Постанова № 42908154, 26.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2015 року

справа № 804/5778/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Баранник Н.П. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічеві Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року у справі №804/5778/14 за позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Державне космічне агентство України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів обов’язкових вимог,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування п.п. 2, 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 12 обов’язкових вимог Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014р. у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Державним підприємством «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповноту дослідження доказів, порушення судом норм матеріального права, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

У судовому засіданні представники позивача апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представники відповідача заперечили щодо задоволення апеляційної скарги.

Представник третьої особи до суду апеляційної інстанції не з’явився, повідомлений належним чином про день та час розгляду скарги.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи із наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 04.03.2014р. Державною фінансовою інспекцією в Дніпропетровській області проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля» за період з 01.01.2012 р. по 31.12.2013 р.

За результатами ревізії, на підставі пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області пред'явлено обов’язкову вимогу від 07.04.2014 р. № 04-06-05-15/3446, відповідно до якої оскарженими пунктами вимоги виявлені матеріальна шкода (збитки) які необхідно в той чи іншій формі стягнути (відшкодувати).

Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову прийшов до висновку щодо правомірно встановлених відповідачем порушень.

Проте, колегія суддів вважає такі висновки суду першої інстанції помилковими та дещо передчасними, виходячи при цьому з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року №499/2011, визначено, що Державна фінансова інспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Державна фінансова інспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Державна фінансова інспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Державна фінансова інспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини 2 статті 15 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на приведення роботи підконтрольної організації у відповідність із вимогами законодавства у майбутньому і є обов'язковою до виконання. Що ж стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово відшкодовані шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення органу державного фінансового контролю до суду з відповідним позовом.

Отже, орган державного фінансового контролю має право заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути кошти на відшкодування виявлених в ході перевірки збитків.

У порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області пред'явила оскаржувану вимогу, яка вказує на виявлені збитки, їх розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність обчислення їх розміру перевіряє суд, який розглядає цей позов.

З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку щодо необґрунтованості заявленого позову.

Правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (21-89а14) та інших.

Відповідно до статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Враховуючи зазначене, колегія суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2014 року у справі №804/5778/14 за позовом Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К.Янгеля» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області, третя особа: Державне космічне агентство України про визнання протиправними та скасування окремих пунктів обов’язкових вимог – скасувати.

У задоволенні позову відмовити.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення складено 27 лютого 2015року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: Н.П. Баранник

Суддя: А.А. Щербак