Ухвала суду № 42909162, 24.02.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.02.2015 р. Справа№ 914/4393/14

за позовом: до відповідача: ОСОБА_1, м.Дніпропетровськ Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів", с.Розвадів Миколаївського району Львівської області третя особа - 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Таврійська будівельна компанія", м.Херсонтретя особа - 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль", м. Київ про: визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів" від 12 лютого 2014 року.

Суддя Кітаєва С.Б.

Представники:

від позивача: ОСОБА_3 - представник (довіреність в матеріалах справи)

від відповідача: Сабат Р.Г - представник (довіреність в матеріалах справи)

від третьої особи - 1:не з'явився

від третьої особи - 2:Луцик М.Б. - представник (довіреність в матеріалах справи)

Права та обов'язки згідно ст. ст. 20, 22 ГПК України суд роз'яснив позивачу. Заяви про відвід судді не надходили. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Суть спору: ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Львівської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТБК-Львів" про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ "ТБК-Львів", оформлених протоколом №10 від 12 лютого 2014 року.

Ухвалою суду від 15.12.2014р. за даним позовом порушено провадження справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 21.01.2015р. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі на стороні відповідача в статусі третьої особи-1 без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Таврійська будівельна компанія» (73011, м.Херсон, вул.Адмірала Макарова, б.203; код ЄДРПОУ 32702078). Вимоги до сторін та залученої до участі у справі третьої особи по підготовці справи до розгляду в судовому засіданні висвітлені в ухвалі.

Ухвалою суду від 21.01.2015р. з ініціативи суду залучено до участі у справі на стороні відповідача в статусі третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" (01011, м.Київ, вул.Лєскова, буд.9) та відкладено розгляд справи на 04.02.2015р.

Ухвалою суду від 04.02.2015р. розгляд справи відкладено на 12.02.2015р. Цією ж ухвалою зобов»язано позивача прибути в судове засідання 12.02.2015 року та надати суду документи із вільними взірцями підписів на документах, з метою призначення судової експертизи.

Документи, які поступили до справи від сторін та третіх осіб в порядку їх надходження пройшли реєстрацію в автоматизованій системі документообігу господарського суду Львівської області.

Так, за вх.№5586/15 в господарському суді 11.02.2015 року зареєстровано поступлення до справи від третьої особи-2 без самостійних вимог на предмет спору (ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») письмових (вих.№140-7-0-74 від 09 лютого 2015р.) пояснень на позовну заяву про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» від 12.02.2014 року, з підстав наведених у яких просить відмовити у задоволенні позову. До зазначених письмових пояснень третьою особою долучено копії документів, серед яких, зокрема копія протоколу №9 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі ТОВ «ТБК-Львів») від 21 січня 2014 року та копія протоколу №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі ТОВ «ТБК-Львів» від 12 лютого 2014 року.

У письмових поясненнях Банк серед іншого стверджує, що Протоколом №10 загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» від 12.02.2014 року, затверджено укладений з АТ «Райффайзен Банк Аваль» договір поруки №12/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. щодо фінансової поруки по зобов»язаннях ПАТ «ТБК» перед Банком по кредитному договору №010/Р2-01-03-3-0/003 від 10.02.2014р. та звертає увагу на те, що підпис ОСОБА_1, зокрема на оспорюваному протоколі №10 від 12.02.2014р., який є у Банку, зовсім інший ніж на протоколі загальних зборів учасників ТОВ «ТБК-Львів» №10 від 12.02.2014р., який залучено позивачем в якості доказу до позовної заяви.

З тих же мотивів, у клопотанні вих.№140-7-0-75 від 10 лютого 2015 року (вх.№624/15 від 11.02.2015р.) Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача) просить суд призначити судову почеркознавчу експертизу у справі №914/4393/14, проведення якої доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз, що знаходиться за адресою м.Одеса, вул.Ланжеронська,21, та поставити на вирішення експерта питання: « чи підписано протокол загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» від 12.02.2014 року №10 від імені Голови зборів - ОСОБА_1, чи іншою особою».

В судове засідання 12.02.2015 року позивач ( ОСОБА_1.) та уповноважений представник позивача з'явилися. В даному судовому засіданні позивач, його представник проти призначення судової почеркознавчої експертизи заперечень не висловили.

Стороною позивача у судовому засіданні подано клопотання (в подальшому зареєстроване в канцелярії суду за вх.№5989/15) на виконання вимог ухвали суду, про долучення до матеріалів письмових документів з вільними зразками підпису ОСОБА_1 з метою проведення почеркознавчої експертизи підпису ОСОБА_1 на протоколі № 10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК - Львів» від 12.02.2014р. (т.1, а.с.201 - клопотання ; т.1 , а.с. - 203-221).

До матеріалів справи (в додаток до клопотання вх.№5989/15) позивачем подано також оригінал наявного у нього протоколу №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК - Львів» від 12.02.2014р. (т.1, а.с. - 202).

В судовому засіданні 12.02.2015 року позивачу (ОСОБА_1.), суд, перед приєднанням вільних зразків підписів ОСОБА_1 на поданих ним до матеріалів справи документах, пред»явив їх ОСОБА_1 (особі, яка підлягає ідентифікації). ОСОБА_1 підтвердив, що підписи у поданих документах (т.1, а.с. - 203-221) ним виконано особисто.

В судовому засіданні, з метою надання відповідних матеріалів для дослідження судовому експерту,судом в присутності представників сторін та третьої особи-2 на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відібрано безпосередньо у позивача - ОСОБА_1, експериментальні зразки підпису (стоячи, сидячи, у незручній обстановці) у відповідності до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998р. (редакції наказу Міністерства юстиції України 1950/5 від 26.12.2012р.) та зареєстрованого у цьому ж Міністерстві за №1/22533 від 02.01.2013р. (т.1, а.с. - 228-236).

З підстав, зазначених в ухвалі суду від 12.02.2015 року, зокрема враховуючи, що є необхідним витребувати оригінали документів від третьої особи-2, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (а саме, наявний у Банку оригінал протоколу №10 від 12 лютого 2014 року загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі ТОВ «ТБК-Львів»), а також для надання можливості іншим учасникам судового процесу підготувати питання, які на їх думку доцільно поставити на вирішення перед експертом, надати їм можливість запропонувати установу, якій доручити проведення судової експертизи, визначитись стосовно оплати витрат за проведення судової експертизи, суд відклав розгляд справи на 24.02.2012 року, продовживши за поданим позивачем клопотанням строки розгляду справи на 15 днів з 13.02.2015 року.

Супровідним листом вих.№140-7-0-85 від 16 лютого 2015 року (який поступив до суду 23.02.2015р. і зареєстрований за вх.№7655/15) на виконання ухвали суду від 12.02.2015 року у справі №9014/4393/14 Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» надано оригінали протоколів загальних зборів учасників ТзОВ «ТБК-Львів» №9 від 21.01.2014р. та №10 від 12.02.2014 р., які судом приєднано до матеріалів справи (лист - т.2, а.с. -9; протокол №9 від 21 січня 2014р. - т.2, а.с.10; протокол №10 від 12 лютого 2014 р. - т.2, а.с. 11).

Слід зазначити, що відповідач у письмових вих.№17 від 28.01.15р. поясненнях по справі (вх.№3003/15 від 28.01.15р.; т.1,а.с. 145-146) пояснив, що у серпні 2014 року Позивач, як учасник товариства, під час ознайомлення з його справами, побачив протокол загальних зборів учасників ТзОВ «ТБК-Львів» №10 від 12 лютого 2014 року та вилучив його у відповідача, а тому надати суду оригінал зазначеного протоколу відповідач не має можливості. Ствердив, що встановити обставини підписання цього протоколу саме ОСОБА_1, на цей час неможливо, у зв»язку із звільненням відповідних працівників підприємства, які займалися цим питанням і встановити обставини його підписання цим учасником, або іншою особою, неможливо.

24.02.2015р. за вх.7851/15 в суді зареєстровано подані позивачем письмові пояснення по справі №914/4393/14, з підстав наведених у яких позивач висловлює думку про недоцільність проведення судової експертизи мотивуючи тим, що загальні збори відповідача, на яких начебто були прийняті спірні рішення взагалі не скликалися і не проводилися у порядку, передбаченому корпоративним законодавством та статутом відповідача, а процедура опитування була проведена у порушення правил, передбачених п.11.7 статуту відповідача, а відтак на думку позивача встановлення факту підписання позивачем спірного протоколу ніяким чином не впливає на факт його недійсності. Крім того, при прийнятті рішення судом про проведення такої експертизи, позивач заперечує проти проведення такої експертизи у Одеському науково-дослідному інституті судових експертиз, вважає, що експертиза має бути призначена у відповідності до п.1.16 «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень», затвердженою Наказом Міністерства юстиції України від 08.01.1998 року за №53/5 за відповідною зоною регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, а саме - у Львівському науково-дослідному інституті судових експертиз. Щодо можливості сплати вартості експертизи, вважає, що враховуючи заперечення позивача проти її проведення та позицію позивача щодо недоцільності проведення експертизи, вартість експертизи має бути сплачена Банком.

У письмових вих.№140-7-0-84 від 16 лютого 2015 року поясненнях (вх.№6501/15 від 16.02.2015р.) ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» наводить мотиви, в силу яких просить все-таки доручити проведення судової експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

У судовому засіданні 24.02.2015 року, яке відбулось за участю представників сторін та третьої особи-2 на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору , позивач і третя особа-2 підтримали свої позиції, викладені у поясненнях.

Відповідно до ст.ст.41,42 Господарського процесуального кодексу України, для роз»яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведення досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам.

Як вбачається із позовної заяви, обґрунтовуючи підстави визнання недійсним рішень загальних зборів ТОВ «ТБК-Львів» від 12 лютого 2014 року, оформлених протоколом №10, позивач вказує , що на зборах 12.02.2014 року участі він не брав, протокол №10 не підписував та про зазначені в ньому обставини дізнався випадково. При цьому позивач зазначає, що збори не скликались і не проводились у порядку, передбаченому законодавством та статутом відповідача; процедура опитування була проведена у порушення правил, передбачених п.11.7 статуту відповідача. Посилаючись на Постанову Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 року, зокрема, наголошує, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв»язку із прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення.

Досліджуючи обставини даної справи, суд врахував, що згідно абз.3 п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.10.2008 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути : - порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; -позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; - порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Водночас, згідно п.18 цієї ж постанови, при розгляді справ судам слід враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів господарського товариства, є підставою для визнання недійсними прийнятих на них рішень. Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв»язку із прямою вказівкою закону є, зокрема, прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення ( статті 41,42,59,60 Закону про господарські товариства). При вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв»язку із іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову ( п.19 Постанови).

Поряд з цим, відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Ці дані встановлюються, зокрема, такими засобами як письмові і речові докази, висновки судових експертів.

Суд враховує, що відповідно до ст.ст.42,43 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Як роз»яснино в п.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року №6 «Про судове рішення», відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог ст.42 ГПК щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Слід зазначити, що викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення є підставою для скасування судового рішення.

Як встановлено, у матеріалах справи є два оригінальні примірники протоколу №10 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі-ТБК-Львів») від 12 лютого 2014 року, які надані до справи позивачем і третьою особою- 2 (Банком), з яких візуально вбачається відмінність у підписах в графі «Голова зборів» ОСОБА_1. Однак, висновки з цього питання повинні зробити експерти, які володіють спеціальними знаннями.

Із врахуванням викладеного, матеріалів наявних у справі, приймаючи до уваги предмет та підстави позову, наявність у матеріалах справи двох оригінальних протоколів зборів ТзОВ ТБК-Львів» №10 від 12 лютого 2014 року, виходячи з того, що при розгляді справи виникла необхідність встановлення чи ОСОБА_1 підписував протоколи №10 від 12 лютого 2014 року, зважаючи, що лише доводи позивача та подані ним докази ( як і будь-якого іншого учасника судового процесу) не можуть бути покладені в основу судового рішення, - суд прийшов до висновку призначити у даній справі судову почеркознавчу експертизу.

Належність суддів, як при прийнятті рішень, так і протягом усього процесу з»ясування істити по кожній справі, гарантується Конституцією України, ст.124 якої встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів (суддів), а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається. Згідно із ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя не залежні і підкоряються лише закону. Ухвалюючи рішення по справі, суддя діє згідно із законом та внутрішнім переконанням. Тобто, при здійсненні правосуддя суддя має самостійно вирішувати питання призначення судової експертизи, кому доручити проведення експертизи та які запитання ставити на роз»яснення експертів, на кого покласти витрати на проведення експертизи, оскільки лише він оцінює силу та переконливість доказів (у тому числі й експертних висновків) та несе відповідальність за обгрунтованість ухваленого рішення.

У п.8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» зазначено, що визначаючись з експертною установою, яка проводитиме судову експертизу, господарський суд має враховувати положення пункту 1.5 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (наказом МЮУ від 08.10.98 №53/5 (у редакції наказу МЮУ від 30.12.2004 №144/5), згідно з якими експертизи проводяться, як правило, за зонами регіонального обслуговування, і цим же пунктом передбачено, що за наявності обставин, які зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, зазначивши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи. З урахуванням наведеного, а також припису пункту 3 частини другої статті 86 ГПК, у разі призначення господарським судом судової експертизи не за зоною регіонального обслуговування мотиви такого призначення мають бути зазначені в ухвалі про призначення експертизи.

Відповідно до положень ст.33 ГПК України, обов»язок доведення певної обставини або факту, покладено саме на ту особу, яка на цей факт або обставину посилається.

Суд не дійшов висновку, що доводи Банку про необхідність доручення проведення судової експертизи Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз є переконливими та доведеними в порядку ст.33 ГПК України і такими, що свідчать про неможливість чи недоцільність проведення експертизи за зоною обслуговування, окрім того суд, призначаючи судову експертизу, попереджує експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивих висновків або відмову експерта від виконання покладених на нього обов»язків, відтак клопотання Банку (вх.№624/15 від 11.02.2015 р.) задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч.2 ст.41 ГПК України учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз»яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст.18 ГПК України до складу часників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.44 ГПК України суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, входять до складу судових витрат. Відповідно ж до ст.49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, зокрема, пов»язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, а також - звернення з позовом ОСОБА_1, суд вбачає за доцільне покласти витрати за проведення експертизи на позивача.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Із врахуванням вищенаведеного та керуючись ст..ст.41,79,86 ГПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

1. Призначити у справі №914/4393/14 судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (79024, м.Львів, вул.Липинського,54).

2. Оплату витрат на проведення судової почеркознавчої експертизи покласти на позивача - ОСОБА_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1; ІПН НОМЕР_1).

3. Попередити експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов»язків. Особа чи особи, які безпосередньо проводитимуть судову експертизу, користуються правами і несуть обов»язки, зазначені у ст.31 ГПК України, разом з тим, несуть відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.

4. На вирішення експерта поставити наступні питання :

а) чи виконаний підпис на Протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі ТОВ «ТБК Львів»), т.1, а.с. - 202, в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» ОСОБА_1, чи іншою особою;

б) чи виконаний підпис на Протоколі загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБК-Львів» (надалі ТОВ «ТБК Львів»), т.2, а.с. 11, в розділі протоколу «підписи», в графі «Голова зборів» ОСОБА_1, чи іншою особою .

5.Якщо експерт, під час проведення даної експертизи виявить факти, що мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання, він може включити до висновку свої міркування про ці обставини.

6. Зобов»язати: учасників судового процесу на вимогу експерта представляти всі необхідні доказові матеріали та вчиняти інші дії з метою повного, об»єктивного та всебічного дослідження обставин справи.

7. Зобов»язати позивача - ОСОБА_1 оплатити вартість експертизи у строки, встановлені експертною установою у рахунку, скерованому до оплати позивачу, докази чого подати до справи.

8.Провадження у справі №914/4393/14 зупинити, у зв»язку із призначенням судової почеркознавчої експертизи.

9. Ухвалу про зупинення провадження у справі направити сторонам та третім особам.

10. Справу №914/4393/14 скерувати до Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз (вул.Липинського, 54, м.Львів) для виконання ухвали.

11. Про поновлення провадження у справі сторони, треті особи будуть повідомлені ухвалою суду.

Суддя Кітаєва С.Б.