Постанова № 42906014, 27.02.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2015 року Справа № 803/301/15-a

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій призначених на пільгових умовах,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом (далі - УПФ України в Луцькому районі, позивач) до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (далі - СТзОВ «Україна», відповідач, товариство) про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період грудень 2014 року та за січень 2015 року в загальній сумі 26989,13 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період грудень 2014 року по січень 2015 року становить 26989,13 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте в заяві від 27 лютого 2015 року представник позивача просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.18).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка отримана уповноваженим представником підприємства 21 лютого 2015 року (а.с.17).

Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа (далі - КАС України), яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною шостою статті 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, представник позивач а просить суд розглядати справу за його відсутності, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Таким чином, даний публічно-правовий спір підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті «б» - «з» цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що СТзОВ «Україна» 31 березня 2000 року зареєстроване як юридична особа Луцькою райдержадміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (перереєстрацією) суб'єкта підприємницької діяльності- юридичної особи (а.с.11).

Згідно довідки № 746 про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України виданої Волинським обласним управлінням статистики 31 березня 2000 року, основними видами діяльності СТзОВ «Україна» згідно КВЕД є: 01.11.0 - вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, 01.21.0 - розведення великої рогатої худоби, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, 51.21.0 - оптова торгівля зерном та кормами для тварин, 51.38.2 - спеціалізована оптова торгівля іншими видами продовольчих товарів, 52.62.2 - роздрібна торгівля на ринках (а.с.10).

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Луцькому районі, що підтверджується листом управління від 27 січня 2015 року №308/03-14 (а.с.7).

Як слідує розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з 2015 року та листа УПФ України в Луцькому районі від 27 січня 2015 року №308/03-14, відповідач зобов'язаний щомісяця сплачувати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 Таким чином за період 2014 року та січень 2015 року підприємство мало сплатити 26989,13 грн., про те СТзОВ «Україна» своїх зобов'язань не виконало у зв'язку із чим виникла вищезгадана заборгованість, що також підтверджується карткою особового рахунку платника за період 01.01.2004 року по 20.02.2015 року (а.с.7-9,19-21).

Як вбачається з матеріалів справи позивач направляв до відповідача остаточні розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за 2014 рік та щомісячний розмір відшкодувань на 2015 рік на загальну суму боргу 26989,13 грн., однак станом 09 лютого 2015 року вказаної суми проплачено не було.

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФ України в Луцькому районі належними та допустимими доказами довело наявність у СТзОВ «Україна» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період грудень 2014 року та за січень 2015 року в загальній сумі 26989,13 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Оскільки у СТзОВ «Україна» наявна заборгованість по виплаті та доставці пенсій призначених на пільгових умовах за вищевказаний період, яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення даної заборгованості підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 3,11,17,71,122,128,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна» (45643, Волинська область, Луцький район, село Баїв, вулиця Перемоги, будинок 1, ідентифікаційний код юридичної особи 03737416) на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (43001, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 68, ідентифікаційний код юридичної особи 20130414, р/р 256027012243 у ВОУ ВАТ «Державний ощадний банк України») заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період грудень 2014 року та за січень 2015 року в загальній сумі 26989,13 грн. (двадцять шість тисяч дев'ятсот вісімдесят дев'ять гривень тринадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський