Ухвала суду № 42908915, 26.02.2015, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

У Х В А Л А

26 лютого 2015 р. Справа № 902/14/14

Господарський суд Вінницької області у складі судді Банаська О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області № 2-19/43 від 10.02.2015 р. про зміну способу виконання рішення суду від 30.01.2014 р. у справі

за позовом: Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, смт.Семенівка, Семенівський район, Полтавська область

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямі-Лімітед", смт.Турбів, Вінницька область

про повернення майна переданого на зберігання вартістю 312 000 грн.

За участю секретаря судового засідання Миколюк М.Г.

Представники сторін в засідання суду не з'явились

ВСТАНОВИВ :

08.01.2014 року до господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Семенівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямі Лімітед" про повернення майна (автомобіль вантажний сміттєвоз КО-433-01) вартістю 312 000,00 грн в зв'язку з невиконанням відповідачем вимог договору відповідального зберігання № 1 від 19.11.2012 року.

Ухвалою від 08.01.2014 року порушено провадження у справі № 902/14/14 з призначенням судового засідання на 30.01.2014 року.

Рішенням суду від 30.01.2014 р. позовні вимоги Семенівської селищної ради задоволено повністю.

11.02.2014 р. на виконання вказаного рішення видано накази, які надіслані стягувачу (позивачу справі) рекомендованим листом.

12.02.2015 р. до суду надійшла заява Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області № 2-19/43 від 10.02.2015 р. про зміну способу виконання рішення суду від 30.01.2014 р. у справі № 902/14/14.

Ухвалою суду від 16.02.2015 р. вказану заяву призначено судом до розгляду на 26.02.2015 р.

В засідання суду представники сторін не з'явились. Причини неявки суду не відомі. Про час та день розгляду справи їх було повідомлено завчасно та належним чином - ухвалою суду від 16.02.2015 р., надіслання якої стверджується реєстром відправки поштової кореспонденції суду.

При цьому суд звертає увагу на п.4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п.11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Також суд зазначає, що відповідно до пункту 2.6.15 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 р. № 28 (з подальшими змінами) на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправлення, підпис працівника, який її здійснив, та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Як наголошується в п.19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

На першому примірнику ухвал, які наявні в справі, є штамп суду з відміткою про відправку документа. Дана відмітка оформлена відповідно до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України наведених вище, а тому суд дійшов висновку, що вони є підтвердженням належного надсилання копії процесуального документа сторонам.

При цьому суд констатує, що відповідачем не подано клопотання, заяви, телеграми, в тому рахунку і щодо перенесення розгляду справи, її відкладення чи неможливості забезпечити участь в судовому засіданні свого представника.

Враховуючи викладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останніх в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

При цьому суд враховує, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 р. № 475/97 - ВР), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст.ст.38, 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.

Проте, сторони своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористалися, а тому, беручи до уваги приписи ч.1 ст.69 ГПК України щодо строків вирішення спору та той факт, що неявка в засідання суду останніх, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, відповідно до приписів ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

За відсутності сторін справа розглядається без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши в судовому засіданні заяву Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області № 2-19/43 від 10.02.2015 р. про зміну способу виконання рішення суду від 30.01.2014 р. у справі № 902/14/14 та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Заява про зміну способу виконання рішення суду мотивована неможливістю його виконання в натурі у зв'язку із відсутністю у боржника майна, яке підлягає передачі стягувачу (позивачу по справі), що слугувало підставою для винесення державним виконавцем постанови від 22.01.2015 р. про повернення виконавчого документа в зв'язку з відсутністю майна (автомобіля вантажного сміттєвоза КО-433-01) та самого боржника (відповідача у справі) за вказаною в виконавчому документі адресою.

В зв'язку з неможливістю виконання рішення в натурі позивач просить змінити спосіб виконання рішення шляхом стягнення з відповідача грошової суми в розмірі 312000,00 грн. - вартості витребуваного майна (автомобіля вантажного сміттєвоза КО-433-01).

Як вбачається із матеріалів справи та заяви № 2-19/43 від 10.02.2015 р. позивач заявами № 2-19/333 та № 2-19/334 від 11.09.2014 р. повторно звернувся до відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції про примусове виконання наказів господарського суду Вінницької області від 11.02.2014 р., виданих на виконання рішення господарського суду Вінницької області від 30.01.2014 р. про зобов'язання відповідача повернути позивачу автомобіль вантажний сміттєвоз КО-433-01 з заднім завантаженням відходів в кількості 1 одиниця загальною вартістю 312 000,00 грн.

Із витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, наданих позивачем до заяви, слідує, що державним виконавцем відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області Копитко Ю.Ю. відкрито виконавче провадження щодо виконання наказу суду від 11.02.2014 р. про зобов'язання відповідача щодо передачі вказаного майна стягувачу (позивачу по справі).

В подальшому, 22.01.2015 р. державним виконавцем відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області Копитко Ю.Ю. винесено постанову про повернення стягувачу (позивачу по справі) виконавчого документа (наказу суду від 11.02.2014 р. по справі № 902/14/14) на підставі п. 5 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" так як майно вказане у виконавчому документі (наказі суду від 11.02.2014 р. по справі № 902/14/14) відсутнє за адресою вказаною в ньому.

Також із вказаного витягу вбачається, що в результаті вчинених державним виконавцем дій встановлено наявність у боржника майна, яке відмінне від того відносно якого прийнято рішення у даній справі, а саме виявлено автомобіль вантажний УАЗ 3303, 1990 року випуску.

Беручи до уваги встановлені обставини суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Стаття 36 Закону України "Про виконавче провадження" також передбачає можливість відстрочки або розстрочки виконання, встановлення чи зміни способу і порядку виконання рішення.

В пункті 7.1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Звернення стягнення на кошти за відсутності у боржника майна здійснюється у випадку, коли стягувачу присуджено майно, визначене родовими ознаками. За відсутності індивідуально визначеного майна, присудженого позивачу (за результатами розгляду віндикаційного позову), зміна способу виконання рішення шляхом звернення на кошти неможлива, оскільки в такому разі захист порушеного права власника майна повинен здійснюватися шляхом подання позову про стягнення збитків у вигляді вартості майна та доходів, які власник міг би одержати за весь час володіння таким майном.

Варто зауважити, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом (п.7.2 вищезазначеної постанови).

За відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі, засвідченої державним виконавцем (наприклад, його постановою про повернення виконавчого документа з підстави відсутності майна), господарський суд може змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна. При цьому господарський суд повинен виходити з вартості майна, визначеної ним у рішенні про його передачу (повернення) на чому наголошено в пункті 7.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України".

Як вбачається із змісту рішення у справі № 902/14/14 від 30.01.2014 р. та документів наявних у справі вартість майна, яке слід передати відповідачем позову, а саме: автомобіля вантажного - сміттєвоза КО-433-01 з заднім завантаженням відходів в кількості 1 одиниця складає 312 000 грн 00 коп.

Оцінюючи характеристики майна відносно якого прийнято судове рішення суд прийшов до висновку, що останнє за відсутності державного номера, номера шасі, кольору кузова являється майном визначеним родовими ознаками - марка і модель автомобіля.

Беручи до уваги викладене вище та враховуючи неможливість виконання судового рішення від 30.01.2014 р. по справі № 902/14/14 у спосіб визначений судом (зобов'язати ТОВ "Ямі Лімітед" повернути Семенівській селищній раді автомобіль вантажний (сміттєвоз КО-433-01 з заднім завантаженням відходів) в кількості 1 одиниці загальною вартістю 312 000 грн. 00 коп.), судом задовольняється заява позивача щодо зміни способу виконання рішення суду від 30.01.2014 р. в частині зобов'язання відповідача передати позивачу визначене майно шляхом стягнення з ТОВ "Ямі Лімітетд" на користь Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області вартості присудженого автомобіля в розмірі 312000,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення заяви позивача суд також враховує, що матеріали справи не містять доказів визнання недійсною постанови про повернення виконавчого документа від 22.01.2015 р.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 87, 115, 121 ГПК України, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області № 2-19/43 від 10.02.2015 р. про зміну способу виконання рішення суду від 30.01.2014 р. у справі № 902/14/14 задовольнити повністю.

2. Змінити спосіб виконання рішення суду від 30.01.2014 р. по наказу суду від 11.02.2014 р. із зобов'язання відповідача передати позивачу автомобіль вантажний (сміттєвоз КО-433-01 з заднім завантаженням відходів) в кількості 1 одиниці на стягнення з відповідача на користь позивача 312 000,00 грн. вартості присудженого та непереданого автомобіля вантажного.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ямі Лімітед", вул.Миру, 147, смт. Турбів, Вінницька область, 22513 (ідентифікаційний код - 23103566) на користь Семенівської селищної ради Семенівського району Полтавської області, вул.Леніна, 44а. смт.Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200 (ідентифікаційний код - 22538295) 312 000,00 грн. вартості непереданого автомобіля вантажного (сміттєвоз КО-433-01 з заднім завантаженням відходів) в кількості 1 одиниця.

4. Видати наказ.

5. Ухвалу надіслати сторонам у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Суддя Банасько О.О.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи.

2 - позивачу - вул.Леніна, 44а, смт.Семенівка, Семенівський район, Полтавська область, 38200.

3 - відповідачу - вул.Миру, 147,смт.Турбів, Вінницька область, 22513.