Рішення № 42905621, 23.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/29459/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна»

до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта»

про стягнення 17 435,94 грн.

Суддя В.О. Демидов

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

29.12.2014 позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ПЗУ Україна», звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 25.12.2014 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» заборгованості в порядку регресу в розмірі 17 435,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.073585 від 16.08.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатив страхове відшкодування, а тому відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась дорожньо-транспортна пригода (далі за текстом - ДТП), що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду в порядку регресу у розмірі 17 435,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.12.2014 порушене провадження у справі № 910/29459/14 та вказану справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 16.01.2015.

У судове засідання 16.01.2015 представники сторін не прибули, причин неявки суду не повідомили, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №32846622 та №32846630. Розгляд справи відкладено на 23.02.2015.

Представник позивача в судове засідання 23.02.2015 не прибув, проте через канцелярію суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності та клопотання про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2015 також не прибув, 23.01.2015 через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі відповідача за наявними документами у справі.

17.01.2015 через загальний відділ канцелярії господарського суду м. Києва надійшов лист МТСБУ № 7/2-28/987 від 15.01.2015 щодо інформації відповідно до полісу № АІ/1489875.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

16.08.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» та Багатирем Сергієм Олександровичем укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів № АМ.073585 (далі за текстом - договір), предметом якого є майнова відповідальність за пошкодження транспортного засобу «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ.

Пунктом 9 договору визначено строк його дії з 17.08.2013 по 16.08.2014.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та відповідно до п. 3 договору вигодонабувачем є ПАТ «Ідея Банк».

15.08.2014 о 17 год. 20 хв. у м. Полтаві на просп. Вавілова від вул. Половка в напрямку вул. Південної водій Постолиця Р.В., керуючи автомобілем «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак ВІ 6107 АС, не вибрав безпечну швидкість та дистанцію в русі в районі буд. 21 по вул. Б. Хмельницького допустив зіткнення з автомобілем «ВАЗ 219010», державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, під керуванням Багатиря С.О., який стояв попереду в попутному напрямку, виконуючи маневр розвороту ліворуч, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті ДТП автомобіль «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, було пошкоджено, що підтверджується розширеною довідкою про дорожньо-транспортну пригоду № 9424288, виданою інспектором ВДАІ з обслуговування м. Полтави та автомобільно-технічної інспекції УМВС України в Полтавській області Сідан Д.О.

Згідно з постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.09.2014 у справі № 554/12517/14-ц (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи), дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Постолицею Романом Володимировичем п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001, в результаті чого останнього визнано винним у скоєнні правопорушення.

В матеріалах справи міститься заява на виплату страхового відшкодування від 18.08.2014 за договором добровільного страхування наземного транспорту № АМ.073585 від 16.08.2013, про настання страхового випадку, який трапився 15.08.2014 з транспортним засобом «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, в якій страхувальник просить здійснити виплату страхового відшкодування за наслідками ДТП на рахунок станції технічного обслуговування ТОВ «Автодім Полтава».

ПАТ «Ідея Банк», що є вигодонабувачем за договором, своїм листом № 161-04/118833 від 21.08.2014, адресованим директору РО м. Полтава ПрАТ СК «ПЗУ Україна», просив перерахувати суму страхового відшкодування на відновлювальний ремонт автомобіля «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ безпосередньо на рахунок станції технічного обслуговування.

Матеріали справи містять калькуляцію № 81/08/14 від 28.08.2014 відновлювального ремонту транспортного засобу «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, з визначеною вартістю такого ремонту у розмірі 19287,67 грн.

Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодження транспортного засобу № 81/08/14 від 29.08.2014, складеного оцінювачем Швацьким В.М. (кваліфікаційне свідоцтво оцінщика МФ № 6035 від 24.05.2008, сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12462/11 від 16.09.2011), вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу «ВАЗ 219010», державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 19287,67 грн.

Відповідно до страхового акту позивача № UA2014081500023/L01/01 від 02.09.2014 узгоджено суму виплати страхового відшкодування за договором № АМ.073585 від 16.08.2013 в розмірі 17 435,94 грн. на рахунок ТОВ «Автодім Полтава».

Позивачем на виконання умов договору платіжним дорученням № 26116 від 03.09.2014 здійснена виплата страхового відшкодування на відновлювальний ремонт автомобіля «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, на рахунок ТОВ «Автодім Полтава» в сумі 17 435,94 грн. відповідно до страхового акту (копія міститься в матеріалах справи).

Матеріали справи містять вимогу позивача № 78 від 27.11.2014, адресовану відповідачу, про сплату коштів в розмірі 17 435,94 грн. в порядку суброгації.

На вказану вимогу відповідач відповіді не надав, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відзив на позовну заяву та інші витребувані господарським судом матеріали відповідач не надав, а також не скористався правом участі свого повноважного представника у судових засіданнях.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову частково з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

З матеріалів справи та положень ст. 512, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" вбачається, що позивач набув право вимоги до відповідача в порядку суброгації.

Як зазначає Верховний Суд України в листі від 19.07.2011, перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика називається суброгацією. При суброгації нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Внаслідок цього страховик виступає замість потерпілого.

Хоч і регрес, і суброгація виникають на підставі закону, проте вказані підстави є різними. Так, суброгація виникає, зокрема, на підставі ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування", а регрес, зокрема, на підставі ст. 38 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Між поняттями суброгації та регресу існують відмінності. За суброгації відбувається лише зміна осіб у вже наявному зобов'язанні (зміна активного суб'єкта) зі збереженням самого зобов'язання. Це означає, що одна особа набуває прав і обов'язків іншої особи у конкретних правовідносинах. У процесуальному відношенні страхувальник передає свої права страховику на підставі договору і сприяє реалізації останнім прийнятих суброгаційних прав. При регресі одне зобов'язання замінює собою інше, але переходу прав від одного кредитора до іншого не відбувається.

Регрес у страхуванні виникає стосовно вузького кола осіб, тоді як суброгація застосовуються щодо будь-якої особи, відповідальної за настання страхового випадку. При суброгації перебіг строку позовної давності починається з моменту виникнення страхового випадку. При регресі - з моменту, коли страховик виплатив страхове відшкодування, тобто зазнав збитків.

Відповідно до положень статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" від дня страхового випадку внаслідок заміни кредитора у зобов'язанні з відшкодування шкоди до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат й у межах загального строку позовної давності, переходить право вимоги до особи, відповідальної за завдані страхувальнику збитки.

За цією нормою страхувальник, який отримав майнову шкоду в деліктному правовідношенні набув право вимоги відшкодування до заподіювача й строк такої вимоги почав спливати у момент заподіяння шкоди, але у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування до страховика переходить право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до заподіювача із залишком строку позовної давності, оскільки відповідно до статті 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

У спірному зобов'язанні відбулася заміна кредитора - страхувальник передав страховикові, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки. При цьому строк позовної давності у страховому зобов'язанні є загальним (три роки) та його перебіг починається від дня настання страхового випадку.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду України № 6-112цс13 від 25.12.2013.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно з постановою Октябрського районного суду м. Полтави від 12.09.2014 у справі № 554/12517/14-ц зазначена вище ДТП відбулась внаслідок порушення Постолицею Романом Володимировичем п.п. 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Судом встановлено, що за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем перераховано на рахунок СТО ТОВ «Автодім Полтава» страхове відшкодування в розмірі 17 435,94 грн. відповідно до страхового акту № UA2014081500023/L01/01 від 02.09.2014, що підтверджується платіжним дорученням № 26116 від 03.09.2014 на відповідну суму.

На підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АІ/1489875 на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак ВІ 6107 АС.

Як встановлено судом, вартість відновлювального ремонту автомобіля «ВАЗ 219010» державний номерний знак ВІ 3274 ВХ, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу відповідно до звіту № 81/08/14 від 29.08.2014 становить 19 287,67 грн., позивач сплатив 17 435,94 грн.

У відповідності до вищевказаних норм, ст.ст. 512-514, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до відповідача як страховика цивільної відповідальності, щодо шкоди, заподіяної внаслідок експлуатації автомобіля «ЗАЗ Daewoo», державний номерний знак ВІ 6107 АС.

Відповідно до листа МТСБУ №7/2-28/97 від 15.01.2015 за полісом № АІ/1489875 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом - 510,00 грн.

Отже, відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 16 925,94 грн. з розрахунку 17 435,94 грн. (вартість ремонту пошкодженого транспортного) - 510,00 грн. (франшиза.)

Відповідно до ст. 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 16 925,94 грн. В решті позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7 «Д», код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, код 20782312) страхове відшкодування в сумі 16 925 (шістнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 94 коп. та судовий збір в сумі 1773 (одна тисяча сімсот сімдесят три) грн. 56 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні 23.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.03.2015.

Суддя В.О. Демидов