Постанова № 42909776, 24.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2015 р. Справа № 908/331/15-г

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Слободін М.М., суддя Гончар Т. В. , суддя Гребенюк Н. В.

при секретарі Томіній І.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги відповідача (вх. № 914 З/3-11) на ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.01.15 року у справі № 908/331/15-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження", м. Запоріжжя,

до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", м. Запоріжжя,

про стягненя 741 726,12 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2015 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", відповідача, про стягнення 741726,12 грн.

Разом із позовом позивачем надано заяву про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій він просив суд вжити заходи до забезпечення позову у даній справі шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 727182,47 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273).

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.01.2015 року у справі № 908/331/15-г (суддя Кагітіна Л.П.) заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено.

Вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 727182,47 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", у тому числі:

п/р№ 2604900062601, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 2600600062602, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 26000000626, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 2600500062601, відкритий в АБ «Експрес-Банк», МФО 322959;

п/р № 26007000389, відкритий в Запорізькому відділенні Дніпропетровської філії АБ «Експрес-банк», МФО 306964;

п/р № 26005095589001, відкритийхПАТ «Надра»,.МФО 380164;

п/р № 26044301310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26009302310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26008303310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344,

р/р № 26007304310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26000301310204, відкритий у філії «Комунарське відділення Промінвестбанку», МФО 313344;

п/р № 26047619991525, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 26009619938797, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012

п/р № 26008619938798, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012

п/р № 26000619938796, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012

п/р № 26004620388922, відкритий в ПАТ «Промінвестбанк», МФО 300012;

п/р № 37124200001483, відкритий в ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015;

п/р № 26003108301, відкритий у філії ВАТ «Банк Кіпру» у м. Мелітополь, МФО 313281;

п/р № 26002013069201, відкритий в ПАТ «Неос Банк», МФО 320940;

п/р № 2600501753906, відкритий в АТ «Укрексімбанк» м. Запоріжжя, МФО 313979;

п/р № 26025302620, відкритий у філії Запорізького обласного управління АТ Ощадбанк», МФО 313957;

п/р № 26005301000620, відкритий у філії Запорізького обласного-управяінйя АТ Ощадбанк», МФО 313957;

п/р № 26003037210001, відкритий в АКБ «Індустріалбаюс», МФО 313849;

п/р № 26000297921, відкритий у філії ВАТ «Банк" Кіпру» в м. Запоріжжя, МФО 313407;

п/р № 26021303157337, відкритий у філії ВАТ «Банк Кіпру» в м. Запоріжжя, МФО 313407;

п/р № 26007055711890, відкритий у Запорізькому РУ ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399.

Відповідач не погодився з ухвалою місцевого господарського суду, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" про вжиття заходів до забезпечення позову залишити без задоволення.

23.02.2015 року відповідач через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надав пояснення до апеляційної скарги (вх.№888 від 23.02.2015 року).

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що в матеріалах справи відсутні акти приймання - передачі товару, і рахунки на оплату товарів, а тому, за висновком відповідача, відсутні докази того, що строк грошового зобов'язання у відповідача щодо оплати товару міг наступити..

Також вказує на те, що будь-яких доказів в підтвердження того, що відповідач має намір розпочати процедуру банкрутства позивачем не надавалося і в матеріалах справи вони відсутні.

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод» , відомості щодо процедури банкрутства відповідача відсутні.

Окрім цього, вказує на те, що при прийнятті ухвали про забезпечення позову, місцевий суд не звернув увагу, на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №1734 від 23.12.2004 року Приватне акціонерне товариство «Запорізький електровозоремонтний завод» відноситься до підприємств, які мають стратегічне значення для безпеки та економіки держави, а накладення арешту на всі рахунки підприємства відповідача може паралізувати його роботу. Більш того, статутний капітал товариства відповідача складає більше 73 000 000 в гривень, при цьому, ціна позову є значно меншою. Тобто, немає жодних ризиків невиконання рішення суду.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 09.02.2015 року апеляційну скаргу відповідача було прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 23.02.2015 року на 12:30 год.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, 23.02.2015 року від позивача через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшло клопотання (вх.№2959 від 23.02.2015 року) про відкладення розгляду справи у зв"язку із неможливістю прибуття його представника до м. Харкова та продовження строку розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки позивачем не підтверджено жодними доказами обставини неможливості його представника з"явитися в судове засідання та не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення представника позивача унеможливить розгляд даної справи.

Представник відповідача в судове засідання також не з"явився, 19.02.2015 року від позивача електронною поштою (вх.№2798 від 19.02.2015 року) та 23.02.2015 року через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду (вх.№2887 від 23.02.2015 року) надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку розгляду справи у зв"язку із неможливістю його представника з"явитись в судове засідання.

Колегія суддів, розглянувши дане клопотання, дійшла висновку про відмову в його задоволенні, оскільки відповідачем не надано жодних доказів неможливості його представника з"явитися в судове засідання та не зазначено з урахуванням вимог статті 77 ГПК України, яким чином нез"явлення представника відповідача унеможливить розгляд даної справи.

А тому колегія суддів розглядає апеляційну скаргу за відсутності представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу доводи відповідача та позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Статтею 65 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках, зокрема, дії щодо вирішення питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно зі статтею 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.

Зі змісту заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову вбачається, що як на підставу застосування таких заходів він посилається на тривале порушення відповідачем вимог законодавства та договору поставки щодо виконання зобов'язання по оплаті отриманого товару, що призвело до значної суми заборгованості, а також на його явне ухилення від відповідей на листи з проханням погасити борг ( від 22.10.2014 року №1183, від 29.10.2014 року №1218) та претензію від 31.10.2014 року №1219 і недобросовісність поведінки.

Також позивач вказує на те, що йому стало відомо про наміри відповідача розпочати процедуру банкрутства його підприємства, встановити, у зв"язку із цим мараторій на задоволення вимог кредиторів.

Позивач стверджує, що накладання арешту на грошові кошти, що належать відповідачу, в розмірі боргу перед позивачем, є адекватним заходом до забезпечення позову, з огляду на вимоги, на забезпечення яких він вживається. Після вжиття вищеописаного заходу до забезпечення позову, відповідач матиме змогу продовжити свою господарську діяльність у повному обсязі. Права та охоронювані законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу, не будуть жодним чином порушені чи обмежені. При цьому відповідач буде обмежений у розпорядженні не всім своїм майном, а лише частиною грошових коштів, у розмірі боргу перед позивачем, на досить короткий строк - до моменту вирішення справи по суті.

При цьому, позивач у клопотанні зазначає, що неприйняття заходів до забезпечення позову може унеможливити виконання прийнятого судом рішення.

Місцевий господарський суд, задовольняючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову, погодився з доводами позивача та виходив з того, що заявником надано суду достатньо доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача, а з урахуванням загальної економічної кризи та високого ступеню ризику неплатоспроможності суб'єктів, невжиття заходів забезпечення позову може привести до того, що відновлення його прав буде потребувати значних зусиль та витрат.

Таким чином, за висновком місцевого господарського суду, наявні достатні правові підстави для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Однак, колегія суддів не може погодитися із такими висновками місцевого господарського суду першої інстанції, зважаючи на таке.

В абзаці 3 пункту 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" зазначено про те, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Крім того, в абзацах 1, 2 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №16 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" вказано на те, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Однак, заява позивача про забезпечення позову не містить обгрунтованих та підтверджених належними доказами доводів щодо вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання вже після подання позову до суду, таких як : реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання значної суми коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання.

Посилання позивача на несплату відповідачем 727182,47 грн. заборгованості по договору поставки від 13.01.2014 року №140008 та ухилення від відповідей на листи з проханням погасити борг ( від 22.10.2014 року №1183, від 29.10.2014 року №1218) та претензію від 31.10.2014 року №1219 не може свідчити про недобросовісність відповідача стосовно подальшого виконання рішення у справі, так як ці дії відповідача мали місце до подання позову у справі і питання наявності чи відсутності вказаної заборгованості входить до предмету доказування при розгляді справи по суті, тобто може бути з"ясоване лише після прийняття рішення судом по суті.

Також є безпідставним посилання позивача на те, що йому стало відомо про наміри відповідача розпочати процедуру банкрутства його підприємства, встановити, у зв"язку із цим мараторій на задоволення вимог кредиторів, оскільки жодних доказів на підтвердження вказаної обставини позивач не надав.

При цьому, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" відомості щодо процедури банкрутства відповідача або прийняття рішення про припинення товариства відсутні.

Слід зазначити, що місцевий господарський суд обставинам наявності чи відсутності вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання, правової оцінки не надав, а лише погодився із доводами позивача та посилався на загальну економічну кризу та високий ступень ризику неплатоспроможності суб'єктів, тоді як докази неплатоспроможності відповідача у зв"язку із кризою позивачем не надавалося і в матеріалах справи такі докази відсутні.

При цьому, місцевий господарський суд дійшов висновку, що заявником надано суду достатньо доказів того, що існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та охоронюваним законом інтересам позивача.

Проте, господарський суд першої інстанції не зазначив, які саме докази надані позивачем на підтвердження зазначеної обставини, які дані ці докази містять та чи є вони належними та допустимими у даній справі.

Окрім цього, місцевий господарський суд не з"ясував, чи не спричинить вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти в розмірі 727 182,47 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства «Запорізький електровозоремонтний завод», припинення господарської діяльності вказаної юридичної особи та чи є на вказаних рахунках грошові кошти, достатні для забезпечення позову.

Не було також взято до увагу місцевим господарським судом той факт, що статутний капітал товариства відповідача складає більше 73 000 000 грн., а ціна позову є значно меншою від цієї суми, що свідчить про відсутність ризику невиконання рішення суду.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржувану ухвалу, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, порушив на неправильно застосував норми процесуального права, а тому вказана ухвала підлягає скасуванню, а заява позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові рахунки в розмірі 727182,47 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках відповідача за переліком - залишенню без задоволення.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 66, 67, 99, 101, пунктом 2 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу задовольнити.

Ухвалу господарського суду Запорізької області від 19.01.2015 року у справі № 908/331/15-г скасувати.

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" про вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові рахунки в розмірі 727182,47 грн., які знаходяться на всіх поточних рахунках Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод", залишити без задоволення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Укрпромвпровадження" (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 1, офіс 400, код ЄДРПОУ 35141676) на користь Приватного акціонерного товариства "Запорізький електровозоремонтний завод" (69095, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 2, код ЄДРПОУ 01056273) 609,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.

Справу направити на розгляд господарського суду Запорізької області .

Потанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 02.03.2015 року.

Головуючий суддя Слободін М.М.

Суддя Гончар Т. В.

Суддя Гребенюк Н. В.