Постанова № 42904972, 17.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2015 р. Справа№ 7/293

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Власова Ю.Л.

суддів: Корсакової Г.В.

Федорчука Р.В.

при секретарі судового засідання Вага В.В.

за участю представників:

від позивача: Мельник Н.В.,

від відповідача: Кулинич Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі №7/293 (суддя: Якименко М.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр Інфотехнологій"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця"

про стягнення 102840,38 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Відповідача, в якому просив суд стягнути 102840,38 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.12.2014р. у справі №7/293 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 102840,38 грн. основного боргу, 1028,77 грн. витрат із сплати державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення обґрунтовано тим, що в порушення умов договору не оплачено частину вартості спожитої теплової енергії, доказів на спростування суду не надано, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.12.2014р. у справі №7/293 та прийняти нове.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом не досліджено всіх матеріалів справи, внаслідок чого прийняте необґрунтоване рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.12.2014р. апеляційну скаргу Відповідача призначено до розгляду на 13.01.2015р.

Розпорядженням заступника голови Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2015р. справу №7/293 передано на розгляд колегії суддів у складі Власов Ю.Л. (головуючий), Корсакова Г.В., Федорчук Р.В.

В судовому засіданні 13.01.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва на 27.01.2015р.

27.01.2015р. Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2015р. відкладено розгляд справи на 10.02.2015р. У судовому засіданні 10.02.2015р. відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалась перерва до 17.02.2015р.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, заслухавши пояснення Сторін, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, суд встановив.

01.01.1998р. між Спільним підприємством «Укр-Кан Пауер» та Відповідачем був укладений договір №0450228 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого Спільне підприємство «Укр-Кан Пауер» зобов'язалось виробляти, систематично поставляти та передавати у власність Відповідачу товар - теплову енергію у вигляді гарячої водив період з 01.01.1998р. по 31.12.1998р.

Згідно з п.1.2. договору Покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Відповідно до п.6.3. договору всі розрахунки по цьому договору виконуються на підставі рахунків, які Відповідач отримує від Спільного підприємства «Укр-Кан Пауер», виключно у грошовій формі (постанова Кабінету Міністрів України від 21.05.1997р. №487) за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п.6.4. договору Відповідач щомісяця з 12 по 14 число отримує у Спільного підприємства "Укр-Кан Пауер" оформлені бланки актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табулеграми та доручення на сплату прийнятої теплової енергії за поточний місяць з урахуванням недоплати або переплати за попередній місяць. Один примірник підписаного акту Відповідач повертає Спільному підприємству "Укр-Кан Пауер" не пізніше 15 числа поточного місяця.

Відповідно до п.6.5. договору Відповідач самостійно сплачує за прийняту теплову енергію згідно отриманого платіжного доручення не пізніше 28 числа поточного місяця.

01.01.2000р. між Закритим акціонерним товариством «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер» (яке є правонаступником спільного підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Укр-Кан Пауер») та Відповідачем була укладена угода №1 про заміну і доповнення договору №450228, за умовами якої змінили п.10.1 договору та виклали його в наступній редакції: «10.1 Даний договір укладений на термін з 01.01.1998р. до 31.12.1998р. і вважається подовженим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення терміну його дії жодною стороною не буде заявлено про протилежне, та при умові, якщо Відповідач до 01 серпня поточного року узгодить з енергопостачальною організацією обсяги споживання на наступний період».

Відповідач несвоєчасно виконував свої зобов'язання з оплати спожитої теплової енергії внаслідок чого у нього виникла заборгованість в сумі 102840,38 грн. перед ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль», яке є правонаступником ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «Укр-Кан Пауер».

Проте, на час звернення ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» до суду Відповідачем було перераховано частину заборгованості (за спірний період) за договором №450228 від 01.01.1998р. в сумі 60000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 23.02.2009р. на суму 10000,00 грн., від 26.02.2009р. на суму 35000,00 грн., від 31.03.2009р. на суму 15000,00 грн.

Також, у період з квітня 2009р. по вересень 2009р. Відповідачем частково сплачено суму боргу (за спірний період) в сумі 18415,99 грн..

28.10.2011р. рішенням господарського суду міста Києва у справі №64/239 за позовом ПАТ «Екостандарт» (яке є правонаступником ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль») до Відповідача про стягнення 103225,44 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 17557,43 грн. інфляційної складової боргу, 3% річних сумою 5005,47 грн., а також 1257,88 грн. витрат із сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу позовні вимоги задоволено повністю.

Позовні вимоги ПАТ «Екостандарт» мотивовані неналежним виконанням Відповідачем зобов'язання за договором № 0450228 від 01.01.1998р., у зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 103225,44 грн. за період з лютого 2009р. по червень 2011р.

При цьому як вбачається з вказаного рішення суду Відповідачу у період з лютого 2009р. по червень 2011р. була поставлена теплова енергія у вигляді гарячої води загальною вартістю 263309,45 грн., проте вартість спожитої теплової енергії оплачена Відповідачем частково у розмірі 160084,01 грн., заборгованість у сумі 103 225,44 грн. залишилась Відповідачем несплаченою.

08.02.2013р. Відповідачем на виконання рішення у справі №64/239 було перераховано на рахунок ВДВС Дарницького РУЮ у м. Києві грошові кошти в сумі 147640,44 грн., в тому числі 103225,44 грн.

28.09.2012р. між ПАТ «Екостандарт» та ПАТ «Фортуна-Банк» був укладений договір факторингу №28/09/12, за умовами якого останнє зобов'язалось передати ПАТ «Екостандарт» суму фінансування, а останнє зобов'язувалось відступити ПАТ «Фортуна-Банк» права вимоги за основним договором.

Відповідно до підпункту ііі п.4.2. договору факторингу у разі якщо після переходу права вимоги до ПАТ «Фортуна-Банк» ПАТ «Екостандарт» будуть отримані будь-які грошові кошти від боржника на виконання ним своїх зобов'язань за основним договором, останнє зобов'язувалось протягом 5 робочих днів з моменту надходження таких коштів перераховувати їх на банківський рахунок ПАТ «Фортуна-Банк» та повідомити останнього про факт отримання грошових коштів.

Згідно з додатком №3 до договору факторингу №28/09/12 від 28.09.2012р. ПАТ «Екостандарт» було відступлено ПАТ «Фортуна-Банк» право вимоги сплати заборгованості Відповідача в сумі 127649,83 грн.

04.10.2012р. між ПАТ «Фортуна-Банк» та Позивачем був укладений договір факторингу №04/10/12, за умовами якого Позивач зобов'язався передати ПАТ «Фортуна-Банк» суму фінансування, а останнє зобов'язувалось відступити Позивачу права вимоги за основним договором.

Відповідно до підпункту ііі п.4.2. договору факторингу у разі якщо після переходу права вимоги до Позивача ПАТ «Фортуна-Банк» будуть отримані будь-які грошові кошти від боржника на виконання ним своїх зобов'язань за основним договором, ПАТ «Фортуна-Банк» зобов'язувалось протягом 5 робочих днів з моменту надходження таких коштів перераховувати їх на банківський рахунок Позивача та повідомити останнього про факт отримання грошових коштів.

Згідно з додатком №3 до договору факторингу №04/10/12 від 28.09.2012р. ПАТ «Фортуна-Банк» було відступлено Позивачу право вимоги до Відповідача за договором №0450228 від 01.01.1998р. в сумі 127649,83 грн.

При цьому, як вбачається з додатків №4 до зазначених договорів факторингу №28/09/12 та №04/10/12 заборгованість Відповідача була предметом розгляду двох судових справ №7/293 та №64/239.

10.10.2012р. Позивач направив на адресу Відповідача повідомлення про укладений договір факторингу та просив здійснити оплату заборгованості в сумі 127649,83 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що апеляційна скарга Відповідача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Згідно з п.11 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» звернулось з позовом до Відповідача про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. включно в сумі 102840,38 грн.

Господарським судом міста Києва 02.12.2014р. замінено Закрите акціонерне товариство «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» на правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Центр інфотехнологій» згідно з договором факторингу.

Як встановлено судом, між СП «Укр-Кан Пауер» (правонаступником якого є ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль») та Відповідачем був укладений договір №0450228 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, за умовами якого СП «Укр-Кан Пауер» продавало Відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води, проте Відповідач оплатив її частково, внаслідок чого у останнього на час вирішення спору виникла заборгованість в сумі 24424,39 грн., що також підтверджується актом звірки, підписаним обома сторонами.

У вересні 2012р. ПАТ «Екостандарт» (яке є правонаступником ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль») за договором факторингу було відступлено ПАТ «Фортуна-Банк» право вимоги до Відповідача в сумі 127649,83 грн., а в жовтні 2012р. ПАТ «Фортуна-Банк» за договором факторингу відступило вказане право вимоги Позивачу. При цьому, як вбачається з додатків до вказаних договорів факторингу, ПАТ «Екостандарт» було відступлено право вимоги за договором №0450228 оплати постачання теплової енергії у сумі 24424,39 грн. за період з жовтня 2008р. по січень 2009р. та у сумі 103225,44 грн. за період з лютого 2009р. по червень 2011р. (24424,39 грн. + 103225,44 грн. = 127649,83 грн.).

Оскільки, після звернення ЗАТ «Енергогенеруюча компанія «ДАРтеплоцентраль» з даним позовом до суду, у період з квітня 2009р. по вересень 2009р. Відповідачем сплачено суму боргу (за спірний період) в сумі 18415,99 грн., то суд вважає за можливе припинити провадження у справі №7/293 в частині позовної вимоги Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 18415,99 грн. за відсутністю предмету спору.

За вказаних обставин апеляційний суд вважає, що оскаржуване рішення місцевого суду підлягає зміні.

Керуючись ст.49, 80, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця" на рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі №7/293 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 02.12.2014р. у справі №7/293 змінити.

3. Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

«1. Припинити провадження у справі №7/293 в частині позовних вимог Позивача про стягнення з Відповідача основного боргу в сумі 18415,99 грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд.144-Б, код ЄДРПОУ 16285594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, буд. 22, код ЄДРПОУ 32531966) основний борг в сумі 24424 (двадцять чотири тисячі чотириста двадцять чотири) грн. 39 коп., витрати із сплати державного мита в сумі 428 (чотириста двадцять вісім) грн. 40 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 49 (сорок дев'ять) грн. 15 коп.

3. В іншій частині у позові відмовити.»

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр інфотехнологій" (01054, м. Київ, Шевченківський район, вул. Тургенєвська, буд. 22, код ЄДРПОУ 32531966) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Дарниця" (02091, м. Київ, Харківське шосе, буд.144-Б, код ЄДРПОУ 16285594) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 784 (сімсот вісімдесят чотири) грн. 16 коп.

Повний текст постанови складено 26.02.2015р.

Головуючий суддя Ю.Л. Власов

Судді Г.В. Корсакова

Р.В. Федорчук