Постанова № 42906173, 18.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/3807/13-а

Категорія: 8.2 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Джабурія О.В., Шляхтицького О.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

03.10.2013р. фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Генічеської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.04.2013 р. №0000251700.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 (правонаступник померлого ОСОБА_2.) подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про задоволення позову.

Згідно із п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання, належним чином повідомлені про розгляд справи, не прибули сторони, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 12.03.2013 року по 25.03.2013 року на підставі наказу Новотроїцького відділення Генічеської МДПІ №86 від 01.03.2013 року та направлень на проведення перевірки від 12.03.2013 року №43, №44 посадовими особами відповідача було проведено документальну планову виїзну перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої був складений акт від 01.04.2013р. №44/170/НОМЕР_1. /а.с.10-27/

Перевіркою встановлено порушення позивачем ст. ст. 323, 324, 328 ПК України в частині заниження об'єкту оподаткування зі збору за спеціальне водокористування на суму 126813,60грн.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000251700 від 15.04.2013 року про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води у загальному розмірі 158517грн., у тому числі за основним платежем на суму 126813,60грн., штрафними (фінансовими) санкціями на суму 31703,40грн. /а.с.29/

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог, оскільки позивач фактично не здійснює спеціального водокористування відповідно до положень статті 48 Водного кодексу України та не є платником збору за спеціальне використання водних ресурсів на підставі пункту 1статті 323 ПК України.

Так, відповідно до матеріалів справи, між позивачем та Новотроїцьким управлінням водного господарства укладено договір №71 від 24 травня 2011 року на виконання умов якого останнім здійснювалась подача води ФОП ОСОБА_2 для поливу зрошуваних земель згідно з актами виконання умов договору.

Згідно із статтею 1 Водного кодексу України (далі - ВК України) водокористуванням є використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів).

Відповідно до статті 42 ВК України водокористувачами в Україні можуть бути підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі - це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) - це ті, що не мають власних водозабірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористувачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ними.

Згідно із статтею 48 ВК України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

Статтею 30 ВК України передбачено, що збори за спеціальне водокористування справляються з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів і включають збір за спеціальне використання води та екологічний податок за скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, які встановлюються Податковим кодексом України.

Підпунктом 14.1.67 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що збір за спеціальне використання води - загальнодержавний збір (застосовується для розділу XVI цього Кодексу), який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва.

Відповідно до пункту 323.1 статті 323 ПК України платниками збору є водокористувачі - суб'єкти господарювання незалежно від форми власності: юридичні особи, їх філії, відділення, представництва, інші відокремлені підрозділи без утворення юридичної особи (крім бюджетних установ), постійні представництва нерезидентів, а також фізичні особи - підприємці, які використовують воду, отриману шляхом забору води з водних об'єктів (первинні водокористувачі) та/або від первинних або інших водокористувачів (вторинні водокористувачі), та використовують воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

Відповідно до пункту 6.2 статті 6 ПК України, збором (платою, внеском) є обов'язковий платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників зборів, з умовою отримання ними спеціальної вигоди, у тому числі внаслідок вчинення на користь таких осіб державними органами, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами та особами юридично значимих дій.

Збір за спеціальне використання води належить до загальнодержавних зборів, який справляється за спеціальне: а) використання води водних об'єктів; б) використання води, отриманої від інших водокористувачів; в) використання води без її вилучення з водних об'єктів для потреб гідроенергетики і водного транспорту; г) використання води для потреб рибництва, відповідно до підпункту 9.1.12 пункту9.1 статті 9 та підпункту 14.1.77 пункту 14.1 статті 14 ПК України.

Судом встановлено, що забір води з водних об'єктів із застосування споруд або технічних пристроїв позивач не здійснює, при використанні води не скидає забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти, не використовує воду для потреб гідроенергетики, водного транспорту і рибництва.

При цьому, ФОП ОСОБА_2 проводив повну необхідну сплату послуг, пов'язаних з подачею йому води на полив, первинному спеціальному водокористувачу Новотроїцькому управлінню водного господарства по договору про надання послуг, включаючи консультації з нормативного водокористування, функціонування водогосподарського-меліоративного комплексу, проведення моніторингу меліоративного стану зрошуваного масиву, що виключає підстави для висновку про здійснення ним спеціального водокористування у розумінні статті 48 Водного кодексу України та належність його до платників збору за спеціальне використання водних ресурсів у розумінні статті 30 цього Кодексу.

За таких обставин, судова колегія вважає, що при вирішенні справи суд першої інстанції помилково застосував норми матеріального права, внаслідок чого апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції в порядку ст.202 КАС України підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 197, 198, 202, 205, 207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 року скасувати.

Прийняти у справі нову постанову, якою визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 15.04.2013р. №0000251700 про збільшення суми грошового зобов'язання зі збору за спеціальне використання води на суму 158517грн.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.В. Крусян

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: О.І. Шляхтицький