Ухвала суду № 42908719, 12.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

12 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/4843/14

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Єнтіна А. П.

Одеський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

судді-доповідача - Косцової І.П.

суддів - Турецької І.О.

- Стас Л.В.

за участю секретаря - Разінкіної Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Військової частини А2920 до ОСОБА_3 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Військова частина А2920 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_3 завдані державі збитки у розмірі 383711,58грн.

В обґрунтування позову зазначено, що капітан в/ч А2920 ОСОБА_3 16-17 січня 2008 року одержав зі складу в/ч А3193 десять автомобільних ремонтних комплектів 1 категорії, однак на склад в/ч А2920 одержане майно в повному обсязі не здав, внаслідок чого державі було завдано матеріальної шкоди в розмірі 132 217, 7 грн. Оскільки в добровільному порядку відповідач не відшкодував вартість державного майна військова частина А2920 звернулась до суду.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції у справі з'ясовано, що ОСОБА_3 з 26 травня 2005р. проходив військову службу за контрактом на посаді старшого інженера-технолога виробничо - технічного відділення в/чА2920 у військовому званні "капітан".

16 та 17 січня 2008р. за нарядом військової частини А0119 від 11.01.08р. №2/НЗ, на підставі довіреності серії ЯОИ №045844, капітан ОСОБА_3, як приймач військової частини А2920 одержав зі складу військової частини А3193 у с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області 4 автомобільні ремонтні комплекти №3 до автомобілів УАЗ-469, 4 автомобільні ремонтні комплекти №3 до автомобілів ЗІЛ-130, 2 автомобільні ремонтні комплекти №3 до автомобілів КамАЗ-5320, а всього 10 автомобільних ремонтних комплектів 1 категорії, тобто таких, що не використовувались за призначенням, проте в повному обсязі зазначене військове майно до в/ч А2920 доставлено не було.

За результатом службового розслідування за даним фактом було порушено кримінальну справу, яку відповідно до постанови по справі №1407-1331/2012 закрито на підставі Закону України «Про амністію».

Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №880 військовою частиною А2920 обраховано розмір шкоди, завданої державі, що становить 383 711,58 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та доведеність факту завдання відповідачем збитків державі на вказану суму.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.44 КК України особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності на підставі закону України про амністію. Звільнення від кримінальної відповідальності в контексті правового інституту амністії, не свідчить про виправдання особи, про визнання її не винною у вчиненні злочину. У даному випадку КК виходить із встановлення факту вчинення особою кримінально караного діяння, а тому підстава звільнення від кримінальної відповідальності визнається нереабілітуючою.

В свою чергу, згідно ст.22, ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п.2, п.13 Положення «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі», затвердженого постановою Верховної Ради України від 23.06.1995р. №243/95-ВР, відшкодуванню підлягає пряма дійсна шкода, заподіяна розкраданням, пошкодженням, втратою чи незаконним використанням військового майна, погіршенням або зниженням його цінності, що спричинило додаткові витрати для військових частин, установ, організацій, підприємств та військово-навчальних закладів для відновлення, придбання майна чи інших матеріальних цінностей або надлишкові виплати. Військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі: умисного знищення, пошкодження, псування, розкрадання, незаконного витрачання військового майна або вчинення інших умисних протиправних дій; приписки у нарядах та інших документах фактично невиконаних робіт, перекручування звітних даних і обману держави в інших формах; дій (бездіяльності), що мають ознаки злочину; недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.

Відповідно до п.14 Положення військовослужбовці за шкоду, заподіяну розкраданням, марнотратством або втратою зброї та боєприпасів, оптичних приладів, засобів зв'язку, спеціальної техніки, льотно-технічного, спеціального морського і десантного обмундирування, штурманського спорядження, спеціального одягу і взуття, інвентарних речей та деяких інших видів військового майна, несуть матеріальну відповідальність у 2-10-кратному розмірі вартості цього майна. Перелік військового майна, недостача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.11.1995 №880, нестача або розкрадання агрегатів, запасних частин, інструментів і приладдя до автомобільної техніки усіх марок відшкодовується у трикратному розмірі до їх вартості.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, факт спричинення збитків державі в особі в/ч А2920 в повному обсязі знайшов своє відображення під час досудового та судового розгляду кримінальної справи №1407-1331/2012 Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області, у зв'язку з чим під час винесення постанови про закриття провадження, яка не була оскаржена та не скасована, вину ОСОБА_3 у вчиненні злочину, а також спричинення державі збитків доведено сукупністю зібраних доказів в повному обсязі.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до вказаної постанови КМУ військовою частиною А2920 здійснено розрахунок залишкової вартості автомобільного майна, яке підлягає стягненню з капітана ОСОБА_3

Так, з урахуванням кратності та повернутого в ході досудового слідства майна, загальна сума, яка підлягає стягненню з ОСОБА_3 складає 383711,58 грн.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що вимоги військової частини А 2920 є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи апелянта, щодо порушення строків, встановлених КАС України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки з матеріалів справи вбачається, що пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду зумовлений поважними причинами, а тому, на підставі ч.1ст.100 КАС України такий строк має бути поновлено.

Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги цих висновків суду не спростовують.

За таких обставин підстав для скасування постанови суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2014 року у справі за адміністративним позовом Військової частини А2920 до ОСОБА_3 про стягнення збитків - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Суддя - доповідач: І.П. Косцова

Судді: І.О. Турецька

Л.В. Стас.