Постанова № 42909614, 24.02.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 року м. ПолтаваСправа №816/174/15-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Петрової Л.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лисака С.В.,

представника відповідача - Ляхова Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику,

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2015 року Миргородська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу у розмірі 194748,50 грн за рахунок готівки, що належить платнику.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що відповідач, як платник податків і зборів, у порушення вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконує свого обов'язку щодо своєчасності та повноти сплати податків та зборів у порядку і строки, визначені цим Кодексом, у зв'язку з чим у нього виник податковий борг у загальній сумі 194748,50 грн. Позивачем в установлені законом строки вживались заходи щодо стягнення заборгованості, однак, вони не призвели до погашення податкового боргу відповідачем. У зв'язку із наведеним, позивач просив стягнути з відповідача податковий борг у сумі 194748,50 грн за рахунок готівки, що належить відповідачу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, хоча у матеріалах справи наявні докази про те, що він належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи /а.с. 62/.

Згідно частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Приватне акціонерне товариство "Миргородський завод продтоварів "Калинка" зареєстроване як юридична особа 22 грудня 1994 року, ідентифікаційний код 00377041, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, копія якого наявна у матеріалах справи /а.с. 6/.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно статті 15 цього ж Кодексу платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 зазначеного Кодексу платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до пункту 31.1 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків визначається календарною датою.

Пунктом 38.1 статті 38 наведеного вище Кодексу передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата у повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Як вбачається із розрахунку сум податкового боргу /а.с. 7, 8/, зворотного боку облікової картки платника податків /а.с. 65-73/, станом на дату подання позову за відповідачем рахується податковий борг у сумі 194748,50 грн, з них: 94656,97 грн з податку на прибуток, 100091,53 грн з податку на додану вартість.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2014 року у адміністративній справі №816/3228/14 з стягнуто з розрахункових рахунків ПрАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" податковий борг з податку на прибуток у сумі 103462,43 грн /а.с. 20/.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2014 року у адміністративній справі №816/3643/14 з стягнуто з розрахункових рахунків ПрАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" податковий борг з податку на додану вартість у сумі 101287,31 грн /а.с. 21/.

Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, обставини щодо наявності податкового боргу у ПрАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму у сумі 194748,50 грн доказуванню не підлягають.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Визначені суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму у сумі 194748,50 грн, стягнення яких з ПрАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" є предметом даного судового розгляду, вважаються узгодженими.

Отже, несплачені узгоджені суми грошового зобов'язання відповідача набули статусу податкового боргу.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення /пункт 59.1 статті 59 Податкового кодексу України/.

Позивач вживав заходи з метою погашення податкового боргу: відповідачу надіслано податкову вимогу від 10 червня 2014 року №1812-25 /а.с.19/. Однак, зазначене не спричинило повного погашення платником податків податкового боргу, загальна сума якого станом на день розгляду справи становить 194748,50 грн /а.с. 65, 66-73/.

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно пункту 95.4. статті 95 зазначеного Кодексу контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1244 "Деякі питання реалізації статті 95 Податкового кодексу України", визначає механізм стягнення готівки, яка належить платникові податків, у рахунок погашення його податкового боргу.

Відповідач доказів про сплату податкового боргу до бюджету суду не подав.

Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення податкового боргу у сумі 194748,50 грн за рахунок готівки, що належить відповідачу, є правомірними та підлягають до задоволення.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 71 цього Кодексу встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач не надав суду доказів про відсутність у нього податкового боргу в сумі 194748,50 грн та не спростував обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Аналізуючи наявні у матеріалах справи докази та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог шляхом прийняття постанови про стягнення з ПрАТ "Миргородський завод продтоварів "Калинка" податкового боргу у сумі 194748,50 грн за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Згідно з частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Миргородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Приватного акціонерного товариства "Миргородський завод продтоварів "Калинка" про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок готівки, що належить платнику задовольнити.

Надати дозвіл на погашення суми податкового боргу у розмірі 194748,50 грн за рахунок готівки, що належить платнику податків Приватному акціонерному товариству "Миргородський завод продтоварів "Калинка" (ідентифікаційний код 00377041).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2015 року.

Суддя Л.М. Петрова