Постанова № 42904778, 27.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 лютого 2015 року 15:20 № 826/1689/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді головуючого судді Кобилянського К.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар»

до Київської міжрегіональної митниці ДФС

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення з Державного бюджету коштів

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віпкар» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Київської міжрегіональної митниці ДФС (надалі - відповідач), в якій просить суд:

- визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у підготовці висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів в сумі 221 000 грн. з відповідного бюджету та поджальшої передачі його для виконання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів;

- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів платнику податків ТОВ «Віпкар» в сумі 221 000 грн. з відповідного бюджету та передати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2015 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду в судовому засіданні на 26.02.2015.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити посилаючись на те, що відповідачем 1 не дотримано Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого Наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату час та місце проведення судового засідання.

Справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності необхідності заслуховувати свідків чи експертів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

15 грудня 2004 між позивачем (покупець) та компанією Bentley Motors Limited (Велика Британія) укладено контракт № 001/2004 на поставку, зокрема, легкових автомобілів марки Bentley.

З метою здійснення митного оформлення двох легкових автомобілів марки Bentley моделі Continental GT W12 (Speed) 2014MY (номера кузова: SCBFG63W4EC095454 та SCBFA63W3EC095155), об'ємом двигунів 5998 куб. см, ввезених на підставі зазначеного контракту, позивачем 30.04.2014 подано митні декларації.

Під час митного контролю, а саме при дослідженні митної декларації та доданих до неї документів, у посадової особи митного органу виникли сумніви стосовно заявленої митної вартості. Як наслідок, 30.04.2014 відповідачем оформлено картки відмови у прийнятті митних декларацій, поданих позивачем, а також прийнято рішення про коригування митної вартості імпортованих товарів № 125000003/2014/000153/1 та № 125000003/2014/000152/1, згідно яких митна вартість автомобіля, придбаного на підставі інвойсу № 90094254 від 14.04.2014 визначена на рівні 164851,00 євро (замість 136851,00 євро), а придбаного на підставі інвойсу № 90094255 від 11.04.2014 - 149309,50 євро (замість 121309,50 євро).

Не погоджуючись із правомірністю рішень про коригувнаня митної вартості товарів, позивач оскаржив їх до суду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2014 адміністративний позов залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» задоволено частково. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.07.2014 - скасовано. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» - задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 30.04.2014

№ 125000003/2014/000153/1 та № 125000003/2014/000152/1. В задоволенні позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України коштів в сумі 221000 грн. відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України про відкриття касаційного провадження від 12.12.2014 відмовлено в задоволенні клопотання про зупинення виконання постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 у справі

№ 826/7924/14.

Як вбачається з матеріалів справи, правова позиція Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» полягає в тому, що оскільки рішення митного органу, яке було покладено в основу розрахунку митної вартості товарів при здійсненні митних процедур скасовано, тому на підставі заяви від 10.12.2014 кошти в сумі 221 000 грн. мають бути повернуті позивачу, як такі, що надміру сплачені.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

10 грудня 2014 позивач звернувся до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою (а.с. 19-21 Том І) про повернення коштів в якій, посилаючись на вищезгадувану постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014, просив підготвувати висновок про повернення коштів в сумі 221 000 грн. на рахунок ТОВ «Віпкар», що вказаний в заяві.

В якості додатків до заяви позивачем долучено: копію постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2014 по справі № 826/7924/14 і копію квитанції за якою сплачено надмірні платежі.

За результатами розгляду вказаної заяви позивача, Київською міжрегіональною митницею ДФС листом від 30.12.2014 № 710/4/10-70-25-47 надано відповідь, якою повідомлено, що станом на 25.11.2014 жодних листів чи постанов від органів ДВС на адресу митниці не надходило, внаслідок чого правові підстави для повернення надміру сплачених коштів відсутні.

Інших обставин не повернення коштів лист митного органу від 30.12.2014 в собі не містить.

Суд відхиляє такі доводи митного органу, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 301 Митного кодексу України (в редакції від 05.07.2012) повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України.

У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів митний орган не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів.

Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Згідно пп. 41.1.2 п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є митні органи - щодо мита, акцизного податку, податку на додану вартість, інших податків, які відповідно до податкового законодавства справляються у разі ввезення (пересилання) товарів і предметів на митну територію України або територію вільної митної зони або вивезення (пересилання) товарів і предметів з митної території України або території вільної митної зони.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Наказом Державної митної служби України № 618 від 20.07.2007 затверджений «Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами» (далі - Порядок № 618).

Цей Порядок визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Згідно з положеннями розділу ІІІ цього Порядку для повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів, платником податку до загального відділу митного органу, яким здійснювалося оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України. У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава:

на депозитний рахунок 3734;

на банківський рахунок 2603;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою, - на банківський рахунок 2603;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються:

- аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі;

- документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів;

- документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України та Державного казначейства України від 20.07.2007 № 611/147, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Керівник (заступник керівника) митного органу на підставі результатів перевірки (у разі її проведення) підписує Висновок про повернення, Реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України (далі - пакет документів на повернення коштів).

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є ухвалення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів.

В постанові Верховного Суду України від 15.04.2014 № 21-21а14 зазначено, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

З Листа від 30.12.2014 № 710/4/10-70-25-47 видно, що митний орган не ставить під сумнів обґрунтованість вказаних позивачем причин повернення коштів та не зазначає про жодні недоліки в документах, які надані позивачем в якості додатків до Заяви.

Оскільки Лист від 30.12.2014 не містить в собі викладення фактичних обставин відмови в складенні висновку про повернення коштів, окрім посилань на те, що станом на 25.12.2014 жодних листів чи постанов від органів ДВС України до Київської міжрегіональної митниці Міндохолів не надходило, що під сумнів не ставиться, суд приходить до висновку про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних ociб, прав та інтересів юридичних oci6 у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових ociб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

З урахуванням того, що фактично предмет спору у цій справі пов'язаний з визнанням протиправними дій Київської регіональної митниці ДФС щодо відмови в наданні позивачу висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів, з метою повного, всебічного захисту прав позивача, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за доцільне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці Міндоходів щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» від 10.12.2014 № б/н та зобов'язати Київську міжрегіональну митницю Міндоходів скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення ТОВ «Віпкар» надміру сплачених коштів всього в сумі 221 000 грн. шляхом перерахування даних коштів на відповідний рахунок ТОВ «Віпкар», що вказаний в заяві.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 69-71, 94, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дії Київської міжрегіональної митниці ДФС щодо відмови в наданні висновку про наявність підстав для повернення надмірно сплачених платежів за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віпкар» від 10.12.2014 № б/н.

3. Зобов'язати Київську міжрегіональну митницю ДФС скласти та надати висновок Головному управлінню Державної казначейської служби України в місті Києві про повернення ТОВ «Віпкар» надміру сплачених коштів всього в сумі 221 000 грн., шляхом перерахування даних коштів на розрахунковий рахунок ТОВ «Віпкар» (код за ЄДРПОУ 33059721) за реквізитами: п/р № 26000010041652 в ПАТ «ВТБ Банк» у місті Київі, МФО 321767.

4. Судові витрати в сумі 73 (сімдесят три) грн. 08 коп. присудити на користь ТОВ «Віпкар» (код ЄДРПОУ 33059721з Державного бюджету України

Суддя К.М. Кобилянський

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.