Рішення № 42904935, 24.02.2015, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.02.2015 Справа № 907/1204/14

Суддя Ващиліна Н.М., розглянувши матеріали справи

за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1

до Державного вищого навчального закладу „Ужгородський національний університет"

про стягнення заборгованості в розмірі 759009,65 грн. за договором підряду №91 від 05.12.2013 (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.02.2015 року),

За участю представників сторін:

від позивача - ОСОБА_2., представник за довіреністю від 22.12.2014;

від відповідача - Комовці М.М., представник за довіреністю №1904/01-27 від 10.07.2014,

СУТЬ СПОРУ: фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заявлено позов до Державного вищого навчального закладу „Ужгородський національний університет" про стягнення заборгованості в розмірі 759009,65 грн. за договором підряду №91 від 05.12.2013 (з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 24.02.2015 року).

В судових засіданнях 23.12.2014, 30.12.2014, 21.01.2015 та 04.02.2015 оголошувались перерви відповідно до ст.77 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 04.02.2015 за клопотанням позивача позивача було продовжено строк розгляду спору у відповідності до положень ч.3 ст.69 ГПК України у зв'язку з можливістю позасудового врегулювання спору.

В судовому засіданні 24.02.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Представник позивача підтримав позовні вимоги повністю та просить задоволити їх з мотивів, викладених у позовній заяві, додаткових письмових поясненнях та усних поясненнях, наданих у судових засіданнях.

Вважає, що вимоги підтверджені поданими суду доказами, зокрема, договором підряду №91 від 05.12.2013, листом від 21.05.2014, довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форма КБ-3) та актами приймання виконаних будівельних робіт (форма КБ-2в).

На виконання вимоги суду подав докази на підтвердження сплати судового збору у встановленому розмірі (квитанція №26 від 26.12.2014), проектно-кошторисну документацію до договору підряду, акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт відповідно до п.5.1. договору, докази знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців України станом на теперішній час (витяг з ЄДРПОУ).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що відповідачем в порушення умов договору не було проведено своєчасного та повного розрахунку по оплаті за виконані роботи.

Стверджує, що ним були повністю виконані умови укладеного між сторонами договору. У лютому 2014 були надані замовнику належним чином оформленні акти виконаних робіт, однак замовником не були підписані, підрядника не було повідомлено про причини відмови у прийнятті виконаних робіт. На повторне звернення від 21.05.2014 до відповідача щодо прийняття робіт та повної оплати їх вартості, письмової відповіді не отримано.

Посилається на те, що на неодноразові звернення до представників замовника, отримав усну відповідь про те, що ДВНЗ «УжНУ» є бюджетною установою, і не може провести оплату згідно договору підряду у зв'язку із дією Постанови КМУ від 01.03.2014 №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету».

Клопотанням від 24.02.2015 в порядку ст. 22 ГПК України позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення 58472,44 грн. інфляційних втрат та 10979,65 грн. 3 % річних.

Таким чином, просить стягнути заборгованість в розмірі 759009,65 грн. за виконані роботи за договором підряду №91 від 05.12.2013.

Вказане клопотання про зменшення позовних вимог подано позивачем до прийняття рішення судом першої інстанції, не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, з огляду на що приймається судом.

Відповідно до пункту 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" - у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач з вказаними позовними вимогами не погоджується. На виконання вимог суду подав письмовий відзив на позовну заяву, яким просить відмовити в задоволені позову. Вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають посиланням позивача на фактичні обставини, а також не можуть бути реалізовані, виходячи зі змісту норм матеріального права. Зокрема, посилається на те, що у відповідності до п. 5.1. укладеного між сторонами договору здача-приймання виконаних робіт проводиться (щомісячно) поетапно згідно з календарним планом виконання робіт та оформляється актом приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), а відповідно п. 5.2. договору після завершення кожного етапу робіт підрядник передає замовнику акт та довідку.

При цьому, згідно з умовами договору, замовник зобов'язаний прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше трьох календарних днів з дня отримання від підрядника письмового повідомлення про їх виконання. Однак, згідно тверджень відповідача, останній не отримував письмового повідомлення про виконання робіт підрядником.

Звертає увагу суду на ту обставину, що відповідачем оспорюються саме факт звернення позивачем до відповідача про підтвердження виконаних робіт за договором на дату пред'явлення позову по даній справі. Тобто, станом на дату звернення до господарського суду позивачем не подано відповідачу актів виконаних робіт.

Таким чином, на думку відповідача, у зв'язку з тим, що позивач своєчасно не вжив заходів на підтвердження виконаних за договором робіт (не подав відповідачу акти виконаних робіт), то підстав для відшкодування вартості цих робіт у відповідача нема.

Разом з тим, звертає увагу суду на неможливість реалізації оплати вартості виконаних робіт з огляду на наступне.

У відповідності до чинного законодавства, станом на день пред'явлення позову спірні правовідносини врегульовані, зокрема, положеннями ухваленої Кабінетом Міністрів України постанови «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» №65 від 01 березня 2014 року, якою затверджено «Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету» (далі - Заходи згідно постанови КМУ №65).

У відповідності до п.1 Заходів згідно постанови КМУ №65 припинено придбання автотранспортних засобів (крім спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, пожежних та спеціальних аварійно-рятувальних машин, а також вантажних автомобілів, причепів, напівпричепів, які використовуються для перевезення деревини або виконання інших виробничих функцій у лісовій галузі, автомобілів для охорони та патрулювання в лісових масивах), меблів, мобільних телефонів, ноутбуків, побутової техніки (крім бензопил, бензокущорізів, моторубів та мотопомп для виконання лісогосподарських робіт) та проведення ремонту приміщень (крім приміщень, що перебувають в аварійному стані, приміщень навчальних, оздоровчих, санаторно-курортних закладів та реабілітаційних установ, ремонт яких здійснюється за рахунок коштів спеціального фонду з метою дотримання вимог санітарних норм та норм пожежної безпеки для забезпечення навчально-виховного процесу, оздоровлення дітей, санаторно-курортного лікування ветеранів війни, інвалідів та реабілітації дітей-інвалідів).

Тобто, виходячи зі змісту наведеного пункту, забороняється фінансування ремонту приміщень, крім приміщень для забезпечення навчально-виховного процесу.

При цьому, згідно п. 1.1 договору предметом цього договору є виконання і здача замовнику об'єкту: "Капітальний ремонт приміщень кафе та фойє навчально-лабораторного корпусу ДВНЗ «УжНУ», які не задіяні в навчально-виховному процесі у зв'язку їх функціональним та цільовим призначенням".

Таким чином, з врахуванням відсутності на дату пред'явлення позову актів виконаних робіт, а також пряму заборону фінансування ремонту приміщень (передбачену п. 1 Заходів згідно постанови КМУ №65), на думку відповідача, у нього відсутні підстави відшкодування витрат за договором.

Позивач, у свою чергу, надав письмові пояснення на відзив, відповідно до яких вважає, що доводи, наведені у відзиві, не відповідають фактичним обставинам справи, є надуманими та необґрунтованими. Зокрема, позивачем були надані відповідачу як замовнику належним чином оформленні акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт у відповідності до п. 5.1. укладеного між сторонами договору, на підтвердження чого подав лист від 21.05.2014, що містить відмітку відділу організації документообігу ДВНЗ «УжНУ» № 3/01-29 від 21.05.2014.

Що стосується неможливості реалізації оплати вартості виконаних робіт у зв'язку із дією Постанови КМУ від 01.03.2014 року №65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», то правовідносини з виконання договору підряду виникли у сторін договору (як самостійних суб'єктів господарської діяльності) у грудні 2013 року , а саме - до моменту прийняття вказаної постанови.

Просить врахувати суд, що факт виконання робіт у повному обсязі відповідно до умов договору підряду визнається відповідачем, а самі приміщення кафе та фойє використовуються ДВНЗ «УжНУ» для забезпечення навчально-виховного процесу. Враховуючи вищевикладене, просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши у судових засіданнях пояснення представників сторін та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

П'ятого грудня 2013 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (підрядник за договором, позивач у справі) та ДВНЗ «Ужгородський національний університет» (замовник за договором, відповідач у справі) було укладено договір підряду за №91.

Позивач взяв на себе зобов'язання своїми силами і засобами виконати і здати замовнику об'єкт - капітальний ремонт приміщень кафе та фойє навчально-лабораторного корпусу ДВНЗ «УжНУ» по вул. Університетській, 4 в місті Ужгород у відповідності до затвердженої проектно-кошторисної документації та у затверджений цим договором термін, а замовник зобов'язався прийняти закінчений будівництвом об'єкт і повністю оплатити вартість виконаних робіт та матеріалів (п.1.1. договору).

У відповідності до пункту 2.4 Договору має право достроково виконати свої зобов'язання за Договором підряду.

Відповідно до п.5.1. договору здача-приймання виконаних робіт оформлюється актом приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних робіт (форма КБ-3).

Пунктом 5.4. договору передбачений обов'язок замовника прийняти роботи, виконані підрядником, не пізніше трьох календарних днів з дня отримання від підрядника письмового повідомлення про їх виконання.

Пунктом 5.5. договору передбачено, що у разі мотивованої відмови замовника прийняти прийняти виконані роботи сторонами складається акт з переліком претензій замовника, у якому вказуються терміни усунення недоліків у виконаних роботах.

Як вбачається із пункту 3.5. договору, замовник проводить оплату виконаних підрядником робіт за їх поетапним завершенням, але не пізніше п'яти банківських днів, після прийняття обсягу виконаних робіт.

Крім того, матеріали справи містять додаткову угоду №91/1 від 05.12.2013, якою було внесені зміни до пунктів 3.1 та 10.1 договору підряду (в частині вартості робіт та терміну дії договору), а саме:

« 3.1. Загальна вартість робіт по об'єкту складає 939009,65 грн. без ПДВ, в тому числі доручено для виконання в 201З році відповідно до кошторисних призначень та фактичних надходжень власних коштів 180000грн. без ПДВ згідно договірної ціни. Подальше виконання робіт по даному договору буде здійснюватись згідно додаткових угод в межах фактичних власних надходжень замовника. Ціна тверда. В разі виконання будівельних робіт, які не враховані проектно-кошторисною документацією, вартість додаткових підрядних робіт буде визначатися додатковою угодою до договору».

« 10.1. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2013 року та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором».

Всі інші умови договору залишені без змін.

У 2014 році відповідачем була проведена часткова оплата виконаних робіт в сумі 180000 грн. (а саме: 50652 грн. - платіжне доручення №501 від 14.02.14, 30000 грн. - платіжне доручення №534 від 17.02.14, 79632 грн. - платіжне доручення №444 від 21.02.14, 9348 грн. - платіжне доручення №557 від 21.02.14, 10186грн. - платіжне доручення №582 від 19.08.14).

Заслухавши представників сторін, вивчивши та оцінивши зібрані у справі докази, суд дійшов висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Укладений між сторонами договір на виконання робіт з будівництва фактично є договором будівельного підряду, тому до правовідносин, що склалися між сторонами, слід застосувати положення статей параграфів 1 та 3 глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник - прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Статтею 875 ЦК України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта (ч. 2 ст. 875 ЦК України).

Судом встановлено, що позивачем виконано комплекс робіт з капітального ремонту приміщень кафе та фойє навчально-лабораторного корпусу ДВНЗ «УжНУ» у повному обсязі відповідно до умов вищевказаного договору підряду, без відступу від них, якісно, без зауважень з боку замовника щодо вартості виконаних робіт, що підтверджено відповідними довідкою про вартість виконаних підрядних робіт ф.КБ-3 та актом приймання виконаних підрядних робіт ф.КБ-2в.

Замовник факт виконання підрядником робіт у повному обсязі та відповідно до кошторисної документації не заперечує.

Згідно ч.1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Матеріали справи жодного акту про недоліки виконаних робіт, передбачені пунктом 5.5. договору, не містять.

Передання та прийняття робіт за договором будівельного підряду регулюється статтею 882 ЦК України. Зокрема, п.4 вказаної статті встановлює, що акт підписаний однією стороною є дійсним, та може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акту визнані судом обґрунтованими.

Отже, після отримання належним чином оформлених актів виконаних робіт та довідок про їх вартість (отримання їх замовником 21.05.2014 підтверджено матеріалами справи, про що свідчить відмітка за №3/01-29 - а.с. 15), після спливу трьох днів передбачених п.5.4. договору, в силу п.4 ст.882 ЦК України, акти виконаних робіт вважаються дійсними, а роботи - прийнятими.

Наведені обставини спростовують доводи відповідача щодо неотримання ним письмового повідомлення про виконання робіт підрядником.

Таким чином, відповідачем порушено п.5.4. договору, яким передбачений обов'язок замовника прийняти роботи, виконані підрядником не пізніше трьох календарних днів з дня отримання від підрядника письмового повідомлення про їх виконання.

Враховуючи, що право власності на закінчені роботи (об'єкт будівництва) переходить до замовника з моменту підписання акту приймання-передачі та повного розрахунку, склалася ситуація, коли замовник фактично прийняв об'єкт будівництва, використовує його за призначенням, має можливість володіти, користуватися та розпоряджатися ним в повному обсязі як власник, при цьому не сплативши підряднику кошти за його створення.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що роботи, виконані позивачем, вважаються прийнятими відповідачем, останній прийнятих на себе договірних зобов'язань з оплати за виконані роботи не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виник обов'язок по оплаті таких робіт в розмірі 759009,65 грн., що підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем.

Що стосується неможливості реалізації оплати вартості виконаних робіт, суд констатує наступне.

Першого березня 2014 року Кабінетом Міністрів України ухвалено постанову «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету» №65, якою затверджено «Заходи щодо економного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету». Зокрема, останньою забороняється фінансування ремонту приміщень, крім приміщень для забезпечення навчально-виховного процесу.

Договір підряду був укладений сторонами 05.12.2013, відповідно до затвердженого відповідачем кошторису, а ціна, вказана в договорі - тверда та складала 939009,65 грн. Частина коштів у розмірі у розмірі 180000,00 грн. за виконані роботи, як було зазначено вище, була сплачена відповідачем у грудні 2013 року. Тобто, правовідносини з виконання договору підряду виникли у сторін договору до моменту прийняття Постанови КМУ №65, регулюються Цивільним та Господарським кодексами України.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України господарське зобов'язання (зобов'язання) має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що за певних умов звичайно ставляться.

Отже, враховуючи те, що матеріалами справи повністю підтверджено виконання позивачем своїх зобов'язань за договором, а також прийняття відповідачем виконаних робіт без зауважень, з відповідача належить стягнути на користь позивача заборгованість за виконані для нього підрядні роботи у розмірі 759009,65 грн. на підставі вищенаведених норм права.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та п.4.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р. № 7 „Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивачем за подання позовної заяви до суду при ціні позову 828461,74 грн., згідно квитанції №26 від 26.12.2014, було сплачено 16259,23 грн. судового збору.

Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України „Про судовий збір" передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року та п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011 №01-06/1625/2011 „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про судовий збір" згідно з частиною першою статті 7 Закону сплачена сума судового збору повертається у передбачених в цій частині випадках за ухвалою суду. Зазначене питання має вирішуватися господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення сплаченої суми судового збору. Зміст пов'язаної з цим ухвали може бути наведено в резолютивній частині судового рішення, прийнятого по суті справи.

Приймаючи до уваги, що позивачем було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в порядку ст. 22 ГПК України, якою зменшено позовні вимоги до 759009,65 грн., відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", позивачу - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) підлягає поверненню різниця між сплаченим судовим збором за подання позову та судовим збором за суму, до якої зменшено позовні вимоги, а саме: 16569,24 грн. - 15180,19 грн. = 1389,05 грн.

Відповідно, позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету сума судового збору в розмірі 1389,05 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85

Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Державного вищого навчального закладу „Ужгородський національний університет" (код 02070832, Закарпатська обл., м. Ужгород, вул. Підгірна, буд. 46) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) суму в розмірі 759009,65 грн. (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч дев'ять грн. 65 коп.) та суму 15180,19 грн. (п'ятнадцять тисяч сто вісімдесят грн. 19 коп.) у відшкодування витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету частину судового збору в розмірі 1389,05 грн. (одна тисяча триста вісімдесят дев'ять грн. 05 коп.), сплаченого згідно квитанції №26 від 26.12.2014 на загальну суму 16569,24 грн. платнику - фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (код НОМЕР_1, АДРЕСА_1).

4. Рішення набирає законної сили і підлягає обов'язковому виконанню на території України відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 02.03.2015.

Суддя Н.М. Ващиліна