Ухвала суду № 42908215, 02.03.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2015 р. Справа № 876/6768/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі за позовом Державної податкової інспекції у м.Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» про стягнення заборгованості у розмірі 12385 грн.,-

В С Т А Н О В И Л А:

25.05.2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 12385 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що за відповідачем рахується заборгованість перед державним бюджетом, яка добровільно не сплачена, у розмірі 12385 грн., оскільки за результатами перевірки відповідача 19 грудня 2008 року складено акт № 2881/23-1/10/02574001, на підставі якого 31 грудня 2008 року прийнято: рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0049982303, яким визначено обов'язкову до сплати суму штрафних санкцій у розмірі 10005 грн., та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0050662303 від 17 березня 2009 року, яким визначено обов'язкову до сплати суму штрафних санкцій у розмірі 2380 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року адміністративний позов задоволено. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, пл.Кирила і Мефодія, будинок 5, ідентифікаційний код 02574001) податковий борг у розмірі 12385 (дванадцяти тисяч трьохсот вісімдесяти п'яти) грн.

Відповідач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не було взято до уваги обгрунтовані та підтверджені належними доказами пояснення відповідача ПАТ ГПК «Інтурист-Закарпаття» з приводу того, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 28.11.2012 року по справі 5008/977/2012 про визнання банкрутом ПАТ ГПК «Інтурист-Закарпаття» визнано факт неплатоспроможності ПАТ ГПК «Інтурист-Закарпаття». На виконання вимог вказаної ухвали ініціюючими кредиторами 18.12.2012 року в офіційному друкованому органі Верховної Ради України було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржника. Відповідно до ч.2 ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», якою встановлено, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк

(тобто протягом 30 днів від дня опублікування в офіційному друкованому органу оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство) є граничним і поновленню не підлягає. Таким чином грошові вимоги про стягнення 12385 грн. у межах провадження по справі про банкрутство ПАТ ГПК «Інтурист-Закарпаття» позивачем у встановлений строк не пред'являлись та не можуть бути ним пред'явленні у майбутньому, оскільки вищезазначений строк не може бути поновлений.

Особи які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про місце та час розгляду справи, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з п.1 ч.2 ст. 197 КАС України.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що заборгованість відповідача, станом на дату розгляду справи, становить 12385 грн., є узгодженою, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, а відтак підлягає стягненню.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Згідно ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Правильність вирішення справи відповідно до вимог ст.13 КАС України забезпечується системою: апеляційною та касаційною. Можливість апеляційного та касаційного оскарження судових рішень є принципом адміністративного судочинства, що спрямований на забезпечення прав осудності (законності та обґрунтованості) судових рішень.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що Публічне акціонерне товариство «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» було зареєстроване 24.07.1998 року виконавчим комітетом Ужгородської міської ради Закарпатської області, що підтверджується копією довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) АА № 552267.

Згідно вказаної довідки та виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ № 884385 місцезнаходженням відповідача є: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Кирила і Мефодія, 5

В період з 24.11.2008 року по 12.12.2008 року працівниками ДПІ у м. Ужгороді Закарпатської області Державної податкової служби проведена виїзна планова перевірка відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.062008 року.

За результатами перевірки 19.12.2008 року складено Акт № 2881/23-1/10/02574001, згідно якого перевіркою встановлено порушення: статті 3 пунктів 9 та 1 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі вказаного Акту перевірки позивачем було прийнято 31.12.2008 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0049982303, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 10005 грн.; 17.03.2009 року рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0050662303, яким до відповідача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 2380 грн..

Згідно розрахунку заборгованості Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» сума заборгованості по рішенню про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0049982303 від 31.12. 2008 року становить 10005 грн., по рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0050662303 17 березня 2009 року становить 2380 грн., що підтверджується також обліковою карткою платника.

Таким чином, загальна сума податкового боргу відповідача становить 12385 (10005+2380) грн..

Відповідно до статті 3 пунктів 1, 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06 липня 1995 року № 265/95 (надалі Закон № 265/95) суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 17 1 та 4 Закону № 265/95 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: 1) у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки; 4) двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.

Відповідно до статті 25 Закону № 265/95 суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Згідно з п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

У відповідності до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно з статтею 86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду апеляційної інстанції підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.

За таких обставин справи, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, оскільки вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм у оскаржуваному судовому рішенні належну правову оцінку.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не являються суттєвими і не складають підстави для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи.

Керуючись статтями 160, 195, 197, 198 п.1, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Готельно-туристичний комплекс «Інтурист-Закарпаття» залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 березня 2013 року у справі №2а-1915/10/0770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М.Ліщинський

Судді О.І.Довга

І.І.Запотічний