Рішення № 42905612, 23.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2015Справа №910/29433/14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант Система»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

про стягнення 16 966,49 грн.

Суддя В.О. Демидов

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (дов. від 26.06.2014)

від відповідача: не з'явився.

встановив:

29.12.2014 позивач - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Гарант Система», звернувся до господарського суду міста Києва з позовом від 26.12.2014 про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» заборгованості в порядку регресу в розмірі 16966,49 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000612 від 05.09.2013 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (далі за текстом - ДТП), виплатив страхове відшкодування, а тому позивачем відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України отримане право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу, з вини якого трапилась ДТП, що підтверджується постановою суду, була застрахована відповідачем, позивач просить стягнути з останнього шкоду в порядку регресу у розмірі 16966,49 грн. в судовому порядку.

Представник відповідача в судове засідання 23.02.2015 не прибув, причин неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином шляхом надсилання за його належною юридичною адресою ухвали господарського суду.

17.01.2015 через загальний відділ канцелярії господарського суду міста Києва надійшов лист з МТСБУ №7/2-28/979 від 15.01.2015 про страхове покриття за полісом № АС/6219534.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, суму заявлену регресного відшкодування не сплатив.

З урахуванням викладеного справа на підставі положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглядається за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив такі фактичні обставини.

05.09.2013 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Гарант Система» та ОСОБА_2 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000612 (далі за текстом - Договір), об'єктом якого є майнова відповідальність за шкоду, спричинену транспортному засобу «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1.

Пунктом 7 договору визначено строк його дії - з 05.09.2013 по 04.09.2014.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП, та що вигодонабувачем є ОСОБА_2.

27.02.2014 у м. Києві на перехресті вул. Гоголівської та вул. Воровського водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2, не вибрав безпечну швидкість для руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, вчасно не відреагував на її зміну, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_2, в результаті чого автомобілі отримали механічні пошкодження.

В результаті ДТП автомобіль НОМЕР_3, було пошкоджено, що підтверджується довідкою, наданою інспектором СОМ ДТП ВДАІ Шевченківського РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_4 та довідкою, виданою ПрАТ «СК «Гарант Система» УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копії довідок містяться в матеріалах справи).

Згідно з постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2014 у справі № 761/6278/14-ц (належним чином засвідчена копія постанови містяться в матеріалах справи) ДТП відбулась внаслідок порушення водієм ОСОБА_3 п.п. 12.1, 2.3(б) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001. ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні зазначеного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 140/14 від 04.03.2014, складеного експертом ОСОБА_5 (свідоцтво Міністерства юстиції про присвоєння кваліфікації судового експерта-автотоварознавця № 49 від 29.06.1999, продовжене до 13.07.2015) вартість відновлювального ремонту наземного транспортного засобу «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу становить 22797,34 грн.

Матеріали справи містять ремонтну калькуляцію № 140/14 від 04.03.2014 відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1, з визначеною вартістю такого ремонту у розмірі 22 797, 34 грн.

Крім того, згідно з висновком додаткового експертного автотоварознавчого дослідження з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу № 140-1/14 від 17.03.2014, також складеного експертом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3, в результаті його пошкодження в ДТП з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та без врахування технологічної заміни скла складає 20 359,79 грн.

Згідно ремонтної калькуляції № 140/14 від 17.03.2014 відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1, визначено вартість такого ремонту у розмірі 20 359,79 грн.

Відповідно до заяви про настання страхового випадку та заяви на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу від 24.03.2014, страхувальник повідомив страховика про настання страхового випадку у вигляді ДТП, що сталася 27.02.2014; виплату страхового відшкодування просив здійснити готівкою через касу ПрАТ «СК «Гарант-Система».

Відповідно до страхового акту № 05-17/083 від 24.03.2014 та розрахунку страхового відшкодування до нього, позивач узгодив здійснити виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 05-16/000612 від 05.09.2013, застрахованого автомобіля НОМЕР_3, відповідно до заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування суму, без врахування ПДВ, в розмірі 16966,49 грн.

За наказом Голови правління позивача ОСОБА_6 від 08.04.2014 № 132 за видатковим касовим ордером від 17.04.2014 ОСОБА_2 отримав страхове відшкодування у розмірі 16 966,49 грн.

Таким чином, позивач здійснив виплату суми страхового відшкодування в сумі 16 966,49 грн. за видатковим касовим ордером від 17.04.2014 договору.

Оскільки цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/6219534, що підтверджено довідкою МТСБУ, наявною у справі, позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в порядку регресу № 05/530 від 05.09.2014.

Відповіді на претензію відповідач не надав, суму страхового відшкодування не сплатив, внаслідок чого позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши наявні в матеріалах справи документи та дослідивши в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Положеннями ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі за текстом - Закон), який містить спеціальні норми щодо регулювання правовідносин з відшкодування шкоди, заподіяної з вини власника транспортного засобу, який застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У відповідності до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст. 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності відшкодовує оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП майну третьої особи.

Статтею 29 Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Ст. 1191 Цивільного кодексу України та п.38.2.1 ст.38 Закону передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 257, ч. 6 ст. 261 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у 3 роки, а за регресними зобов'язаннями, перебіг позовної давності починається від дня виконання основного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст. 1187 Цивільного кодексу України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання.

Частиною 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

За ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 07.03.2014 у справі № 761/6278/14-ц ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України, внаслідок якого було пошкоджено транспортний засіб «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1, належний ОСОБА_2

Є доведеним розмір матеріальної шкоди, заподіяної транспортному засобу «Fiat Linea» державний номерний знак НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, а також факт сплати позивачем вказаній фізичній особі страхового відшкодування у розмірі 16 966,49 грн.

За видатковим касовим ордером від 17.04.2014 ОСОБА_2 отримав від позивача страхове відшкодування у розмірі 16 966,49 грн.

На підставі зазначених вище обставин справи, наведених норм закону та у зв'язку з укладенням відповідачем полісу страхування цивільно-правової відповідальності № АС/6219534, на відповідача покладений обов'язок відшкодовувати шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2, належного ОСОБА_3

У відповідності до вищевказаних норм, ст.ст. 512-514, 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до позивача перейшло право вимоги до відповідача як страховика цивільної відповідальності, щодо шкоди, заподіяної внаслідок експлуатації автомобіля «Hyundai Tucson», державний номерний знак НОМЕР_2.

Відповідно до листа МТСБУ №7/2-28/979 від 15.01.2015 за полісом № АС/6219534 встановлено ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в розмірі 50 000 грн., франшиза за даним полісом складає 0,00 грн.

Відповідно до ст. 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, б. 6, код 35893575) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант-Система» (04070, м. Київ, вул. П. Сагайдачного/Ігорівська, б. 10/5 літера А, код 31725819) в порядку регресу страхове відшкодування у розмірі 16966 (шістнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 49 коп. та судовий збір в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім ) грн. 00 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 23.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 02.03.2015.

Суддя В.О. Демидов