Ухвала суду № 42908765, 02.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 876/9814/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

при секретарі судового засідання: Керод Х.І.

з участю представника відповідача: Заброцької О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Перемишлянитеплоенерго» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А:

24.04.2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування податкового повідомлення-рішення від 27.03.2013 року №0000181500.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ним своєчасно сплачені самостійно задекларовані зобов'язання, однак податковий орган сплачені суми коштів зарахував не у відповідності до визначеного позивачем у платіжних дорученнях призначення, через що застосовані штрафні санкції у визначених в податковому повідомленні-рішенні сумах є необґрунтованими.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення - рішення Перемишлянського відділення Золочівської міжрайонної Державної податкової інспекції від 27.03.2013 року №0000181500.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що позивач має тривалий борг перед бюджетами, який погашається по мірі надходження коштів із зарахуванням їх відповідно до п.87.9 ст.87 Податкового кодексу України в порядку черговості виникнення такого боргу незалежно від напрямку сплати, визначеного платником податків. Борг у КП «Перемишлянитеплоенерго» довготривалий, оскільки 01.10.2001 року винесена і вручена позивачеві податкова вимога.

Ухвалою суду про процесуальне правонаступництво замінено відповідача Золочівської міжрайонної державної податкової інспекції Львівської області Державної податкової служби на його правонаступника Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

У ході апеляційного розгляду представник відповідача Заброцька О.М. надала пояснення та просить задовольнити апеляційну скаргу.

Інші особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом при проведенні перевірки КП «Перемишлянитеплоенерго» не з'ясовано належним чином, а в судовому засіданні не доведено, наявності у КП «Перемишлянитеплоенерго» податкового боргу на момент внесення ним платежів по сплаті ПДВ в досліджуваний період. Як наслідок, зарахування цих платежів в рахунок погашення податкового боргу в порядку ч. 9 ст. 87 ПК України є неправомірним.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Перемишлянським відділенням Золочівської МДПІ проведена невиїзна документальна перевірка платника податку на додану вартість КП «Перемишлянитеплоенерго» на предмет своєчасності сплати податку на додану вартість за період лютий, березень 2012 року, про що складено Акт від 27.03.2012 року № 000026/13-24-15/22368249.

На підставі вказаного Акту прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000181500, яким за затримку сплати податку на додану вартість застосовано штрафні санкції у розмірі 28669,94 грн., що становить 20 % від податкового боргу.

Підставою прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень є викладені у вказаному Акті перевірки висновки про порушення позивачем п. 57.1 ст. 57 розділу ІІ Податкового кодексу України, що полягає у несвоєчасній сплаті сум самостійно визначених позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Відповідно до акта перевірки від 27.03.2012 року № 000026/13-24-15/22368249, перевіркою охоплено період лютий, березень 2012 року.

Згідно платіжних доручень від 16.03.2012 року № 840 та від 28.03.2012 року № 877 КП «Перемишлянитеплоенерго» сплачено по наведених у розрахунках деклараціях за лютий 2012 року суми ПДВ у повному обсязі в розмірі 145 218 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 20.04.2012 року № 929, від 26.04.2012 року № 944, від 27.04.2013 року № 945, від 28.04.2013 року № 947 КП «Перемишлянитеплоенерго» сплачено ПДВ згідно декларації за березень 2012 року у повному обсязі в розмірі 234187 грн.

Таким чином, самостійно узгоджені податкові зобов'язання за перевірений відповідачем період були погашені КП «Перемишлянитеплоенерго» вчасно та в повному обсязі.

В обґрунтування правомірності свого рішення податковий орган покликається на наявність у позивача податкового боргу на момент внесення позивачем платежів за деклараціями лютого, березня 2012 року, і, як наслідок - зарахування цих платежів в рахунок погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з думкою суду першої інстанції, що відповідачем не доведено наявності податкового боргу у КП «Перемишлянитеплоенерго» та зазначає, що в судовому засіданні представник відповідача не зміг вказати дату та підставу виникнення податкового боргу платника податків КП «Перемишлянитеплоенерго», будь-яких доказів вжиття заходів до стягнення такого боргу також не надано.

У судовому засіданні представником позивача приведено дані про самостійне визначення та сплату податкових зобов'язань КП «Перемишлянитеплоенерго» за період з січня 2008 року по січень 2012 року, згідно яких податковий борг КП «Перемишлянитеплоенерго» перед бюджетами відсутній.

Суд зазначає, що представником відповідача не оспорювався факт сплати податкових зобов'язань за відповідні періоди, доказів зворотного суду не представлено.

Таким чином, щонайменше за 1095 днів до періоду, що перевірявся податковим органом, тобто в межах строків стягнення податкового боргу, у платника податку був відсутній такий борг, у зв'язку з чим зарахування платежів в порядку п. 9 ст. 87 Податкового Кодексу України в рахунок погашення податкового боргу, наявність якого не доведена, є неправомірним.

Згідно п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно п. 7.7 ст. 7 цього ж Закону України, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Згідно п.п. 17.1.7.. п. 17.1. ст. 17 цього ж Закону України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу:

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти

відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмір п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Оскільки чинним законодавством не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення, орган державної податкової служби без достатніх на те правових підстав, самостійно змінивши призначення платежу, визначене платником податків у платіжних дорученнях, застосував до останнього відповідальність передбачену пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160 ч.3, 195, 196, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 червня 2013 року у справі №813/3283/13-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний