Рішення № 42909566, 24.02.2015, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

=====

Іменем України

РІШЕННЯ

« 24» лютого 2015 року справа №927/98/15

Позивач: Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Південкомбанк"

(в особі уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «Південкомбанк» Остапенко І.В.) пр.-т Червонозоряний, 82, м. Київ, 03138

Відповідач 1: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТ-Україна»

Вул. Шевченка, 15, м. Чернігів

Відповідач 2: Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Грандвіс»

Проспект Перемоги, 127, м. Чернігів, 14038

Предмет спору: про визнання договору про відступлення права вимоги №1 від 25.04.2014 недійсним

Суддя Н.О.Скорик

Представники сторін:

Від позивача: Глушенко М.В. довіреність № 17 від 29.01.2015 головний юрисконсульт Управління юридичного забезпечення банківської діяльності Юридичного департаменту

Від відповідача1: Матяш Н.В. довіреність № б/н від 03.02.2015 представник

Від відповідача 2: Стреж В.А. довіреність № б/н від 09.02.2015 представник

Від відповідача 2: Косенко О.М. довіреність № б/н від 04.02.2015 перший заступник голови правління

Від відповідача 2: Максименко П.М. наказ № 36 від 21.04.11 р., голова правління

Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Остапенко Ірини Вікторівни подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю « ДТ-України» та приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Грандвіс» про визнання договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014 недійсним.

В судовому засіданні 10.02.2015 згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України була оголошена перерва до 19.02.2015 р. до 11 год.30 хв.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається, що спірний договір зі сторони ПАТ «КБ «Південкомбанк» був укладений та підписаний Коваль Іриною Іванівною, яка станом на дату підписання договору обіймала посаду начальника Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк». Права та обов'язки начальника відділення визначені у положенні «Про Чернігівське відділення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» затвердженого протоколом Спостережної ради ПАТ «КБ «Південкомбанк» 18.10.2013 року № 40, відповідно до положень якого, начальник відділення здійснює свою діяльність на підставі цього положення, відповідно до довіреності, виданої банком у порядку, передбаченому статутом банку, та згідно посадовій інструкції, затвердженій Головою Правління банку. В довіреності № 207 від 20.12.2013, виданій головою Правління ПАТ «КБ «Південкомбанк» начальнику Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» Коваль І.І. визначено вичерпний перелік договорів, які довірена особа має право укладати. Серед правочинів вказаних у довіреності, правочини з відступлення права вимоги за кредитним договором взагалі не передбачені. Відповідно до повноважень наданих Коваль І.І. за довіреністю, підписання кредитних договорів, додаткових угод до вказаних договорів здійснюється лише на підставі відповідного рішення кредитного комітету банку. Всі документи, які підписує начальник відділення банку не мають суперечити інтересам ПАТ «КБ «Південкомбанк». Позивач також стверджує, що процедура прийняття рішень Кредитним Комітетом зазначена в Положенні про Кредитний Комітет та Кредитні комісії ПАТ «КБ «Південкомбанк». Відповідно до даного положення, прийняттю рішення Кредитним комітетом передує надання висновків відповідними структурними підрозділами банку. У період з дати укладання кредитного договору до подачі даного позову на розгляд Кредитного Комітету банку не надходила пропозиція від жодного співробітника банку щодо відчуження права вимоги за кредитним договором шляхом укладення договору про відступлення права вимоги, та відповідно Кредитним Комітетом, рішення з приводу зміни умов за наданим ТОВ «ДТ-Україна» кредитом шляхом укладання договору про відступлення права вимоги за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013 не приймалась. Про укладення договору про відступлення права вимоги, Коваль І.І. банк не повідомляла, а інформація про відступлення права вимоги за кредитним договором, ні в операційній системі банку, ні в бухгалтерському обліку банку не відображалась. Посилаючись на вищевказані обставини позивач вказує, що ПАТ «КБ «Південкомбанк» не надавалось Коваль І.І. право на вчинення такого правочину і укладений нею договір в подальшому позивачем не схвалено. В позовній заяві позивач зазначає, що станом на дату подання позовної заяви оригінал кредитного договору обліковується на позабалансовому рахунку та фактично наявний у касі банку. В операційній системі банку обліковується інформація про виданий кредит ТОВ «ДТ-Україна». Позивач також зазначає, що при розгляді справи № 927/1253/14 за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Грандвіс" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про зобов'язання виконати умови, передбачені п.5.5. Договору застави майнових прав на депозитний вклад №123-60С/2 від 30.09.2013р. та звернути стягнення на предмет застави-майнове право на депозит в сумі 292541,69грн. в рахунок виконання простроченого зобов'язання за кредитним договором №12К-60С від 30.09.2013р. та до товариства з обмеженою відповідальністю "ДТ-Україна" про стягнення 279002,97грн., з яких поточна заборгованість за кредитом в сумі 258125,03грн., прострочена заборгованість за кредитом в сумі 17208,33грн., поточна заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 1766,72грн., прострочена заборгованість за відсотками за користування кредитом в сумі 1902,89грн., спірний договір про відступлення права вимоги сторонами не надавався.

Відповідач 1 письмовими поясненнями проти позову заперечив посилаючись на відсутність належних доказів, підтверджуючих викладені у позовній заяві обставин. Зокрема, відповідач 1 посилається на те, що заборгованість за кредитним договором № 12К-60С від 30.09.2013, який є предметом договору відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014, виникла 02.07.2014, а не з 06.06.2014, як зазначено позивачем. При вирішенні спору по справі № 927/1253/14 за результатом розгляду якої господарським судом Чернігівської області прийнято рішення від 24.09.2014 ПрАТ СК «Грандвіс» не вказував про наявність спірного договору про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014, оскільки предмет позову по справі № 927/1253/14 був інший, що не стосується відступлення права вимоги. Крім того, відповідач 1 в своїх поясненнях стверджує, що посилання відповідача на відсутність у своїй операційній системі або в бухгалтерському обліку відображення договору про відступлення права вимоги не можуть вважатися належними доказами недійсності спірного правочину. Зокрема, відповідач зазначає, що станом на 11.07.2014 було припинено діяльність Чернігівського відділення банку, та усіх клієнтів переведено до обслуговування до представництва банку у м. Києві, а всі документи відділення були перевезені. Стосовно ж дій начальника Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» Коваль І.І., то відповідач 1 вважає, що вона діяла в межах своїх повноважень та узгоджувала укладення правочину із керівництвом банку. А посилання позивача на повноваження Кредитного комітету стосовно зміни умов кредитних договорів не стосуються укладення спірного договору відступлення права вимоги. При цьому у довіреності № 207 від 20.12.2013 зазначено, що Коваль І.І. надається право підписувати всі необхідні документи, пов'язані з діяльністю відділення та здійснювати підписання інших документів, пов'язаних з цією довіреністю, банк не зазначив у довіреності, що будь-які дії прямо не передбачені довіреністю, керівник відділення не має права вчиняти. Відповідач 1 стверджує, що договір про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014 відповідає усім вимогам норм чинного законодавства України.

Відповідач 2 письмовими поясненнями та в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що спірний договір про відступлення права вимоги зі сторони ПАТ «КБ «Південкомбанк» був укладений та підписаний Коваль І.І., яка станом на дату підписання договору обіймала посаду начальника Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк». Відповідно до положення «Про Чернігівське відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «Південкомбанк» начальник відділення здійснює свою діяльність на підставі цього положення, відповідно до Довіреності, виданої банком у порядку, передбаченої статутом банку, та згідно посадової інструкції затвердженої Головою Правління банку. Проте позивач обґрунтовує позовні вимоги посилаючись на виключно на довіреність № 207 від 20.12.2013. При цьому відповідач вважає, що за змістом вказаної довіреності банк надав право Коваль І.І. вчиняти юридично значимі дії без обмежень, а отже твердження позивача, стосовно перевищення повноважень начальника Чернігівського відділення банку є безпідставним та необґрунтованим. Крім того, відповідач 2 наголошує, що спірний договір був направлений на реальне настання правових наслідків обумовленим ним, а саме - на погашення отриманого відповідачем 1 кредиту.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

Встановив:

30.09.2013р. між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (Кредитор) та ТОВ "ДТ-Україна" (Позичальник) укладено кредитний договір №12К-60С (далі -Кредитний договір), відповідно до умов якого, Банк надає Позичальнику ТОВ "ДТ-Україна" кредит в сумі 413000,00грн. для придбання транспортного засобу TOYOTA Land Cruiser 200 4,5D з кінцевою датою повернення - 29.09.2015р.

30.09.2013р. між ПАТ "КБ "Південкомбанк" та ПрАТ СК "Грандвіс" укладено договір № 123Д-60Ю банківського вкладу "Страховий" (далі - Договір банківського вкладу "Страховий").

Для забезпечення виконання зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами за кредитним договором, 30.09.2014р. між ПАТ "КБ "Південкомбанк" (Заставодержатель) та ПрАТ СК "Грандвіс" (Заставодавець) укладено договір застави майнових прав на депозитний вклад, що розміщений на підставі договору банківського вкладу «Страховий» №123-60С/2 від 30.09.2014 (далі -Договір застави).

25 квітня 2014 року між публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Південкомбанк» (первісний кредитор) в особі Начальника Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» Коваль Ірини Іванівни, що діє на підставі довіреності від 20.12.2013 № 207, приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Грандвіс» (новий кредитор) в особі Голови Правління Максименка Павла Миколайовича та товариством з обмеженою відповідальністю «ДТ -Україна» (боржник) в особі керівника Остапенко Олени Миколаївни підписано договір про відступлення права вимоги № 1 (далі - договір про відступлення права вимоги).

Відповідно до умов договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає новому кредитору, а новий кредитор приймає право вимоги, що належить первісному кредитору до боржника, і стає кредитором за кредитним договором № 12К-60С від 30 вересня 2013 р., укладеним між первісним кредитором та боржником, а боржник не заперечує проти цього. Новий кредитор передає первісному кредитору, а первісний кредитор приймає предмет застави, що складається з майнових прав на депозитний вклад, що розміщений на рахунку № 26526027925006 відкритому у Чернігівському відділенні ПАТ «КБ «Південкомбанк» відповідно договору № 123Д-60Ю банківського вкладу «Страховий» та відповідно до договору застави майнових прав на депозитний вклад № 123-60С/2 від 30.09.2013, що забезпечує вимоги первісного кредитора, що витікають з кредитного договору № 12К-60С від 30 вересня 2013 р. між первісним кредитором та боржником. До нового кредитора переходить право вимоги в повному обсязі та на умовах, що існуватимуть на момент настання відкладальної обставини ( п. 1.1., 1.2., 1.3. договору про відступлення права вимоги).

Відповідно п. 2.1 договору про відступлення права вимоги, права та обов'язки сторін за цим договором набувають чинності лише після настання відкладальної обставини. До настання відкладальної умови жодна із сторін не має права вимагати від іншої виконання обов'язків за даним договором.

Згідно з п. 2.2. договору про відступлення права вимоги, відкладальна обставина за даним договором вважається такою, що настала, за наявності хоча б однієї з наступних умов: а) дострокова, порівняно зі строком повернення депозиту, вимога нового кредитора до первісного кредитора про повернення вкладу або його частини або дострокова вимога про виконання інших зобов'язань, які випливають з депозитного договору, вказаного в п. 1.2. цього договору, який укладений між новим кредитором та первісним кредитором. В такому випадку факт настання відкладальної обставини підтверджує письмова заява нового кредитора до первісного з вимогою про розірвання депозитного вкладу, зазначеного в п. 1.2. цього договору які випливають з вказаного депозитного вкладу. б) прострочення боржником виконання хоча б одного грошового зобов'язання, яке випливає з кредитного договору № 12К-60С від 30 вересня 2013 р., укладеного між первісним кредитором та боржником або настання подій передбачених пунктом 3.2.8 цього кредитного договору. В такому випадку факт настання відкладальної обставини підтверджує виписка банку про виникнення простроченої заборгованості по кредитному договору або повідомлення про настання подій передбачених пунктом 3.2.8 цього кредитного договору, у т.ч. по заяві позичальника про неможливість подальшого виконання умов даного кредитного договору, які первісний кредитор надсилає новому кредитору, або може бути отримана новим кредитором від боржника.

Як вбачається з п. 5.1. договору про відступлення права вимоги, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скраплення печатками і діє до закінчення терміну дії кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 ЦК України).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 215, 216 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

За приписами ст. 207 Цивільного кодексу України (в редакції дійсній на момент укладення договору про відступлення права вимоги), правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Функції, права та обов'язки виробничих структурних підрозділів або функціональних структурних підрозділів апарату управління згідно із ст. 64 Господарського кодексу України визначаються положеннями, які затверджуються в порядку, визначеному статутом підприємства або іншими установчими документами. Філії та представництва не є юридичними особами, а їх керівники призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої довіреності (пункти 3, 4 ст. 95 ЦКУ).

Як вбачається з положення про Чернігівське відділення Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк», затвердженого протоколом Спостережної ради від 18.10.2013 № 40, начальник відділення здійснює свою діяльність на підставі цього Положення, відповідно до довіреності, виданої банком у порядку, передбаченому Статутом банку, та згідно посадовій інструкції, затвердженій Головою Правління банку (п. 4.3 положення).

Від імені публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Південкомбанк» договір про відступлення права вимоги підписано начальником Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» Коваль Іриною Іванівною, яка діяла на підставі довіреності від 20.12.2013 № 207.

Проаналізувавши зміст вказаної довіреності судом встановлено, що для здійснення представницьких функцій Коваль І.І. надається право підписувати всі необхідні документи, пов'язані з діяльністю відділення, в тому числі документи, пов'язані із здійсненням відділенням банківських операцій, при цьому в довіреності зазначено «а саме» і наведений вичерпний перелік договорів, які довірена особа має право укладати та підписувати як представник банку, в тому числі як пов'язаних із здійсненням відділенням банківських операцій, так і не пов'язаних такою діяльністю (договір поставки, підряду). Укладення договорів про відступлення права вимоги, в тому числі за кредитними договорами, довіреністю № 207 від 20.12.2013 не передбачено. Отже, довіреністю № 207 від 20.12.2013 не було надано начальнику Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» Коваль Ірині Іванівні права на укладання договорів про відступлення права вимоги.

Посадова інструкція начальника Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк», що вбачається з аналізу її тексту, та як документ, регулюючий трудові відносини, без уповноваження за довіреністю, статутними документами та іншими актами цивільного законодавства не надає права начальнику Чернігівського відділення ПАТ «КБ «Південкомбанк» укладання договорів в тому числі про відступлення права вимоги.

Згідно зі ст.. 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Докази наступного схвалення ПАТ «КБ «Південкомбанк» спірного договору про відступлення права вимоги сторонами не надано. В позовній заяві зазначається, що укладений Коваль І.І. договір Банком схвалений не був. До матеріалів справи не надано та, зокрема, відповідачами не доведено, що особа (позивач), яку представляв неуповноважений представник, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як зазначено у п.п. 1, 2, 7 постанови пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.

Згідно ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В договорі про відступлення права вимоги № 1 від 25.04.2014 чітко не визначено суму дійсних вимог, яка реально існує (боргу, процентів або інших нарахувань), договір укладено з відкладальним обставинами. Умовами договору визначено що на момент укладення цього договору невідомо, настане відкладальна обставина чи ні.

Предметом договору уступки права вимоги повинна бути передача права дійсної вимоги, яка реально існує на момент укладення договору та повинна бути чітко визначена в договорі (сума боргу, процентів, тощо). Така невизначеність не виключає в подальшому можливість виникнення спорів між кредиторами (первісним та новим) з приводу визначення сум дійсних вимог та не забезпечує реалізацію обов'язку боржника, при його повідомленні про заміну кредитора, проведення виконання новому кредитору.

Отже, матеріалами справи спростовуються заперечення проти позову відповідача 1 та відповідача 2 .

Виходячи з обставин справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі - договір № 1 про відступлення права вимоги від 25.04.2014 має бути визнано недійсним.

Керуючись ст.. 95, 203, 207, 215, 216, 241, 513, 514, 516 Цивільного кодексу України, ст. 33, 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 1 від 25 квітня 2014 року, укладений між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПІВДЕНКОМБАНК» в особі начальника Чернігівського відділення Коваль Іриною Іванівною, ПРИВАТНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ГРАНДВІС» ТА ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДТ- УКРАЇНА».

Повне рішення складено 02.03.2015.

Суддя Н.О. Скорик