Постанова № 42906070, 23.02.2015, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2015 року м. Львів № 813/8696/14

11 год. 45 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Клименко О.М. за участю секретаря судового засідання Рехліцької Ю.Р. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Семенюта Д.В.;

відповідача: представник Шиба А.І.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (далі - ТОВ «Електроконтакт Україна») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, яку в порядку ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено правонаступником - Золочівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Золочівська ОДПІ), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000072200 та №0000062200 від 31.07.2014 року.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення прийнято на підставі акта перевірки №4/22/35101874 від 18.07.2014 року, у якому податковий орган вказав про відсутність реально вчинених господарських операції з ТОВ «Секюріті». Позивач з такими висновками не погоджується, оскільки такі ґрунтуються лише на акті перевірки вищезазначеного контрагента.

Також, представник позивача зазначив про те, що відповідач не надав належної правової оцінки документам, які підтверджують факт здійснення господарських операцій позивача з вказаним контрагентом, а також доказам, які пов'язані із господарською діяльністю ТОВ «Електроконтакт Україна». Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про порушення податкового законодавства щодо завищення рядка 23.1 по ПДВ та заниження податку на прибуток, а тому прийняті на основі таких висновків податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягають скасуванню.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву, зміст яких зводиться до такого. Оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийнято на підставі висновків акта №4/22/35101874 від 18.07.2014 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ТОВ «Електроконтакт Україна» (код ЄДРПОУ 35101874) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період червень 2011 року по розрахунках із ТОВ «Секюріті» (код ЄДРПОУ - 37073247).

В результаті даної перевірки встановлено відсутність реально вчинених господарських операції позивача з ТОВ «Секюріті».

Крім цього, відповідач зазначає, що до перевірки не представлено розробленої та погодженої відповідної документації по АУПГ в ГУ МНС України у Львівській області при монтажі автоматичної системи пожежної сигналізації та монтажі автоматичної системи водяного пожежогасіння, як передбачено умовами договорів, укладених між ТОВ «Електроконтакт Україна» та ТОВ «Секюріті».

У підсумку відповідач зазначив, що ТОВ «Електроконтакт Україна» завищено рядок 23.1 по ПДВ «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» згідно Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх.. ДПІ №9011767716 від 21.11.2011 року) всього на суму 26306,00 грн. та занижено податок на прибуток всього на суму 2799,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за ІІ - ІV квартали 2011 року на суму 252,00 грн., за 2012 рік на суму 1370,00 грн., за 2013 рік на суму 1177,00 грн.

Саме з цих мотивів податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000072200 від 31.07.2014 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем 26306,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 13153,00 грн., всього на суму 39459,00 грн. та податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 31.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств за основним платежем 2799,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1273,50 грн., всього на суму 4072,50 грн. і на думку відповідача підстав для їх скасування немає. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд заслухав пояснення представників позивача та відповідача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «Електроконтакт Україна» зареєстроване як юридична особа 24.04.2007 року Виконавчим комітетом Львівської міської ради.

З 10.07.2014 року по 16.07.2014 року Золочівською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Електроконтакт Україна» (код ЄДРПОУ 35101874) з питань повноти декларування, нарахування та своєчасності сплати в бюджет податків і обов'язкових платежів при здійсненні фінансово-господарської діяльності за період червень 2011 року по розрахунках із ТОВ «Секюріті» (код ЄДРПОУ - 37073247), за наслідками якої складено акт №4/22/35101874 від 18.07.2014 року (далі - акт перевірки від 18.07.2014 року).

Як вбачається зі змісту даного акта, під час перевірки ТОВ «Електроконтакт Україна» відповідач використав акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №101/68/13-07-22-01-10/37073247 від 20.03.2014 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Секюріті» (код ЄДРПОУ 37073247) з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Стек-Компютер» (30538300) за червень 2011 р., ТОВ «А-Знак» 37193050) за вересень 2012 р., ТОВ «Т.Р.Т.» (38302413) за березень 2013 р.».

У висновках акта перевірки від 18.07.2014 року відповідач зазначив про порушення ТОВ «Електроконтакт Україна»:

п. 14.1.181 ст. 14, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, Наказу ДПА України №266 від 18.04.2008 року, в результаті чого встановлено завищення рядок 23.1 по ПДВ «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» згідно Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх.. ДПІ №9011767716 від 21.11.2011 року) всього на суму 26306,00 грн.;

п. 44.1 ст. 44, п. 138.2 ст. 138, п. 146.1, п. 146.2, п. 146.3, пп.145.1.5 п. 145.1 ст. 145 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податок на прибуток всього на суму 2799,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за ІІ - ІV квартали 2011 року на суму 252,00 грн., за 2012 рік на суму 1370,00 грн., за 2013 рік на суму 1177,00 грн.

На основі таких висновків було прийнято:

податкове повідомлення-рішення №0000072200 від 31.07.2014 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за основним платежем 26306,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 13153,00 грн., всього на суму 39459,00 грн.;

податкове повідомлення-рішення №0000062200 від 31.07.2014 року про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на прибуток підприємств за основним платежем 2799,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 1273,50 грн., всього на суму 4072,50 грн.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо взаємовідносин позивача та його контрагента ТОВ «Секюріті».

ТОВ «Електроконтакт Україна» (Замовник) та ТОВ «Секюріті» (Виконавець) уклали договір на виконання робіт від 25.05.2011 року №1/01, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується, у передбачений Договором строк, на підставі технічних документів, поданих Замовником, виконати роботи з монтажу автоматичної системи пожежної сигналізації (з відповідним погодженням в ГУ МНС України в Львівській області), (надалі - Роботи) в виробничих цехах та офісних приміщеннях ТОВ «Електроконтакт Україна» (надалі - Об'єкт). В свою чергу Замовник зобов'язується прийняти Роботи та оплатити їх вартість, вказану в п. 2.1 даного Договору. Повний перелік вартості матеріалів, робіт та їх терміни, використаних Виконавцем, обумовлені в Додатку №1 до Договору, що є невід'ємними частинами Договору та Додатку №2 «Графік виконання робіт», що підписується одночасно з підписанням Договору Сторонами. Об'єкт Замовника, на якому виконуються Роботи за цим Договором, знаходиться за адресою: Львівська область, м. Золочів, вул. Кармелюка, 12 та складається з корпусу збирального цеху, побутовий блок, позначений літерою «Г», площею 2305,1 кв.м. та корпусу збирального цеху, побутовий блок, позначений літерою «Г», загальною площею 2311,5 кв.м.

ТОВ «Електроконтакт Україна» (Замовник) та ТОВ «Секюріті» (Виконавець) уклали договір на виконання робіт від 27.06.2011 року №1, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується, у передбачений Договором строк, на підставі технічних документів, поданих Замовником, виконати роботи з монтажу автоматичної системи водяного пожежогасіння при умові заключення додаткового договору на монтаж системи АПС, що є невід'ємною складовою функціонування АУПГ (з розробкою та погодженням відповідної документації по АУПГ в ГУ МНС України в Львівській області) (надалі - Роботи) в виробничих цехах та офісних приміщеннях ТОВ «Електроконтакт Україна» (надалі - Об'єкт). В свою чергу Замовник зобов'язується прийняти Роботи та оплатити їх вартість, вказану в п. 2.1 даного Договору. Повний перелік вартості матеріалів, робіт та їх терміни, обумовлені в Додатку №1, №2 до Договору, що є невід'ємними частинами Договору та Додатку №3 «Графік виконання робіт», що підписується на протязі 2-х робочих днів після підписання Договору Сторонами. Об'єкт Замовника, на якому виконуються Роботи за цим Договором, знаходиться за адресою: Львівська область, м. Золочів, вул. Кармелюка, 12 та складається з корпусу збирального цеху, побутовий блок, позначений літерою «Г», площею 2305,1 кв.м. та корпусу збирального цеху, побутовий блок, позначений літерою «Г», загальною площею 2311,5 кв.м.

На підтвердження реальності вчинення господарських операцій, виконання договірних зобов'язань та оплати придбаних робіт позивач долучив:

акт прийняття виконаних робіт з монтажу автоматичної установки пожежної сигналізації та пожежогасіння, системи оповіщення людей про пожежу і управління евакуацією, системи проти димного захисту, системи пожежного спостерігання, системи блискавко захисту, вогнезахисту конструкцій, протипожежних перешкод №3044 від 14.02.2012 року (а.с.55- 62);

технічна документація №16.11-АУПС (а.с. 141-155);

довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми КБ-3: за січень 2012 року, (а.с. 71-73, 79);

акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2: за січень 2012 року, (а.с. 74-78, 80-87);

податкові накладні: №1 від 01.06.2011 р., №13 від 29.06.2011 р.;

платіжні доручення: №1251 від 29.06.2011 р., від 26.05.2011 р., №953 від 26.05.2011 р.

Податкові накладні по контрагенту ТОВ «Секюріті» відображено у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за червень 2011 року.

Вартість отриманих робіт від ТОВ «Секюріті» без ПДВ включено ТОВ «Електроконтакт Україна» до складу витрат у деклараціях з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011 року, за 2012 рік, за 2013 рік.

Суми ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Секюріті» відображено в податковій звітності ТОВ «Електроконтакт Україна», про що свідчить копія додатку № 5 до податкової декларації з ПДВ за червень 2011 року.

У бухгалтерському обліку дані операції відображено:

- в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 103: Необоротні активи за період 01.09.2011 р. - 31.10.2011 р. (а.с. 156);

- у картці рахунку 13: Необоротні активи: Ремонт орендованого приміщення Золочів за грудень 2011 р. (а.с. 157);

- у картці рахунку 15: Інвестиції: Ремонт орендованого приміщення Золочів за період 01.09.2011 р. - 31.10.2011 р. р. (а.с. 158-175).

На підтвердження того, що в користуванні ТОВ «Електроконтакт Україна» перебувають земельні ділянки за адресою вул. Кармелюка, 12, м. Золочів, Львівської області, представником позивача до матеріалів справи також долучено: договори оренди нерухомого майна: від 26.06.2014 р., від 20.01.2011 р., від 17.05.2013 р., від 21.02.2011 р. (а.с. 179-220).

Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:

Податковий кодекс України (далі - ПК України) містить наступні нормативні положення щодо порядку формування витрат, податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість платника податків.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України).

Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України).

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З наведених законодавчих положень вбачається, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит та на зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними).

При цьому як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податковий кредит та на формування валових витрат.

Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей є податковим ризиком. У цілях підтвердження обґрунтованості заявлених податкових вигод має бути встановлений їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої економічної діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність первинних документів, у тому числі й відносно учасників та умов господарських операцій.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до п.44.1. ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1, 2, 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Операції в іноземній валюті відображаються також у валюті розрахунків та платежів по кожній іноземній валюті окремо. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця.

Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі - Положення №168/704).

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції.

З аналізу вказаних норм вбачається, що для встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності.

Таким чином, докази, на які посилається позивач як на обґрунтування реальності господарських операцій, є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у даній справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (виконання робіт), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту та формування валових витрат позивача.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що акт перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова №101/68/13-07-22-01-10/37073247 від 20.03.2014 року «Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Секюріті» (код ЄДРПОУ 37073247) з питань правильності формування сум податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість та їх подальший вплив на правильність формування доходів та витрат по взаєморозрахунках з ТОВ «Стек-Компютер» (30538300) за червень 2011 р., ТОВ «А-Знак» (37193050) за вересень 2012 р., ТОВ «Т.Р.Т.» (38302413) за березень 2013 р.» не може слугувати єдиною підставою для правової оцінки правовідносин з питань формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, проте при дослідженні господарських операцій із контрагентом позивача ТОВ «Секюріті», суд враховує наступне.

Згідно умов договорів на виконання робіт №1/01 від 25.05.2011 р. та №1 від 27.06.2011 р. ТОВ «Секюріті» зобов'язується, у передбачений договорами строк, на підставі технічних документів, поданих ТОВ «Електроконтакт Україна», виконати роботи з монтажу автоматичної системи пожежної сигналізації (з відповідним погодженням в ГУ МНС України в Львівській області) та з монтажу автоматичної системи водяного пожежогасіння при умові заключення додаткового договору на монтаж системи АПС, що є невід'ємною складовою функціонування АУПГ (з розробкою та погодженням відповідної документації по АУПГ в ГУ МНС України в Львівській області) в виробничих цехах та офісних приміщеннях ТОВ «Електроконтакт Україна».

У висновках акту перевірки відповідач зазначив, що в ході перевірки не надано розробленої та погодженої відповідної документації по АУПГ в ГУ МНС України в Львівській області при монтажі автоматичної системи пожежної сигналізації та монтажі автоматичної системи водяного пожежогасіння, як передбачено умовами вищевказаних договорів.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення, що проектно-кошторисну документацію немає можливості надати, оскільки така не збереглась у зв'язку з великим спливом часу з 2011 року.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) ліцензуванню підлягають надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення.

Відповідно до Законів України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», «Про пожежну безпеку» наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10 червня 2009 р. №99/393 затверджено Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів (далі - Ліцензійні умови).

Дані Ліцензійні умови визначають організаційні, кваліфікаційні, технологічні та спеціальні вимоги, обов'язкові для виконання при провадженні господарської діяльності з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів.

Дія Ліцензійних умов поширюється на всіх суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність з проектування, монтажу, технічного обслуговування засобів протипожежного захисту та систем опалення, оцінки протипожежного стану об'єктів.

Відповідно до п. 2.2. та п. 2.3. Ліцензійних умов (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до робіт, які виконуються в межах діяльності протипожежного призначення належать: монтаж, технічне обслуговування систем пожежогасіння (водяні, пінні, газові, порошкові, аерозольні); монтаж систем пожежної сигналізації, оповіщування про пожежу та управління евакуацією людей, устаткування передавання тривожних сповіщень.

Згідно з п. 3.7. Ліцензійних умов (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) суб'єкти господарювання повинні забезпечити збереженість в паперовому або електронному вигляді документів, які використовувались (складались) при виконанні робіт протипожежного призначення, відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до положень п. 5.4. та п. 6.4 Ліцензійних умов (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), роботи з монтажу систем пожежогасіння та з монтажу систем пожежної сигналізації повинні здійснюватись відповідно до затвердженої проектно-кошторисної документації, яка пройшла експертизу щодо пожежної безпеки в органах державного пожежного нагляду та технічної документації підприємств-виробників. Забороняється виконувати монтажні роботи без позитивного експертного висновку.

Згідно Інструкції з організації роботи органів державного пожежного нагляду, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 6 лютого 2006 р. №59 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Інструкція), експертний висновок - документ, який складений за результатами перевірки (оцінки) протипожежного стану підприємства, об'єкта, приміщення, технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування, пристроїв, матеріалів, речовин та здійснення експертизи проектної документації на об'єкти будівництва щодо відповідності вимогам законодавства у сфері пожежної безпеки.

Відповідно до п. 3.1.3. Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), територіальні органи держпожнагляду (територіальні органи ліцензування діяльності протипожежного призначення) самостійно і через підпорядковані їм органи держпожнагляду організовують виконання вимог чинного законодавства України та здійснюють систематичний контроль за дотриманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки, а також проводять експертизи протипожежного стану об'єктів, проектної документації з пожежної безпеки та іншої документації.

Згідно пп. 3.4.3.1., пп. 3.4.3.2. Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), проектна документація, у тому числі й проекти повторного застосування, які прив'язуються до початку будівництва будівель та споруд усіх об'єктів незалежно від форм власності на території, що обслуговується, підлягає державній експертизі (перевірці) на відповідність нормативним актам з пожежної безпеки. Державній експертизі щодо пожежної безпеки підлягає проектна документація на затверджувальній стадії проектування відповідно до ДБН А.2.2-3-2004 "Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва", затвердженого наказом Державного комітету будівництва та архітектури України від 20.01.2004 №8.

Відповідно до пп. 3.4.3.4. Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за результатами державної експертизи проектної документації оформляється експертний висновок, який підписується начальником (заступником начальника) органу держпожнагляду та безпосереднім виконавцем експертизи та засвідчується печаткою органу держпожнагляду (додатки 12 та 13 Інструкції).

Згідно з пп. 3.4.3.6. Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), за проектами систем оповіщення та управління евакуацією людей при пожежі, внутрішнього та зовнішнього протипожежного водопостачання, установки автоматичного пожежогасіння та пожежної сигналізації, димовидалення, обладнання блискавкозахисту, підвищення вогнестійкості конструкцій будівель та споруд, висновки експертизи щодо пожежної безпеки, винесені урядовим або територіальним органом, надсилаються замовнику (проектній організації) та відповідному нижчестоящому органу держпожнагляду.

З аналізу вищенаведених норм випливає, що роботи з монтажу систем пожежогасіння та з монтажу систем пожежної сигналізації повинні здійснюватись лише за наявності належної затвердженої проектно-кошторисної документації та позитивного експертного висновку. У разі ж відсутності позитивного експертного висновку виконувати монтажні роботи забороняється.

Хоча серед документів, з якими чинне податкове законодавство пов'язує право платника на податковий кредит та на формування валових витрат, проектно-кошторисна документація та позитивний експертний висновок не перелічені як обов'язкові, однак для достеменного з'ясування реального характеру господарської операції з виконання робіт необхідно дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції.

Проте, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи підприємство не надало суду затвердженої проектно-кошторисної документації та позитивного експертного висновку на виконання робіт з монтажу систем пожежогасіння та з монтажу систем пожежної сигналізації за адресою вул. Кармелюка, 12, м. Золочів, Львівська область, наявність яких є обов'язковою для підтвердження реальності господарських операцій та передбачена умовами договорів між ТОВ «Електроконтакт Україна» та ТОВ «Секюріті» (п. 1.1 Договору на виконання робіт №1/01 від 25.05.2011 р. та п. 1.1 Договору на виконання робіт №1 від 27.06.2011 р.).

В той же час, лист-рекомендація Управління з питань наглядово-профілактичної діяльності ГУ МНС України у Львівській області №58/1/7190 від 23.09.2011 р., в якому зазначено, що застосування проекту №16.11-АУПС/АУПВ/УСД на реконструкцію цехів ВАТ «Золочівський радіозавод» під виробництво кабельних мереж ТОВ «Електроконтакт Україна» по вул. Кармелюка, 12 в м. Золочів можливе, не являється позитивним експертним висновком, форма якого визначена Інструкцією з організації роботи органів державного пожежного нагляду.

Таким чином, суд не погоджується з твердженням позивача, що сама по собі наявність у нього податкових накладних підтверджує фактичне отримання робіт від вказаного вище контрагента, а тому наведене свідчить про правильність висновків податкового органу щодо завищення рядка 23.1 по ПДВ «Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» згідно Податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2011 року (вх.. ДПІ №9011767716 від 21.11.2011 року) всього на суму 26306,00 грн. та заниження податку на прибуток всього на суму 2799,00 грн., в тому числі по звітних періодах: за ІІ - ІV квартали 2011 року на суму 252,00 грн., за 2012 рік на суму 1370,00 грн., за 2013 рік на суму 1177,00 грн.

Крім цього, позивачем в судовому засіданні не надано, до матеріалів справи не долучено Додатку №2 «Графік виконання робіт» до договору на виконання робіт №1/01 від 25.05.2011 року та Додатку №3 «Графік виконання робіт» до договору на виконання робіт №1 від 27.06.2011 року, які обумовлені як невід'ємні частини самими договорами.

Оцінюючи пояснення сторін, письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази не підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між ТОВ «Електроконтакт Україна» та ТОВ «Секюріті», оскільки ні в ході перевірки, ні під час судового розгляду справи позивачем не надано затвердженої проектно-кошторисної документації та позитивного експертного висновку на виконання робіт з монтажу систем пожежогасіння та з монтажу систем пожежної сигналізації.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем не переконують в обґрунтованості позовних вимог.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому у їх задоволенні слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

За приписами ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Відповідно до платіжного доручення №5301 від 22.12.2014 року, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 182,70 грн., відтак решта несплаченої суми судового збору становить 1644,30 грн.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Електроконтакт Україна» (вул. Топольна, 1, м. Перемишляни, Львівська область, 81200, код ЄДРПОУ 35101874) решту суми судового збору в розмірі 1644 (одна тисяча шістсот сорок чотири) грн. 30 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 02.03.2015 року.

Суддя Клименко О.М.