решетилівський районний суд в 10 денний строк з дня проголошення рішення

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: