Рішення № 42906357, 24.02.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" лютого 2015 р.Справа № 922/1263/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Присяжнюк О.О.

судді: Макаренко О.В. , Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кріциній В.Е.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Трініті- Інвест", м. Київ до Публічного АТ "Євроцемент -Україна", м.Балаклія про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Хурсевич В.А.,дов.№ 10 від 16.09.2014р., директор Остапчук М.І., на підставі статуту

відповідача - Плісак С.В.,дов.№ 01/15 від 05.01.2015р., Бондаренко І.В.,дов.№ 02/15 від 05.01.2015р.

представника третьої особи - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент -Україна" 15471120 грн. заборгованості за оплату послуг третіх осіб, залучених позивачем для виконання договору транспортного експедирування, посилаючись на порушення відповідачем умов укладеного договору та положення статті 12 Закону України "Про транспортно-експедиційну діяльність", статті 612, 623, 629 Цивільного кодексу України, статті 193, 218 Господарського кодексу України (з врахуванням заяви про доповнення підстав позову від 10.06.2013, заяви про уточнення позовних вимог від 18.07.2013 (частково)).

Відповідач відхилив позовні вимоги, вказавши, що позивач не надав документи на підтвердження понесених ним додаткових витрат та настання передбачених умовами договору транспортного експедирування випадків оплати простою вагонів; підстави для відшкодування відповідачем збитків відсутні; за змістом підписаного сторонами акта звірки взаємних розрахунків станом на 31 грудня 2012 року заборгованість позивача перед відповідачем за договором склала 1220192,50 грн.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.07.2013 (т.2, а.с.225-227) відхилено подане позивачем уточнення позовних вимог від 18.07.2013 в частині стягнення 141790 грн. витрат за переадресацію 106 вагонів з станції Михайлово на станцію Фокіно відхилено, як звернення з новими позовними вимогами всупереч статті 22 Господарського процесуального кодексу України.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 12.06.2014 (судді: Жельне С.Ч. - головуючий, Жигалкін І.П., Аюпова Р.М..) у позові відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 (судді: Сіверін В.І. - головуючий, Терещенко О.І., Медуниця О.Є.) рішення місцевого господарського суду залишено без змін з мотивів його законності та обґрунтованості.

Не погоджуючись з висновками господарських судів попередніх інстанцій, позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить постанову та рішення у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Постановою вищого господарського суду від 23.12.2014року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Трансбудінвест" задоволено.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.09.2010 у справі № 922/1263/13 Господарського суду Харківської області та рішення Господарського суду Харківської області від 12.06.2014 скасовано. Справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Харківської області.

Ухвалою господарського суду від 17.01.2015 року призначено матеріали справи до розгляду в судовому засіданні на 10.02.2015року.

Розпорядженням голови суду від 17.01.2015 року призначено для розгляду справи колегію у складі: головуючий суддя : Присяжнюк О.О., судді Буракова А.М., Жигалкін І.П.

Розпорядженням В.о.голови суду від 24.02.2015 року, у зв'язку із відрядженням суддів Буракової А.М., та Жигалкіна І.П. призначено для розгляду справи колегію у складі: головуючий суддя : Присяжнюк О.О., судді Макаренко О.В., Пономаренко Т.О.

Представник позивача через канцелярію господарського суду (вх.№1625 від 19.01.2015року) надав заяву про зміну та доповнення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України в яких просить стягнути з відповідача на користь позивача 15 471 120,0грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи, 141 790,04грн. витрат на переадресування вантажів, 936 774,61грн. річних, інфляційних нарахувань 3 965 679,15грн.

Ухвалою господарського суду від 10.02.2015року долучену вищевказану заяву до матеріалів справи та зобов'язано позивача визначити правову природу заявлених вимог з врахуванням ст.22 ГПК України. Розгляд справи відкладено до 24.02.2015року .

Представник позивача в судовому засіданні 24.02.2015року наголосив , що подана ним заява про зміну та доповнення позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України про стягнення з відповідача на користь позивача 15 471 120,0грн. заборгованості по оплаті послуг третьої особи, 141 790,04грн. витрат на переадресування вантажів, 936 774,61грн. річних, інфляційних нарахувань 3 965 679,15грн., є збільшенням розміру позовних вимог в порядку ст.22 ГПК України, вказана заява прийнята колегію суддів та розгляд справи проводився з урахуванням вищевказаної заяви.

Представник відповідача , через канцелярію господарського суду за (вх.№4210 від 04.02.2015року ) надав відзив на позовну заяву , в якому вважає позовні вимоги позивачам не обґрунтованими та не доведеними.

Представник 3-ої особи у призначене судове засідання не з'явився, в процесі розгляду справи, через канцелярію господарського суду (вх.№5081 від 10.02.2015року) звернувся з клопотанням щодо розгляду справи без участі третьої особи, в той же час представник третьої особи підтримує позовні вимоги ТОВ"БК ТРАНСБУДСЕВІС" у повному обсязі.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи та надані представником позивача докази в обґрунтування заявлених позовних вимог, вислухавши пояснення представника позивача та відповідача судом встановлено наступне.

01.07.12р. між Позивачем та Відповідачем був складений договір транспортного експедирування № 1270, у відповідності до вимог якого Клієнт (Відповідач) доручає Експедитору (Позивач), а Експедитор (Позивач) зобов'язується за оплату та за рахунок Клієнта (Відповідач) надати наступні види транспортно-експедиційних послуг:

- організація забезпечення або забезпечення оптимального транспортного обслуговування та організація перевезення вантажів залізничним та іншими видами транспорту;

- здійснення розрахунків з транспортними організаціями за перевезення вантажів та іншими організаціями, які залучаються експедитором для виконання цього Договору (експедитори, агенти, митні брокери та ін.);

- надання інструкцій щодо проведення й оформлення товарно-транспортної документації на вантаж;

- фрахтовка транспортних засобів і забезпечення їх подачі в порти, на залізничні станції, склади, термінали або інші об'єкти для своєчасного відправлення вантажів Клієнта;

- ведення обліку надходження та відправки вантажів з портів, залізничних станцій, складів, терміналів або інших об'єктів;

- здійснення оформлення товарно-транспортної документації та її відправка за належністю;

- забезпечення оптимізації руху матеріальних потоків від вантажовідправника до вантажоодержувача з метою досягнення мінімального рівня витрат;

- здійснення розрахунків з портами, транспортними організаціями за перевезення, перевалку, зберігання вантажів Клієнта;

- оформлення документів та організація роботи у відповідності до митних, карантинних та санітарних вимог.

Згідно п. 5.2 договору, плата Експедитору складається з:

- винагороди Експедитору, за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;

- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;

- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору, в т.ч. відшкодування витрат Експедитора на банківське обслуговування та придбання валюти;

Загальна сума Договору становить суму всіх фактично наданих Експедитором послуг згідно актів прийому-передачі наданих послуг за весь термін дії даного Договору.

Вартість конкретного перевезення за Договором визначається на підставі поданої Заявки, виставленого до неї Експедитором і оплаченого Клієнтом рахунку-фактурі та підписаного Сторонами акту приймання-передачі наданих послуг.

Згідно п. 5.5 Договору, Клієнт сплачує Експедитору плату за транспортно - експедиторське обслуговування у розмірі згідно виставленому рахунку-фактурі. У суму плати Експедитора включаються:

- винагорода Експедитора за організацію транспортно - експедиторських послуг (обслуговування) Клієнта;

- витрати Експедитора на оплату послуги (роботи) третіх осіб, залучених до виконання цього Договору;

- оплату зборів (обов'язкових платежів), які сплачуються Експедитором при виконанні цього Договору.

Відповідно до ст. 316 ГПК України і ст. 929 ЦК України, які регламентують договір транспортного експедирування, яким є договір № 1270 і ст. 4 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», експедитор (позивач) для виконання договору з Клієнтом (відповідач) вправі укладати договір з третіми особами від свого імені або від імені клієнта. Договір № 1270 в п. 2.1.2. прямо передбачає, що при залученні третіх осіб до виконання договору, Позивач вправі укласти з ними договір від свого імені. При цьому, ні діючим законодавством, ні умовами договору № 1270 не обмежені права Позивача при підписанні умов такого договору, зокрема по встановленню розмірів витрат третіх осіб (оплата наднормативного використання вагонів), чи його обов'язок по узгодженню умов такого договору з Відповідачем.

Позивач уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «Трініті-Інвест» (третя особа) Договір про організацію перевезення вантажів у власних вагонах № 02/12-11п від 02.12.2011 року (надалі договір 2).

Відповідно до п. 11 договору 2 ТОВ «Трініті-Інвест» зобов'язується за плату і за рахунок позивача виконати або організувати виконання визначених цим Договором послуг, пов'язаних з організацією перевезень вантажів у власних вантажних вагонах по території України, країнам СНГ та Балтії.

Згідно з п.3 Протоколів погодження договірної ціни до договору № 02/12-11п: № 2 від 02.01.2012 року; № 3,4,5 від 30.01.2012 року; № 6,7 від 29.02.2012 року, № 8,9 від 29.03.2012 року, № 10,11 від 30.04.2012 року, у разі якщо Замовник перевищить час перебування вагону наведений в п. 2 даного Протоколу, він додатково сплачує 560,00 грн. за кожну добу.

На виконання договору № 02/12-11п Третя особа надала Позивачу спеціалізовані вагони для перевезення вантажів. Кількість, номери і тип вагонів вказані у відомості надання вагонів по договору № 02/12-11п. Аналогічна відомість надання вагонів Позивачем Відповідачу и по договору № 1270.

Таким чином, вагони, надані Третьою особою Позивачу по договору № 02/12-11п, були використані Позивачем для перевезення вантажів Відповідача по договору № 1270.

Даний факт підтверджується і перевізними документами, по яким здійснювалось перевезення вантажів Відповідача по договору № 1270 - в залізничних накладних зазначені ті ж вагони, що і в відомостях надання вагонів як по договору № 02/12-11п, так і по договору № 1270. Крім того, надання послуг Третьою особою по договору № 02/12-11п на виконання договору № 1270 підтверджується платіжними документами, по яким Позивач оплачував послуги Третьої особи із грошових коштів, отриманих від Відповідача.

Таким чином, витрати Позивача за використання вагонів, у тому числі і наднормативне використання, по договору № 02/12-11п, є тими витратами, які підлягають оплаті Відповідачем Позивачу на підставі п.п. 5.2., 5.4., 5.5. договору № 1270.

Що стосується посилання Відповідача на відсутність документів, передбачених п.п. 3, 8 «Правил користування вагонами та контейнерами», підтверджуючих факт наднормативного «простою» вагонів і вину в цьому Відповідача, то в даному випадку мова йде не про простій вагонів, а використання вагонів понад строку, встановленого в договорі № 1270 і договорі № 02/12-11п, при цьому, строки використання вагонів, передбачені в цих договорах значно перевищують нормативно встановлені строки. Відсутність необхідності складання документів, передбачених п.п. 3, 8 «Правил користування вагонами та контейнерами» полягає в тому, що вагони знаходились на під'їзних коліях, які є власністю Відповідача, в той час як дані документи складаються при знаходженні вагонів на коліях і станціях загального користування, тим більше, що необхідність складання таких документів, передбачених п. 3 «Правил користування вагонами та контейнерами», введена наказом Міністерства інфраструктури № 570 від 21.09.2012, а правовідносини між сторонами по факту наднормативного використання вагонів виникли у січні-травні 2012 року, тобто до їх введення.

Крім того, в договорах вже передбачені час використання вагонів і плата за їх використання, в тому числі плата за використання вагонів понад строку, встановленого в договорі, і документом, що підтверджує фактичний час використання вагонів, є залізничні накладні.

З тих же причин не може бути прийняте до уваги і посилання Відповідача на висновок інституту судових експертиз.

Слід прийняти до уваги і ту обставину, що сам факт наднормативного використання вагонів і сума оплати за таке користування встановлені рішенням господарського суду м. Києва № 910/8258/13 від 21.05.2013 за позовом Третьої особи до Позивача на підставі договору № 02/12-11п, і у відповідності до ст. 35 ГПК України додаткових доказувань не вимагають.

Згідно п. 2.3.4. договору № 1270, Клієнт (Відповідач) вправі змінювати маршрут доставки вантажів і кінцевого вантажоодержувача, повідомив про це експедитора (Позивача) у письмовій формі, з відшкодуванням витрат на зміну маршруту. Як випливає з матеріалів справи, в ході виконання договору № 1270, Відповідач неодноразово звертався до Позивача з вимогою про зміну маршруту доставки вантажу і такі зміни Позивачем були проведені.

На підставі п.п. 2.3.4., 5.2., 5.5. договору № 1270, витрати а таке переадресування повинні бути оплачені Відповідачем у повному обсязі.

Слід зазначити, що відповідно до ст. 626 ЦК України будь-який договір є відплатним, якщо інше не встановлено законом або самим договором. В договорі № 1270 встановлено, що всі послуги як самого Позивача, так і залучених до виконання договору третіх осіб є платними.

В п. 5.4. договору № 1270 прямо вказано, що Клієнт (Відповідач) перераховує на рахунок експедитора (Позивача) суми, необхідні для оплати вартості послуг третіх осіб, залучених для виконання даного договору.

Враховуючи положення ст. 626 ЦК України і від платність договору № 1270, будь-яка послуга отримана Відповідачем від Позивача и Третіх осіб, залучених Позивачем для виконання договору, повинні бути оплачені у повному обсязі не залежно від того, коли вона була надана, до чи після оплати такої послуги Позивачем Третім особам, оскільки послуги Третіх осіб повинні бути оплачені Позивачем на підставі договорів з ними, і є витратами Позивача.

Таким чином у Відповідача перед Позивачем виникла заборгованість по оплаті послуг Третіх осіб в сумі 15 612 910, 04 грн., з яких 15 471 120 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу.

Протягом дії договору Позивач направив на адресу Відповідача вимоги щодо сплати вказаних сум (акти №№ ПР/01 - ПР/05), однак Відповідач листом від 20.12.2012 відмовився від їх сплати. Відповідно до п. 13.1. договору № 1270 строк його дії до 31.12.2012, по оплаті - до повної оплати наданих послуг.

Таким чином, з 01.01.2013 у Відповідача наступило прострочення виконання грошових зобов'язань перед Позивачем протягом 2013 - 2014 років.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних за весь час прострочення.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

За таких обставин суд визнав позовні вимоги позивача в сумі 936 774,61грн. річних, інфляційних нарахувань 3 965 679,15грн., обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі покладається на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" (64200, м. Балаклія, Харківська область, Проммайданчик ПАТ "Євроцемент -Україна", код 00293060, п/р 260080231212 ПАТ "Сбербанк Россії" м.Харків, МФО320627) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК ТРАНСБУДІНВЕСТ" (01001, м. Київ, вул. Софіїівська, б10,офіс.4, код ЄДРПОУ 36050234, п/р 260010132970 ПАТ "Сбербанк Россії", МФО 320627) -15 471 120,0 грн. - заборгованість по оплаті послуг Третьої особи (за наднормативне користування вагонами) та 141 790, 04 грн. - за оплату послуг по переадресуванню вантажу, 3% річних в сумі 936 774,61грн., інфляційних нарахувань 3 965 679,15грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 68 820,0грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.02.2015 р.

Головуючий суддя Суддя Суддя О.О. Присяжнюк Т.О. Пономаренко О.В. Макаренко