Ухвала суду № 42906109, 24.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УКРАЇНА

Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2015 р.Справа № 816/3639/14

Головуючий 1 інстанції: Довгопол М.В.

Доповідач: Водолажська Н.С.

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Водолажська Н.С.,

Суддя Філатов Ю.М., Суддя Бенедик А.П.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 816/3639/14

за позовом Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері

до Державної екологічної інспекції в Полтавській області

третя особа Сільськогосподарсько-фермерське господарство «Світанок»

про визнання протиправними та скасування претензії, розрахунку збитків, пункту припису,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправною та скасувати претензію Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 96/02-08 від 13.06.14 р. розрахунку збитків, заподіяних державі Сільськогосподарсько-фермерським господарством «Світанок» внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами в сумі 329440,1 грн.; визнати протиправним та скасувати п. 2 припису Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 93-09-21 від 22.10.13 р.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.14 р. по справі № 816/3639/14 позов був задоволений: визнана протиправною та скасована вимога Державної екологічної інспекції у Полтавській області, викладена у формі претензії № 96/02-08 від 13.06.14 р. про відшкодування шкоди, заподіяної державі, у розмірі 329440,1 грн. та розрахунок збитків в розмірі 329440,1 грн.; визнаний протиправним та скасований п. 2 припису Державної екологічної інспекції у Полтавській області № 93-09-21 від 22.10.13 р.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.14 р. по справі № 816/3639/14 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач та третя особа письмові заперечення на апеляційну скаргу не подали.

Колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 25.09.13 р. по 15.10.13 р. ДЕІ у Полтавській області була проведена планова перевірка СФГ «Світанок» з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, результати якої оформлено актом № 549/01-01-14 (а.с. 18-28 т. 1). В ході проведення вказаної перевірки було виявлено, зокрема, порушення господарством вимог ст. 19 та ст. 21 Кодексу України про надра у зв'язку із використанням води, видобутої із свердловин, на виробничі потреби, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами. За наслідками перевірки відповідачем складений припис № 93-09-21 від 20.10.13 р. (а.с. 32-35 т.1), в п. 2 якого зобов'язано СФГ «Світанок» отримати спеціальний дозвіл на користування надрами. Також відповідачем складена та направлена на адресу СФГ «Світанок» претензія № 2368/01-14/09-15 13.06.14 р. про відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) у сумі 329440,1 грн. та розрахунок розміру відшкодування збитків (а.с. 30-31 т.1).

Також в рішенні суду першої інстанції зазначено, що Полтавською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері за матеріалами ДЕІ у Полтавській області щодо виявлених порушень вимог чинного законодавства у сфері охорони водних ресурсів в діяльності СФГ «Світанок» (Оржицький район, с. Заріг), які надійшли до прокуратури 23.06.14 р., проведена перевірка в порядку нагляду за додержанням та застосуванням законів у діяльності СФГ «Світанок» та ДЕІ у Полтавській області, яка була здійснена на підставі постанови № 69-40вих14 від 24.06.14 р. (а.с. 57, 92-94 т.1). За результатами проведеної перевірки Полтавською міжрайонною прокуратурою з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері внесено подання начальнику ДЕІ у Полтавській області № 87-602вих14 від 24.07.14 р. з вимогою скасувати претензію № 96/02-08 від 13.06.14 р., реєстраційний номер 2368/01-14/09-15, відповідний розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності дозволу на спеціальне водокористування в сумі 329440,1 грн., та вирішити питання про притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності (а.с. 10-14 т.1).

В свою чергу, за результатами розгляду подання прокуратури ДЕІ в Полтавській області направлено Полтавському міжрайонному прокурору з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері лист-відповідь від 26.08.14 р. за вих. № 3538/01-15/07-18 (надійшов до прокуратури 29.08.14 р.), в якому повідомлено про відсутність підстав для скасування претензії № 96/02-08 від 13.06.14 р. (реєстраційний номер 2368/01-14/09-15), пред'явленої СФГ «Світанок» (а.с. 15-17 т.1).

Не погоджуючись з таким висновком відповідача, Полтавський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері, на підставі ч. 5 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов до висновку про їх законність та обґрунтованість.

З матеріалів справи вбачається та це було правильно встановлено судом першої інстанції, що в ході проведення перевірки відповідачем було встановлено, що водозабір і водокористування СФГ «Світанок» здійснюється на основі дозволу на спеціальне водокористування № 4048 від 15.01.10 р., терміном дії до 22.12.14 р. Джерело водопостачання - 6 водних свердловини (4 свердловини - робочі, 2 - законсервовані) (а.с. 36-37 т.1). Зазначеним дозволом визначена ціль водокористування ? господарчо-питні та виробничі потреби підприємства, госппитні потреби населення та встановлений ліміт забору 25,524 тис. м3/рік, 75,44 м3 на добу та ліміт використання 3,025 тис. м3/рік, 12,26 м3 на добу.

СФГ «Світанок» має паспорти на свердловини, здійснює облік води у журналах за формою № ПОД-12, на підставі яких подає звіти про використання води до Полтавського районного управління водних ресурсів, а також податкові розрахунки з плати за користування надрами (а.с. 111-205, 212-241 т .1 та а.с. 1-5, 105 - 129, 242-250 т. 2), що за висновком суду першої інстанції свідчить про те, що спеціальне водокористування здійснюється СФГ «Світанок» відповідно до вимог Водного кодексу України.

Підставою для складення відповідачем відносно СФГ «Світанок» розрахунку розміру відшкодування збитків, обумовлених самовільним використанням водних ресурсів при відсутності дозволу на користування надрами, та претензії про відшкодування збитків був висновок перевірки про те, що видобуту воду із свердловин господарство використало на виробничі потреби тваринницьких ферм, а саме, на вологе прибирання та напування тварин, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами.

Із розрахунку розміру відшкодування збитків судом першої інстанції було встановлено, що він складений відповідачем на підставі довідки СФГ «Світанок» від 30.09.13 р. про обсяги використаної води з артсвердовин № 1 та № 6 (а.с. 29 т.1).

В ході розгляду справи в суді першої інстанції судом із пояснень представника третьої особи та наявних у справі матеріалів встановлено, що артсвердловина № 1 (с. Заріг) знаходиться на земельній ділянці, орендованій СФГ «Світанок» згідно договору оренди з Оржицькою РДА від 26.07.11 р., зареєстрованого у Відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 16.11.11 р., а артсвердловина № 6 (смт. Оржиця) знаходиться на земельній ділянці, орендованій СФГ «Світанок» згідно договору оренди з Оржицькою селищною радою від 30.08.12 р., зареєстрованого у Відділі Держкомзему в Оржицькому районі Полтавської області 09.11.12 р. (а.с. 103-105 т. 1 та а.с. 6-13 т.2).

Згідно довідки СФГ «Світанок» від 30.09.13 р., наданою під час перевірки ДЕІ у Полтавській області, засвідчено, що із свердловини № 1 за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. використано на господарсько-питні потреби 2780 м3 води, із свердловини № 6 за вказаний період використано на господарсько-питні потреби (тваринницька ферма) 1568 м3 води та у період з 01.01.13 р. по 30.09.13 р. із свердловини № 1 використано 2400 м3 води, із свердловини № 6 - 1268 м3 води (а.с. 29 т.1). Згідно журналів форми ПОД-12, копії яких наявні у матеріалах справи, господарством упродовж 2012-2013 років із свердловин забрано підземної води у обсягах, що не перевищує передбаченого ст. 23 Кодексу України про надра ліміту 300 куб. м. на добу (а.с. 111-161 т.1).

На підставі наведеного судом першої інстанції зроблений висновок, що підземні води із свердловин № 1 та № 6, водозабір з яких був підставою для складення розрахунку збитків і претензії, видобувалися для господарських потреб СФГ «Світанок»: для обслуговування адмінприміщення, бані, їдалень (а.с. 84-94 т. 2) (свердловина № 1), тваринницьких ферм (корівник, свинарник (а.с. 60-78 т. 2), які повинні передбачати можливість доступу працівників господарства до води (свердловина № 6). При цьому суд першої інстанції врахував, що до основних видів діяльності позивача належить, зокрема, розведення великої рогатої худоби, свиней, свійської птиці (а.с. 20-22 т.2) та оскільки СФГ «Світанок» надані докази на право користування земельними ділянками, в межах яких ним здійснюється водозабір з вказаних свердловин, і продуктивність свердловин № 1 та № 6 у перевіряємий період не перевищувала 300 кубічних метрів на добу, СФГ «Світанок» як законний землекористувач правомірно, з урахуванням положень ст. 23 Кодексу України про надра, здійснював видобування підземних вод для своїх господарських і побутових потреб із свердловин № 1 та № 6 без отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Також суд першої інстанції зазначив, що із акту перевірки, за результатами якої винесений припис, вбачається, що відповідачем зафіксовані порушення СФГ «Світанок» вимог ст. 19 та ст. 21 Кодексу України про надра у зв'язку із використанням води із свердловин на виробничі потреби тваринницьких ферм без отримання спеціального дозволу на користування надрами. Разом з тим, під час перевірки ДЕІ у Полтавській області не з'ясовано, чи є СФГ «Світанок» землевласником (землекористувачем) земельних ділянок, на яких розташовані свердловини, чи належать ці свердловини до єдиного водозабору, чи не перевищує продуктивність водозабору встановленого ст. 23 Кодексу України про надра ліміту у розмірі 300 куб. м. на добу, на підставі чого судом зроблений висновок, що відповідачем не з'ясовані усі обставини, які мали значення для винесення припису, при цьому у приписі не зазначено, на які артсвердловини СФГ «Світанок» необхідно отримати спеціальний дозвіл на користування надрами, що унеможливлює визначити спосіб його виконання. За таких обставин суд першої інстанції визнав, що вказаний п. 2 припису ДЕІ у Полтавській області №93-09-21 від 22.10.13 р. є необґрунтованим, а відтак підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Колегія суддів зазначає, що в ст. 1 Водного кодексу України встановлено, що забір води - це вилучення води з водного об'єкта для використання за допомогою технічних пристроїв або без них. Водний об'єкт - природний або створений штучно елемент довкілля, в якому зосереджуються води (море, річка, озеро, водосховище, ставок, канал, водоносний горизонт). Водоносний горизонт - однорідна пластова товща гірських порід, де постійно знаходяться води. Згідно ст. 48 вказаного Кодексу спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

У відповідності до ст. 1 Кодексу України про надра, надра - це частина земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння. В ст. 16 Кодексу врегульовано положення спеціальних дозволів на користування надрами, згідно якої спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених КМУ, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Надання спеціальних дозволів на користування надрами, крім випадків користування надрами на умовах угод про розподіл продукції, укладених відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», здійснюється після попереднього погодження з відповідною радою питання про надання земельної ділянки для зазначених потреб, крім випадків, коли у наданні земельної ділянки немає потреби. Переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін, видача дублікатів, продовження терміну дії спеціальних дозволів на користування надрами, зупинення їх дії або анулювання, поновлення їх дії у разі зупинення здійснюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр у встановленому законодавством порядку.

Відповідно ст. 19 Кодексу України про надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу. При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу. Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом. Згідно ст. 21 вказаного Кодексу надання надр у користування для видобування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях. А в ч. 1 ст. 23 визначено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що Кодекс України про надра не містить поняття «власні господарсько-побутові потреби». В свою чергу, в ході проведенні перевірки спеціалістами Держекоінспекції біло встановлено, що вода використовувалася підприємством позивача для виробничих потреб.

Відповідно міждержавного стандарту ГОСТ 17.1.1.04-80, затвердженого постановою Державного комітету СРСР по стандартам № 1452 від 31.03.80 р., який діє в Україні, до господарсько-побутових потреб належать: господарсько-питне водопостачання (централізоване та нецентралізоване) територій житлової забудови та громадських будівель міських промислових районів та сільськогосподарських районів: кондиціонування повітря в громадських та житлових будівлях; полив та миття територій населених пунктів (вулиць, площ, зелених насаджень), робота фонтанів тощо; полив посадок в міських та селищних теплицях і парниках; інші потреби (в тому числі гасіння пожеж, промивання водопровідних та каналізаційних мереж). До господарсько-побутових потреб не належать лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарська (без зрошення та обводнення), а також зрошення та обводнення; промислові (виробничі) потреби; потреби теплоенергетики; територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод; скидання стічних вод та інші потреби, а також багатоцільове водокористування. Відповідно, Дозвіл на користування надрами потрібен будь-якому суб'єкту господарювання, який від своєї господарської діяльності має прибуток.

Відповідно Довідки АА № 732345 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців підприємство позивача здійснює, зокрема, такий вид, як розведення великої рогатої худоби, свиней, свійської птиці.

СФГ «Світанок» до Держекоінспекції у Полтавській області був наданий перелік водних свердловин, які знаходяться на балансі або використовуються господарством, де, зокрема, зазначено, що із свердловини № 1 за період з 01.01.12 р. по 31.12.12 р. використано на господарсько-питні потреби 2780 м3 води, із свердловини № 6 за вказаний період використано на господарсько-питні потреби (тваринницька ферма) 1568 м3 води та у період з 01.01.13 р. по 30.09.13 р. із свердловини № 1 використано 2400 м3 води, із свердловини № 6 - 1268 м3 води (а.с. 29 т.1).

Так, за ГОСТом 17.1.1.04-80 Класифікація підземних вод за цілями водокористування, що затверджений постановою Державного комітету СССР по стандартам № 1452 від 31.03.80 р., класифікація цілей користування підземними водами здійснюється на: господарсько-питні та комунально-побутові потреби населення, лікувальні, курортні та оздоровчі цілі, потреби сільського господарства (без зрошення та обводнення), зрошення та обводнення, промислові потреби (без теплоенергетики), потреби теплоенергетики, територіальний перерозподіл стоку поверхневих вод та поповнення запасів підземних вод, скидання стічних вод, інші потреби. В свою чергу кожен вид водокористування з переліченої класифікації поділяється на підкласи з визначенням відповідного класу підземних вод, що застосовується в кожному конкретному виді водокористування. Водночас зазначений ГОСТ містить розділ Помислові потреби (без теплоенергетики), який з поміж іншого включає в себе: господарсько-питні та комунально-побутові потреби промислових підприємств (і гасіння пожеж) з використанням як води питної, так і води технічної.

Колегія суддів зазначає, що спеціальне використання надр на праві надрокористування відповідно ст. 19 Кодексу України про надра передбачає отримання спеціального дозволу (ліцензії) на використання надр. Відповідно ст. 21 цього Кодексу видобування підземних вод здійснюється на підставі спеціальних дозволів. Прісні підземні води є корисними копалинами загальнодержавного значення відповідно до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ № 827 від 12.12.94 р. Спеціальне використання прісних підземних вод включає в себе як використання водних ресурсів (підземних вод відповідної території) так і надр (мінеральної сировини). Спеціальний дозвіл на користування надрами дає право на видобування підземних вод, а дозвіл на спеціальне водокористування - право на їх використання.

Тобто, від водокористувачів, як правило, вимагається отримання двох дозвільних документів, що також визначено у постановах КМУ «Про затвердження Порядку погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабміну від 10.08.92 р. № 459» № 321 від 13.03.02 р. та постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» № 615 від 30.05.11 р. Зазначені постанови передбачають отримання наступних дозволів: на спеціальне водокористування відповідно ст. 49 Водного кодексу України, яке видається Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища; на користування надрами для видобування корисних копалин на підставі ст. 16 Кодексу України про надра, яке видається Державною службою геології та надр України.

Таким чином, здійснення однієї і тієї ж дії - видобування (забору) прісної підземної води потребує оформлення двох різних дозволів, а тому позивач зобов'язаний отримати також і спеціальний дозвіл (ліцензію) на користування надрами (прісними підземними водами). Разом з тим, у відповідності до ст. 23 Кодексу України про надра землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, не централізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови, що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

В ст. 23 Кодексу України про надра встановлено обмеження для реалізації цього права: по-перше, правом на земельну ділянку, по-друге, визначивши мету видобування ? для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, та по-третє, обмеживши таке видобування продуктивністю водозаборів підземних вод, яке не перевищуватиме 300 кубічних метрів на добу. Таким чином, реалізація права землевласника та землекористувача видобувати підземні води можлива лише при сукупності усіх умов, передбачених ст. 23 Кодексу про надра.

З письмових доказів, які містяться в матеріалах справи, зокрема, із журналів форми ПОД-12 вбачається, що господарством упродовж 2012-2013 років із свердловин забрано підземної води у обсягах, що не перевищує передбаченого ст. 23 Кодексу України про надра ліміту 300 куб. м. на добу (а.с. 111-161 т.1)

Відповідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом першої інстанції правомірно встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції протиправність висновку відповідача щодо порушення господарством вимог ст. 19 та ст. 21 Кодексу України про надра у зв'язку із використанням води, видобутої із свердловин, на виробничі потреби, за відсутності спеціального дозволу на користування надрами, і прийнята у зв'язку з цим претензія № 96/02-08 від 13.06.14 р., розрахунку збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного використання водних ресурсів при відсутності спеціального дозволу на користування надрами в сумі 329440,1 грн., є безпідставною.

Наведені вище обставини стали підставою для висновку суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, оскільки доводи апеляційної скарги його не спростовують.

Зважаючи на те, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.14 р. по справі № 816/3639/14 прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції в Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.14 р. по справі № 816/3639/14 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 08.12.14 р. по справі № 816/3639/14 за позовом Полтавського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері до Державної екологічної інспекції в Полтавській області третя особа Сільськогосподарсько-фермерське господарство «Світанок» про визнання протиправними та скасування претензії, розрахунку збитків, пункту припису - залишити без змін.

Стягнути з Державної екологічної інспекції в Полтавській області (вул. Коцюбинського, 6, м. Полтава, 36039, код ЄДРПОУ 38019348) на користь Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову адміністративного суду у розмірі 36,54 грн.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Водолажська Н.С.Судді(підпис) (підпис) Філатов Ю.М. Бенедик А.П.