Ухвала суду № 42911870, 02.03.2015, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/93/14-к

Провадження № 1-в/535/8/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 року Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді - Цвітайло П.В.,

при секретарі - Дрижирук Л.М.,

з участю прокурора - Скляренка Д.С.,

та представника Кримінально-

виконавчої інспекції Жувак С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва матеріали клопотання заступника начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, про звільнення від відбування покарання з випробуванням, стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1; уродженця Російської Федерації, Ставропольського краю, м. Георгієвськ, жителя АДРЕСА_1, вірменина, громадянина Російської Федерації, маючого середню освіту, знаходиться у цивільному шлюбі, на утриманні має одну неповнолітню дитину, раніше судимого: 19 лютого 2014 року Котелевським районним судом Полтавської області за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з однорічним іспитовим строком;

ВСТАНОВИВ:

Вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року ОСОБА_2 засуджений за ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України, до трьох років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від покарання з однорічним іспитовим строком.

Заступник начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області звернулася до суду з клопотанням про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 за вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року, посилаючись в клопотанні на те, що іспитовий строк встановлений вироком суду засудженому ОСОБА_2, закінчився 18.02.2015 року. За час іспитового строку засуджений ОСОБА_2 на території України до адміністративної та кримінальної відповідальності не притягався. При цьому, в клопотанні зазначено, що засуджений на облік в Котелевський РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області не став, за викликами не прибував.

Під час розгляду клопотання, заступник начальник Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області Жувак С.І., яка брала участь в розгляді клопотання зазначила, просить суд звільнити засудженого з підстав викладених в клопотанні. При цьому надала до суду довідку ОСК УМВС України від 20 лютого 2015 року щодо судимостей ОСОБА_2 та довідку Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області від 20 лютого 2015 № 1142 про те, що розшукова справа не заводилася.

Прокурор в ході судового засідання, не підтримав клопотання заступника начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, зазначивши, що відповідно до вимог чинного КПК України не має можливості задовольнити дане клопотання.

Суд, системно дослідивши матеріали клопотання, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, вислухавши пояснення представника Кримінально-виконавчої інспекції, думку прокурора, а також врахувавши всі наявні при клопотанні матеріали, вважає за необхідне і справедливе відмовити в задоволенні клопотання заступника начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 за вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року, з наступних підстав.

По перше: вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року, на засудженого ОСОБА_2 відповідно до вимог п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України покладено обов'язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.

Проте засуджений ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків не виконав, а саме: не повідомив інспекцію про намір виїхати за межі України, виїхав за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи взагалі не з'являвся.

По друге: засуджений ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду вище зазначеного клопотання в установленому законом порядку не повідомлений, оскільки в теперішній час засуджений ОСОБА_2 перебуває в Російській Федерації за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, що унеможливлює його присутність під час розгляду вище зазначеного клопотання.

Виходячи із змісту вимог ст. 539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу. У судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник, прокурор. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.

Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожен має право на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якої інстанції. Вказана правова позиція повністю узгоджується з рішенням Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ОСОБА_4, щодо офіційного тлумачення положень статті 24 Конституції України (справа про рівність сторін судового процесу) від 12.04.2012 року (справа № 1-10/2012), згідно резолютивної частини якого: В аспекті конституційного звернення положення статті 24 Конституції України стосовно рівності громадян у конституційних правах, свободах та перед законом у взаємозв'язку з положеннями ч. 1 ст. 55, п.2 ч.1 ст. 129 Основного Закону України щодо захисту судом прав і свобод людини і громадянина та рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом треба розуміти так, що кожен, тобто громадянин України, іноземець, особа без громадянства, має гарантовані державою рівні права на захист прав і свобод у судовому порядку та на участь у рзгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку у судах усіх юрисдикцій, спеціалізацій та інстанцій, у тому числі й особа, яка засуджена і відбуває кримінальне покарання в установах виконання покарань. Дана правова позиція повністю відповідає Європейській конвенції з прав людини та узгоджується з рішеннями Європейського суду з прав людини.

При цьому, необхідно зауважити, що судом в ухвалі від 06 червня 2014 року, при відмові в роз'ясненні порядку вирішення питань, пов'язаних з виконанням вище зазначеного вироку, в мотивувальній частині ухвали було зазначено про порядок виконання вироків щодо іноземців, які вчинили злочини на території України і засуджені за них відповідно до законодавчих актів України. Зокрема було перераховано законодавчі акти, які регулюють виконання вироку, зокрема Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Конвенція «Про правову допомогу і правових відношеннях по цивільним, сімейним і кримінальним справам» від 07.10.2002 року та від 22.01.1993 року, Європейська конвенція про передачу засуджених осіб 1983 року, Європейська конвенція про міжнародну дійсність кримінальних вироків 1970 року, Європейська конвенція про нагляд за умовно засудженими або умовно звільненими правопорушниками 1964 року. Але кримінально-виконавча інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, жодних спроб виконати даний вирок відповідно до вимог законодавства не зробила, фактично самоусунувшись від виконання. Намагаючись лише формально показати свою роботу.

Таке рішення про відмову в задоволенні клопотання заступника начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 за вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року, на думку суду буде справедливим і в повній мірі відповідатиме вимогам чинного законодавства та принципам верховенства права і практиці Європейського суду.

Враховуючи вище викладене, керуючись ст.ст. 392, 537, 539 КПК України, ст. 78 КК України та ст. 166 Кримінально-виконавчого кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання заступника начальника Котелевського РП Диканського міжрайонного відділу кримінально-виконавчої інспекції управління державної пенітенціарної служби України у Полтавській області, про звільнення від відбування покарання з випробуванням ОСОБА_2 за вироком Котелевського районного суду Полтавської області від 19 лютого 2014 року.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом 7 (семи) днів з дня її оголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію ухвали.

Суддя